Ухвала

від 21.02.2019 по справі 200/13007/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 лютого 2019 року справа №200/13007/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврищук Т.Г.

суддів Казначеєва Е.Г.

ОСОБА_1

розглянувши заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про продовження строку усунення недоліків по сплаті судового збору за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі №200/13007/18-а (суддя І інстанції Аканов О.О.) за позовом Донецького обласного краєзнавчого музею до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення №0050964400 від 28.10.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 50 951,38 грн,-

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №200/13007/18-а з апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року апелянту відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року залишено без руху та апелянту встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії зазначеної ухвали шляхом надіслання на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору.

На адресу Першого апеляційного адміністративного суду від апелянта надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Клопотання обґрунтоване тим, що не має можливості сплатити судовий збір, оскільки витрати органів ДФС здійснюються виключно з державного бюджету України при наявності відповідного фінансування, яке надається періодично та не в повному обсязі. Згідно кошторису ДФС, кошти за кодом економічної класифікації видатків КЕКВ 2800 Інші поточні видатки відсутні у достатній кількості, для сплати судового збору.

Суд зазначає що, відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків.

Пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Частиною 2 статті 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Таким чином, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень.

У пункті 74 Рішення у справі "Лелас проти Хорватії" і пункті 70 Рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу. Принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Суд вважає, що у апелянта було достатньо часу для вирішення питання щодо сплати судового збору, з урахуванням того, що рішення Донецького окружного адміністративного суду прийнято 26 грудня 2018 року.

Суд також зазначає, що обмежене фінансування бюджетної установи не може бути самостійною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги у частині сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, заява Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про продовження строку усунення недоліків по сплаті судового збору задоволенню не підлягає.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху отримано заявником 05 лютого 2019 року, станом на 21 лютого 2019 року (з урахуванням довідки про відсутність даних в реєстрі підтверджень оплат із Казначейства про зарахування судового збору) апелянтом не було усунуто недоліки апеляційної скарги.

Частиною 2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачає що, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений строк судом, вона повертається позивачу.

Частиною 8 статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

За приписами ч.6 ст.298 КАС України про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про продовження строку усунення недоліків по сплаті судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі №200/13007/18-а - повернути заявникові.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала складена та підписана « 21» лютого 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді Е.Г. Казначеєв

ОСОБА_1