Рішення

від 15.02.2019 по справі 375/1557/18

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/1557/18

Провадження № 2-а/375/2/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2019 Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Литвина О.В.,

за участю секретаря - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в смт.Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( 09631, с.Острів Рокитнянського району Київської області, вул. Я.Мудрого, 15-А, номер картки платника податків НОМЕР_1), до державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Київської області державної екологічної інспекції у Київській області ОСОБА_2 ( 03110, м.Київ, вул. Преображенська, 25, Email: kyivreg@dei.gov.ua, код ЄДРПОУ 38039191)

про визнання протиправними дій та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Київської області державної екологічної інспекції у Київській області ОСОБА_2 щодо складання постанови № 0000364 від 28.07.2018 про накладення на нього адміністративного стягненя у виді штрафу в розмірі 850.00 грн. за вчинення передбаченого ст. 82 КУпАП адміністративного правопорушення, визнати вказану постанову незаконною, скасувати її та закрити провадження у справі.

В обгрунтування позову посилається на те, що він являється директором ТОВ Фірма "Світанок", основним видом економічної діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Зазначає, що 27.07.2018 посадовими особами Державної екологічної інспекції у Київській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було проведено перевірку товариства з питань дотримання вимог законодавства у галузі охорони навколишнього природного середовища, за наслідками якого було видано припис, складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено оскаржувану постанову. Разом з тим, з невідомих причин протокол та постанову про накладення адміністративного стягнення датовано 28 липнем 2018, припис 26.07.2018, тоді як фактично всі ці події відбувалися в один день - 27.07.2018 в період з 10 до 12 години у приміщенні Острівської сільської ради, яке не має жодного відношення до товариства. В основу протоколу про адміністративне правопорушення № 0000364 від 28.07.2018 покладено твердження відповідача про порушення товариством вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення, проте незрозумілим є встановлення відповідачем таких обставин, зважаючи, що перевірка проводилася у приміщенні сільської ради.

Також зазначає, що товариство не має власних виробничих потужностей, не здійснює виробництво продукції та не має відходів в розумінні таких, як це викладено у ст.1 Закону України "Про відходи", а саме, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Оскільки ТОВ Фірма "Світанок" не є субєктом поводження з відходами, викладені у протоколі № 0000364 від 28.07.2018 та оскаржуваній постанові № 0000364 від 28.07.2018 порушення щодо поводження з відходами є необгрунтованими і безпідставними.

Будучи належним чином повідомленим, відповідач у судове засідання не зявився, про причину своєї неявки не повідомив, відзиву на позов та заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав. За викладеного суд ухвалює проводити розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у справі доказів, що узгоджується із положеннями частин першої та третьої статті 205 КАС України.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав за викладених у ньому обставин і підстав та просив задовольнити.

Також суду показав, що діяльність підприємства, директором якого він являється, не спричиняє наявність тих чи інших відходів, оскільки підприємство займається вирощуванням сільськогосподарських культур, а не їх переробкою. Перевірка службовими особами екологічної інспекції проводилася як така на час перебування останніх у одному із кабінетів Острівської сільської ради, яке не має жодного відношення до діяльності товариства і йому не є зрозумілим, на підставі чого інспектор дійшов висновку, що товариство має результатом своєї діяльності відходи. Зміст протоколу та оскаржуваної постанови викладені інспектором на власний розсуд. Так, у протоколі зазначена його заробітна плата в сумі 4000.00 грн, тоді як таких даних він особисто не надавав і що не відповідає дійсності. Копії припису, протоколу та оскаржуваної постанови йому не вручалися і він отримав їх лише після звернення до інспекції.

Суд, заслухавши у судовому засіданні позивача, дослідивши отримані у справі письмові докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У справі з'ясовано, що державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Київській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було складеного припис б/н, який датований 26.07.2018. Разом з тим, як засвідчив у судовому засідання позивач, що не спростував і не намагався спростувати відповідач та що не викликає у суду сумніву з огляду на зміст наявних у матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення № 0000364 від 28.07.2018, постанови про накладення адміністративного стягнення № 0000364 від 28.07.2018, перевірка як така фактично проводилася 27.07.2018. Викладене вказує на те, що складення припису 26.07.2018 не могло мати місце. Більше того, копія останнього, як вбачається з його змісту і що підтвердив у судовому засіданні позивач, йому не вручалася. Відтак, він не міг усунути виявлені та зазначені у приписі та у встановлений останнім місячний термін порушення, а саме провести інвентаризацію відходів та вирішити питанння щодо подання декларації про утворення відходів на разі їх наявності в кількості більше ніж 50 одиниць.

