Постанова

від 14.02.2019 по справі 760/20997/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/1892/2019

справа №760/20997/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Амборської Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЙБУД" на ухвалу Солом"янського районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Лазаренко В.В. 23 листопада 2018 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЙБУД" про стягнення грошових коштів,-

встановив:

В жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про стягнення з ТОВ "КИЙБУД" грошових коштів в сумі 60 747 197,40 грн.

Вимоги обґрунтовує тим, що 21 липня 2008 року між сторонами укладено договір резервування приміщення, за змістом якого в кінцевому результаті товариство мало передати ОСОБА_3 квартиру в будинку, будівництво якого фінансується цим товариством, мало забезпечити введення його в експлуатацію та плановий термін закінчення будівництва якого мав бути у 4 кварталі 2010 року. Відповідно до умов договірних правовідносин позивач придбала облігації на суму 821130 грн., які були емітовані відповідачем та давали їй майнові права на квартиру. Проте будівництво було припинено.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просила стягнути 60 747 197,40 грн. в якості пені відповідно до ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" за період з 01 листопада 2011 року по 01 жовтня 2017 року.

В листопаді 2018 року позивачем подана заява про забезпечення позову, яка мотивована обставинами справи, посиланням на загальнодоступну інформацію про наявність грошових коштів у відповідача, що є недостатнім для покриття заявлених позовних вимог, у зв"язку із чим уважає про наявність підстав для побоювання неможливості виконання рішення у разі задоволення позову. У зв"язку із цим просила накласти арешт на наявне у відповідача нерухоме майно, що йому належить.

УхвалоюСолом"янського районного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року заяву задоволено, накладено арешт на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ТОВ "КИЙБУД", а саме:

- об'єкт нерухомого майна: група приміщень №1, адреса: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1300884180000;

- об'єкт нерухомого майна: мотомісце №7н, адреса: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1269314280000 (додаткові відомості: 1-й рівень підземного паркінгу);

- об'єкт нерухомого майна: машиномісце №6н, адреса: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1269238880000 (додаткові відомості: 1-й рівень підземного паркінгу);

- об'єкт нерухомого майна: машиномісце №51, адреса: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1264184780000 (додаткові відомості: 1-й рівень підземного паркінгу);

- об'єкт нерухомого майна: машиномісце №56, адреса: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1264136580000 (додаткові відомості: 1-й рівень підземного паркінгу);

- об'єкт нерухомого майна: машиномісце T70;50, адреса: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1263289080000 (додаткові відомості: 1-й рівень підземного паркінгу);

- об'єкт нерухомого майна: машиномісце №142, адреса: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1261647480000 (додаткові відомості 2-й рівень підземного паркінгу);

- об'єкт нерухомого майна: машиномісце №141, адреса: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1260879580000 (додаткові відомості: 2-й рівень підземного паркінгу);

- об'єкт нерухомого майна: машиномісце №143, адреса: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1260849380000 (додаткові відомості: 2-й рівень підземного паркінгу);

- об'єкт нерухомого майна: мотомісце №77, адреса: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1260777280000 (додаткові відомості: 2-й рівень підземного паркінгу);

- об'єкт нерухомого майна: машиномісце №147, адреса: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1260681780000 (додаткові відомості: 2-й рівень підземного паркінгу);

- об'єкт нерухомого майна: машиномісце №53, адреса: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1260631680000, (додаткові відомості: 1-й рівень підземного паркінгу);

- об'єкт нерухомого майна: мотомісце №63, адреса: АДРЕСА_8, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1260532480000(додаткові відомості: 1-й рівень підземного паркінгу);

- об'єкт нерухомого майна: квартира, адреса: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1134501380000;

- об'єкт нерухомого майна: квартира, адреса: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1134313680000;

- об'єкт нерухомого майна: квартира, чотирикімнатна, адреса: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1134233280000;

- об'єкт нерухомого майна: квартира, трикімнатна, адреса: АДРЕСА_4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1125676280000;

- об'єкт нерухомого майна: квартира, трикімнатна, адреса: АДРЕСА_5, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1125535480000;

- об'єкт нерухомого майна: квартира, однокімнатна, адреса: АДРЕСА_6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1125482180000;

- об'єкт нерухомого майна: квартира, трикімнатна, адреса: АДРЕСА_7, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1124285580000.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ТОВ "КИЙБУД" подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви.

В апеляційній скарзі посилається на не співмірність заходів забезпечення позову із заявленими вимогами, зокрема з міркувань, що предметом позову є грошова вимога, а не майно.

Вказує, що застосовані судом заходи перешкоджають господарській діяльності товариства, оскільки воно не може розпоряджатися майном та цим завдаються збитки.

Посилається на те, що до правовідносин сторін положення Закону України "Про захист прав споживачів" не застосовуються та спір у дійсності відсутній.

Вказує, що ухвала не містить мотивів накладення арешту саме на це майно, а не на будь-яке інше, яким також володіє позивач та інформація про нього є доступною.

Вважає, що постановлення оскаржуваної ухвали фактично є вирішенням спору по суті.

В судовому засіданні представник відповідача Варицький Є.В. доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач в судове засідання не з"вилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась апеляційним судом неодноразово шляхом направлення судових повісток на визначену позивачем адресу.

Відповідно до ст.372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з"явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач може вільно розпоряджатись належним йому майном і тим самим створити перешкоди для захисту прав позивача.

З такими висновками колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Правова природа арешту майна, вчиненого у зв"язку із провадженням по цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Як роз"яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати

особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв"язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Твердження представника відповідача про те, що до правовідносин сторін положення Закону України "Про захист прав споживачів" не застосовуються та спір у дійсності відсутній є предметом дослідження під час судового розгляду справи по суті заявлених вимог та встановлення правовідносин сторін.

Підстав уважати, що оскаржувана ухвала фактично є вирішенням спору по суті, також не убачається.

Разом з тим, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач не навела обґрунтованих та переконливих мотивів, а суд першої інстанції не переконався в тому, чи є дійсні підстави вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб"єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов"язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача.

Вирішуючи питання, суд першої інстанції не навів обставин, які давали б підстави для висновку, що такі обставини можуть перешкодити виконанню майбутнього судового рішення; не навів мотивів прийнятого судового рішення та не надав мотивованої оцінки аргументам заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Натомість, матеріали справи не містять відомостей, які давали б можливість припустити наявність у відповідача ТОВ "КИЙБУД" такого фінансового стану, що унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Об"єкти нерухомості, на які накладено арешт, не є предметом спору у цій справі.

Судом апеляційної інстанції з урахуванням обставин, на які посилалась позивач, не установлено наявність достатніх припущень передбачення ризику, настання якого має бути убезпечено шляхом накладення арешту на майно.

Відповідно до ст.376 ЦПК України неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381, 383, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЙБУД" задовольнити.

УхвалуСолом"янського районного суду міста Києва від 23 листопада 2018 року скасувати на постановити нове судове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2019 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді А.М. Андрієнко

В.В.Соколова