Ухвала

від 15.02.2019 по справі 761/28897/18

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №761/28897/18

Провадження №1-кп/359/158/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

15 лютого 2019 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 , її захисника адвоката ОСОБА_7 ,

під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією кримінального провадження №12018100100007449, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2018 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, без базової освіти, тимчасово не працюючої, маючої на утриманні дитину 2011 року народження, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , та проживаючої в АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

по обвинуваченню у скоєнні нею кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,

розглянувши заявлене клопотання адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 про визнання очевидно недопустимими доказами СД дисків (електронних носіїв інформації) з відеозаписами огляду місця події та обшуку володіння особи квартири від 12.06.2018 року,

в с т а н о в и в :

В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 по обвинуваченню її у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

22.11.2018 року на адресу суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 , в порядку ст.89 КПК України про визнання доказів недопустимими, а саме електронних носіїв інформації з відеозаписами огляду місця події та обшуку володіння особи квартири від 12.06.2018 року.

В клопотанні зазначається, що зазначені докази не відповідають вимогам КПК України, є недопустимими, оскільки в протоколі огляду місця події, асфальтованої ділянки за адресою: АДРЕСА_3 та обшуку володіння особи, квартири за адресою: АДРЕСА_4 від 12 червня 2018 p., у відповідній графі бланку протоколів про застосування технічних засобів зазначено лише «Samsung на електронний носій», та відсутні будь-які характеристики технічних засобів та носіїв інформації, що використовувались під час проведення огляду та обшуку. В протоколах відсутні детальний опис порядку застосування техніко-криміналістичних засобів (не вказано ким сааме з учасників ОМП та який саме технічний засіб застосовувався, його ідентифікаційні ознаки), відомості про повідомлення осіб, які беруть участь в процесуальній дії, про застосування технічних засобів.

На думку захисту, електронні носії інформації до протоколів огляду місця події та обшуку володіння особи, як речові докази з підстав допущених порушень законодавства, а саме: порушення порядку отримання встановленого КПК, а саме: правил фіксації ходу і результатів слідчих дій ст. 104, 105 КПК України, є очевидно недопустимими речовими доказами у кримінальному провадженні № 120181001800007449, та повинні бути визнані судом недопустимими доказами.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_9 вказане клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала клопотання та думку свого захисника.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання у зв`язку з його необґрунтованістю та дослідити вказані докази.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, вважає, що останнє не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одними з основних засад кримінального судочинства є верховенство права, законність, рівність перед законом і судом (ст. 7 КПК України).

Відповідно до діючого кримінально-процесуального законодавства України докази в кримінальному провадженні повинні бути належними та допустимими.

Статтею 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Також, відповідно до положень ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, ч.1 ст.87 КПК України передбачає, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до ч.1 ст.89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Згідно із ч.2 та ч.3 ст.89 КПК України, у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду.

Дослідивши клопотання в нарадчій кімнаті, суд не вбачає очевидної недопустимості доказів - СД дисків (електронних носіїв інформації) з відеозаписами огляду місця події та обшуку володіння особи квартири від 12.06.2018 року і вважає за необхідне дослідити їх в ході судового розгляду.

Слід також зазначити, що жоден доказ обвинувачення чи захисту не має наперед визначеної сили, та їх оцінка має ґрунтуватись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, а тому на даній стадії судового розгляду, відсутні дані щодо очевидності недопустимості доказів, на які вказує сторона захисту.

За таких обставин, суд вважає вищевказане клопотання таким, що заявлене передчасно, тому на даній стадії судового розгляду клопотання задоволенню не підлягає, такі докази підлягають дослідженню з подальшим вирішенням їх недопустимості в порядку, визначеному ч.1ст. 89 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 89, 91-94, 103-107, 234, 237, 376 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 про визнання очевидно недопустимими доказами СД дисків (електронних носіїв інформації) з відеозаписами огляду місця події та обшуку володіння особи квартири від 12.06.2018 року, - залишити без задоволення.

Дослідити докази сторони обвинувачення - СД диски(електронніносії інформації)з відеозаписамиогляду місцяподії таобшуку володінняособи квартири від12.06.2018року (а.с. 213-214 том 1), в ході судового розгляду.

Вирішити питання недопустимості вказаних доказів в порядку, визначеному ч.1 ст. 89 КПК України, з урахуванням всіх досліджених судом доказів.

Ухвала суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 19.02.2019 року.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3