Рішення

від 04.02.2019 по справі 907/854/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.02.2019 м. Ужгород Справа № 907/854/17

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

при секретарі судового засідання Лазар С.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

- Ужгородської міської ради, м. Ужгород (позивач-1),

- Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м. Ужгород (позивач-2),

- Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, м. Ужгород (позивач-3)

до товариства з обмеженою відповідальністю Офіс-центр-3 , м. Ужгород

про стягнення заборгованості на суму 115065,01 грн. за договором оренди земельної ділянки та про зобов'язання повернути земельну ділянку

представники:

прокуратури - ОСОБА_1, ОСОБА_2, прокурори відділу прокуратури Закарпатської області

позивачів-1, 2 - ОСОБА_3,представник за довіреністю

позивача-3 - не з'явився

відповідача - ОСОБА_4, представник за довіреністю

Прокурор звернувся до суду з вимогами майнового характеру у зв'язку з невиконанням відповідачем у повному обсязі договірних зобов'язань по сплаті орендних платежів на протязі з листопада 2011р. по червень 2017р., внаслідок чого виникла його заборгованість перед позивачем за вказаний період на суму 115065,01 грн. Немайнова вимога про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку обґрунтовується позивачем припиненням договору оренди з прийняттям Ужгородською міською радою рішення від 18.10.16. Представники позивачів-1,2 та прокуратури письмовими відповідями на відзив та усними поясненнями у ході судового розгляду справи наполягають на задоволенні заявлених вимог, посилаючись на їх обгрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Позивач-3 письмових пояснень по суті спірних відносин суду не надав, участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив, хоча про розгляд справи судом був належним чином повідомлений.

Відповідач відзивом на позов, письмовими та усними поясненнями представника у ході судового розгляду справи проти позову заперечує, хоча визнає наявність заборгованості за договором оренди землі на суму 43334,03 грн. за період з листопада 2011р. по липень 2016р. (контррозрахунок заборгованості - у матеріалах справи), вимоги щодо сплати орендної плати за період після липня 2016р. та вимоги щодо повернення земельної ділянки вважає безпідставними з огляду на припинення договору шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін та повернення відповідачем земельної ділянки відповідно до акту прийому-передачі надісланого позивачу-1, однак не підписаного останнім.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивачів-1, 2, відповідача у ході судового розгляду, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково - стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі на суму 43334,03 грн. - та про відмову у позові в іншій частині вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

21.06.07 управління майном міста Ужгородської міської ради, правонаступником якого є департамент міського господарства Ужгородської міської ради - позивач-2 у даній справі - та відповідач - уклали договір оренди землі, відповідно до умов якого відповідачу надано в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 898 кв. м по вул. Минайська, 16а у м. Ужгороді під будівлями для комерційної діяльності строком на 10 років (далі - договір оренди).

Умовами договору оренди передбачено його істотні умови, зокрема, орендну плату в розмірі 4256,33 грн. на рік, виходячи із нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 212816,32 грн., строки оплати орендної плати - щомісячно до 10 числа поточного місяця в розмірі 354,69 грн., порядок перегляду орендної плати, відповідальність сторін тощо.

За змістом п. 12 договору оренди сторони передбачили, що у разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, орендодавець має право на збільшення орендної плати в односторонньому порядку, про що оформляється додаткова угода, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 33 договору оренди сторони узгодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а в разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір вирішується у судовому порядку.

Пунктом 35 договору оренди передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за, зокрема, згодою сторін.

26.06.07 згідно акту приймання-передачі позивач-1 як орендодавець на підставі договору оренди передав, а відповідач як орендар прийняв зазначену земельну ділянку.

Договір оренди зареєстровано Закарпатською регіональною філією ДП Центр державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель 25.07.07 вчинено відповідний запис.

22.06.15 рішенням господарського суду Закарпатської області, яке набрало законної сили 29.07.15, у межах справи № 907/554/15 внесено зміни до п.п. 5, 9, 10 договору оренди, з урахуванням чого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1246010,92 грн. згідно витягу з технічної документації від 19.05.15, орендна плата становить 37380,32 грн. на рік та вноситься щомісячними платежами в сумі 3115,02 грн.

