Рішення

від 14.02.2019 по справі 910/15171/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.02.2019Справа № 910/15171/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвисотбуд"

до Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кукота О.Ю.

Представники учасників справи:

від позивача Підлісецька А.А. (адвокат);

від відповідача Ліневич Л.В. (адвокат).

Вільні слухачі ОСОБА_3, ОСОБА_4

В судовому засіданні 14.02.2019 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників сторін, що повне рішення буде складено 22.02.2019 року.

СУТЬ СПОРУ:

13 листопада 2018 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвисотбуд" (позивач) надійшла позовна заява № 09/11 від 12.11.2018 року до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про закупівлю робіт № 121/ТЕЦ6-02-14 від 21.08.2014 року в сумі 2 574 852,80 грн. (два мільйони п'ятсот сімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят дві гривні 80 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання договором про закупівлю робіт № 121/ТЕЦ6-02-14 від 21.08.2014 року, зокрема, у визначені відповідним договором строки не здійснив оплату вартості виконаних позивачем, як підрядником, робіт, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 року у справі № 910/15171/18 позовну заяву № 09/11 від 12.11.2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвисотбуд" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецвисотбуд" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103048282710 ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.11.2018 року у справі № 910/15171/18 вручено уповноваженому представнику позивача - 21.11.2018 року.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (п. 4 ст. 116 ГПК України).

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 03.12.2018 року (включно).

27 листопада 2018 року через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвисотбуд" надійшла заява №27-11/1 від 27.11.2018 року "Про усунення встановлених недоліків".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 року судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15171/18; ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 18.12.2018 року.

17.12.2018 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач вказує, що строк оплати не настав, оскільки сторони домовились, що остаточні розрахунки проводяться після завершення всього комплексу робіт, надання актів виконаних робіт та повного комплексу технічної документації для введення об'єкта в експлуатацію, в той час як доказів прийняття замовником робіт, як і доказів введення об'єкта в експлуатацію матеріали справи не містять, відтак позивачем не доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором.

В підготовчому засіданні 18.12.2018 року судом оголошувалася перерва.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 03.01.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/15171/18 до судового розгляду по суті на 12.02.2019 року, про що представника позивача було повідомлено під розписку. Про дату, час і місце судового засідання відповідача повідомлено ухвалою суду від 03.01.2019 року.

В судовому засіданні 12.02.2019 року судом оголошувалася перерва.

12.02.2019 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

За приписами ст. 182 Господарського процесуального кодексу України підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про витребування додаткових доказів; вирішує заяви та клопотання учасників справи; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

За змістом ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

В ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Вказане клопотання судом було залишене без задоволення на підставі ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 14.02.2019 року.

В судовому засіданні 14.02.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецвисотбуд" (надалі - позивач, підрядник) та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (надалі - відповідач, замовник) укладено договір про закупівлю робіт № 121/ТЕЦ6-02-14 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, підрядник зобов'язується у 2014-2015 роках за завданням замовника виконати на свій ризик та своїми силами роботи, зазначені в п. 1.2. договору, а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи.

В п. 1.2. договору визначено найменування та обсяги робіт: Будівельно-монтажні роботи (далі - роботи) з реконструкції баштової градирні №2 на ТЕЦ-6 СВП Київські ТЕЦ ПАТ Київенерго (далі - об'єкт) згідно з технічним завданням (додаток 1).

За умовами п. 3.1. договору ціна договору становить 33 470 764,80 грн. та складається з: вартості БМР згідно з договірною ціною на БМР та кошторисною документацією до неї (додаток 2), що становить 29 780 400,00 грн.; вартості проектно-вишукувальних робіт (далі - ПВР) згідно із кошторисом №1 на проектні роботи (додаток 3), що становить 170 400,00 грн.; вартості ПНР згідно з договірною ціною на ПНР та кошторисною документацією до неї (додаток 4), що становить 40 100,00 грн.; суми, яка віднесена на покриття ризиків замовника - 3 479 864,80 грн.

