Рішення

від 22.02.2019 по справі 160/244/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 року Справа № 160/244/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Асоціація дитячого харчування до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

09.01.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14 грудня 2018 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 14 грудня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14 грудня 2018 року, є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на те, що штрафна санкція у розмірі 9407,66 грн. застосована за не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, в той час, як доказів такої несплати контролюючим органом не наведено, а навпаки вбачається, що кошти Товариством з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування» до бюджету сплачені. Щодо нарахування грошового зобов'язання зі сплати військового збору, відповідно до податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 14 грудня 2018 року, позивачем вказано, що такий збір сплачувався централізовано головним підприємством до державного бюджету України. Отже, ТОВ «Асоціація дитячого харчування» в особі філії ТОВ «Асоціація дитячого харчування» в м. Донецьк не порушило норм чинного законодавства щодо сплати військового збору, оскільки, за філію сплачувало головне підприємство.

Ухвалою суду від 14.01.2019 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідно до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

У встановлений судом строк відповідач, заперечуючи проти позову, надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначив, що не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими, посилаючись на те, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було проведено документальну планову виїзну перевірку філії ТОВ «Асоціація дитячого харчування» у м. Донецьк (код ЄДРПОУ 25710122) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.06.2018 р., за результатами якої, складено акт від 23.11.2018 р. №67363/04-36-14-03/25710122 та встановлено, зокрема, порушення: п.164.2 ст.164, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176, Податкового кодексу України - підприємством не своєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в розмірі 54027,48 грн.; п.п. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, що призвело до несплати військового збору у розмірі 7497,71 грн., з виплаченого доходу фізичним особам у розмірі 499843,61 грн. Відповідач вказує, що якщо до моменту виплати доходу на користь громадян податковий агент хоч і з порушенням передбаченого статтею 168 Кодексу строку сплачує суму податку, застосуванню підлягає стаття 126 Кодексу. Аналогічні наслідки мають місце у разі іх одночасної сплати. Водночас, якщо виплата доходу передувала сплаті податку, податковий агент має нести відповідальність на підставі статті 127 Кодексу. Також посилається на те, що перевіркою філії ТОВ "Асоціація Дитячого харчування» м. Донецьк встановлено, що первинними документами, відповідно до яких обліковуються суми, за якими нараховується військовий збір, є відомості нарахування та виплати заробітної плати, табель обліку робочого часу, штатний розклад. Згідно наданого до перевірки наказу № 2 від 01.01.2015 р. «Про порядок сплати військового збору філіями у м. Одеса, м. Київ, м. Херсон, м. Львів, м. Дніпро, м. Миколаїв, м. Донецьк » , філією ТОВ "Асоціація Дитячого харчування» м. Донецьк зазначено, що військовий збір, який утримується із заробітної плати працівників філії ТОВ "Асоціація Дитячого харчування» м. Донецьк, щомісячно нараховується бухгалтером філії, та передається у вигляді місячного звіту до бухгалтерії ТОВ "Асоціація Дитячого харчування» (головного підприємства) для подальшої сплати до державного бюджету України централізовано, проте, згідно наданого до перевірки положення про філію ТОВ "Асоціація Дитячого харчування» м. Донецьк встановлено, що філія уповноважена самостійно нараховувати та сплачувати заробітну плату працівникам філії та нараховувати та сплачувати податок на доходи з фізичних осіб, нараховувати та сплачувати єдиний соціальний внесок. Виходячи з викладеного, в порушення п.п. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України підприємство занизило об'єкт оподаткування військовим збором на загальну суму 499843,61 грн., в результаті чого, не утримано та не сплачено до бюджету військовий збір у розмірі 7497,71 грн. (499843,61 х 1,5%).

Дослідивши матеріали, справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування» (код ЄДРПОУ 30394678) 07.04.1999 року зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, перебувало на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Чечеловському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області; має відокремлені підрозділи (філії), зокрема, філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування» у м. Донецьк (код ЄДРПОУ ВП: 25710122).

