Рішення

від 19.02.2019 по справі 478/2001/18

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/2001/18 пров. №2/478/76/2019

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

19 лютого 2019 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду смт. Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

28 листопада 2018 року позивач - акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (далі - АТ КБ ПриватБанк ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 10 червня 2011 року між ПАТ КБ Приватбанк , назву якого замінено на акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк , відповідно до Закону України Про акціонерні товариства та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір. Відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_2 не виконував взятих на себе обов'язків за кредитним договором, не здійснював щомісячного погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

21.01.2013 року позичальник ОСОБА_2 помер, на дату його смерті заборгованість за кредитним договором від 10.06.2011 року становить 7782 грн. 96 коп., з яких 7180 грн. 59 коп. - заборгованість за кредитом; 352 грн. 37 коп. - заборгованість за відсотками; 250 грн. - заборгованість з комісії.

24.02.2014 року позивач звернувся до Казанківської державної нотаріальної контори з претензією кредитора. З листа нотаріальної контори від 05.03.2014 року за вих. №38/01-16, який отриманий Банком 22.03.2014 року, стало відомо, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались.

Вважає, що відповідач ОСОБА_1, як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого. Посилаючись на вказані обставини , позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом, яка на день смерті боржника становила 7782 грн. 96 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала пояснила, що в січні 2013 року звернулася до відділення АТ КБ ПриватБанк повідомивши про смерть чоловіка ОСОБА_2, яка мала місце 21.01.2013 року, на підтвердження зазначеного факту надала працівнику відділення копію свідоцтва про смерть та кредитну картку, яку в її присутності працівником відділення було одразу перерізано ножицями та запевнено в тому, що кредитні відносини припинилися. Посилаючись на порушення позивачем строку позовної давності, у межах якого він мав можливість звернутися до суду з вимогою про захист своїх порушених прав, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог застосувавши строки позовної давності .

Вислухав доводи відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходе такого висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 10 червня 2011 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк ПриватБанк (АТ КБ ПриватБанк ) та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у вигляді кредитного ліміту в розмірі 8000 грн.

Кінцевий термін повернення кредитних коштів відповідає строку дії картки.

Згідно довідки за кредитним договором було надано картку за №5457082306667226 терміном дії до 05/15 року (а.с.231).

За користування кредитними коштами встановлені проценти у розмірі 2,5% щомісяця або 30% річних.

ОСОБА_2, 21 січня 2013 року помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (копія) серії І-ФП №173132 (а.с.33).

Згідно розрахунку Банку, розмір заборгованості становить 7782 грн. 96 коп., у тому числі: 7180 грн. 59 коп. - заборгованість за кредитом; 352 грн. 37 коп. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом; 250 грн. - заборгованість з комісії (а.с.5-6).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порядок прийняття спадщини визначений главою 87 ЦК України.

Згідно з нормою ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у ст.1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 ст.1268, ст.1269 ЦК України.

Так, згідно з ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається з матеріалів справи 24 лютого 2014 року позивач звернувся до Казанківської державної нотаріальної контори з претензією кредитора (а.с.34).

Відповідно до листа-відповіді Казанківської державної нотаріальної контори від 05.03.2014 року за вих.№38/01-16 повідомлено кредитора спадкодавця - ОСОБА_2, який помер 21.01.2013 року, ПАТ КБ ПриватБанк про те, що станом на 05.03.2014 року до спадкового майна ОСОБА_2 спадкової справи Казанківською державною нотаріальною конторою не заведено, з заявами про прийняття або про відмову від спадщини ніхто не звертався, відомостей про спадкоємців померлого в нотаріальній конторі немає. Крім того, повідомлено ПАТ КБ ПриватБанк , що у зв'язку з відсутністю документа про здійснення оплати за видачу інформаційної довідки зі Спадкового реєстру у нотаріуса не має підстав для здійснення відповідного пошуку запитуваної інформації в Спадковому реєстрі (а.с.72).

Згідно відповіді Казанківської державної нотаріальної контори від 29.12.2018 року за вих.№401/01-16 на запит суду щодо надання належним чином завіреної копії спадкової справи після смерті ОСОБА_2, який помер 21 січня 2013 року вбачається, що Казанківською державною нотаріальною конторою спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_2 не заводилася, на підтвердження чого надано інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за №54652429 від 29.12.2018 року, відповідно до якої після смерті ОСОБА_2, який помер 21 січня 2013 року, приватним нотаріусом Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_3 08.04.2013 року заведено спадкову справу за №45/2013 та 08.10.2013 року видано свідоцтва ВТМ 056426 і ВТМ 056425 (а.с.73-74).

З копії спадкової справи за №45/2013 до майна померлого 21 січня 2013 року ОСОБА_2, заведеної приватним нотаріусом Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_3 - початок 08.04.2013 року, закінчено 08.10.2013 року, вбачається, що спадщину після смерті прийняла дружина - відповідач ОСОБА_1, подавши відповідну заяву 09.04.2013 року та син ОСОБА_4, у відповідності до ст.1268 ЦК України, який на час відкриття спадщини постійно проживав зі спадкодавцем. При цьому син померлого - ОСОБА_5 відмовився від спадщини після смерті батька на користь дружини спадкодавця ОСОБА_1, а доньки померлого - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 відмовилися від прийняття спадщини після померлого батька (а.с.80-210).

Приватним нотаріусом Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_3 08.10.2013 року видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №1575, згідно якого ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 7,3300 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Скобелевської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, з кадастровим номером - 4823685300:04:000:0157, вартістю 113326 грн. 68 коп. (а.с.195-196).

Приватним нотаріусом Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_3 08.10.2013 року видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за №1577, згідно якого ОСОБА_4 успадкував після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 3,5291 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Скобелевської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, з кадастровим номером - 4823685300:04:000:0156, вартістю 54562 грн. 23 коп. (а.с.202-203).

У статті 1281 ЦК України визначено порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців.

Так, згідно з частинами 1, 2 вказаної статті спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

У частині 3 цієї статті визначено, що якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Таким чином, в цьому випадку початок перебігу строку права пред'явлення вимоги до спадкоємців повинен відліковуватися з моменту настання строку вимоги або з моменту, коли кредитор дізнався про відкриття спадщини. Згідно з частиною четвертою вказаної статті кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Ці строки не призупиняються, не перериваються й не поновлюються, є обмежувальними (присічними).

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст.81 ЦПК України). Обов'язок доказування у спірній категорії справ покладається на позивача.

Позивач АТ КБ ПриватБанк відповідно до поштового відправлення №0680500164493195 від 22.11.2018 року (а.с.61) звернулося до суду із вказаним позовом про захист свого порушеного права 28 листопада 2018 року.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно положень ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявлено стороною у спорі.

Відповідачем ОСОБА_1 заявлено в судовому засіданні про застосування позовної давності.

Отже, аналізуючи викладені обставини, судом встановлено, що Банк дізнався про своє порушене право в лютому 2014 року, він мав право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги, тобто строком повернення кредиту є травень 2015 року, проте до суду звернувся лише в листопаді 2018 року, а отже з пропуском позовної давності.

За таких обставин, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позову в зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, належить віднести на його рахунок.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, віднести на його рахунок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 21.02.2019 року.

Суддя