Рішення

від 21.02.2019 по справі 200/5147/15-ц

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/5147/15ц

Провадження №2/200/1114/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого-судді Єлісєєвої Т.Ю.

при секретарі Кузьминій С.Д.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Кредитної Спілки Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка про стягнення вкладу, процентів, інфляції та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

17.03.2015 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача.

17.11.2015 року позивачем було уточнено позовні вимоги та остаточно позивач просив стягнути з відповідача на його користь 164 426,60 грн., з яких заборгованість за депозитом 39 700 грн., 3% річних 8745 грн., відсотки за умовами депозиту 84 360 грн., інфляційні втрати 31621,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним чином. 05.05.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір №133 про залучення добровільного додаткового пайового членського внеску . Відповідно до умов вказаного договору позивачем було внесено 50 000,00 грн., що підтверджується відповідними квитанціями, на умовах платності, строковості та зворотності на строк 12 місяців до 05.05.2009 року зі 25% річних. 05.05.2009 року між позивачем та відповідачем були підписані умови залучення добровільного пайового членського внеску б/н, в яких зазначено, що дія умов залучення додаткового пайового внеску продовжується на необмежений строк з нарахуванням відсотків за весь час користування. В період з 05.05.2008 року по 05.03.2015 року позивач отримав 10 300,00 грн., проте вказана сума була знята з тіла внеску, а не з нарахованих відсотків. Станом на 04.12.2015 року заборгованість за вкладом 39 700,00 грн., нараховані відсотки в сумі 84 360,00 грн., 3% річних 8745 грн., інфляційні втрати 31 621,60 грн.

Ухвалою суду від 16.04.2015 року відкрито провадження по справі.

19.06.2015 року відповідачем подано заперечення на позов, відповідно яких позовних вимог не визнають та просять в позові відмовити. Зазначають, що ОСОБА_3 є членом кредитної спілки Дніпропетровська ощадна кредитна спілка . 04.05.2007 року між сторонами укладено договір №241 Про внесення депозитного вкладу , відповідно якого позивач передав відповідачу 40 000 грн. на строк 12 місяців. 06.08.2007 року депозитний вклад було повернуто позивачу. 06.08.2007 року позивач уклав з відповідачем договір на Умовах залучення добровільного додаткового пайового членського внеску, відповідно якого передав відповідачу 40 000 грн. на строк 9 міс. 30.04.2008 року здійснив ще один добровільний додатковий пайовий внесок на суму 10 000 грн. 05.05.2008 року позивач уклав з відповідачем нові Умови залучення добровільного додаткового пайового членського внеску на суму 50 000 грн., на строк 12 міс. Додатком від 05.05.2010 року змінено строк користування внеском з 12 міс. на безстроково. Позивач не передавав відповідачу кошти на депозит, отримані відповідачем кошти є добровільним пайовим членським внеском. Договір від 05.05.2008 року було укладено з позивачем помилково та раніше відповідач не знав про його існування. Так, до 06.08.2007 року діяльність кредитної спілки по залученню внесків на депозитні рахунку здійснювалась на підставі ліцензії та договорів, однак 05.08.2007 року строк дії ліцензції сплив та кредитна спілка втратила право залучати внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки. Після спливу строку дії ліцензії діяльність кредитної спілки здійснюється лише за рахунок капіталу, коштів об'єднаного кредитного союзу, фондів асоціацій кредитних союзів. Відповідачем повернуто частину отриманих від позивача коштів, а саме: 18.06.2009 року в сумі 4000 грн., 07.06.2013 року - 3100 грн., 19.06.2013 року - 1200 грн., 10.07.2013 року - 2000 грн. Відповідач вважає, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, однак не просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності. Як зазначає відповідач, з 2009 року кредитна спілка не має нерозподіленого доходу, за рахунок якого нараховуються відсотки на додаткові пайові членські внески. На думку відповідача, ОСОБА_3 як член кредитної спілки не є споживачем послуг.

04.12.2015 року судом ухвалено заочне рішення суду, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено у повному обсязі, з урахуванням уточнень.