Позивач-2, посилаючись на зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка згідно долученого витягу з технічної документації від 29.02.16 становила відповідно у 2016р. - 1785538,30 грн., у 2017р. - з урахуванням збільшення на коефіцієнт індексації - 1,06 - 1892670,59 грн., вважає, що орендна плата на протязі 2016р. повинна становити 4463,82 грн. на місяць, у 2017р - 4731,65 грн. Розмір щомісячної орендної плати визначений позивачем виходячи з розрахунку 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, з посиланням на приписи ст. 288 Податкового кодексу України (ПК України). Про наведені обставини позивач неодноразово інформував відповідача та надсилав для підписання додаткові угоди до договору оренди.

Суд, вирішуючи спір, приймає до уваги, що згідно ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Аналогічні приписи містить ст. 30 Закону України «Про оренду землі» , якою встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, а в разі недосягнення згоди - спір вирішується в судовому порядку.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що хоча матеріали справи не містять інформації про укладення сторонами додаткової угоди, відповідач фактично погодився з позицією позивача про те, що у 2016р. орендна плата за землю становила 4463,82 грн., що підтверджено контррозрахунком заборгованості.

Отже, матеріалами справи доведено, що розмір щомісячної орендної плати за договором оренди землі становив: у період з листопада 2011р. по липень 2015р - 354,69 грн., у період з серпня 2015р. до грудня 2016р. - 3115,02 грн. відповідно до змін внесених до договору оренди рішенням суду, у період з січня 2016р. до 18.07.17 - 4463,82 грн.

Аналізуючи матеріали справи та перевіривши розрахунок позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендній платі, докази оплати відповідачем орендної плати у період з листопада 2011р. по липень 2017р., судом вставлено, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 43334,093 грн., яку і належить стягнути з відповідача до місцевого бюджету міста Ужгорода.

В іншій частині майнових вимог до відповідача та вимог про повернення земельної ділянки належить відмовити. При цьому суд виходив з того, що матеріалами справи встановлено та не спростовано позивачем, що 18.07.16 відповідач у відповідності до умов договору оренди звернувся до Ужгородської міської ради з пропозицією розірвання договору оренди з 22.06.16 за взаємною згодою сторін, посилаючись на відсутність на орендованій земельній ділянці належних відповідачеві будівель для комерційної діяльності. До зазначеного листа відповідачем долучено підписаний у двох примірниках акт передачі земельної ділянки, який запропоновано Ужгородській міській раді підписати зі своєї сторони та повернути ТОВ Офіс-центр-3 .

Долученими відповідачем до матеріалів справи документами підтверджено та не заперечується ніким з учасників процесу, що на протязі 2012-2016рр. відповідач відчужив ТОВ Маєрсам всі належні йому будівлі, які розташовані на орендованій земельній ділянці і 26.07.16р. зазначене товариство також звернулося до Ужгородської міської ради з клопотанням про надання ТОВ Маєрсам в оренду земельної ділянки загальною площею 898 кв. м по вул. Минайській, 16а в м. Ужгороді.

Ужгородська міська рада припинила дію договору оренди лише 18.10.16 прийнявши за зверненням відповідача - ТОВ Офіс-центр-3 - рішення № 415 Про припинення дії договорів оренди земельних ділянок (пункт 1.11), однак так і не підписавши та не повернувши відповідачеві акт від 18.07.16 приймання-передачі орендованої земельної ділянки.

З огляду наведене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача орендної плати за спірну земельну ділянку за період після її повернення позивачу-1 як орендодавцю та для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути орендовану земельну ділянку.

Питання судових витрат за заявою позивача буде вирішено судом у порядку ст. 221 ГПК України після ухвалення рішення по суті позовних вимог

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

1.1. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Офіс-центр-3 , м. Ужгород до місцевого бюджету міста Ужгорода 43334,03 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди землі укладеного управлінням майном міста Ужгородської міської ради, правонаступником якого є департамент міського господарства Ужгородської міської ради, та товариством з обмеженою відповідальністю Офіс-центр-3 .

2. В іншій частині позову - відмовити.

Питання розподілу судових витрат за заявою позивача вирішити у порядку ст. 221 ГПК України після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення у зв'язку з хворобою та перебуванням у відрядженні судді складено 21.02.19.

Суддя Ушак І.Г.