Рішення

від 21.02.2019 по справі 365/18/19

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/18/19

Номер провадження: 2/365/88/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.02.2019 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі :

головуючого - судді ХИЖНОГО Р.В.

за участю секретаря судового засідання НОСОВОЇ О.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування ,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_5 звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вищезазначеною позовною заявою посилаючись на те, що 18 жовтня 2017 року помер батько позивача - ОСОБА_6, після смерті якого відкрилась спадщина за законом. Спадкоємцями померлого є позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Позивач та відповідачі спадщину у встановленому законом порядку прийняли. Між спадкоємцями було досягнуто згоди про розподіл спадкового майна. До складу спадщини, належної позивачу, входить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,0000 га, кадастровий номер 3221984500:03:004:0047, яка розташована на території Новооржицької сільської ради Згурівського району Київської області. За життя померлий ОСОБА_6 звернувся до Згурівської райдержадміністрації з письмовою заявою № 189 від 10.07.2009 року про передачу йому у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,0000 га, яка розташована на території Новооржицької сільської ради Згурівського району Київської області. Відповідно до Розпорядження Згурівської райдержадміністрації Київської області від 28 липня 2010 року № 322 надано дозвіл ОСОБА_6 на приватизацію вищевказаної земельної ділянки. Відповідно до розробленого проекту землеустрою ТОВ Тандем Експерт , 29 вересня 2017 року відділом у Згурівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області проведена державна реєстрація земельної ділянки. Позивачу було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку, у зв»язку із відсутністю правовстановлюючого документу, який би підтверджував її належність померлому. Позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права в досудовому порядку. Враховуючи вищевикладене, представник позивача ОСОБА_5М просить суд визнати за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на спірну земельну ділянку та не стягувати з відповідачів судовий збір.

В підготовче судове засідання учасники справи не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, направили до суду заяви, в яких просили проводити розгляд справи у їх відсутність, представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, відповідачі позовні вимоги визнали повністю.

Суд визнав можливим розглядати справу у відсутність учасників справи, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін та їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення про задоволення позову, враховуючи визнання позову відповідачами.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами встановлено, що ОСОБА_6 на підставі розпорядження Згурівської райдержадміністрації Київської області від 28 липня 2010 року № 322 відведено у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,0000 га, кадастровий номер 3221984500:03:004:0047, яка розташована на території Новооржицької сільської ради Згурівського району Київської області, що встановлено з копії заяви про передачу у приватну власність земельної ділянки (а.с.20), копії розпорядження Згурівської райдержадміністрації Київської області від 28 липня 2010 року № 322 з додатком (а.с.21-23), копії схематичного зображення місця розташування земельної ділянки (а.с.24), копії кадастрового плану земельної ділянки (а.с.25), витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.14-18), копії висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с.28).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону

В силу ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 були вжиті необхідні заходи для набуття у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,0000 га. Так він, у встановленому законом порядку звернувся до уповноваженого державного органу із заявою щодо відведення земельної ділянки у власність, отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробив необхідний проект із землеустрою, здійснив реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Державна реєстрація права власності на земельну ділянку була не проведена ОСОБА_6 у зв»язку із смертю. Виходячи з розуміння державної реєстрації прав, визначеної в Законі України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, державна реєстрація права власності в даному випадку була б лише офіційним визнання і підтвердження державою факту набуття ОСОБА_6 у власність спірної земельної ділянки.

Після смерті ОСОБА_6, який помер 18 жовтня 2017 року (копія свідоцтва про смерть - а.с.13), відкрилась спадщина за законом, до складу якої входить, зокрема і зазначена вище земельна ділянка.

В силу ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Спадщину після смерті ОСОБА_6 у встановленому законом порядку прийняли позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 В результаті розподілу спадщини між спадкоємцями, позивачу у спадщину розподілена спірна земельна ділянка, що встановлено з копії спадкової справи № 110/2017 до майна померлого 18 жовтня 2017 року ОСОБА_6 (а.с.44-102).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу положення ч.ч. 1,3 ст. 1267 ЗК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Позивачу було відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну діляку у зв»язку із ненаданням правовстановлюючого документу на неї (нотаріальна відмова - а.с.26).

В пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 передбачено, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Через відсутність правовстановлюючого документу на спадкову земельну ділянку, позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права у нотаріуса.

Згідно ч.1, ч. 3 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд вважає за необхідне, визнати за позивачем ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,0000 га, кадастровий номер 3221984500:03:004:0047, яка розташована на території Новооржицької сільської ради Згурівського району Київської області. Суд не застосовує ст. 141 ЦПК України та понесені судові витрати залишає за сторонами. Враховуючи визнання позову відповідачами до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

Керуючись ст.ст. 81,116,118125,126,152 ЗК України, ст.ст.1217,1218,1223,1225,1261,1267 ЦК України,

ст.ст.141,142,198,200,206,247,263-265,273 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 18 жовтня 2017 року, право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,0000 га, кадастровий номер 3221984500:03:004:0047, яка розташована на території Новооржицької сільської ради Згурівського району Київської області.

Не застосовувати ст. 141 ЦПК України та понесені судові витрати залишити за сторонами.

На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним 23.01.2019 року згідно дублікату квитанції № 0.0.1248294761.1 при поданні позову, а саме грошові кошти в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