03.05.2018 року заочне рішення скасовано та справу призначено до розгляду в загальному порядку.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні. Пояснив, що на підставі заочного рішення суду від 04.12.2015 року та виданого позивачу виконавчого листа було відкрито виконавче провадження, в межах якого стягнуто з відповідача на корить позивача 113 811 грн.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовних вимог не визнав та заперечував проти їх задоволення, посилаючись на те, що між сторонами депозитний договір не укладався, а пайовий внесок передано кредитній спілці безстроково, тому підстави його повернення відсутні. Вважав, що позивач, вносячи кошти в якості пайового внеску, мав розуміти ризики з його неповернення, оскільки кошти спрямовувались на кредитування фізичних осіб, якими зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків могли бути порушені. Зазначив, що кредитна спілка з 2009 року немає прибутку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову за наступних підстав.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 05.05.2008 року між сторонами укладено договір №131 Про внесення добровільного додаткового пайового членського внеску , відповідно якого позивач передав відповідачу на умовах строковості, повернення та оплатності 50 000 грн., до 05.05.2009 року. Договором було передбачено сплату 25% річних за користування внеском. П. 2.1.3 договору передбачено, що внесок та відсотки за його користування мають бути повернуті по закінченню строку дії договору. Відповідно п.4.1 договору, його умови можуть бути змінені по взаємній згоді сторін у випадку недостатності доходу кредитної спілки. В цьому випадку члену кредитної спілки надсилається письмове повідомлення з вказівкою змін. У випадку незгоди члена кредитної спілки з новими умовами, договір розривається, а члену кредитної спілки повертається внесок та сплачуються відсотки виходячи з відсоткової ставки, вказаної в п.2.1.1. Якщо член кредитної спілки протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення не виказав своєї незгоди, пропозиція кредитної спілки вважається прийнятою членом кредитної спілки з дня отримання повідомлення.

05.05.2009 року позивачем підписано Умови залучення добровільного додаткового пайового членського внеску, якими передбачено, що сторони мають право достроково розірвати дані Умови, письмово повідомивши кожну сторону не менше ніж за місяць, у такому випадку члену кредитної спілки повертається сума внеску і сплачуються відсотки, нараховані за фактичний термін користування внеском. Дані умови можуть бути змінені за взаємної згоди сторін у разі недостатності доходу кредитної спілки. В цьому випадку члену кредитної спілки надсилається письмова пропозиція з зазначенням зміни. У разі незгоди члена кредитної спілки з новими умовами дані домовленості розриваються, а члену кредитної спілки повертається внесок і сплачуються відсотки виходячи з відсоткової ставки, зазначеної в договорі.

05.05.2009 року сторонами підписано додаток до Умов залучення добровільного пайового членського внеску від 05.05.2008 року, яким змінено строк залучення внеску на безстроковий.

В цей же час, суд приймає до уваги, що договір №131 Про внесення добровільного додаткового пайового членського внеску від 05.05.2008 року не містить жодних посилань на те, що Умови залучення добровільного додаткового пайового членського внеску є невід'ємною частиною укладеного між сторонами договору та окремо додаток до договору №131 від 05.05.2008 року щодо продовження строку користування внеском між сторонами не укладався.

05.05.2010 року між сторонами укладено ще один додаток до Умов залучення добровільного пайового членського внеску від 05.05.2009 року, яким погоджено строк дії Умов на необмежений строк, з нарахуванням відсотків за весь час користування внеском.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 26.06.2009 року, відповідачем повернуто частково додатковий пайовий внесок на суму 4 000 грн.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 07.06.2013 року, відповідачем повернуто частково додатковий пайовий внесок на суму 3100 грн.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 26.06.2009 року, відповідачем повернуто частково додатковий пайовий внесок на суму 4 000 грн.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 18.06.2013 року, відповідачем повернуто частково додатковий пайовий внесок на суму 1200 грн.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 10.07.2013 року, відповідачем повернуто частково додатковий пайовий внесок на суму 2 000 грн.

Також, судом встановлено, що 06.04.2016 року державним виконавцем Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_4 було відкрито виконавче провадження №ВП 50742608 з примусового виконання рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04.12.2015 року про стягнення з КС Дніпропетровська ощадна кредитна спілка на користь ОСОБА_3 суми боргу 174 426,60 грн.

