Рішення

від 19.02.2019 по справі 304/158/19

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/158/19

Провадження № 2/304/158/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

за участю секретаря судового засідання - Гавій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/158/19 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - ОСОБА_4, до Товариства з додатковою відповідальністю Перечинський лісохімічний комбінат , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Перечинська міська рада Закарпатської області, про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

позивачі звернулися до суду з позовом до ТДВ Перечинський ЛХК про визнання за ними права власності на квартиру за набувальною давністю. Свої вимоги мотивують тим, що 07 червня 1995 року виконавчим комітетом ради народних депутатів міста Перечин видано ордер № 754005889 серії УГ-2 на ім'я ОСОБА_1, згідно якого вони вселилися до квартири № 3 у будинку № 21 на пл. Народній в м. Перечин. З того часу по сьогоднішній день вони постійно, безперервно, відкрито проживають у даній квартирі та добросовісно оплачують всі комунальні платежі. Крім того, згідно відомостей Перечинської міської ради Закарпатської області будинок № 21 на пл. Народній в м. Перечин не знаходиться на її балансі чи балансі КП Комунальник , вони не є ні власниками, ні балансоутримувачами даного будинку. У свою чергу будинок № 21 на пл. Народній в м.Перечин знаходиться на балансі ТДВ Перечинський ЛХК , однак будь-які документи на будинок відсутні, в тому числі правовстановлюючі документи на їх квартиру. Оскільки вони тривалий час відкрито, добросовісно та безперервно користуються вищевказаною квартирою, тому просять позов задовольнити, витрати щодо сплати судового збору покладають на себе.

У судове засідання позивачі не з'явилися, подали відповідні заяви, в яких просили розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили такі задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги та обставини, наведені у позовній заяві визнав повністю.

У судове засідання ОСОБА_4 як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів, не з'явився, подавши попередньо заяву про розгляд справи за його відсутності через зайнятість у навчанні, проти задоволення позовних вимог не заперечив.

Представник Перечинської міської ради як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у судове засідання також не з'явився, попередньо подав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради, проти задоволення позову не заперечив.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі. Відповідно до ст. 4 цього Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а ст. 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі Case of Oneryildis v. Turkey (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття майно охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів право домагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні законне сподівання стосовно ефективного здійснення права власності.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федоренко проти України від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути існуючим майном або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі ордеру № 754005889 серії УГ-2 від 07 червня 1995 року, виданого ОСОБА_1, він та члени його сім'ї - дружина ОСОБА_5, а також доньки - ОСОБА_6 та ОСОБА_2, вселилися до квартири № 3, що в будинку № 21 на пл. Народній в м. Перечин. 07 жовтня 2017 року ОСОБА_5 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФМ № 235521, виданим Перечисньким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 09 жовтня 2017 року (а. с. 8-9, 21-30).

Також встановлено, що вказаний будинок не знаходиться на балансі Перечинської міської ради та КП Комунальник , що підтверджується повідомленнями міського голови від 03 та 09 липня 2018 року № Ц-250/02-10 (а. с. 15-16).

Разом з цим як вбачається з інформації ТДВ Перечинський лісохімічний комбінат вих. № 365/02 від 12 жовтня 2018 року на балансі товариства обліковується двадцяти квартирний житловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Перечин, пл. Народна, № 21. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 147428937 від 29 листопада 2018 року, відомості щодо реєстрації права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження відносно квартири № 3 у будинку № 21 на площі Народній у місті Перечин Закарпатської області відсутні (а. с. 18-19).

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст. 344 ЦК України набувальна давність - одна з підстав набуття права власності. Частина 1 вказаної статті передбачає, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Як роз'яснено у п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07 лютого 2014 року, відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Пунктом 11 вищезазначеної Постанови також роз'яснено, що враховуючи положення ст. ст. 335, 344 ЦК право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Пункт 13 Постанови вказує, що Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

У постанові від 06 червня 2018 року № 703/6177/15-ц Верховний Суд висловив правову позицію про те, що добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Згідно вимог ч. 3 ст. 397 ЦК України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Відповідно до ст. 392 цього Кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи, що позивачі добросовісно, більше 10 років відкрито, безперервно володіють вищевказаним нерухомим майном, добросовісність, безперервність та відкритість користування позивачами квартирою повністю підтверджується довідками про сплату ними комунальних послуг за споживання електричної енергії та водопостачання (а. с. 11-13), тому вони набула право власності за набувальною давністю на квартиру 3 в будинку № 21 на площі Народній, що в місті Перечин Закарпатської області. Будь-яких інших осіб, які б претендували на спірне майно і оспорювали право позивачів на отримання вказаного майна у власність за набувальною давністю не існує.

За зазначених вище обставин суд вважає за доцільне визнати право власності за позивачами за набувальною давністю на нерухоме майно. Позивач не має іншої можливості захистити своє майнове право, окрім як в судовому порядку, за положеннями ст. 16 ЦК України їх право підлягає захисту судом і заявлений позивачами спосіб такого захисту відповідає способу, у який можливе відновлення цих прав. Позов є доведеним та обґрунтованим, базується на чинному законодавстві, тому підлягає задоволенню.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Що стосується питання розподілу судових витрат, то з врахуванням зазначеного у позові клопотання, згідно якого позивачі просять питання щодо судових витрат не вирішувати, а також положень ст. 13 ЦПК України, за якими суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, суд приходить до висновку, що таке волевиявлення позивача не суперечить вимогам закону та не порушує прав відповідача, тому може бути задоволене судом.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 344, 328, 335, 344 ЦК України, ст. ст.6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - ОСОБА_4, до Товариства з додатковою відповідальністю Перечинський лісохімічний комбінат , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Перечинська міська рада Закарпатської області, про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності за набувальною давністю на квартиру № 3 у будинку № 21 на пл. Народній в м. Перечин Закарпатської області у розмірі 1/3 частки за кожним.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Позивач: ОСОБА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Позивач: ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: ОСОБА_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідач: Товариства з додатковою відповідальністю Перечинський лісохімічний комбінат , код ЄДРПОУ 00274105; місцезнаходження: 89200 Закарпатська область м.Перечин, вул. Ужанська, № 25.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Перечинська міська рада Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351274; місцезнаходження: 89200 Закарпатська область м. Перечин, пл. Народна, № 16.

Головуючий: ОСОБА_7