Рішення

від 19.02.2019 по справі 280/5408/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року Справа № 280/5408/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-ІФ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління ДФС у Запорізькій області, про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-ІФ» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 96335,15 грн.

Ухвалою суду від 26.12.2018 відкрито спрощене провадження у справі з викликом (повідомленням) учасників справи, а також залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління ДФС у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 21.01.2019 розгляд адміністративної справи відкладено на 19.02.2019.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем рахується узгоджена сума грошового зобов'язання в розмірі 96335,15 грн., яка відповідачем у добровільному порядку не сплачується. Вказує, що контролюючим органом у встановленому чинним законодавством порядку було складено та направлено відповідачу податкову вимогу, але позивачем заборгованість на даний час не погашена. Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлений належним чином.

З матеріалів справи встановлено, що податковий борг з податку на прибуток в розмірі 44014,02 грн. та податку на додану вартість в розмірі 52321,13 грн., виник з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання приписів чинного законодавства України до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за 12 місяців 2017 року, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 207402,00 грн. Проте, у зв'язку із наявною за відповідачем переплатою в розмірі 157120,87 грн. залишок не виконаного податкового зобов'язання складає 50281,00 грн.

Крім того, контролюючим органом, на підставі висновків Акту перевірки від 20.08.2018 №12713/09-19-51-01/38025723, до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість на суму 1020,00 грн. Податкове повідомлення – рішення направлялось контролюючим органом на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, проте, не було вручено з незалежних від контролюючого органу обставин.

Також, контролюючим органом, на підставі висновків Акту перевірки від 28.08.2018 №12806/09-19-51-01/38025723, до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість на суму 1020,00 грн. Податкове повідомлення – рішення направлялось контролюючим органом на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, проте, не було вручено з незалежних від контролюючого органу обставин.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання приписів чинного законодавства України до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2017 рік, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 45898,00 грн. Проте, у зв'язку із наявною за відповідачем переплатою в розмірі 1883,98 грн. залишок не виконаного податкового зобов'язання складає 44014,02 грн.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У відповідності до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень – рішень, якими визначено грошове зобов'язання, матеріали адміністративної справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сума грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 44014,02 грн. та з податку на додану вартість в розмірі 52312,13 грн., є узгодженою та у встановлений законом строк не сплачена.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачу у встановленому порядку засобами поштового зв'язку було направлено податкову вимогу від 28.03.2018 №3372-51, яка не була вручена відповідачу з незалежних від контролюючого органу підстав. Оскільки вимога не була відкликана в порядку ст.60 Податкового кодексу України, контролюючий орган не мав підстав для направлення нової податкової вимоги.

На момент розгляду справи в суді, податковий борг з податку на прибуток в розмірі 44014,02 грн. та з податку на додану вартість в розмірі 52312,13 грн., відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 44014,02 грн. та з податку на додану вартість в розмірі 52312,13 грн., та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За таких обставин сплачена позивачем сума судового збору з відповідача не стягується, оскільки позивачем виступає суб'єкт владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (76018, Івано-Франківська область, м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 20, код ЄДРПОУ 39394463) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-ІФ» (69063, Запорізька область, м.Запоріжжя, провулок Упорний, буд.5, код ЄДРПОУ 38025723), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління ДФС у Запорізькій області (69107, Запорізька області, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146), про стягнення податкового боргу – задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-ІФ», у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг з податку на прибуток в розмірі 44014,02 грн. (сорок чотири тисячі чотирнадцять гривень 02 копійки) та з податку на додану вартість в розмірі 52312,13 грн. (п'ятдесят дві тисячі триста дванадцять гривень 13 копійок) в дохід державного бюджету.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.02.2019.

Суддя                                                                                           І.В. Новікова