В судовому засіданні встановлено та сторонами не заперечується, отже не підлягає додатковому доведенню, факт частково виконання рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04.12.2015 року на суму 113 811 грн.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За вимогами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, з урахуванням змісту договору від 05.05.2008 року №131, а саме п.п.2.2.1, 5.2 строк дії договору міг бути продовжений тільки шляхом укладення додаткового договору, чого сторонами зроблено не було, отже строк дії договору сплив 05.05.2009 року та у відповідача виникло зобов'язання з повернення внеску та сплати відсотків.

Одночасно з цим, досліджений судом зміст правочину від 05.05.2008 року свідчить про те, що Умови залучення добровільного додаткового пайового членського внеску не є частиною договору, оскільки останній не містить жодного застереження з цього приводу.

Згідно з ч.1 ст. 23 Закону, Внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевірячи розрахунок позивача, суд встановив, що його виконано невірно та наводить власний розрахунок:

- за відсотками: за період з 06.05.2008 р.- 26.06.2009 р. - 50000 грн. * 0,25 * 416 днів / 365 днів = 14 246,58 грн.; 27.06.2009 р. - 07.06.2013 р. - 46 000 грн.* 0,25 * 1440 днів /365 днів = 45 369,87 грн.; з 08.06.2013 р. - 18.06.2013 р. - 42 900 грн. * 0,25 * 10 днів/365 днів = 293,84 грн.; з 19.06.2013 р. - 10.07.2013 р. - 41700 грн. * 0,25 * 21 днів/365 днів = 599,79 грн.; з 11.07.2013 р. - 04.12.2015 р. - 39 700 грн. * 0,25 * 875 днів /365 днів = 23792,81 грн., а всього 84 302,89 грн.

- 3% річних: за період з 06.05.2009 р.- 26.06.2009 р. - 50000 грн. * 0,03 * 20 днів / 365 днів = 82,19 грн.; 27.06.2009 р. - 07.06.2013 р. - 46 000 грн.* 0,03 * 1440 днів /365 днів = 2399,38 грн.; з 08.06.2013 р. - 18.06.2013 р. - 42 900 грн. * 0,03 * 10 днів/365 днів = 35,26 грн.; з 19.06.2013 р. - 10.07.2013 р. - 41700 грн. * 0,03 * 21 днів/365 днів = 71,96 грн.; з 11.07.2013 р. - 04.12.2015 р. - 39 700 грн. * 0,03 * 875 днів /365 днів = 1203,13 грн., а всього 3791,92 грн.

- інфляційні втрати: з 06.05.2009 р. - 01.11.2015 р. - 30 971,60 грн.

Таким чином, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача наступні суми: заборгованість за внеском - 39 700 грн., заборгованість за відсотками - 84 302,89 грн., 3% річних - 3791,92 грн., інфляційні втрати - 30 971,60 грн., а всього 158766,41 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідачем частково виконано рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 04.12.2015 року, остаточно підлягає стягненню на користь позивача з відповідача залишок заборгованості за договором №131 про внесення добровільного додаткового пайового внеску від 05.05.2008 року станом на 04.12.2015 року в сумі 44 955,41 грн. (158 766,41 грн. - 113 811 грн.).

За вказаних обставин позовні вимоги належить задовольнити частково, а в решті позову відмовити у зв'язку з помилковістю розрахунку позивача.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За змістом п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушення нормальних життєвих зв'язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Таким чином, відповідальність за шкоду вимагає встановлення складу правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди і умовою цивільно-правової відповідальності.

Оскільки позивачем не доведено завдання моральної шкоди та її розміру, умови укладеного між сторонами договору не передбачають такої відповідальності відповідача як відшкодування моральної шкоди у випадку неналежного чи несвоєчасного виконання зобов'язання, в цій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір слід віднести за рахунок відповідача по справі, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України Про захист прав споживачів .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3,4,11-13,81,209,265,268,280,282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Кредитної Спілки Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка про стягнення вкладу, процентів, інфляції та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної Спілки Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка (49000, м.Дніпро, вул.Володимира Мономаха, 12 оф.317, ЄДРПОУ 25778752) на користь ОСОБА_3 (49130, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) залишок заборгованості за договором №131 про внесення добровільного додаткового пайового внеску від 05.05.2008 року станом на 04.12.2015 року в сумі 44 955,41 грн.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Кредитної Спілки Дніпропетровська Ощадна Кредитна Спілка на користь держави судовий збір в розмірі 1921 грн.

Рішення може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Суддя Т.Ю. Єлісєєва