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі наказу № 5730-п від 08.10.2018 року у період з 29.10.2018 р. по 16.11.2018 р. проведена документальна планова виїзна перевірка філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування» у м. Донецьк з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки № 67363/04-36-14-03/25710122 від 23.11.2018 року, у висновках якого зазначено про встановлення порушень, зокрема:

- п.164.2 ст.164, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, п.п. «а» п. 176.2 ст. 176, Податкового кодексу України підприємством не своєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в розмірі 54027,48 грн. у тому числі: за лютий 2015 року - 1285,91 грн.; за березень 2015 року - 1303,04 грн.; за травень 2015 року - 182,69 грн.; за червень 2015 року - 1227,29 грн.; за липень 2015 року - 1322,16 грн.; за серпень 2015 року -1357,66 грн.; за грудень 2015 року - 1520,46 грн. - за січень 2016 року - 1892,7 грн.; за лютий 2016 року - 1892,7 грн.; за березень 2016 року - 300,00 грн.; за травень 2016 року - 1829,23 грн.; за вересень 2016 року - 1892,7 грн.; за грудень 2016 року -1892,7 грн.; за квітень 2017 року - 2304,00 грн.; за травень 2017 року - 2304,00 грн., за червень 2017 року - 2534,40 грн.; за липень 2017 року -2534,40 грн.; за серпень 2017 року - 2534,40 грн.; за вересень 2017 року - 2534,40 грн.; за жовтень 2017 року - 2534,40 грн.; за листопад 2017 року - 2534,40 грн.; за грудень 2017 року - 2534,40 грн.; - за січень 2018 року - 2680,56 грн.; за лютий 2018 року - 2680,56 грн.; за березень 2018 року - 4279,29 грн.; за квітень 2018 року -2675,4 грн.; за травень 2018 року -2680,56 грн.; за червень 2018 року - 2680,56 грн., з виплаченого доходу фізичним особам у розмірі 499843,61 грн.;

- п.п. 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, що призвело до несплати військового збору у розмірі 7497,71 грн., у тому числі: за січень 2015 року - 142,56 грн.; за лютий 2015 року - 133,39 грн.; за березень 2015 року - 135,17 грн.; за квітень 2015 року - 185,96 грн.; за травень 2015 року -145,02 грн.; за червень 2015 року - 127,31 грн.; за липень 2015 року - 137,15 грн.; за серпень 2015 року - 140,84 грн.; за вересень 2015 року - 143,36 грн.; за жовтень 2015 року - 143,36 грн.; за листопад 2015 року - 142,22 грн.; за грудень 2015 року -157,73 грн. -за січень 2016 року - 157,73 грн.; за лютий 2016 року - 157,73 грн.; за березень 2016 року - 155,14 грн.; за квітень 2016 року - 157,9 грн.; за травень 2016 року - 152,44 грн.; за червень 2016 року - 153,85 грн.; за липень 2016 року -157,73 грн.; за серпень 2016 року - 157,73 грн.; за вересень 2016 року - 157,73 грн.; за жовтень 2016 року - 157,73 грн.; за листопад 2016 року - 157,73 грн.; за грудень 2016 року - 157,73 грн.; за січень 2017 року - 192,00 грн.; за лютий 2017 року -192,00 грн.; за березень 2017 року - 162,99 грн.; за квітень 2017 року - 192,00 грн.; за травень 2017 року - 192,00 грн.; за червень 2017 року - 211,2 грн.; за липень 2017 року - 211,2; за серпень 2017 року - 211,2 грн.; за вересень 2017 року - 211,2 грн.; за жовтень 2017 року - 211,2 грн.; за листопад 2017 року - 211,2 грн.; за грудень 2017 року - 211,2 грн.; за січень 2018 року -223,38 грн.; за лютий 2018 року - 223,38 грн.; за березень 2018 року - 356,61 грн.; за квітень 2018 року - 222,95 грн.; за травень 2018 року - 222,95 грн.; за червень 2018 року - 222,95 грн.; з виплаченого доходу фізичним особам у розмірі 499843,61 грн.

