Рішення

від 21.02.2019 по справі 200/13715/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 р. Справа№200/13715/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Докучаєвського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області про скасування обтяження у вигляді арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Докучаєвського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області про скасування обтяження у вигляді арешту шляхом вилучення з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна запис від 27 травня 2008 року №7265838.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наявність запису про арешт позбавляє позивача в повному обсязі розпоряджатися своїм майном. Позивач зазначив, що інформація про виконавче провадження, в рамках якого накладено арешт на все майно відсутня, тому, на його думку, підстави для продовження обтяження на майно немає.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно даних спец розділу виконавчих проваджень, на виконанні в Докучаєвському відділі державної виконавчої служби міського управління юстиції перебували щодо позивача виконавчі провадження, які завершено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження , в ході виконання цих виконавчих проваджень постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони не виносилися. Оскільки внаслідок захоплення приміщення Докучаєвського відділу державної виконавчої служби міського управління юстиції, матеріальної бази та документації відділу втрачені, зняти арешт з усього нерухомого майна, яке належить позивачу на праві власності, неможливо. Просить позовні вимоги, в частині скасування обтяження у вигляді арешту, вирішити на розсуд суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку із поданням позову без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання ухвали суду позивач усунув виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду 26 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 21 січня 2019 року.

Довідкою від 16 січня 2019 року розгляд справи відкладено з 21 січня 2019 року на 22 січня 2019 року у зв'язку з відрядженням судді.

Ухвалою суду від 22 січня 2019 року відкладено розгляд справи на 21 лютого 2019 року у зв'язку з неявкою сторін.

21 лютого 2019 року представники сторін до суду не з'явилися про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки у судове засідання сторони не з'явилися, надали клопотання про розгляд справи без їх участі суд вирішив справу розглянути в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 є заборона на нерухоме майно, об'єктом обтяження є невизначене майно: все майно. Підставою обтяження є заява про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна, 1277/2536-12-325 від 19 травня 2008 року, Відділ ДВС Докучаєвського МУЮ Донецької області , обтяження зареєстроване 27 травня 2008 року за №7265838 реєстратором Докучаєвської державної нотаріальної контори.

Позивач звернувся до Докучаєвського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області, який у зв'язку із проведенням антитерористичної операції перемістився до м. Маріуполя Донецької області, із заявою про зняття накладеного обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно.

Листом від 1 листопада 2018 року № 40350 позивача повідомлено, що внаслідок захоплення приміщення Докучаєвського відділу державної виконавчої служби міського управління юстиції, матеріально - технічної бази та документації відділу, зняти арешт з усього нерухоме майна, яке належить позивачу на праві власності неможливо, оскільки згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний №7265838, зареєстрованого 27 травня 2008 року Докучаєвською державною нотаріальною конторою за заявою про реєстрації, обтяжень ОНМ №1277/2536-12-325, 19 травня 2008 року, відділу ДВС Докучаєвського МУЮ Донецької області, не зрозуміло на підставі якого рішення суду або в рамках якого провадження накладено арешт на все майно боржника. Крім того зазначено, що згідно даних спец розділу виконавчих проваджень на виконанні в Докучаєвському відділі ДВС перебували виконавчі провадження, які на даний час завершені на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження , та згідно бази даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, відкриті виконавчі провадження в Докучаєвському міському відділі ДВС ГТУЮ у Донецькій області, станом на 1 листопада 2018 року не перебувають. Позивачу запропоновано звернутися до суду для вирішення цього питання.

Так відповідно положень статті 59 Закону України Про виконавче провадження підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстрацію обтяжень на все майно позивача зареєстровано Докучаєвською державною нотаріальною конторою за заявою про реєстрацію обтяжень відділу ДВС Докучаєвського МУЮ Донецької області.

Відповідно до положень статті 23 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин між сторонами) державна реєстрація обмежень речових прав на нерухоме майно проводиться органом державної реєстрації прав на підставі, зокрема: постанови органів досудового слідства, державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно.

Проте, як зазначив відповідач, в ході виконавчих проваджень, які перебували в Докучаєвському відділі ДВС щодо позивача, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не виносилися. Крім того зазначив, що обтяження накладено Докучаєвською державною нотаріальною конторою.

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції Докучаєвська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ 23599784) змінила місце реєстрації та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знаходиться за адресою: Донецька обл., Волноваський район, м. Волноваха, вул. Першого Травня, б. 9. Так відповідачем зроблено запит за вказаною адресою про надання інформації щодо накладення арешту на все майно ОСОБА_1

Проте, листом від 21 листопада 2018 року №3608/04-19 Волноваська державна нотаріальна контора повідомила, що надати зазначену інформацію не має можливості, оскільки жодних документів Докучаєвської державної нотаріальної контори до Волноваської державної нотаріальної передано не було.

Суд зазначає, що відповідачем до суду не надано жодних доказів правомірності накладення арешту на все майно ОСОБА_1, підстави накладення такого обтяження та який саме виконавчий документ перебував на виконанні у відповідача, судом не встановлено з об'єктивних причин. При цьому чинність вказаного арешту порушує права позивача.

З огляду на зазначене, суд приходить висновку, що відповідачем не надано доказів наявності підстав дії арешту всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на час розгляду справи, через що позовні вимоги про скасування обтяження у виді заборони відчуження на нерухоме майно підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає, що положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як убачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, все майно, яке належить ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: Донецька обл., м. Вугледар, вул. 30 років Перемоги, б. 18, кв. 58; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) зареєстроване в державному реєстрі обтяжень нерухомого майна за №7265838 від 27 травня 2008 року накладеного на підставі заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна №1277/2536-12-352 від 19 травня 2008 року Відділу державної виконавчої служби Докучаєвського міського управління юстиції Донецької області, шляхом вилучення з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна запис від 27 травня 2008 року№7265838.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Докучаєвського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області (місцезнаходження: 87513, Донецька область, місто Маріуполь, 24 квартал, б. 17, код ЄДРПОУ 34908758) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: Донецька обл., м. Вугледар, вул. 30 років Перемоги, б. 18, кв. 58; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21 лютого 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Дмитрієв В.С.