Також слід відмітити, що проявляючи певну упередженість, ігноруючи вимоги складеного припису та вимоги Закону, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Київської області ОСОБА_2, не дочекавшись збігу зазначеного у приписі місячного терміну 26.08.2018, складає датований 28 липнем 2018 протокол про адмінправопорушення № 0000364 щодо особи позивача за ст.82 КУпАП, порушивши при цьому вимоги ст.256 КУпАП.

Так, у протоколі не зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Викладаючи суть скоєного адміністративного правопорушення, інспектор обмежився лише змістом диспозиції норми (ст.82 КУпАП), яка передбачає відповідальність за вчинене правопорушення.

Даних про те, що протокол складався у присутності позивача, що йому при цьому розяснювалися його права та обовязки, протокол не містить. Останній не містить письмового пояснення правопорушника, він не підписаний ним і в ньому відсутній запис про відмову ОСОБА_1 його підписати.

У вказаному протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи про адмінправопорушення відбудеться о 10:55 годині 28.07.2018 у приміщенні ТОВ "Світанок" в с.Острів Рокитнянського району. Позаяк, як встановлено судом, така обставина не могла мати місце у вказаний період часу та фактично мала місце 27.07.2018 у приміщенні Острівської сільської ради. Розгляд справи відбувся формально і позивачу, як особі, щодо якої розглядалася справа про адмністративне правопорушення, уповноваженою посадовою особою не було забезпечено передбачених ст.286 КУпАП прав і в тому числі прав: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; бути присутнім під час розгляду справи.

Підстав, які б дозволяли проводити розгляд справи за відсутності правопорушника за викладених встановлених судом обставин, суд не вбачає.

Результатом розгляду справи стала оскаржувана постанова про накладення на позивача адміністратвиного стягнення у вигляді штрафу розміром 850.00 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску строку оскарження постанови про адміністративне стягнення з поважних причин за заявою особи, щодо якої винесено постанову може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Оскаржувана постанова датована 28.07.2018, тоді як встановити фактичну дату її винесення суду з огляду на отримані у справі докази та доводи позивача не представилося можливим. За викладеного та з огляду на дату винесення постанови (28.07.2018), дату звернення позивача до суду із позовом (16.08.2018) суд приходить до висновку, що строк звернення до суду позивачем було пропущено з поважних причин, а отже він підлягає поновленню.

Статтею 82 КУпАП передбачено відповідальність за порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення

Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правові, організаційні і економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України, визначається Законом України від 05.03.1998 № 187/98-ВР Про відходи .

Відповідно до статті 1 Закону України Про відходи , відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Об'єкти поводження з відходами - місця чи об'єкти, що використовуються для збирання, зберігання, сортування, оброблення, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів.

Операції поводження з відходами - збирання, перевезення, зберігання, сортування, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів.

Із зазначених положень закону видно, що поводження з відходами - це сукупність дій, спрямованих, в тому числі, на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Власник відходів - фізична або юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами.

Побутові відходи - відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення.

Судом встановлено, що ТОВ Фірма "Світанок" не має власних виробничих потужностей і не здійснює самостійно виробництво продукції, а відтак не є суб'єктом поводження з відходами.

Звідси, встановлені в протоколі № 0000364 від 28.07.2018 та оскаржуваній постанові № 0000364 від 28.07.2018 порушення позивачем вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення є необґрунтованими, а тому передбачені статтею 17 Закону України Про відходи обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами не можуть бути покладені на товариство, і позивач, як керівник ТОВ Фірма Світанок , не має нести адміністративну відповідальність відповідно до статті 82 КУпАП України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Стаття 14 КУпАП визначає, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недотриманням установлених правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

При цьому адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП). Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності.

На переконання суду позивачем обґрунтовано позовні вимоги з посиланням на докази у спосіб та у порядку визначеному законом щодо незаконності постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На разі, відповідач такого покладеного на нього обовязку не виконав.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до основоположної презумпції, закладеної у норми ст. 62 Конституції України, котру суд вважає слід застосовувати і при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, так як відсутні будь-які докази допущення позивачем порушення вимог Закону України Про відходи , а тому з врахуванням виявлених судом порушень при розгляді справи про адмінправопорушення щодо позивача оскаржувану за адміністративним позовом постанову відповідача необхідно визнати протиправно та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення за ст.82 КУпАП щодо позивача закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 5, 77, 244-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Визнати дії Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Київської області державної екологічної інспекції у Київській області ОСОБА_2 щодо складання постанови № 0000364 від 28.07.2018 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850.00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 82 КУпАП - протиправними.

Визнати незаконною та скасувати постанову Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Київської області державної екологічної інспекції у Київській області ОСОБА_2 № 0000364 від 28.07.2018 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850.00 грн на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 82 КУпАП, а провадження по справі закрити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання на протязі десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне обгрунтування рішення виготовлено 21.02.2019.

Суддя О.В. Литвин

Рішення набрало законної сили "___"