На підставі акта перевірки № 67363/04-36-14-03/25710122 від 23.11.2018 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.12.2018 року про збільшення на підставі п.126.1 ст.126, п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, за порушення п. 168.1, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176, Податкового кодексу України, суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями на 9407,66 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 14.12.2018 року про збільшення на підставі п.126.1 ст.126, п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, за порушення п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. «а» п. 176.2 ст. 176, п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, суми грошового зобов'язання з військового збору за податковим зобов'язанням у розмірі 7497,70 грн. та за штрафними санкціями - 4655,26 грн.

Правомірність прийнятих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Підпунктом 168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України визначено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно із п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Аналіз наведених вище норм податкового законодавства свідчить про те, що на позивача, як на податкового агента, покладено обов'язок по перерахуванню до бюджету утриманого податку під час виплати доходу (заробітної плати), а якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то такий податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені Податковим кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно приписів п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (підпункт «а» ).

Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету визначений у п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України, а саме: податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України;

- такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі - відокремлений підрозділ).

У разі прийняття рішення про створення відокремленого підрозділу юридична особа повідомляє про це контролюючі органи за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням таких новостворених підрозділів у встановленому порядку;

- суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі, якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Так, судом встановлено, що філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування» у м. Донецьк у період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року допускались випадки несвоєчасної сплати ПДФО через затримку у виплаті заробітної плати працівникам підприємства, однак позивачем сплачувався до бюджету ПДФО разом із виплатою доходу (заробітної плати), що підтверджено змістом акту перевірки № 67363/04-36-14-03/25710122 від 23.11.2018 року (а.с.28).

Також зі змісту акта перевірки № 67363/04-36-14-03/25710122 від 23.11.2018 року встановлено, що заборгованість по виплаті заробітної плати на кінець перевіряємого періоду у позивача відсутня та у ході проведення перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.п.168.1.2, п.п.168.1.1, п.п.168.1.5 п.168 Податкового кодексу України, а саме: перерахування несвоєчасно позивачем ПДФО за перевіряємий період у сумі 54027,48 грн. (а.с.28-29).

При цьому, слід зазначити, що акт перевірки № 67363/04-36-14-03/25710122 від 23.11.2018 року не містить жодних посилань на обставини, які б свідчили про ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податку позивачем до або під час виплати доходу (заробітної плати) своїм працівникам.

Таким чином, із наведеного аналізу змісту акту перевірки від 07.03.2017р. можна дійти висновку, що відповідачем під час проведення перевірки позивача були встановлені факти перерахування позивачем ПДФО за перевіряємий період несвоєчасно через затримку у виплаті доходу (заробітної плати), водночас, вказаним актом перевірки обставини ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податку до або під час виплати доходу (заробітної плати) взагалі не досліджувались, оскільки, такі обставини у акті перевірки № 67363/04-36-14-03/25710122 від 23.11.2018 року, відсутні.

Так, відповідно до ч.1 п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, в тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, з аналізу наведеного, можна дійти висновку, що вказані вище положення підлягають застосуванню до платників податків контролюючим органом у разі встановлення фактів та обставин, які свідчать про те, що нарахування, утримання та/або сплата (перерахування) податку до чи на момент виплати доходу взагалі не відбулися.

Разом з тим, враховуючи, що проведеною перевіркою за актом перевірки № 67363/04-36-14-03/25710122 від 23.11.2018 року таких обставин, як ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) ПДФО позивачем до або під час виплати доходу (заробітної плати) працівникам позивача встановлено не було (навпаки, перевіркою встановлено перерахування позивачем ПДФО до бюджету за 01.01.2015 року по 30.06.2018 року несвоєчасно), тому застосування штрафу відповідачем за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням на підставі п.127.1 ст.127 України є безпідставним, а, відповідно, протиправним.

Таким чином, оскільки обов'язок сплати ПДФО у випадку, якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, не пов'язується з фактом виплати доходу, а має встановлений для місячного податкового періоду строк сплати, то норми п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України не передбачають відповідальності за порушення строків сплати податку, встановленого п.п.168.1.5 п.168.1ст.168 Податкового кодексу України.

