Рішення

від 21.02.2019 по справі 440/219/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/219/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Костенко Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу №440/219/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

18.01.2019 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі також - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №64 від 29.11.2018 Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області;

- зобов'язати Гребінківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 20.11.2018 з визначеним розміром страхового стажу тривалістю 40 років 01 місяць 28 днів, індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати 2,25650 та індивідуальним коефіцієнтом страхового стажу 0,40083, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 року у розмірі 5337,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з січня 2014 року отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення". 20.11.2018 він звернувся до Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про перехід на пенсію за віком. Рішенням Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 29.11.2018 №64 позивача переведено на пенсію за віком у відповідності до статті 45 закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який вираховується під час перерахунку попереднього виду пенсії (3764,40 грн) за матеріалами справи. Позивач вважає, що рішення Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 29.11.2018 №64 є протиправним, оскільки пенсію на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" йому призначено в перше, а тому при визначенні розміру пенсійних виплат відповідач мав застосовувати частину другу статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням розміру середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачені страхові внески за 2016 та 2017 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №440/219/19. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

04.02.2019 відповідач надав до суду відзив (а.с.34-36), в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що за результатами опрацювання заяви позивача про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", прийнято рішення про переведення його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. При переведені з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 вказаного Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленні як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року стажу в розмірі 1%, а тому оскаржуване рішення є правомірним. Крім того, заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

12.02.2019 позивач надав до суду відповідь на відзив (а.с.47-60), в якій просив позов задовольнити в повному обсязі. На підтвердження власної позиції надав практику ОСОБА_2 Верховного Суду та судів нижчих інстанцій. Просив розгляд справи провести без його участі.

Сторони у судове засіданні не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 з 02.01.2014 перебуває на обліку в Гребінківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області.

20.11.2018 ОСОБА_1 звернувся до Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про перехід на пенсію за віком (а.с.41, 43-44). В заяві про перехід на пенсію за віком позивач просив призначити пенсію з 20.11.2018, відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в сумі 4755,87 грн, з урахуванням показника середньої заробітної плати 5377,90 грн в Україні за 2016 та 2017 роки, з урахуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 2,16804 та індивідуального коефіцієнта страхового стажу 0,40167.

Рішенням Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 29.11.2018 №64 відмовлено ОСОБА_1 з 20.11.2018 в призначені пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за два календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії 2016 - 2017 роки (5377,90 грн), та як це суперечить нормам статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивача переведено на пенсію за віком з 20.11.2018 у відповідності до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який вираховується під час перерахунку попереднього виду пенсії (3764,40 грн) за матеріалами справи (а.с.42).

Не погоджуючись з рішенням відповідача від 29.11.2018 №64, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України ограни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що з 02.01.2017 отримує пенсію за вислугу років на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення", як робітник, віднесений до окремої категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції, що діяла на час звернення позивача за призначенням пенсії. Аналогічне твердження, щодо призначення пенсії на умовах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", міститься у спірному рішенні відповідача.

Матеріали справи свідчать, що 02.01.2014 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по вислузі років (а.с.39).

З протоколу від 09.01.2014 слідує, що ОСОБА_1 з 02.01.2014 призначено пенсію за вислугу років; умови призначення - робітник локомотивних бригад; загальний стаж - 35 років 3 місяці 28 днів (а.с.37).

Суд зазначає, що протокол від 09.01.2014 не містить посилання на закон чи статтю закону відповідно до якої можна ідентифікувати закон, за умовами якого було призначено пенсію позивачу.

Станом на час (02.01.2014) призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виповнилося 55 років, а загальний трудовий стаж складав 35 років 3 місяці 28 днів.

Редакція статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (станом на дату призначення пенсії) визначала умови призначення пенсії за віком, а саме, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років .

Відповідно до статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (станом на дату призначення пенсії) за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 17.11.2005 №3108-IV, пункт 15 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено абзацами другим і третім такого змісту, зокрема, "Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років " /абзац другий/.

Статтею 6 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (станом на дату призначення пенсії) особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.

Законом України "Про пенсійне забезпечення" (станом на дату призначення пенсії) призначаються такі види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії /стаття 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення"/.

Відповідно до статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (станом на дату призначення пенсії) пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (станом на дату призначення пенсії) право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи для чоловіків не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Суд зауважує, що пенсія за вислугою років - це спеціальна пенсія для конкретного визначеного кола осіб, передбачених спеціальними законами України.

Враховуючи викладене слід дійти висновку, що позивачу було призначено пенсію за вислугу років на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Звертаючись 20.11.2018 до Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області позивач просив призначити пенсію з 20.11.2018, відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в сумі 4755,87 грн, з урахуванням показника середньої заробітної плати 5377,90 грн в Україні за 2016 та 2017 роки, з урахуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 2,16804 та індивідуального коефіцієнта страхового стажу 0,40167.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За приписами частини першої статті 26 вказаного Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року

Згідно частини першої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Частиною другою статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки ; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно із частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 вказаного Закону регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи те, що питання призначення пенсії за вислугою років врегульовано Закону України "Про пенсійне забезпечення", а пенсії за віком врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд приходить до висновку, що вказані пенсії є різними видами пенсії, передбаченими різними законами.

Пенсія за вислугу років, як колишньому працівнику локомотивної бригади призначена ОСОБА_1 на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення", а за призначенням пенсії за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся лише 20.11.2018.

Крім того, після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що не заперечується відповідачем.

Отже, в даному випадку відбувся не перехід з одного виду пенсії на інший, а призначення нової пенсії.

Таким чином, в даному випадку відповідач мав керуватися, положеннями частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою передбачено, що тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При розгляді справи судом встановлено, що у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 ОСОБА_2 Верховного Суд дійшла до аналогічного висновку.

З урахуванням того, що позивач звернувся з заявою про призначення пенсії за віком у 2018 році, мають застосовуватися положення частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо визначення показника середньої заробітної плати із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Згідно даних з офіційного сайту Пенсійного фонду України, судом встановлено, що середня заробітна плата складає: у 2016 році 4482,35 грн., у 2017 році 6273,45 грн. Отже, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки ((4482,35+6273,45) / 2) складає 5337,90 грн.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не доказав правомірності свого рішення.

Отже, рішення Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 29.11.2018 №64 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, та є протиправним.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Оскільки обраний судом спосіб захисту права (інтересу) повинен забезпечити відновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, то суд вважає за доцільне задовольнити відповідну вимогу позивача та зобов'язати Гребінківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 20.11.2018 з визначеним розміром страхового стажу тривалістю 40 років 01 місяць 28 днів, індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати 2,25650 та індивідуальним коефіцієнтом страхового стажу 0,40083, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 року у розмірі 5337,90 грн.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмір 768,40 грн, а інші судові витрати у справі відсутні, суд, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати у розмірі 768,40 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1; АДРЕСА_1, 37400) до Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 22534558; пров. Євгена Гребінки, 13, м. Гребінка, Гребінківський район, Полтавська область, 37400) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 29 листопада 2018 року №64.

Зобов'язати Гребінківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 20.11.2018 з визначеним розміром страхового стажу тривалістю 40 років 01 місяць 28 днів, індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати 2,25650 та індивідуальним коефіцієнтом страхового стажу 0,40083, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 року у розмірі 5337,90 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 22534558) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3