Постанова

від 20.02.2019 по справі 826/10795/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10795/18 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ганечко О.М.

суддів Федотов І.В.

Коротких А.Ю.

при секретарі Біднячук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду від 29.10.2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 20.04.18 року № 0020151406 про збільшення ТОВ Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 8 559 522,36 грн. (у т.ч. податкове зобов'язання - 6 879 617,89 грн., штрафні санкції - 1 719 904,47 грн.).

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.10.2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 20.04.2018 р. № 0020151406 про збільшення ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 8559522,36 грн. (у т.ч. податкове зобов'язання - 6879617,89 грн., штрафні санкції - 1719904,47 грн.)

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

15.02.2019 року від позивача ТОВ Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останній, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представники апелянта підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. Рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 29.01.18 р. №1484 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна" з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, а саме, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів й обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування під час декларування товарів за митною декларацією від 01.04.2016 р. №500040408/2016/1510, про що складено акт перевірки від 28.03.18 р. № 373/26-14-06-06/32049885.

За наслідками перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 20.04.18 року № 0020151406, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів в сумі 8 559 522,36 грн. в тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 6 879 617,89 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 719 904,47 грн.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна - вважає податкове повідомлення - рішення від 20.04.18 року № 0020151406 протиправним та просить суд скасувати його, з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено та не заперечується сторонами справи, що між Позивачем (Комісіонер), з однієї сторони, та Компанією Матрапак ГМБХ ( Matrapac GmbH , Федеративна Республіка Німеччина) (Комітент), з іншої сторони, укладено Договір комісії від 19.01.2016 р. № 190116К.

У відповідності до п. 1.1. абз. З п. 2.1 Договору № 190116К, за цим договором, Комісіонер приймає на себе зобов'язання за винагороду укладати від свого імені відповідні договори і здійснити за рахунок і в інтересах Комітента наступні операції, укладення договору доручення з підприємствами-декларантами договору зберігання комісійного обладнання із власниками ліцензійних митних складів, договору перевезення, здійснювати всі дії необхідні для проведення нетарифних видів контролю, провести митне оформлення обладнання, здійснити отримання дозвільних документів, здійснити перевезення обладнання після його митного очищення та укладення інших договорів з третіми особами, необхідних для виконання Комісіонером своїх обов'язків. Комісіонер зобов'язаний декларувати Обладнання Комітента в митних органах, переадресовувати Обладнання, подавати митному органу документи і додаткові відомості необхідні для митних цілей, пред'являти деклароване Обладнання, забезпечувати сплату митних та інших платежів, передбачених Митним кодексом України, щодо декларованого Обладнання.

На виконання вимог Договору №190116К, Комісіонер взяв на себе зобов'язання здійснити митне оформлення товару (Апарати дистиляційні та ректифікаційні - завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу, 2004 року випуску, такий що був у використанні, в розібраному стані) у режимі тимчасового ввезення.

Одеською митницею ДФС, на підставі митної декларації від 31.03.2016 р. №500040008/2016/001510, поданою ТОВ Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна , вищезгаданий товар був оформлений в митному режимі тимчасового ввезення з терміном зворотного вивезення вищезазначеного товару 29.09.2016 р.

На виконання встановленого ст. 106 Митного кодексу України обов'язку, покладеного на особу, що здійснює ввезення товарів у митному режимі тимчасового ввезення, ТОВ Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна були сплачені митні платежі за заявлений період перебування товарів у режимі тимчасового ввезення - 6 місяців (з 01.04.2016 р. по 29.09.2016 р.(включно)), що не заперечується відповідачем.

29 вересня 2016 року довіреною особою позивача - ДП Інтегровані логістичні системи подано Одеській митниці ДФС заяву про продовження строку тимчасового ввезення на 1 місяць та списання коштів у сумі 251693,38 грн. з рахунку Товариства за вказаний термін тимчасового ввезення, цією ж датою, платіжним дорученням №2740. Позивачем перераховано Одеській митниці ДФС попередню оплату за митне оформлення у сумі 252000,00 грн., тобто було оплачено строк перебування товару у режимі тимчасового ввезення ще на 1 місяць.

Як зазначає позивач, Одеською митницею ДФС вищезазначені дії Позивача були залишені без жодного реагування, що зумовило наступні звернення Позивача до Одеської митниці ДФС.