Відповідальність за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань передбачена п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України згідно з яким, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що норми ст.126 Податкового кодексу України застосовуються у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому, розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник притягується до відповідальності відповідно до ст.126 Податкового кодексу України.

Вищенаведена правова позиція адміністративного суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України викладеній у постанові від 10.11.2015 р. у справі № 813/6793/13-а, від 10.11.2015 р. у справі № 21-2919а15, а також, у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 р. у справі № П/811/618/17, від 03.04.2018 р. у справі № П/811/616/17, яка є обов'язковою для застосування адміністративним судом, згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

За викладених обставин та враховуючи, що відповідачем під час проведення перевірки позивача не було встановлено фактів ненарахування, неутримання та/або несплати позивачем ПДФО до бюджету у перевіряємий період до чи під час виплати доходу (заробітної плати), суд приходить до висновку про безпідставність застосування до позивача за несвоєчасне перерахування (сплату) ПДФО до бюджету, (що встановлено актом перевірки № 67363/04-36-14-03/25710122 від 23.11.2018 року) штрафних санкцій, передбачених ст.127 Податкового кодексу України, згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.12.2018 року, отже, таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до підпункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, (зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи - п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, податковий агент - п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України).

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Судом встановлено, що згідно наказу № 2 від 01.01.2015 року «Про порядок сплати військового збору філіями у м. Одеса, м. Київ, м. Херсон, м. Львів, м. Дніпро, м. Миколаїв, м. Донецьк » , філією ТОВ «Асоціація Дитячого харчування» м. Донецьк зазначено, що військовий збір, який утримується із заробітної плати працівників філії ТОВ «Асоціація Дитячого харчування» м. Донецьк, щомісячно нараховується бухгалтером філії, та передається у вигляді місячного звіту до бухгалтерії ТОВ «Асоціація Дитячого харчування» (головного підприємства) для подальшої сплати до державного бюджету України централізовано.

Згідно листа пояснення на запит перевіряючих № 3 від 15.11.2018 року та № 4 від 21.11.2018 року встановлено, що на підприємстві філія ТОВ "Асоціація Дитячого харчування» м. Донецьк військовий збір за перевіряємий період сплачується головним підприємством ТОВ «Асоціація Дитячого Харчування» (код ЄДРПОУ 30394678).

Вказані доводи позивача відповідачем не спростовано, пояснення та відповідні докази в підтвердження того, що головним підприємством ТОВ «Асоціація Дитячого Харчування» (код ЄДРПОУ 30394678) не було сплачено до державного бюджету України військовий збір, який утримано із заробітної плати працівників філії ТОВ «Асоціація Дитячого харчування» м. Донецьк, в матеріалах справи відсутні.

Оскільки судом не встановлено порушення філією ТОВ «Асоціація Дитячого харчування» м. Донецьк, як податковим агентом, обов'язку з нарахування та сплати заробітної плати працівникам філії ТОВ «Асоціація Дитячого харчування» м. Донецьк, а також, нарахування і сплати податку на доходи з фізичних осіб та військового збору через головне підприємство ТОВ «Асоціація Дитячого Харчування» (код ЄДРПОУ 30394678) централізовано, а доказів зворотного відповідачем не надано, податкове повідомлення рішення № НОМЕР_2 від 14.12.2018 року про нарахування грошового зобов'язання з військового збору за податковим зобов'язанням у розмірі 7497,70 грн. та за штрафними санкціями - 4655,26 грн. є таким, що прийнято відповідачем протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку, суд витребовує названі документи та матеріали, а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладено, оскільки відповідач належними доказами не підтвердив правомірність спірних рішень, а наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстави для висновку про правомірність оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 14.12.2018 року та необхідність їх скасування.

Отже позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що на підставі ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 3842,00 грн., сплата яких підтверджується платіжними дорученням № 41687 від 03.01.2019 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Асоціація дитячого харчування до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 14.12.2018 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Асоціація дитячого харчування (адреса: пров. Архітектурний, буд. 5, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49089; код ЄДРПОУ 30394678) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська; буд. 17А, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000; код ЄДРПОУ 39394856) судові витрати у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 22 лютого 2019 року.

Суддя І.О. Лозицька