Рішення

від 21.02.2019 по справі 439/1657/18

БРОДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 439/1657/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

21 лютого 2019 року Бродівський районний суд Львівської області

в складі: головуючої - судді Бунда А.О.,

з участю секретаря Музичка Л.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Броди в спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Сокіл про розірвання договору оренди земельної ділянки і стягнення орендної плати, суд

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки площею 1.8518 га, укладений між його покійним батьком ОСОБА_2 і відповідачем 02.02.2012, зареєстрованого Відділом Держземагенства у Бродівському районі 18.12.2012 за № 462038404005946; зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку площею 1.8518 га, яка розташована на території Паликоровівської сільської ради Бродівського району Львівської області та стягнути орендну плату за землю за 2017 рік в сумі 1339,15грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що в 2012 році помер його батько ОСОБА_2. 02.02.2012 між покійним батьком і відповідачем було укладено договір оренди землі реєстровий номер 010844800103. Площа орендованої землі становить 1.8518 га, цільове призначення землі ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У відповідності до актів прийому - передачі земельної ділянки від 02.02.2012 дана земельна ділянка була передана в строкове платне користування відповідачу по справі строком на десять років, тобто до 2022 року. Даний договір оренди землі зареєстрований Відділом Держземагенства у Бродівському районі 18.12.2012 № 462038404005946, строк дії договору 10 років. Після смерті батька дану земельну ділянку прийняв позивач, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом. Зазначає, що відповідно до п.8 даного Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізації юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору . Крім цього, відповідач взяв на себе зобов'язання вносити орендну плату в розмірі 3%, в грошовій сумі 1339гривень 15 копійок і орендна плата згідно п.10 Договору вноситься до 31 грудня кожного року оренди. Однак станом на 27.10.2018 відповідач не заплатив орендної плати за 2017. Із посиланням на вимоги Закону України Про оренду землі , ст.ст. 610,611,651 ЦК України , просить позов задовольнити.

05.11.2018 року відкрито провадження у справі.

Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву. Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

01.02.2019 представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог в порядку ст.49 ЦПК України. Просить стягнути з відповідача в його користь орендну плату за землю за 2017 в сумі 1339.15грн. та за 2018 в сумі 1339,15грн., загалом 2678,30грн. Крім цього, стягнути з відповідача пеню за кожний день прострочення сплати орендної плати за 2017, 2018 і 52 дні 2019 на загальну суму 558 гривень 45 копійок і пеню за кожний день прострочення орендної плати за 2018, за 52 дні 2019 на суму 69 гривень 65копійок та 10000 грн моральної шкоди.

Сторони в судове засідання не з'явилися.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності та у відсутності позивача, позов підтримав. У разі повторної неявки представника відповідача не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання, повторно, не з'явився, хоча належно, у встановленому законом порядку, повідомлявся про час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, від нього не надходила заява про відкладення розгляду справи та не подавався відзив. Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст.280-281 ЦПК України.

Відповідно до положень ст.247 ч.2 ЦПК України, так як сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з'ясувавши обставини по справі, перевіривши їх поданими доказами, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно із частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить успадкована земельна ділянка після смерті батька ОСОБА_2 загальною площею 1.8518 га, яка розташована на території Паликоровівської сільської ради Бродівського району, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.8-9).

Відповідно до договору оренди землі від 02 грудня 2012 року, зареєстрованого 18.12.2012 року в управлінні Держкомзему у Бродівському районі за реєстровим номером № 462038404005946 земельну ділянку в розмірі 1,8518 га спадкодавцем ОСОБА_2 передано в оренду відповідачу (а.с.15-16).

02.02.2012 р. сторонами договору оренди землі підписано акт прийому передачі земельної ділянки за яким орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площа якої становить 1,8518 га (а.с.16 зворот).

Відповідно до п.8 даного Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізації юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору .

Відповідач взяв на себе зобов'язання вносити орендну плату в розмірі 3%, в грошовій сумі 1339гривень 15 копійок і орендна плата згідно п.10 Договору вноситься до 31 кожного року оренди.

Однак станом на 27.10.2018 відповідач не заплатив орендної плати за 2017-2018 та за 2019 на день подачі позову до суду.

Крім того, у відповідності до договору оренди земельної ділянки від 02.02.2012 п.12 - у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня в розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі, в тому числі, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до вимог статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно із вимогами частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Несвоєчасне внесення орендної плати згідно з договором оренди є істотним порушенням вимог пункту четвертого частини першої статті 24 Закону України Про оренду землі , умов договору оренди та є підставою для його розірвання.

Судом встановлено, що орендна плата згідно договору не виплачується, жодних доказів протилежного представником відповідача не представлено та не доведено факту дотримання істотних умов згідно договору оренди.

Частиною другою статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем порушуються істотні умови Договору оренди землі, що призвело до порушення прав позивача, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене,суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати та пені з даної підстави підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.23 ЦК України , особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно зі ст.1167 ЦК України , моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діяти чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із подальшими змінами), заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Позивач моральну шкоду обґрунтовує тим, що зазнав моральних страждань, що полягали в негативних змінах в його житті та його сім'ї. Суму моральної шкоди позивач оцінює в 10 000 гривень.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із подальшими змінами) суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд вважає, що в судовому засіданні не доведено причинно-наслідковий зв'язок між діями чи бездіяльністю відповідача та наслідками, пов'язаними з душевними стражданнями, погіршенням стану здоров'я, з порушенням нормального життєвого ритму та звичок позивача, а тому відмовляє у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.

На підставі ст.ст. 13 , 15 , 24 , 32 Закону України "Про оренду землі" , ст.ст. 16,23,651,792 Цивільного кодексу України , ст.ст. 10,12,13,81,89 п.1 ч.2 141, 258-259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

позов задоволити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 1,8518га, укладений між ОСОБА_2, який помер в 2012 році і відповідачем по справі ОСОБА_4 господарством Сокіл від 02.02.2012, зареєстрованого Відділом Держземагенства у Бродівському районі 18.12.2012 за №462038404005946.

Зобов'язати ОСОБА_4 господарством Сокіл повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,8518 га, яка розташована на території Паликоровівської сільської ради Бродівського району Львівської області.

Стягнути з Фермерського господарства Сокіл в користь ОСОБА_1 орендну плату заземлю за 2017 в сумі 1339гривень 15 копійок, і орендну плату за 2018рік в сумі 1339гривень 15 копійок на загальну суму 2678гривень 30 копійок.

Стягнути з Фермерського господарства Сокіл в користь ОСОБА_1 пеню за кожний день прострочення сплати орендної плати за 2017 рік, за 2018 рік і 52 дні 2019 року на загальну суму 558 гривень 45 копійок і пеню за кожний день прострочення сплати орендної плати за 2018 рік і 52 дні 2019 року на суму 69.65 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства Сокіл на користь держави 704.80 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач ОСОБА_4 господарство Сокіл , код ЄДРПОУ 31976296, яке знаходится за адресою с.Паликорови, Бродівського району, Львівської області.

Повний текст рішення складено 21 лютого 2019 року.

21 лютого 2019 року

Суддя: ОСОБА_5