У зв'язку з неможливістю ТОВ Нафтохімічна компанія Матрпак-Україна виконати взяті на себе зобов'язання за договором комісії від 19.01.2016 р. №190116К, у т.ч. завершити митне оформлення на Одеській митниці ДФС, між позивачем та Компанією Матрапак ГМБХ (Matrapac GmbH, Федеративна Республіка Німеччина) була укладена угода про припинення договору комісії та

про повернення товару його постійному представництву на території України - ПРЕДСТАВНИЦТВУ МАТРАПАК ГМБХ .

Надалі, 16.06.2017 року позивач звернувся до Одеської митниці ДФС із заявою щодо передачі права використання митного режиму тимчасового ввезення іншій особі.

Однак, Одеською митницею ДФС було відмовлено у наданні дозволу на передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення іншій особі щодо вищевказаного товару, ввезеного на митну територію України за митною декларацією від 31.03.16 року №500040008/2016/001510.

В свою чергу, представництвом МАТРАПАК ГМБХ 06.07.2017 року подано до Харківської митниці ДФС електронну митну декларацію типу ІМ40АА №UA807170/2017/320482 на товар Апарати дистиляційні га ректифікаційні - завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу, 2004 року випуску, такий що був у використанні, в розібраному стані, який складається з таких складових:... , який надійшов від Matrapac GmbH , Німеччина, на адресу представництва Матрапак Гмбх за зовнішньоекономічною угодою №1 від 30.09.2016, додатком А від 04.04.2016, інвойсом №30-09 від 30.09.2016 р.

Харківською митницею ДФС 19.08.2017 року прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною декларацією №UA807170/2017/320482, яке оформлено карткою відмови №UA8071170/2017/30283. Підставою відмови, як вбачається із картки, є неможливість здійснення митного оформлення товарів через невиконання декларантом або уповноваженою особою вимог статті 109 Митного кодексу України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року по справі №820/6724/17, залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2018 р., позовні вимоги Представництва МАТРАПАК ГМБХ до Харківської митниці ДФС про скасування рішення про відмову у митному оформленні та зобов'язання Харківської митниці ДФС здійснити митне оформлення товару (Апарати дистиляційні та ректифікаційні - завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу, 2004 року випуску, такий що був у використанні, в розібраному стані) за митною декларацією №UA807170.2017.320482. у митному режимі імпорту. 18.10.18р.- задоволено повністю.

Відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, за результатами дослідження матеріалів справи, колегія суддів підтримує висновок Окружного адміністративного суду, що власником товару є Компанія Matrapac GmbН (Німеччина). Постійним представництвом Matrapac GmbH на території України, тобто відокремленим підрозділом, є Представництво МАТРАПАК ГмбХ .

Відповідно до ст. 103 МК України , тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна, зокрема, сплатити митні платежі, відповідно до статті 106 МКУ або забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X МКУ.

При цьому, частиною другою ст. 106 МКУ, передбачено, що у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення.

Строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 МКУ, митний режим тимчасового ввезення завершується, зокрема, шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається МКУ.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.18 по справі №826/2934/18 за позовом ТОВ Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна до ГУ ДФС у м. Києві, визнаний протиправним та скасований наказ ГУ ДФС у м. Києві від 29.01.18 №1484.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.19 по справі №826/2934/18 апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного м. Києва від 26.09.18 року, повернуто особі, яка її подала.

Отже, наказ ГУ ДФС у м. Києві від 29.01.18 року №1484, на підставі якого була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ Нафтохімічна компанія Матрапак-Україна та, за висновками якої, було прийнято оскаржуване у справі № 826/10795/18 податкове повідомлення-рішення скасовано.

Здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень, у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому, за відсутності проведеної перевірки, як юридичного факту, у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, в зв'язку допущеними таким платником порушеннями, необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Отже, нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Даний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою в постановах від 22.08.2018 року у справі № 812/1283/17 та від 17.03.2018 року у справі № 1570/7146/12.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення -рішення від 20.04.18 р. № 0020151406 винесено Головним управлінням ДФС у м. Києві з порушенням вимог чинного законодавства.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду від 29.10.2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді І.В. Федотов

А.Ю. Коротких

Повний текст постанови виготовлено 21 лютого 2019 року.