Постанова

від 05.02.2019 по справі 804/362/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 804/362/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каларі" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 р. в адміністративній справі №804/362/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Каларі" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Каларі звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0023021406 від 14.12.2017р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Каларі" визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені, в розмірі 425 845, 00 грн. (за податковим зобов'язанням 340 676, 00 грн. та за штрафними санкціями 85 169, 00 грн.);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0022971411 від 14.12.2017р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Каларі" визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 26 891, 00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0023031406 від 14.12.2017р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Каларі" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 170,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0023031406 від 14.12.2017р. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні 05.02.2019 року представник позивача за довіреністю (Земляний О.Ю.) підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, що відповідно до ст. 313 КАС України не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

В матеріалах справи наявний відзив представника відповідача на апеляційну скаргу, зміст якого відповідає змісту акту перевірки та відзиву на позовну заяву. У відзиві апелянт просить відмовити у задоволені апеляційної скарги, вважаючи наведені в ній доводи необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявним в матеріалах справи, в період з 06.11.2017р. по 16.11.2017р. (термін перевірки продовжувався на підставі наказів Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №6290-п від 08.11.2017р. та №6438-п від 14.11.2017р.) на підставі направлень від 03.11.2017р. №12283 і №12266, від 06.11.2017р. №12341, від 09.11.2017р. №12403, від 10.11.2017р. №12475 у відповідності до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва Литвинової І.В. у справі №757/52098/17 від 07.09.2017р., за клопотанням групи прокурорів Генеральної прокуратури України - прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури №5 Чухлебова І.В. (кримінальне провадження №42017000000001823 від 06.06.2017р.) фахівцями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Каларі .

За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Каларі код за ЄДРПОУ 37006893, на предмет своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, у т.ч. при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами за період з 06.04.2010 по 31.12.2016 за №26628/04-36-14-09/37006893 від 23.11.2017р.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено наступні порушення платником податків:

-п.п. 134.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України у вигляді заниження підприємством податку на прибуток за 2015 рік в сумі 26 891, 00 грн.;

-абз. 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, абз. е) п. 13.1, п. 13.2 ст. 13 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР Про оподаткування прибутку підприємств (зі змінами та доповненнями), оскільки виплата доходів нерезидентам призвела до заниження підприємством податку з доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України за ІІ-й квартал 2010 року на суму 118 130, 29 грн.;

-п. 44.1 ст. 44, п. 103.2, п. 103.4, п. 103.10 ст. 103, абз. е п.п. 141.4.1, п.п. 141.4.2 п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України, оскільки виплата доходів нерезидентам призвела до заниження підприємством податку з доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України за 2015 рік на суму 340 676, 38 грн.;

-п. 7 постанови Кабінету Міністрів України №470 від 06.05.2001р. Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування в частині не подання підприємством Звіту про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів за ІІ-й квартал 2010 року;

-п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 46.1 ст. 46, п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України в частині не подання до ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська Розрахунків (звітів) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (Додаток ПН. до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2015 рік, що зумовлює застосування штрафної санкції в сумі 170, 00 грн.

14.12.2017р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі акта перевірки було винесено:

- податкове повідомлення-рішення за №0023021406 від 14.12.2017р., яким ТОВ "Каларі" визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у загальному розмірі 425 845, 00 грн. (в т.ч.: за податковим зобов'язанням в сумі 340 676, 00 грн. та за штрафними санкціями - 85 169, 00 грн.);

- податкове повідомлення-рішення за №0022971411 від 14.11.2017р., яким ТОВ "Каларі" визначено суму грошового зобов'язання за платежем Податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 26 891, 00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення за №0023031406 від 14.12.2017р., яким до ТОВ "Каларі" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем Податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 170, 00 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення №0023031406 від 14.12.2017р., яким до ТОВ "Каларі" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем Податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 170, 00 грн. Проте в іншій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки висновки відповідача, викладені в акті перевірки є правомірними.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Каларі у перевіряємому періоді отримувало кредитні кошти від ПАТ КБ Приватбанк №4К13316И від 21.05.2013 року, № 4К13315И від 24.05.2013 року. № 4К13699И від 01.11.2013 року та № 4К14250И від 17.07.2014 року на фінансування поточної діяльності підприємства.

При цьому в акті перевірки податковий орган зазначає про те, що цільовим призначенням кредитів в кредитних договорах зазначено фінансування поточної діяльності підприємства, проте отримані кредитні кошти підприємством використані на оплату постачальникам за придбані цінні папери, які одразу були реалізовано покупцям по договорам, за якими здійснено оплату у вексельній формі терміном пред'явлення до 2023 року. Тобто операції по придбанню та реалізації цінних паперів завідомо не мали на меті отримання доходу. Отже, податковий орган дійшов висновку, що кредитні кошти були використані всупереч умов укладених кредитних угод, а отже такі угоди не пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Оскільки до складу витрат податкових декларацій з податку на прибуток суми нарахованих відсотків ТОВ КАЛАРІ включено тільки в декларацію з податку на прибуток за 2015 рік у сумі 149 397 грн., то контролюючий орган зазначає про заниження фінансового результату за 2015 рік на 149 397 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на прибуток за вказаний період на 26 891 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком контролюючого органу з огляду на те, що відповідно до даних ЄДРПОУ, основним видом діяльності позивача за кодом КВЕД є 46.90 "Неспеціалізована оптова торгівля", наведене також відображено у п.2.2 статуту підприємства.

Згідно з пп. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (в редакції станом на 01.01.2015 року) передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктами 5. 6, 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 (далі - ПСБО № 16), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пунктом 27 ПСБО № 16 встановлено, що до фінансових витрат відносяться витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, за облігаціями випущеними, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати").

При цьому сторонами не заперечується, що ТОВ "КАЛАРІ" за кредитні кошти придбавалися акції в межах отриманих кредитних коштів та в подальшому придбані акції було реалізовано позивачем з отриманням доходу, з якого був задекларований та сплачений податок до бюджету, що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2013 рік. Придбання та подальший продаж цінних паперів мали реальний характер, що не заперечується відповідачем, та спричиняли реальні зміни майнового стану позивача, що підтверджує їх зв'язок з господарською діяльністю позивача. Таким чином, твердження відповідача про те, що операції з придбання та продажу цінних паперів не мали на меті отримання доходу спростовуються вищенаведеним.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що платіжним документом на підтвердження розрахунку за реалізовані ТОВ "КАЛАРІ" акції слугували прості векселі, що також не може свідчити про відсутність у підприємства мети отримання доходу та про відсутність ознак господарської діяльності в даних операціях.

Колегія суддів, враховуючи вищевикладене дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення від 14.12.2017 року № 0022971411 є протиправним і підлягає скасуванню внаслідок того, що отримані кредитні кошти фактично використовувались позивачем саме в межах власної поточної господарської діяльності та нарахування відсотків за зазначеними кредитними договорами відображено в бухгалтерському обліку і вірно враховано при обчисленні фінансового результату в податкових деклараціях з 01.01.2015 року.

Крім того колегія суддів враховується, що зобов'язання ТОВ "КАЛАРІ" перед ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за вищенаведеними кредитними договорами виконані в повному обсязі, що не заперечується сторонами.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 14.12.2017 року № 0023021406, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 425845, грн. внаслідок того, що позивач не нарахував, не утримав та не сплатив до бюджету податок на доходи нерезидентів із джерелом походження в Україні за 2015 рік в сумі 340676.3 грн, що є порушенням п. 44.1 ст. 44. п.103.2. п. 103.4. 103.10 ст. 103, абз. е пп. 141.4.1, п 141.4.2. п. 141.4 ст. 141 ПК України, колегія судів зазначає наступне.

