Рішення

від 22.02.2019 по справі 136/2658/18

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/2658/18

провадження № 2-о/136/123/18

РІШЕННЯ

іменем України

"22" лютого 2019 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Вербівська сільська рада Липовецького району Вінницької області, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника звернувся до суду із вищевказаною заявою, в якій просить суд встановити факт постійного проживання заявника ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2, який помер 07.11.2017, на час відкриття спадщини в с. Вербівка, по вул.. Ломоносова, буд. 10, Липовецького району, Вінницької області.

Підставність заяви представник обґрунтував тим, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина за законом. До складу спадкового майна увійшла частка житлового будинку, що розташований в селі Вербівка по вул.. Ломоносова, 10, Липовецького району, який є об'єктом спільної сумісної власності їх із заявником, як подружжя. Заявник спадщину прийняла шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, від неї не відмовився у межах визначеного законодавцем строку, утім нотаріус відмовив у видачі на її ім'я нотаріального акту, вказуючи на те, що постійне місце проживання із спадкодавцем належним чином не підтверджено, що стало підставою для звернення до суду, оскільки іншого порядку встановлення факту від якого залежать її майнові права чинним законодавством не передбачено.

У визначений судом строк відзиву заінтересованою особою до суду не було подано, утім сільський голова надав до суду заяву, в якій вимоги ОСОБА_1 визнав, не заперечував щодо їх задоволення, а розгляд справи просив проводити за відсутності їх представника.

У судове засідання заявник та його представник не з"явились, останній в заяві вимоги заяви підтримав, просив суд заяву задовольнити.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні.

Ухвалою суду від 28.12.2018 судом було витребувано з нотаріальної контори за клопотанням представника заявника матеріали спадкової справи до майна померлого 07.11.2017 ОСОБА_2.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши усі зібрані у справі докази в їх сукупності встановив, що 07.11.2017 в с. Вербівка, Липовецького району помер ОСОБА_2, в підтвердження чого є свідоцтво про смерть серія І-АМ №388778. Після його смерті відкрилась спадщина.

Згідно інформації завідувача Липовецькою державною нотаріальною конторою від 16.01.2019, після смерті ОСОБА_2 заведено спадкову справу за заявою кредитора АТ ОСОБА_3 Аваль , у відповідності до приписів ст.1281, 1282 ЦК України, спадкоємці заяви нотаріусу не подали.

Як убачається із довідки виданої виконавчим комітетом Вербівської сільської ради Липовецького району за №221, 227 від 02.11.2018 (а.с.6, 7), з яких встановлено, що на день смерті ОСОБА_2 07.11.2017 з ним постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 його дружина ОСОБА_1 без реєстрації місця проживання.

Згідно частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до положень пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" , якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Встановлення факту про який просить заявник має для нього юридичне значення, оскільки дає право на прийняття спадщини після смерті спадкодавця за законом, іншого порядку чи можливості встановити зазначений факт заявник не має.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово; реєстрація внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.

Реєстрація місця проживання або місця перебування особи це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

У рішенні від 14.11.2001 року по справі № 1-31/2001 (справа щодо прописки) Конституційний Суд України констатував, що вільне пересування і вибір місця проживання є суттєвою гарантією свободи особистості, умовою її професійного і духовного розвитку. Це право, як і інші права і свободи людини, є невідчужуваним та непорушним (ст. 21 Конституції України). Водночас назване право не є абсолютним. Свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України можуть бути обмежені, але тільки законом (ст. 33 Конституції України).

З зазначеного слідує, що реєстрація місця проживання є адміністративною дією, яка встановлює додатковий зв'язок особи з державою і не є обставиною, яка підтверджує чи спростовує фактичне місце проживання або перебування особи.

Керуючись принципом верховенства права, закріпленим у статті 8 Конституції України, суд повинен виходити із того, що людина, її права та свободи є найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу положень частини 2 статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, факт відсутності запису про реєстрацію постійного місця проживання позивача за місцем реєстрації спадкодавця, з урахуванням зазначених обставин, не може слугувати безумовною підставою позбавлення її законного права на прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті спадкодавця, у порядку, передбаченому частиною 3 статті 1268 ЦК України.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що заявником доведено обставини, на які вона посилається у заяві, встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки від цього залежить реалізація її спадкових прав, іншого порядку чи можливості встановити даний факт чинним законодавством не передбачено, а встановлення такого факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

За таких обставин, суд задовольняє заяву у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживанняя: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_1) заінтересована особа: Вербівська сільська рада Липовецького району Вінницької області (місцезнаходження: с. Вербівка, Липовецького району Вінницької області; ЄДРПОУ - 20092240), - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини 07.11.2017 в с. Вербівка по вул.. Ломоносова, 10, Липовецького району , Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко