Рішення

від 19.02.2019 по справі 499/8/19

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/8/19

Провадження № 2/499/137/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"19" лютого 2019 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібровій О.І., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Знам'янської сільської ради Іванівського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку, в якій просить визнати за ним право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті його матері, а саме на земельну ділянку.

В позові посилалася на наступні обставини: 16.04.2018 року померла ОСОБА_2, мати позивача, за життя мати склала заповіт, відповідно до якого заповідала позивачу земельну ділянку площею 6,4371 га, що розташована на території Знам'янської сільської ради Іванівського району Одеської області. У визначений термін позивач звернувся до нотаріальної контори, однак встановив, що спадщину отримати не можу у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу а саме державного акту. Державний акт було втрачено з невідомих для позивача причин.

Отже, позивач отримати свідоцтво про право на спадщину не може, так як відсутній правовстановлюючий документ на земельну ділянку, що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

В судове засідання позивач не з'явився, проте надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність, на задоволенні позовних вимогах наполягав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, за таких обставин судове засідання по справі було проведено без засобів технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з положенням ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи та з урахуванням положень ч.1 ст. 81 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ч.1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить до висновку, що наявні законні підстави для задоволення позову та позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.04.2018 року померла ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Померла ОСОБА_2 є рідною матір'ю позивача ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

За життя померла ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого заповідала ОСОБА_1 земельну ділянку площею 6,4371 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Знам'янської сільської ради Іванівського району Одеської області, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ОД №043744, виданий 08.12.2004 року.

Належність даної земельної ділянки матері позивача ОСОБА_2 підтверджується копією державного акту.

Також відповідно до листа щодо надання інформації відділу в Іванівському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області другий примірник втраченого акту у відділі не зберігся.

Також позивачем було надано району газету, в якій розміщено оголошення про втрату державного акту.

ОСОБА_1, тобто позивач спадщину у встановлений законом строк після смерті ОСОБА_2. прийняв, звернувшись у встановлений законом термін до нотаріальної контори, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

Однак отримати свідоцтво про право на спадщину за законом позивач не може, оскільки оригінал державного акту на даний час встрачено, що є перешкодою для отримання свідоцтва позивачем, що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальних дій.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, єдиним способом захисту позивача свого права на спадщину, було звернення до суду із позовом про визнання права власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті 16.04.2018 року ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Для прийняття спадщини згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Спадкуванням, згідно ст.1216 ЦК України, є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах без зміни її цільового призначення, а ст. 81 ч. 1 п. г ЗК України встановлено, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини

Відповідно до п. б ч. 2 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції на час відкриття спадщини), право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину.

Згідно до п.2 ч. 6 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції на час відкриття спадщини) на державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень,роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2009 року Про затвердження порядку здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку (чинному на час відкриття спадщини) територіальний орган Держкомзему за місцезнаходженням земельної ділянки проставляє на державному акті відмітку про реєстрацію права власності на неї. Власник земельної ділянки подає для здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку : а) державний акт з відміткою нотаріуса про перехід права власності на земельну ділянку; б) цивільно - правовий договір про відчуження земельної ділянки у разі набуття права власності на земельну ділянку за таким договором або свідоцтво про право на спадщину.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 на законних підставах мала право власності на земельну ділянки площею 6,4371 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Знам'янської сільської ради Іванівського району Одеської області, належну їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ОД №043744, виданий 08.12.2004 року, оригінал якого було втрачено.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, на які посилався позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

За таких обставин суд вважає за можливе позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Калинівська сільська рада Іванівського району Одеської області, про встановлення факту належності та про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

На підставі ст. ст. 1218, 1223, 1225, 1268-1270 ЦК України, керуючись ст.ст. ст. ст. 4, 76, 81, 89, 206, 247, 264, 265, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2) до Знам'янської сільської ради Іванівського району Одеської області (місцезнаходження: вул. Ген. Плієва 30, с. Знам'янка Іванівського району Одеської області, код ЄРДПОУ 04378474)про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2, яка померла 16.04.2018 року, та складається з земельної ділянки площею 6,44 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Знам'янської сільської ради Іванівського району Одеської області, кадастровий номер 5121884200:01:001:0375.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Якщо апеляційну скаргу не було подано, то рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяОСОБА_6