Рішення

від 15.02.2019 по справі 910/17349/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.02.2019Справа № 910/17349/18

За позовом доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярославь-авто" про відшкодування матеріальної шкоди 70 026, 25 грн. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.

Представники сторін: від позивача:не з'явився; від відповідача:не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.12.2018 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярославь-авто" (надалі - відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 70 026, 25 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що з урахуванням ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1172, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, до нього перейшло право вимоги щодо компенсації сплаченої ним суми страхового відшкодування в обсязі різниці між фактичним розміром шкоди (виплаченого позивачем страхового відшкодування) та страховим відшкодуванням сплаченим страховиками винної особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 відкрито провадження у справі № 910/17349/18 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

28.01.2019 від відповідача до суду надійшла заява із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2019 заяву відповідача із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження вирішено залишити без задоволення та натомість, з огляду на наявні у матеріалах справи фактичні дані, а також враховуючи характер позовних вимог та ціну позову, вирішено призначити судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 15.02.2019.

У судове засідання, що відбулось 15.02.2019, представники Сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Так, ухвали суду були надіслані за адресами Сторін, які містяться у позовній заяві та у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

При цьому суд приймає до уваги, що застосовуючи згідно з частиною 2 статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989)

Таким чином, оскільки Сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та при цьому - на засадах відкритості та гласності судового процесу Сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а Сторонами, у свою чергу, не повідомлено про причини неявки в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників Сторін.

У судовому засіданні 15.02.2019 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2015 Між Приватним Акціонерним Товариством "Страхова Компанія "AXA Страхування" (за договором - Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю.П.П." (за договором - Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту 2874ба5юб, згідно якого Страховик взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки Toyota Camry , д/н АА6292НР, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи довідки про дорожньо-транспортну пригоду №85568770 та постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 15.04.2016 по справі №755/4118/16-п, 25.12.2015 о 07 годині 30 хвилин ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Богдан А09201 д.н.з. НОМЕР_2 на перехресті де організовано круговий рух вул. Березняківська та вул. Шумського в м. Києві, рухаючись по другорядній дорозі не дав дорогу автомобілю марки Toyota д.н.з. НОМЕР_3, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснив з ним зіткнення, що призвело до пошкодження автомобілі

Згідно з вказаною вище постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.04.2016 по справі №755/4118/16-п, особою винною в настанні ДТП визнано ОСОБА_1, який перебував у трудових відносинах з відповідачем.

При цьому, як вбачається рахунку № А-000006105 від 21.01.2016 на суму 146 644,24 грн. та рахунку № А-000006907 від 22.03.2016 на суму 2 756,00 грн. вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок настання ДТП застрахованого автомобіля Toyota д.н.з. НОМЕР_3 склала 149 400,24 грн., які позивачем було сплачено на підставі страхових актів

№ 1.003.15.18595/АХА2016730 від 02.03.2016 та № 1.003.15.1SS95/AXA2020760 від 24.03,2016 згідно платіжних доручень № 227 635 від 03.03.2016 на суму 146 644,24 грн. та №231821 від 25.03.2016 на суму 2 756,00 грн.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні норми містить стаття 27 Закону України "Про страхування", за приписами якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таке право позивач може реалізувати, звернувшись за виплатою і до страхової компанії (відповідача), яка застрахувала цивільну відповідальність особи, яка завдала шкоди, на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", адже за змістом статті 3 цього Закону одним із принципів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є гарантоване забезпечення відшкодування шкоди потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що станом момент скоєння ДТП, цивільну відповідальність ОСОБА_1 було застраховано в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія " Українська транспортна страхова компанія" згідно полісу АІ/7730511 та в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Брокбізнес" згідно договору №007-006101/01ДЦВ від 19.01.2015, у зв'язку із чим позивач звернувся до вказаних страхових компаній з відповідними заявами щодо виплати страхового відшкодування.

За приписами ч. 4. ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, відповідно та рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2016 у справі № 910/17428/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення 49 000,00 грн. позов задоволено повністю, тобто присуджено до стягнення 49 000,00 грн. страхового відшкодування відповідно до умов поліса обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів АІ/7730511.

Поряд із тим, позивач вказує на те, що згідно договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності №007-006101/01 ДЦВ від 19.01.2015, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" сплатило позивачеві страхове відшкодування в розмірі 30 373,99 грн.

З урахуванням вищезазначеного, позивач вказує на те, що відповідач, як роботодавець особи, що є винною особою у скоєнні ДТП - ОСОБА_1, має сплатити позивачеві страхове відшкодування в сумі 70 026,25 грн., що складає різницю між фактичним розміром шкоди, яка була заподіяна в наслідок дій при вищенаведеній ДТП в сумі 149 400,24 грн. та страховою виплатою (страховим відшкодуванням) яку здійснило Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія" в сумі 49 000,00 грн. та Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" 30 373,99 грн.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Богдан А09201 д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_1, встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відтак, відповідач, як роботодавець ОСОБА_1, є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Toyota д.н.з. НОМЕР_3, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Так, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Тобто, обсяг відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності визначений законом таким, що розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу.

Враховуючи вказане, обмеження законом обсягу відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності не позбавляє права особу, яка здійснила страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування майна, звернутись із позовом до винної особи про відшкодування здійснених на відновлення пошкодженого майна витрат в частині, яку у відповідності до законодавства страховик цивільно-правової відповідальності відшкодовувати не зобов'язаний.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України №910/22832/15 від 28.05.2015.

Відтак, розмір шкоди (як оціненої так і фактично завданої) та коефіцієнт фізичного зносу застрахованого автомобіля підлягають доведенню перед судом сторонами спору належними засобами доказування відповідно до статей 74, 76 ГПК України.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Водночас, суд враховує, що Закони України "Про страхування" та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачають зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, на що також вказує Верховний Суд України у постанові від 15.04.2015 р. у справі № 3-50гс15, проте, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при здійсненні відшкодування обов'язковим є врахування зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:

- з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

- з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

- з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

- з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

- з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відтак, оскільки страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах спеціального нормативно-правого акта, а саме Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", то в даному випадку застосовуються норми цього Закону, а саме статті 29.

При цьому, згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З урахуванням вищезазначеного, 70 026,25 грн. різниці між розміром страхової виплати, яку здійснив позивач у розмірі фактичних витрат на здійснення відновлювального ремонту автомобіля Toyota д.н.з. НОМЕР_3 в сумі 149 400,24 грн. та страховими виплатами, які здійснили Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія" в сумі 49 000,00 грн. та Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Брокбізнес" 30 373,99 грн. підлягає стягненню з відповідача, як роботодавця ОСОБА_1 - особи, що є винна у скоєнні ДТП на користь позивача.

Так, як вбачається з претензії на суму 70 026,25 грн., позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплати заборгованості на вказану суму, яку відповідач отримав дану претензію 14.02.2018. (копії претензії за вих. № ЕЛ_648д від 12.02.2018, а також рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.02.2018 за № 03056 09004180 містяться в матеріалах справи).

При цьому, доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано, а відтак - відповідачем порушено права позивача, за захистом яких останній звернувся до суду з даним позовом.

За приписами ст. ст. 74, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 70 026, 25 грн., а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ч.18 ст. 9 та ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 12, 28, 29, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 993, 1172, 1187, 1188, 1191, 1192, 1194 Цивільного кодексу України та ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "AXA Страхування" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярославь-Авто" (02121, м. Київ, вул. Колекторна, 38/40; код ЄДРПОУ 32159460) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "AXA Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 20474912) шкоду в розмірі 70 026, 25 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 762, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20.02.2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко