Рішення

від 13.02.2019 по справі 701/347/18-ц

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/347/18-ц

Номер провадження2/701/17/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді - А. І. Костенка

за участю секретаря - Н. В. Філіпчак

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом за позовом ТОВ "Кищенці" до ОСОБА_1, фг "ОСОБА_2" про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі та визнання недійсним договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі та визнання недійсним договору оренди землі.

На підставу своїх вимог спирається на те, що 22.10.2010 року між ТОВ Кищенці та ОСОБА_1, укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 3,1988 га, що розташована в адміністративних межах Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області, кадастровий НОМЕР_2. Строк дії договору становить 49 років (п. 8 договору). Вказаний договір оренди зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.08.2017 року, № запису про інше речове право: 21850291. ТОВ Кищенці згідно вказаного договору виплачено на руки орендної плати ОСОБА_1 107323 грн., 72 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером від 25.10.2010 року. В квітні 2018 року, позивачу з інформації, яка міститься в державному земельному кадастрі стало відомо, що орендарем вказаної вище земельної ділянки вже є ФГ ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ 41560306. Вказане право оренди було зареєстровано 26.03.2018 року. Номер запису про інше речове право 25497427. З метою з'ясування обставин зміни орендаря належної ОСОБА_1 земельної ділянки, представником ТОВ Кищенці отримано інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 11.04.2018 року, з якої позивачу стало відомо наступну інформацію: 28.08.2017 року державним реєстратором виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіною-Богдановою Катериною Олександрівною зареєстровано угоду про розірвання договору оренди землі від 22.10.2010 року, що укладено між позивачем та ОСОБА_1, який був зареєстрований 11.08.2017 року. 26.03.2018 року між ОСОБА_1 та ФГ ОСОБА_2 зареєстровано договір оренди на вказану земельну ділянку строком на 10 років. № запису про інше речове право 25497427. Реєстрацію договору провів державний реєстратор Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області Косолап В. І. Угоду про розірвання договору оренди землі від 22.10.2010 року, предметом якого є земельна ділянка площею 3,1988 га, що розташована в адміністративних межах Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області, кадастровий НОМЕР_2 жодний представник ТОВ Кищенці як сторона (орендар) по договору не підписував, заяви про реєстрацію такої угоди до державного реєстратора позивач не подавав, у зв'язку з чим представник позивача вимушений звертатись до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з?явилася, хоча була вчасно і належним чином повідомлена про час і місце проведення судового засідання, причини неявки не повідомила, а тому суд вважає за можливе провести засідання без відповідачки, на підставі наявних матеріалів справи.

Представник фг "ОСОБА_2" в судове засідання повторно не з'явився, але не одноразово на адресу суду надсилав заяви про відкладення судового засідання, але доказів поважності відкладення судових засідань ненадавав, згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин. Зазначене дає суду всі підстави вважати що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі зібраних доказів у його відсутності.