Згідно з п.п. 4.1., 4.1.1., 4.1.2. договору розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати на придбання матеріалів у розмірі 10% від вартості матеріалів, що становить 1 922 521,20 грн., яка здійснюється на підставі рахунку-фактури наданого підрядником протягом 30 календарних днів з урахуванням річного обсягу робіт узгодженого замовником. Підрядник протягом 30 календарних днів з дня надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням. Оплата фактично виконаних ПВР здійснюється у розмірі не більше 60% на підставі актів приймання-передавання виконаних проектних робіт з відтермінуванням 60 календарних днів з дати підписання актів та усунення недоліків, виявлених у ході приймання виконаних робіт. Остаточний розрахунок за виконані ПВР здійснюється після отримання позитивного висновку від ДП Спеціалізована державна експертна організація - центральна служба Української державної експертизи , при умові надання підрядником до бухгалтерії замовника акта виконаних робіт, рахунку-фактури та податкової накладної.

Відповідно до п. 4.1.3. договору проміжні платежі здійснюються за фактично виконані роботи на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 з відтермінуванням 60 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідних актів у розмірі 80% від суми, вказаної в довідці КБ-3 за звітній місяць за вирахуванням отриманого авансу.

Остаточний розрахунок здійснюється з відтермінуванням 60 календарних днів після завершення всього комплексу робіт, надання актів виконаних робіт, повного комплекту технічної документації та введення об'єкта в експлуатацію, а також усунення в процесі приймання недоробок. При невиконанні однієї з перерахованих умов остаточний розрахунок не проводиться до усунення зауважень замовника (п. 4.1.4. договору).

Пунктом 4.2. договору визначено, що підрядник щомісяця до 20 числа звітного місяця передає замовнику акт КБ-2в та до 1 числа місяця, наступного за звітним, довідки КБ-3.

В п. 4.3. договору визначено, що вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в порядку, визначеному ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 із урахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат підрядника, підтверджених відповідними документами, по усіх складових вартості робіт. Вартість основних та допоміжних матеріалів, які будуть застосовуватись при виконанні робіт, підрядник повинен погодити із замовником до їх придбання.

Строк виконання робіт: початок - 2014 рік, закінчення - не пізніше грудня 2015 року (п. 5.1. договору).

Додатковою угодою № 2 від 23.10.2015 року до договору внесено зміни в п.п. 1.1., 5.1. договору та викладено в редакції: підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати на свій ризик та своїми силами роботи, зазначені в п. 1.2. договору, а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи. Строк виконання робіт: початок - 2014 рік, закінчення - 31 грудня 2017 року.

Додатковою угодою № 3 від 14.02.2017 року до договору п.п. 4.1.3., 4.1.3.1., 4.1.4., 4.1.5. викладено в новій редакції: проміжні платежі здійснюються за фактично виконані роботи на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 з відтермінуванням 60 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідних актів у розмірі 80% від суми, вказаної в п. 3.1.1. та 3.1.3. Оплата на загальну суму 15 161 904,77 грн. здійснюється з відтермінуванням 60 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідних актів КБ-2в шляхом безвідкличного акредитиву за пред'явленням наступних документів: реєстр документів за акредитивом, в якому зазначається сума до сплати за акредитивом - 1 оригінал; акт КБ-2в та довідка КБ-3, підписані сторонами, з зазначенням вартості виконаних робіт та суму до сплати за акредитивом - по 1-ому оригіналу. Оплата на загальну суму 2 877 016,19 грн. здійснюється з відтермінуванням 60 календарних днів з моменту підписання сторонами акта введення об'єкта в експлуатацію шляхом безвідкличного акредитиву за пред'явленням наступних документів: реєстр документів за акредитивом, в якому зазначається сума до сплати за акредитивом - 1 оригінал; рахунок-фактура, погоджений Замовником, із зазначенням суми до сплати за акредитивом - 1 оригінал; акт введення об'єкта в експлуатацію - 1 оригінал. Остаточний розрахунок здійснюється з відтермінуванням 60 календарних днів після завершення всього комплексу робіт, надання актів виконаних робіт, повного комплекту технічної документації та введення об'єкта в експлуатацію, а також усунення в процесі приймання недоробок. При невиконанні однієї з перерахованих умов остаточний розрахунок не проводиться до усунення зауважень замовника.

Додатковою угодою № 4 від 12.12.2017 року до договору продовжено строк виконання робіт до 30.04.2018 року.

