Рішення

від 14.02.2019 по справі 240/5919/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року м.Житомир справа № 240/5919/18

категорія 3.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В. ,

за участю: представників позивача Божицького С.М., Клинчука І.В.

представника відповідача Лугіни С.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Будівельна компанія "Партнер-С" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправним та скасування припису,

встановив:

Приватне підприємство "Будівельна компанія "Партнер-С" звернулося до суду з позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області про усунення виявлених порушень №ЖТ4143/617/АВ/П.

В обгрунтування позову зазначив, що за результати проведеного інспекційного відвідування було складено Акт № ЖТ4143/617/АВ від 30.11.2018, у якому встановлено порушення норм трудового законодавства України, а саме: під час проведення інспекційного відвідування встановлено порушення в частині допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. На підставі акту інспекційного відвідування винесено припис, в якому зобов"язано усунути зазначені порушення. Позивач вважає такий припис протиправним, а порушення такими, що не відповідають дійсності. Зокрема, вказав на те, що вказані в приписі громадяни отримували оплату за цивільно-правовим договором за результатами виконаної роботи, оплата проводилась на підставі акту виконаних робіт. Жодних виплат, пов"язаних з компенсацією витрат на відрядження, не проводилось. З огляду на це, вважає порушення, зафіксовані в акті є надуманими та безпідставними, а припис таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 20.12.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 21.01.2019.

17.01.2019 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначив, що за результатами проведеного інспекційного відвідування позивача встановлено порушення в частині допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, а саме: з гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Цивільно-правові відносини за договорами підряду є підміною трудових відносин, а саме: п.5 Договорів підряду замовник зобов"язується компенсувати витрати на відрядження, в розмірі чинного законодавства, що відповідає вимогам ч.2 ст.121 КЗпПУ; суму винагороди за договором підряду можна визначити після підрахунку виконаної роботи, що є ознакою відрядної праці; в п.3 договору підряду зазначено, що замовник надає в тимчасове користування засоби індивідуального захисту, що відповідає ч.1 ст.29 КЗпПУ; укладення договорів підряду свідчить про періодичність їх укладання. Крім того, з 01.10.2018 в штатний розпис введено посаду муляра, на яку прийнято гр.ОСОБА_6 На підставі встановлених порушень винесено припис та зобов"язано їх усунути. Отже, вважає, дії відповідача та винесений припис правомірними, а позов безпідставним.

В судовому засіданні оголошено перерву для надання можливості підготувати відповідь на відзив до 14.02.2019.

04.02.2019 позивачем подано відповідь на відзив. У відповіді зазначив, що роботи виконувались на висоті не більше 1 метра, а тому не відносяться до робіт з підвищеною небезпекою. Крім того, гр.ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які працювали за цивільно-правовими договорами не отримували відшкодування на проїзд чи проживання, а також не отримували відшкодування відрядних витрат.

В судовому засіданні 14.02.2019 представники позивача позов підтримали, просили задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

У період з 29.11.2018 по 30.11.2018 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управлінням Держпраці у Житомирській області Омелянчук О.А., було проведено захід державного контролю у формі інспекційного відвідування щодо додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у Приватному підприємстві "Будівельна компанія "Партнер-С.

За результати проведеного інспекційного відвідування було складено акт №ЖТ4143/617/АВ від 30.11.2018, яким було зафіксовано порушення ч.3 ст.24 КЗпПУ та постанови КМУ "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" №413 від 17.06.2015 в частині фактичного допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу. Порушення встановлено відносно трьох працівників ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.12-21)

На підставі вищевказаного акту, відповідачем було складено припис про №ЖТ4143/617/АВ/П від 30.11.2018, яким зобов"язано директора ПП "Будівельна компанія "Партнер-С" Божицького Станіслава Миколайовича усунути зафіксовані у акті перевірки порушення. (а.с.20-21)

Вважаючи такий припис протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) згідно Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

У відповідності до пп.6 п.4 Положення, Управління Держпраці здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з пп.5 п.6 Положення Управління Держпраці має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295.

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності (пункт 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю).

Згідно з п. 24 вказаного Порядку припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Отже, лише у разі виявлення за результатами інспекційного відвідування порушень трудового законодавства, інспектор праці вносить припис та/ або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення припису стали встановлені за результатами інспекційного відвідування порушення ч.3 ст.24 КЗпПУ та постанови КМУ "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" №413 від 17.06.2015 в частині фактичного допуску працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Так, в акті зазначено, що відповідно до наданих під час інспекційного відвідування договорів підряду підрядчик зобов'язується виконати роботи по муруванню стін, в даних договорах відсутній об'єкт виконання робіт, згідно усних пояснень керівника ПП "Будівельна компанія "Партнер-С" об'єктом, на яких виконуються роботи є: Багатоквартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: вул. Соборна 105 В, в селі Софіївська Борщагівка, Києво - Святошинського району Київської області.

