Постанова

від 13.02.2019 по справі 0640/3496/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0640/3496/18

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

13 лютого 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представники позивача: Павленко Д.В., Парфенюк А.В.,

представники відповідача: Черниш О.С., Данильчук Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новороманівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новоград-Волинського району Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Новороманівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новоград-Волинського району Житомирської області про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2018 року позивач, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новороманівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новоград-Волинського району Житомирської області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, а саме: заборонити подальшу експлуатацію будівлі Новороманівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новоград-Волинського району Житомирської області, за адресою: Житомирська область, Новоград-Волинський район, с. Нова Романівка, вул. Шкільна, 13.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 03 вересня 2018 року позов задовольнив у повному обсязі. Судове рішення мотивоване тим, що оскільки порушення, встановлені позивачем під час перевірки відповідача на день розгляду справи повністю не усунені та існує загроза життю та/або здоров'ю людей, тому з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, обґрунтовані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції шляхом припущень, без належного обґрунтування прямого зв'язку не усунених порушень із загрозами життю та здоров'ю людей зробив висновок, що часткове, а не повне усунення відповідачем порушень, не може бути розцінено як відсутність загрози життю та/або здоров'ю людей, суд застосував крайній захід задовольнивши позов.

Позивач не подав відзиву на апеляційну скаргу відповідача

В судовому засіданні представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року - без змін.

Представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Новороманівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новоград-Волинського району Житомирської області за адресою: вул. Шкільна, 13, с. Нова Романівка, Новоград-Волинський р-н, Житомирська обл., 11744 за результатами якої складено акт від 20.06.2018 № 100.

В пунктах 1, 2, 3, 7 опису виявлених порушень вказаного акту зазначено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, у зв'язку із наявністю яких позивач подав даний позов, а саме:

- приміщення загальноосвітньої школи не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту";

- на шляхах евакуації (фойє) облицювання стін виконано з будівельних матеріалів з вищими показниками пожежної небезпеки ніж Г2, В2, Д2, Т2;

- дерев'яні елементи горищного покриття (крокви, лати) котельні та гаражів, не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

Акт отримано та підписано директором ЗОШ 20.06.2018 без заперечень і зауважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України.

Статтею 20 Кодексу цивільного захисту України закріплено завдання і обов'язки суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту, до яких, серед інших, належить забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання.

Відповідно до статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємства (інтернату) є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо встановлене порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Відповідно до ст.70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, є зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

Загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон України №877).

Згідно зі пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 (зі змінами та доповненнями, далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб (підпункт 1, 2 пункту 3 Положення).

Пунктом 7 Положення визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні (далі - Правила №1417), які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Згідно п.1.2 розділу V Правил №1417, будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Відповідно до п. 4 розділу І Правил № 1417, пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Пунктом 2.5. розділу ІІІ Правил №1417 передбачено, що у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробки засобами вогнезахисту дерев'яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Відповідно до п.2.23 розділу ІІІ Правил №1417, забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Згідно з п. 1.20. розділу ІV Правил №1417, замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

Як встановлено судом першої інстанції відповідно до складеного акта від 20.06.2018 № 100, в пунктах 1, 2, 3, 7 опису виявлених порушень зазначено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме:

- приміщення загальноосвітньої школи не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту";

- на шляхах евакуації (фойє) облицювання стін виконано з будівельних матеріалів з вищими показниками пожежної небезпеки ніж Г2, В2, Д2, Т2;

- дерев'яні елементи горищного покриття (крокви, лати) котельні та гаражів, не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

Також, на момент розгляду справи відповідачем частково усунено виявлені під час перевірки порушення, а саме розібрані не поштукатурена обшивка стін школи, однак не надано доказів, які б свідчили про повне усунення виявлених Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області порушень, зазначених в акті перевірки.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення, зазначені в в акті від 20.06.2018 № 100 (акт отримано та підписано директором ЗОШ 20.06.2018 без заперечень і зауважень), доказів про усунення яких відповідач не надав, створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей та у разі їх не усунення можуть призвести до незворотних наслідків, а тому позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягали задоволенню.

Щодо доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції шляхом припущень, без належного обґрунтування прямого зв'язку не усунених порушень із загрозами життю та здоров'ю людей зробив висновок, що часткове, а не повне усунення відповідачем порушень, не може бути розцінено як відсутність загрози життю та/або здоров'ю людей, суд застосував крайній захід задовольнивши позов, колегія суддів зазначає наступне.

Вищевказані недоліки в акті від 20.06.2018 № 100 можуть призвести до загибелі або травмування людей в разі виникнення небезпечної події або надзвичайної ситуації.

Відповідно до статті 3 Конституції У країни людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в У країні найвищою соціальною цінністю.

Згідно частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту У країни забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Порушення, які є підставою для застосування заходів реагування, встановлені в акті перевірки, відповідач повністю не усунув.

Колегія суддів також зазначає, що підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей. При цьому, кількість таких порушень є неважливою, так як наявність навіть одного порушення може створювати загрозу життю та здоров'ю людей. Відтак, посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що застосовані заходи реагування не співмірні з виявленими порушеннями, не заслуговують на увагу.

Відтак, враховуючи наявність таких порушень, подальша діяльність відповідача створює загрозу життю та здоров'ю людей, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача крайніх заходів реагування.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Новороманівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новоград-Волинського району Житомирської області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 лютого 2019 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.