Додатковою угодою № 5 від 02.01.2018 року до договору п.п. 4.1.4., 4.1.5. викладено в новій редакції: остаточний розрахунок на загальну суму 4 132 364,40 грн. здійснюється з відтермінуванням 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акту введення об'єкта в експлуатацію шляхом безвідкличного акредитиву. Термін дії акредитиву - з дати відкриття акредитиву до 30.06.2018 р. Оплата за акредитивом здійснюється за пред'явленням наступних документів: реєстр документів за акредитивом, в якому зазначається сума до сплати за акредитивом - 1 оригінал; рахунок-фактура, погоджений замовником, із зазначенням суми до сплати за акредитивом (залишок не сплачений за роботи) - 1 оригінал; акт введення об'єкта в експлуатацію, що містить підпис і печатку замовника - 1 оригінал. Зазначений в п. 4.1.4. договору остаточний розрахунок здійснюється після завершення всього комплексу робіт, надання актів виконаних робіт, повного комплекту технічної документації та введення об'єкта в експлуатацію, а також усунення в процесі приймання недоробок. При невиконанні однієї з перерахованих умов остаточний розрахунок не проводиться до усунення зауважень замовника.

Додатковою угодою № 6 від 23.04.2018 року до договору продовжено строк виконання робіт до 30.06.2018 року.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору про закупівлю робіт № 121/ТЕЦ6-02-14 від 21.08.2014 року виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 3 375 495,60 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: за лютий 2018 року № 70 від 16.02.2018 року за формою №КБ-2в на загальну суму 475 642,80 грн.; за лютий 2018 року № 71 від 23.02.2018 року за формою №КБ-2в на загальну суму 464 202,00 грн.; за березень 2018 року № 72 від 16.03.2018 року за формою №КБ-2в на загальну суму 482 066,40 грн.; за квітень 2018 року № 73 від 02.04.2018 року за формою №КБ-2в на загальну суму 494 534,40 грн.; за травень 2018 року № 74 від 16.05.2018 року за формою №КБ-2в на загальну суму 378 603,60 грн.; за травень 2018 року № 75 від 17.05.2018 року за формою №КБ-2в на загальну суму 266 264,40 грн.; за червень 2018 року № 76 від 01.06.2018 року за формою №КБ-2в на загальну суму 217 051,20 грн.; за червень 2018 року № 77 від 19.06.2018 року за формою №КБ-2в на загальну суму 295 107,60 грн.; за червень 2018 року № 78 від 22.06.2018 року за формою №КБ-2в на загальну суму 302 023,20 грн.

При цьому, позивач вказує, що за виконані роботи відповідач розрахувався лише частково в сумі 800 642,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 2117158192 від 04.05.2018 року на суму 200 000,00 грн., № 2117164785 від 11.05.2018 року на суму 200 000,00 грн., № 2117158192 від 04.05.2018 року на суму 200 000,00 грн., № 2117182013 від 06.06.2018 року на суму 125 000,00 грн., № 2117182062 від 06.06.2018 року на суму 75 642,80 грн., № 2117202410 від 27.06.2018 року на суму 200 000,00 грн., отже заборгованість відповідача перед позивачем за договором про закупівлю робіт № 121/ТЕЦ6-02-14 від 21.08.2014 року складає 2 574 852,80 грн. (3 375 495,60 грн. (загальна сума виконаних робіт) - 800 642,80 грн. (сума частково оплачених робіт) = 2 574 852,80 грн.).

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

За змістом ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору про закупівлю робіт № 121/ТЕЦ6-02-14 від 21.08.2014 року виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 3 375 495,60 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: за лютий 2018 року № 70 від 16.02.2018 року за формою №КБ-2в на загальну суму 475 642,80 грн.; за лютий 2018 року № 71 від 23.02.2018 року за формою №КБ-2в на загальну суму 464 202,00 грн.; за березень 2018 року № 72 від 16.03.2018 року за формою №КБ-2в на загальну суму 482 066,40 грн.; за квітень 2018 року № 73 від 02.04.2018 року за формою №КБ-2в на загальну суму 494 534,40 грн.; за травень 2018 року № 74 від 16.05.2018 року за формою №КБ-2в на загальну суму 378 603,60 грн.; за травень 2018 року № 75 від 17.05.2018 року за формою №КБ-2в на загальну суму 266 264,40 грн.; за червень 2018 року № 76 від 01.06.2018 року за формою №КБ-2в на загальну суму 217 051,20 грн.; за червень 2018 року № 77 від 19.06.2018 року за формою №КБ-2в на загальну суму 295 107,60 грн.; за червень 2018 року № 78 від 22.06.2018 року за формою №КБ-2в на загальну суму 302 023,20 грн. (копії містяться в матеріалах справи).