Суд, вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із того, що як дійсно встановлено в судовому засіданні, що 22.10.2010 року між ТОВ Кищенці та ОСОБА_1, укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка площею 3,1988 га, що розташована в адміністративних межах Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області, кадастровий НОМЕР_2. Строк дії договору становить 49 років (п. 8 договору). Вказаний договір оренди зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.08.2017 року, № запису про інше речове право: 21850291. ТОВ Кищенці згідно вказаного договору виплачено на руки орендної плати ОСОБА_1 107323 грн., 72 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером від 25.10.2010 року. В квітні 2018 року, позивачу з інформації, яка міститься в державному земельному кадастрі стало відомо, що орендарем вказаної вище земельної ділянки вже є ФГ ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ 41560306. Вказане право оренди було зареєстровано 26.03.2018 року. Номер запису про інше речове право 25497427. З метою з'ясування обставин зміни орендаря належної ОСОБА_1 земельної ділянки, представником ТОВ Кищенці отримано інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 11.04.2018 року, з якої позивачу стало відомо наступну інформацію: 28.08.2017 року державним реєстратором виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області Дудіною-Богдановою Катериною Олександрівною зареєстровано угоду про розірвання договору оренди землі від 22.10.2010 року, що укладено між позивачем та ОСОБА_1, який був зареєстрований 11.08.2017 року. 26.03.2018 року між ОСОБА_1 та ФГ ОСОБА_2 зареєстровано договір оренди на вказану земельну ділянку строком на 10 років. № запису про інше речове право 25497427. Реєстрацію договору провів державний реєстратор Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області Косолап В. І. Угоду про розірвання договору оренди землі від 22.10.2010 року, предметом якого є земельна ділянка площею 3,1988 га, що розташована в адміністративних межах Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області, кадастровий НОМЕР_2 жодний представник ТОВ Кищенці як сторона (орендар) по договору не підписував, заяви про реєстрацію такої угоди до державного реєстратора позивач не подавав. Згідно із ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ст. 792 ЦК України, ст. 2 ЗУ Про оренду землі ). Згідно із ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов ?язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 13, ч. 1 ст. 14 ЗУ Про оренду землі ). Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об ?єднаннями та організаціями (ч. 1, 2 ст. 27 ЗУ Про оренду землі ). Вказана норма спеціального закону кореспондується із нормою ст. 391 ЦК України щодо права власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов ?язків. Частинами 1, 3 та 4 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 ЦК України). За правилами ст. 208 ЦК України правочини між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, крім правочинів, передбачених ч. 1 ст. 206 ЦК України. Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного Кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторон. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України, головним елементом договору (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом, є спрямованість волі сторін на укладення договору. Згідно з роз ?ясненнями, що містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , судам відповідно до вимог ст. 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини якщо їх недійсність встановлена законом (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220, ч. 1 ст. 224 ЦК України), та оспорювані якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 225 ЦК України). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний судом недійсним лише за рішенням суду. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) (ч.1, 2 ст.215 ЦК України). Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути предявлена будь-якою заінтересованою особою (ч. 1, 5 ст. 216 ЦК України). Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 ЦК України), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування (ч. 1 ст. 230 ЦК України). Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі , право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Згідно з ч. 2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Статтею 17 Закону України Про оренду землі визначено, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Згідно зі статтею 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Таким чином, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні договору, набуваються після відповідної державної реєстрації. Статтями 12, 13, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою і шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст.16 ЦК України та ч. 3 ст.152 ЗК України визнання правочину (угоди) недійсним одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки. Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Відповідно до ст.ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Як встановлено ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень; 5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; 7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); 8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; 9) формує реєстраційні справи у паперовій формі. 10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Пунктом 1 частини 1 статті 25 цього ж Закону передбачено, що орендарю гарантовано право самостійного господарювання на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Як визначено ч. 2 ст. 152 ЗК України право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю має власник земельної ділянки або землекористувач. Статтею 31 Закону України Про оренду землі визначені підстави припинення договору оренди землі, однак, сторонами не доведено існування будь-яких підстав для припинення договору оренди землі № 294 від 30 вересня 2011 року. Відповідно до ст. 8 Закону України орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, до яких відноситься право постійного користування та право оренди земельної ділянки. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Реєстрація права оренди землі за новим договором оренди можлива лише після реєстрації угоди про розірвання договору оренди землі з попереднім орендарем. Враховуючи, що спірний договір оренди землі було укладено до закінчення дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між відповідачами, при цьому, одна й та ж сама ділянка не може бути об'єктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями, отже порушене право позивача щодо користування спірною земельною ділянкою підлягає захисту, тому позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. 202, 203, 206, 207, 208, 215, 216, 230, 391, 627, 792 ЦК України, ст. ст. 93, 124, 125 Земельного кодексу України, ст. 1, 2, 14, 15 Закону України Про оренду землі , ст. 2, 10, 18, 27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати недійсною угоду про розірвання договору оренди землі від 22.10.2010 року між ОСОБА_1 (жителькою АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) та ТОВ Кищенці (вул. Генерала А. Дрофи, 2, с. Кищенці Маньківського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 31561125), предметом якого є земельна ділянка площею 3,1988 га, що розташована в адміністративних межах Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області, кадастровий НОМЕР_2, яка зареєстрована 28.08.2017 року та скасувати державну реєстрацію.

Визнати недійсним договір оренди землі, що укладений між ОСОБА_1 (жителькою АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) та ФГ ОСОБА_2 (вул. Микитенка, 25 "3" смт. Теплик Теплицького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 41560306) предметом якого є земельна ділянка площею 3,1988 га, що розташована в адміністративних межах Добрянської сільської ради Маньківського району Черкаської області, кадастровий №7123182000:02:002:0165, який зареєстрований 28.03.2017, № запису про інше речове право 25497427 та скасувати його державну реєстрацію .

Стягнути з ОСОБА_1 (жительки АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) на користь ТОВ "Кищенці" (вул. Генерала А. Дрофи, 2, с. Кищенці Маньківського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 31561125), судові витрати в сумі 1762 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя А. І. Костенко