Виконання вищезазначених робіт є роботами на висоті, відповідно до графіку виконання робіт на даному об'єкті, де зазначено, що роботи в період з жовтня 2018 р. по грудень 2018 р. проводяться на 11 поверсі будинку.

Роботи на висоті відповідно до п. 94 Переліку робіт з підвищеною небезпекою затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 р. № 15 є роботами з підвищеною небезпекою.

Залучення суб'єктами господарювання для виконання робіт підвищеної небезпеки, на підставі договорів підряду фізичних осіб, які не є суб'єктами одержання відповідного дозволу або подання декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, є порушенням вимог законодавства про охорону праці та промислову безпеку.

Цивільно-правові відносини, заключені договорами підряду є підміною трудових відносин, а саме:

-пунктом 5 договорів підряду замовник зобов'язується компенсувати витрати на відрядження, в розмірі згідно чинного законодавства. Згідно ч. 2 ст. 121 КЗпП України зазначено, що працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати ло найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. Отже ключовою умовою для визнання витрат у питаннях, пов'язаних із відрядженням, є вимога, щоб відряджена особа була працівником підприємства.

-в пункті 9 договорів підряду зазначено, що оплата проводиться в розрахунку за 1 м3 цегляної кладки. Отже суму винагороди за договором підряду можна визначити лише після підрахунку виконаної роботи, що є ознакою відрядної оплати праці. Згідно ч. 1 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

-в пункті 3 договору підряду зазначено, що замовник надає в тимчасове користування засоби індивідуального захисту, а саме - запобіжний пояс при роботі на зовнішніх стінах та каску. В ч. 1 ст. 29 КЗпП України зазначено, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган забезпечує працівника необхідними для роботи засобами.

-договори підряду заключались з гр. ОСОБА_4 з 01 липня по 31 липня 2018 р., з 01 серпня по 31 серпня 2018 р., з 01 жовтня по 31 жовтня 2018 р., з гр. ОСОБА_5 з 01 червня по 30 червня 2018 р., з 01 серпня по 31 серпня 2018 р., з 1 жовтня по 31 жовтня 2018 р., з гр. ОСОБА_6 з 01 березня по 31 березня 2018 р., з 01 липня по 31 липня 2018 р., 01 вересня по 30 вересня 2018 р., що свідчить про періодичність їх заключення.

З 01.10.2018 в штатний розпис внесено посаду муляра гр. ОСОБА_6 прийнято на посаду муляра згідно наказу № 6к від 28.09.2018 та 28.09.2018 подано повідомлення про прийняття працівника на роботу в територіальний орган ДФС.

Саме на підставі зазначених порушень інспектором Управління Держпраці у Житомирській області внесено припис та зобов"язано директора підприємства їх усунути.

Крім того, у приписі вказано, що порушення встановлено відносно трьох працівників ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та усунуто відносно одного працівника до проведення інспекційного відвідування (гр. ОСОБА_6).

Відповідно до ч.1 ст.24 КЗпПУ працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вирішуючи питання щодо наявності порушення трудового законодавства з боку позивача, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою передбачено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 902 цього ж Кодексу виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з діючим Цивільним кодексом України, договір підряду є цивільно-правовим договором, який укладається між фізичною особою та юридичною особою на виконання певної роботи.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та гр.ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 укладалися договори підряду, а саме:

-з гр.ОСОБА_6 договір підряду № 1 від 01.03.2018 , договір підряду № 2 від 01.07.2018, договір підряду № 3 від 01.09.2018.

з гр. ОСОБА_5 договір підряду № 2 від 01.06.2018, договір підряду № 1 від 01.08.2018, договір підряду № 2 від 01.10.2018 .

з гр. ОСОБА_8 договір підряду № 5 від 01.07.2018, договір підряду № 5 від 01.08.2018, договір підряду № 3 від 01.10.2018.

За умовами договору замовник доручає, а підрядчик несучи відповідальність за стан охорони праці на будівельному майданчику під час виконання нижче вказаних робіт, не претендує на компенсацію за втрату працездатності, виконати роботи з мурування стін терміном з 01.03.2018 по 31.03.2018. Виконана робота оплачується підрядчику в розмірі 380 грн. за 1 м3 цегляної кладки. Оплата проводиться за фактично виконану роботу згідно акту прийому-передачі. (а.с.23-39)

З матеріалів справи вбачається, що за результатами робіт складено акти прийому-передачі та за виконану роботу здійснено оплату згідно видаткових касових ордерів.

Отже, згідно досліджених договорів та доданих до них документів (і розбіжностей з фактично існуючими обставинами не встановлено), замовник надає підряднику завдання, у якому вказують детальні вимоги для виконання роботи, передбаченої договором. Договором передбачена сума разової виплати винагороди, умовою якої є прийняття робіт за актом. Підрядник виконує роботу на всій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання компенсації, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Результати робіт оформлялися актами здавання-приймання виконаних робіт, де сторони договорів підраховували обсяг виконаних робіт, розраховували суми винагороди зазначені у видаткових касових ордерах. В актах здавання - приймання робіт та видаткових касових ордерах є посилання на договори підряду, зазначені сторони договорів, найменування і конкретний обсяг виконаних робіт та сума винагороди за виконану роботу.

Отже, згідно умов договорів підрядники виконували певні роботи для досягнення конкретного матеріального результату.

Що стосується посилань відповідача на те, що за умовами цих угод позивач забезпечує підрядчика усім необхідним для виконання роботи та надає в тимчасове користування засоби індивідуального захисту, що відповідає умовам трудового договору.

Суд зазначає, що одним із принципів цивільного права (засад цивільного законодавства), є принцип свободи договору, передбачений ст. 3 ЦК України, який означає, що сторони правовідношення мають право вільно на свій власний розсуд узгодити умови договору та встановити взаємні права та обов'язки.

Оскільки законодавство не містить обов'язкових приписів у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, суд дійшов переконання, що сторони договору вільні у своєму виборі щодо форми оформлення правових відносин, а тому на свій розсуд вправі визначати вид та умови такого договору. При цьому сторони дотримались обов'язкової вимоги щодо письмової форми договору.

Отже, сторони при укладенні договору мають право вільно на свій власний розсуд узгодити умови договору та встановити взаємні права та обов'язки, тому зазначення у цивільно-правовому договорі позивачем умови щодо надання підряднику засобів індивідуального захисту у тимчасове користування не заборонено законом, не суперечить вимогам ЦК та не характеризує такі відносини трудовими.

Що стосується посилань представника відповідача на те, що у договорі передбачено компенсацію витрат на відрядження , що відповідає ч. 2 ст. 121 КЗпП України, суд зазначає, що дійсно, пунктом 5 договорів підряду замовник зобов'язується компенсувати витрати на відрядження, в розмірі згідно чинного законодавства.

Разом з тим, як стверджує позивач та доказів протилежного суду не надано, гр.ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не отримували відшкодування за проїзд, а також не отримували відшкодування відрядних виплат. При цьому, як вже зазначалося, умови договору сторонами визначається на власний розсуд, що не забороняється законом. Отже доводи відповідача з даного приводу безпідставні та нічим не підтверджені.

Крім того, згідно довідки №57 від 13.12.2018 за вказаний в акті перевірки проміжок часу, жодних виплат пов"язаних з компенсацією витрат на відрядження, позивачем не проводилось.

Що стосується висновків відповідача щодо того, що виконання зазначених у договорі робіт є роботами на висоті, а залучення суб'єктами господарювання для виконання робіт підвищеної небезпеки, на підставі договорів підряду фізичних осіб, які не є суб'єктами одержання відповідного дозволу або подання декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, є порушенням вимог законодавства про охорону праці та промислову безпеку, то суд не погоджується з такими доводами.

Роботи на висоті відповідно до п. 94 Переліку робіт з підвищеною небезпекою затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15 є роботами з підвищеною небезпекою.

Разом з тим, у відповідності до пп.2.1 п.2 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 № 62 роботи на висоті - роботи, що виконуються на висоті 1,3 м і більше від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу, у тому числі з робочих платформ підйомників і механізмів, а також на відстані менше 2 м від неогороджених перепадів на висоті 1,3 м і більше.

Як вбачається з пояснень директора підприємства та з довідки ТОВ "Шатро Інжиніринг", ПП "БК "Партнер-С" по укладеним цивільно-правовим договорам працювали на улаштуванні внутрішніх стін та перегородок, після того, як зовнішні стіни вже були побудовані на кожному з поверхів. (а.с.91) Дані роботи виконувались на підмостях висотою не більше 1 метра.

Відповідачем вказаного не спростовано.

Отже, оскільки роботи виконувались на підмостях висотою не більше 1 метра, такі не відносяться до робіт з підвищеною небезпекою (робіт на висоті), що свідчить про безпідставність висновків акту перевірки в цій частині.

Таким чином, стверджуючи про допущення підприємством порушення частини третьої статті 24 КЗпП України, відповідачем не враховано того, що зазначені вище цивільно-правові угоди жодним чином не регулюють процес трудової діяльності, її організацію. При цьому, фізичні особи (виконавці за договорами) не ознайомлювалися та не брали на себе зобов'язань виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, колективний договір та розпорядок робочого дня працівників підприємства.

Даних фактів не спростовують твердження відповідача про систематичність укладення даних договорів.

Так, дійсно матеріалами справи підтверджується що, переважна частина договорів укладалася два , три рази строком на два чи три календарні місяці. Однак, на думку суду, трактування цього факту як ознаки трудових відносин жодним чином не обґрунтоване, і може бути логічно пояснене особливостями господарської діяльності підприємства та відсутністю її довгострокового планування.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача Божицький С.М., який є директором підприємства, пояснив, що виконання цих робіт саме на підставі цивільно-правових договорів зумовлено насамперед волевиявленням гр. ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які не бажали працевлаштовуватися на підприємство, а також специфікою проведення певних видів будівельних робіт.

Окремо суд звертає увагу на те, що виконана робота була оплачена в повному обсязі, відповідно до актів виконаних робіт, а податки сплачувались щомісячно, разом з виплатою винагороди, згідно розрахунків.(а.с.67-81)

Вказаний факт суд трактує як правомірну поведінку позивача, що також спростовує твердження про його ухилення від оформлення нелегальних трудових відносин. При існуючих фактичних обставинах таке ухилення, на думку суду, є недоцільним.

Що стосується ОСОБА_6, відповідач вказує на те, що 01.10.2018 в штатний розпис внесено посаду муляра та на неї оформлено вказану особу, що свідчить про усунення порушення.

Разом з тим, як пояснив на спростування доводів відповідача в судовому засіданні директор підприємства Божицький С.М., гр.ОСОБА_6 після завершення строку дії договору підряду, виявив бажання працювати на посаді муляр та звернувся із проханням працевлаштуватися, після чого згідно наказу №6к від 28.09.2018 його було прийнято на роботу та подано повідомлення про прийняття працівника на роботу в територіальний орган ДФС.

Отже, враховуючи пояснення представника позивача, суд критично оцінює доводи відповідача з даного приводу, оскільки вони нічим не підтверджені, а трудовий договір між позивачем та гр.ОСОБА_6 був укладений ще до проведення інспекційного відвідування та внесення спірного припису відповідно.

Також, судом враховано, що на момент проведення інспекційного відвідування та винесення припису, з гр.ОСОБА_4, ОСОБА_5 закінчився строк дії договорів підряду.

Отже, правовідносини між позивачем та гр.ОСОБА_4, ОСОБА_5 як на момент проведення інспекційного відвідування так і на момент винесення припису закінчилися, що свідчить про відсутність порушень.

Крім того, суд відмічає, що в ході розгляду справи представник відповідача не зміг пояснити яким чином позивач має виконати припис, з огляду на вищевказану обставину, що правовідносини між позивачем та гр.ОСОБА_4, ОСОБА_5 вже припинені.

Таким чином, наведені інспектором в акті твердження не можуть бути підставою для висновків, що правовідносини між позивачем та фізичними особами згідно цивільно-правових договорів не є відносинами цивільно-правового характеру, а тому порушення щодо цих осіб є триваючим. Тому дії позивача щодо укладення даних договорів не можуть бути розцінені як фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, що свідчить про відсутність в діях позивача ознак порушення ч.ч.1 і 3 ст.24 КЗпП України.

Вказане свідчить, що жодних порушень вимог цивільного законодавства України, в укладених договорах підряду між ПП "Будівельна компанія "Партнер-С" та гр. ОСОБА_6, гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5, не має. Договори укладені за вільним волевиявленням на розсуд сторін і погоджені ними.

Відповідно до ч.1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем спірний припис винесений не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, а в ході розгляду справи не доведено його правомірності, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246,371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов Приватного підприємства "Будівельна компанія "Партнер-С" (вул. М.Грушевського, 103-в, кв. 22,Житомир,10001, код ЄДРПОУ 36617858) до Управління Держпраці у Житомирській області (вул. Шевченка, 18-а,Житомир,10008, код ЄДРПОУ 39790560) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Житомирській області про усунення виявлених порушень № ЖТ4143/617/АВ/П від 30.11.2018.

Відшкодувати Приватному підприємству "Будівельна компанія "Партнер-С" (вул. М.Грушевського, 103-в, кв. 22,Житомир,10001, код ЄДРПОУ 36617858) понесені судові витрати в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області (вул.Шевченка, 18-а,Житомир,10008, код ЄДРПОУ 39790560).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст.255 КАС України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 21 лютого 2019 року