Вказані акти приймання виконаних будівельних робіт підписані обома сторонами без заперечень та скріплені печатками товариств.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, документами, які підтверджують як факт виконання позивачем зобов'язання з виконання будівельних робіт відповідно до договору, так і факт виникнення у відповідача зобов'язання з їх оплати є акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2В), які сторонами належним чином оформлені та підписані без будь - яких зауважень.

Проте, суд наголошує, що саме ці документи є первинними бухгалтерським документами, які засвідчують здійснення господарських операцій і містять інформацію про вартість виконаних робіт наданих послуг.

Отже, підписання відповідачем актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за виконані роботи.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що за виконані роботи відповідач розрахувався лише частково в сумі 800 642,80 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 2117158192 від 04.05.2018 року на суму 200 000,00 грн., № 2117164785 від 11.05.2018 року на суму 200 000,00 грн., № 2117158192 від 04.05.2018 року на суму 200 000,00 грн., № 2117182013 від 06.06.2018 року на суму 125 000,00 грн., № 2117182062 від 06.06.2018 року на суму 75 642,80 грн., № 2117202410 від 27.06.2018 року на суму 200 000,00 грн. (копії містяться в матеріалах справи).

Як стверджує позивач, взяті на себе зобов'язання за договором про закупівлю робіт № 121/ТЕЦ6-02-14 від 21.08.2014 року відповідач належним чином не виконав, в передбаченому договором порядку та строк не здійснив в повному обсязі оплату виконаних позивачем підрядних робіт, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2 574 852,80 грн.

Водночас, судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності у відповідача (замовника) письмових зауважень щодо виконаних позивачем будівельних робіт на загальну суму 2 574 852,80 грн., станом на час розгляду справи доказів здійснення відповідачем оплати за виконані позивачем роботи в сумі 2 574 852,80 грн. матеріали справи не містять.

В свою чергу, відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що строк оплати не настав, оскільки сторони домовились, що остаточні розрахунки проводяться після завершення всього комплексу робіт, надання актів виконаних робіт та повного комплексу технічної документації для введення об'єкта в експлуатацію, в той час як доказів прийняття замовником робіт, як і доказів введення об'єкта в експлуатацію матеріали справи не містять, відтак позивачем не доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, фактично спір між сторонами існує щодо визначення моменту, з якого у відповідача виник обов'язок з остаточної оплати виконаних позивачем робіт, оскільки відповідач вказує, що перебіг строку здійснення остаточних розрахунків за договором не настав, оскільки позивачем не надано доказів підписання сторонами актів приймання об'єкта в експлуатацію.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було частково виконано своє зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт на суму 800 642,80 грн.

В свою чергу суд зауважує, що сторонами у пункті 5.18. договору про закупівлю робіт № 121/ТЕЦ6-02-14 від 21.08.2014 року визначено, що здавання-приймання робіт здійснюється відповідно до чинних норм і правил та оформлюється актом КБ-2в.

В п. 4.3. договору про закупівлю робіт № 121/ТЕЦ6-02-14 від 21.08.2014 року передбачено, що вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в порядку, визначеному ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 із урахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат підрядника.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Тобто, з системного аналізу наведених правових норм та умов укладеного між сторонами правочину вбачається, що сторонами досягнуто згоди щодо залежності строку оплати за договором саме від моменту підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3.

Відповідачем не заперечується, що на виконання умов договору про закупівлю робіт № 121/ТЕЦ6-02-14 від 21.08.2014 року позивачем у період з лютого 2018 року по червень 2018 року були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 3 375 495,60 грн., результат виконання яких оформлений актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 за вказаний період.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що підписання сторонами акту приймання об'єкту в експлуатацію (за наявності підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт форми КБ-2в за лютий-червень 2018 року) не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність акту не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість фактично виконаних підрядником та (як було встановлено судом) прийнятих замовником робіт.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 574 852,80 грн. за виконані позивачем роботи на підставі договору про закупівлю робіт № 121/ТЕЦ6-02-14 від 21.08.2014 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 38 622,79 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (код ЄДРПОУ 00131305, адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвисотбуд" (код ЄДРПОУ 38327333, адреса: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 61) грошові кошти: основного боргу - 2 574 852,80 грн. (два мільйони п'ятсот сімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят дві гривні 80 копійок) та судовий збір - 38 622,79 грн. (тридцять вісім тисяч шістсот двадцять дві гривні 79 копійок).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.02.2019р.

Суддя О.В. Котков