Рішення

від 06.02.2019 по справі 549/659/18

ЧОРНУХИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа №549/659/18

Провадження№2/549/24/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Глущенко Н.М.

з участю - секретаря Міщенко Т.А.

за участю осіб, які беруть участь у справі:

представника позивача прокурора -Стріли П.П.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт.Чорнухи цивільну справу за позовом першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області Котяш А.І., в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок,

встановив:

Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області Котяш А.І.,звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, в якому просив зобов'язати відповідача повернути самовільно зайняті земельні ділянки та стягнути витрати на сплату судового збору.

Позов обґрунтовано тим, що під час моніторингу Державного реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що на території Білоусівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області знаходяться земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 площею 18,7085 га та НОМЕР_3 площею 14 га.

При цьому, відповідно до відомостей Публічної кадастрової карти України та реєстру тип власності вказаних земельних ділянок - не визначено, речові права, іпотеки, обтяження - відсутні.

Під час безпосереднього огляду земельних ділянок 07.08.2018 року виявлено факт використання зазначених земельних ділянок, а саме наявні на ній рослини (кукурудзу) зі слідами догляду.

З огляду на викладене, враховуючи наявні дані про самовільне зайняття земельної ділянки, Лубенською місцевою прокуратурою 07.08.2018 року по вказаним, до Єдиного реєстру досудових розслідувань зареєстровано під №120181703400000142 кримінальне провадження за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

У ході досудового розслідування вказаного провадження встановлено, що 04.08.2014 року наказом Головного управління Держземагенства у Полтавській області № 2059-сг надано дозвіл ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 14 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в межах Білоусівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.

Також, вказаному громадянину наказом Головного управління Держземагенства у Полтавській області №2320-сг від 12.08.2014 року надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 19 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в межах Білоусівуської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.

В подальшому листами від 21.04.2017 року №4516/6-17 та №5491/0/20-18 від 02.07.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області відмовлено ОСОБА_3 у погодженні проектів землеустрою на вищевказані земельні ділянки.

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №10-16-0.41-4874/2-18 від 15.08.2018 накази про затвердження технічної документації із землеустрою на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_2 площею 18,7085 га та НОМЕР_3 площею 14 га - не видавались.

Відповідно до пояснень наданих під час допиту в якості свідка ОСОБА_2 видно, що вона є першою та постійною орендаркою оглянутих земельних ділянок з 2002 року. При цьому, зазначила, що з 2016 року документи з питань користування земельними ділянками знаходяться на стадії переоформлення. З 2016 по 2018 рік була притягнута до сплати штрафу за самовільне зайняття земельної ділянки.

Також про самовільне використання земельної ділянки стверджує факт сплати ОСОБА_2 шкоди в сумі 52444,29 грн за самовільне зайняття вказаних земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_2 площею 18,7085 га НОМЕР_3 площею 14 га, що засвідчено квитанціями про сплату №1Р16160, №1Р16166 від 16.07.2018 року.

Крім того ОСОБА_2 погодилась з наявним правопорушенням під час складання адміністративних протоколів №280-ДК/0238П/08/01/-18 та №280-ДК/0239П/08/01/-18 від 23 червня 2018 року за ст.53-1 КУпАП про, що зазначено в поясненнях до вказаного протоколу.

Таким чином, відповідачем ОСОБА_2 повністю визнається та не оспорюється факт самовільного зайняття земельних ділянок НОМЕР_2 площею 18,7085 га та НОМЕР_3 площею 14 га.

Оскільки заходів щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок не вжито, земельні ділянки ОСОБА_2 не звільнено, а тому перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області просив зобов'язати відповідача повернути самовільно зайняті земельні ділянки та стягнути з нього витрати на сплату судового збору.

В судовому засіданні представник позивача прокурор Стріла П.П. позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві, просить їх задовольнити.

Відповідач до суду не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання відповідачем позову.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачено ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог п. п. 1,3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

В судовому засіданні беззаперечно доведено, що під час моніторингу Державного реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що на території Білоусівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області знаходяться земельна ділянка з кадастровими номерами НОМЕР_2 площею 18,7085га та земельна ділянка х кадастровим номером НОМЕР_3 площею 14 га.

При цьому, відповідно до відомостей Публічної кадастрової карти України та реєстру тип власності вказаних земельних ділянок - не визначено, речові права, іпотеки, обтяження - відсутні.

Під час безпосереднього огляду земельних ділянок 07.08.2018 року виявлено факт використання зазначених земельних ділянок, а саме наявні на ній рослини (кукурудзу) зі слідами догляду.

Постановами про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу. Постанова про накладення адміністративного стягнення відповідачем не оскаржувалась, нею сплачено штрафи за заподіяну матеріальну шкоду.

23.06.2018 року та 25.06.2018 року відповідачу вручено приписи №280-ДК/0267Пр/03/01/-18 та №№280-ДК/0268Пр/03/01/-18 про усунення вимог чинного законодавства в термін до 23.07.2018 року (а.с.28-29) , проте заходи щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок державної форми власності сільськогосподарського призначення площею 18,7085 га. з кадастровим номером НОМЕР_2 та земельної ділянки - 14 га. з кадастровим номером НОМЕР_3, що на території Білоусівської сільської ради відповідачем не вживались. Даний факт підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №280-ДК/0239П/07/01/-18 від 25.06.2018р., протоколом про адміністративне правопорушення №280-ДК/0238П/07/01/-18 від 23.06.2018р. (а.с. 20-23), постановою про накладення адміністративного стягнення №280-ДК/0238П0/08/01/-18 від 23.06.2018р, постановою про накладення адміністративного стягнення №280-ДК/0239П0/08/01/-18 від 25.06.2018р. (а.с. 24-27).

З огляду на викладене, враховуючи наявні дані про самовільне зайняття земельної ділянки, Лубенською місцевою прокуратурою 07.08.2018 року по вказаним, до Єдиного реєстру досудових розслідувань зареєстровано під №120181703400000142 кримінальне провадження за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Постановою слідчого Чорнухинського ВП ГУНП в Полтавській області Самойлік О.В. від 28 серпня 2018 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018170340000142 від 07.08.2018, закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1 КК України.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 07.08.2018 року відомості про права власності, інші речові права, іпотеки на земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3, відсутні.

Згідно із ст. 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави та об'єктом права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Згідно ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України повноваження по передачі земельних ділянок комунальної власності у власність і користування належать сільським селищним міським радам із земель відповідних територіальних громад.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, користування або її оренди виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності, право постійного користування або оренди та його державної реєстрації.

Статтею 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За приписами ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства. За приписами ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню за рішенням суду власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що земельні ділянки за кадастровими номерами НОМЕР_2 та НОМЕР_3, самовільно зайняті відповідачем, а тому ОСОБА_2 повинна повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області самовільно зайняті земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір, в сумі 1 762 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь прокуратури Полтавської області.

Керуючись ст.13, 14, 19, 1311 Конституції України, ст.ст. 84, 116, 122, 124, 152, 212 Земельного кодексу, ст. 23 ЗУ Про прокуратуру , ст. 141,259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області Котяш А.І., в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_2 жительку АДРЕСА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходяться за межами населеного пункту, на території Білоусівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 18,7085 га.

Зобов'язати ОСОБА_2 жительку АДРЕСА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що знаходяться за межами населеного пункту, на території Білоусівської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області з кадастровим номером НОМЕР_3 площею 14 га.

Стягнути з ОСОБА_2 жительки АДРЕСА_1 Полтавської області реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь прокуратури Полтавської області судовий збір в розмірі 1762 гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Чорнухинський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 15 лютого 2019 року.

Суддя