Наведеного висновку контролюючий орган дійшов внаслідок прирівняння операцій із зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ КАЛАРІ та нерезидентами Ренестад Менеджмент ЛТД, Кіпр, та Наваро Дівелопмент Лімітед, Кіпр, до виплати доходів нерезидентам, з яких, на думку відповідача, ТОВ КАЛАРІ зобов'язане було утримати та сплатити до бюджету податок за ставкою 15 відсотків.

Проте, зазначений висновок податкового органу не узгоджується з приписами статті 141 ПК України, яка встановлює підстави для утримання та сплати податку з доходів нерезидентів, та статті 601 Цивільного кодексу України, яка встановлює порядок припинення господарських зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до положень статті 103 ПК України визначений порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України

При цьому в матеріалах справи наявний відповідний сертифікат реєстрації компанії Наваро Дівелопмент Лімітед, Кіпр, а також податковий сертифікат Ренестат Менеджмент ЛТД, Кіпр, які в свою чергу слугують підставою для звільнення доходів цих компаній від оподаткування в Україні (а.с.82-87, т.1).

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України( в редакції на 01.01.2015 року) визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її :континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Підпунктом 141.4.1 ст. 141 ПК України передбачено, що доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Згідно з пп. 141.4.2 ст. 141 ПК України, резидент або постійне представництво нерезидента, шо здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів,зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповлдно до ч. 1 ст. 598 Цивільноо Коексу України визначено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Приписами статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Крім того, формою податкової декларації з податку на прибуток підприємств станом на 2015 рік, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року 897, передбачене декларування в рядку 23 ПН Суми податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період . Отже форма податкової декларації так само передбачає декларування податку з доходу нерезидента виключно у разі наявності у нерезидента таких доходів та лише у кладку виплати таких доходів платником податку.

При цьому, враховуючи порядок розрахунку за придбані позивачем цінні папери шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та відсутність доходу у Наваро Дівелопмент Лімітед, Кіпр, внаслідок припинення зобов'язань зарахуванням, а також відсутність факту здійснення будь-яких виплат на користь останнього, позивач не зазначав жодних показників в рядку 23 ПН декларації з податку на прибуток за 2015 рік, правильність заповнення якої не заперечується відповідачем.

В той же час, зарахування зустрічних однорідних вимог, яке було проведено ТОВ КАЛАРІ відповідно до акту від 10.12.2015 року з Наваро Дівелопмент Лімітед, Кіпр, не є виплатою доходу нерезидентам, а є іншим за своєю правовою природою способом припинення зобов'язань, під час якого виплата доходу не відбувається, і у жодної зі сторін не виникає доходу.

Таким чином, враховуючи відсутність факту виплати доходу нерезидентові у позивача не виникло обов'язку утримати податок та сплатити його до бюджету. Податковий кодекс України в такому випадку не містить обов'язку платника податку сплачувати податок за нерезидента за рахунок власних коштів платника податку.

Колегія суддів доходить висновку що протиправності податкове повідомлення-рішення від 14.12.2017 № 0023021406 не відповідає приписам податкового законодавства та підлягає скасуванню, оскільки в даному випадку вимоги статті 141 ПКУ щодо утримання та сплати податку з доходів нерезидентів під час їх виплати платником податку не розповсюджуються на відносини ТОВ КАЛАРІ з Наваро Дівелопмент Лімітед, Кіпр, в частині зарахування зустрічних вимог за актом від 10.12.2015 року.

Таким чином доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та приписи ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду в частині відмови у задоволені позовних вимог з прийняттям нової постанови про задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каларі"- задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 р. в адміністративній справі №804/362/18 - скасувати в частині відмови в задоволені позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Каларі" задовольнити в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0023021406 від 14.12.2017р. та №0022971411 від 14.12.2017р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0023021406 від 14.12.2017р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Каларі" визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені, в розмірі 425 845, 00 грн. (за податковим зобов'язанням 340 676, 00 грн. та за штрафними санкціями 85 169, 00 грн.).

Визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення №0022971411 від 14.12.2017р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Каларі" визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 26 891, 00 грн..

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко