Постанова

від 21.02.2019 по справі 2240/2565/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2240/2565/18

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Капустинський М.М.

21 лютого 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С. Охрімчук І.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ткач В.В.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року (повний текс рішення складено 07.12.2018 року у м.Хмельницькій) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Груп-А" до Головного управління фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2018 №0006632200,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ Груп-А" (далі - ТОВ "СВ Груп-А", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 12.07.2018 року №0006632200.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що за результатами проведеної перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області 02 травня 2018 року складено акт №0846/22-01-14-01/38776200 документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "СВ ГРУП-А" податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 20.06.2013 по 31.12.2017. На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області прийняті податкові повідомлення-рішення, які оскаржені до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 12.07.2018 року №23374/6/99-99-11-01-01-25 скаргу ТОВ "СВ ГРУП - А" задоволено частково та скасовано частково податкове повідомлення-рішення від 16.05.2018 року №0004281401 ГУ ДФС у Хмельницькій області, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на суму 135656,00 грн. в тому числі, за податковим зобов'язанням збільшено на 108525 грн. та за штрафними санкціями 27131 грн., інші податкові повідомлення-рішення скасовано повністю.

На підставі Акту перевірки та з врахуванням рішення ДФС України від 12.07.2018 року №23374/6/99-99-11-01-01-25 ГУ ДФС у Хмельницькій області 12.07.2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0006632200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на суму 94416,00 грн. в тому числі, за податковим зобов'язанням на 75533,00 грн. та за штрафними санкціями 18883,00 грн.

ТОВ "СВ ГРУП-А" вважало прийняте ГУ ДФС у Хмельницькій області повідомлення-рішення №0006632200 від 12.07.2018 року протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, тому що податкова накладна №2 від 25.08.2015 року була належним чином зареєстрована контролюючим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних, у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції з постачання ТОВ"Голден Бренч" товарів (кави). Відсутність у податковій накладній такого реквізиту як код УКТ ЗЕД за обставин реєстрації такої податкової накладної у ЄРПН- це наслідок неналежного виконання контролюючим органом при такій реєстрації своїх обов`язків, а тому подальше виключення сум податкового кредиту за такою податковою накладною, як і застосування до платника податків штрафних санкцій є неправомірним на думку позивача.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 12.07.2018 форми "Р" №0006632200.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Груп-А" (ідентифікаційний код - 38776200) судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначене рішення та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Встановлено, що на підставі наказів від 20.03.2018 №1005 та від 16.04.2018 №1240, а також направлень на проведення перевірки від 30.03.2018 №1001, №1002, №1003 від 02.04.2018 №1016 виданих відповідачем, з 02.04.2018 по 23.04.2018 ГУ ДФС у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "СВ ГРУП-А" (Код ЄДРПОУ 38776200) податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 20.06.2013 по 31.12.2017.

Термін перевірки продовжувався на 5 (п'ять) робочих днів з 17.04.2018 по 23.04.2018 відповідно до наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області від 16.04.2018 №1240.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області 02.05.2018 складено акт №0846/22-01-14-01/38776200 на підставі якого, прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.05.2018 №0004281401, від 16.05.2018 №0088331308, від 16.05.2018 №0088351308.

ТОВ "СВ ГРУП-А", вважаючи прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними, оскаржило їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішенням ДФС України від 12.07.2018 №23374/6/99-99-11-01-01-25 скаргу ТОВ "СВ ГРУП - А" задоволено частково та частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.05.2018 №0004281401 ГУ ДФС у Хмельницькій області, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на суму 135656,00 грн. в тому числі, за податковим зобов'язанням збільшено на 108525 грн. та за штрафними санкціями 27131 грн., а решту податкових повідомлень-рішень ДФС України скасовано повністю.

Враховуючи рішення ДФС України від 12.07.2018 №23374/6/99-99-11-01-01-25 та Акт перевірки, відповідачем 12.07.2018 прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0006632200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на суму 94416,00 грн. в тому числі, за податковим зобов'язанням на 75533,00 грн. та за штрафними санкціями 18883,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення №0006632200 від 12.07.2018 направлено відповідачем поштою позивачу, що підтверджується супровідним листом ГУ ДФС у Хмельницькій області від 18.07.2018, яке отримано позивачем 19.07.2018, що підтверджується поштовим конвертом та інформацією ПАТ "Укрпошта" про доставку поштового відправлення №2900101276820.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та необґрунтованим позивач звернулось до суду як за захистом своїх порушених прав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що податкове повідомлення-рішення №0006632200 від 12.07.2018 року є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, тому що податкова накладна №2 від 25.08.2015 року була належним чином зареєстрована контролюючим органом в Єдиному реєстрі податкових накладних, у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції з постачання ТОВ"Голден Бренч" товарів (кави). Відсутність у податковій накладній такого реквізиту як код УКТ ЗЕД за обставин реєстрації такої податкової накладної у ЄРПН- це наслідок неналежного виконання контролюючим органом при такій реєстрації своїх обов`язків, а тому подальше виключення сум податкового кредиту за такою податковою накладною, як і застосування до платника податків штрафних санкцій є неправомірним.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам сторін та прийнятому оскарженому рішенню, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 198.1., статті 198 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.3. статті 198 ПК України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пп.14.1.202 п.14.1 ст.14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зміст договору як підстави виникнення цивільно-правового зобов'язання визначається тими правами та обов'язками, які взяли на себе учасники договору відповідно до умов договору і які у ньому закріплені.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

З аналізу наведених норм суд вірно зазначив, що документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів в разі фактичного здійснення господарської операції, при цьому основною ознакою господарської операції є те, що вона спричиняє реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон №996-XIV).

Згідно статті 1, Закону №996-XIV (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до п.2.4 Положення №88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно п.9 Порядку №1246 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно виходив з того, що неправильне зазначення, або не зазначення постачальником коду товару згідно з УКТ ЗЕД у виписаних податкових накладних саме собою не може слугувати підставою для висновку про недотримання Товариством умов формування податкового кредиту. Адже зазначений недолік в оформленні податкової накладної не перешкоджає податковому контролю (в тому числі щодо встановлення виду та найменування придбаної платником продукції) та ідентифікації змісту господарської операції.

А оскільки податкова накладна №2 від 25.08.2015 належним чином зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, а здійснення операції з постачання ТОВ "Голден Бренч" товарів (кави) підтверджується первинними документами які містяться в матеріалах справи та досліджені судом, то висновок відповідача про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту серпня 2015 року ПДВ в сумі 75533 грн. є безпідставним, та таким, що не підтверджений належними та допустимими доказами.

При цьому, відсутність квитанції про неприйняття податкової накладної, свідчить про наявність у позивача підстав для формування сум податкового кредиту за такою податковою накладною, а отже, і про неправомірність збільшення позивачу сум грошового зобов'язання із ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Таким чином, відсутність у такій податковій накладній такого реквізиту, як коду УКТ ЗЕД за обставин реєстрації такої податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, є наслідком неналежного виконання контролюючим органом при такій реєстрації своїх обов'язків, а тому подальше виключення сум податкового кредиту за такою податковою накладною, як і застосування до цього платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як за змістом вказаних норм обов'язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10 ст. 201 при їх реєстрації покладений на контролюючий орган.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в поставові від 20.06.2018 року по справі №819/1383/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, в зв'язку із неправомірністю збільшення ГУ ДФС у Хмельницькій області суми грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" за податковим зобов'язанням на суму 75533,00 грн. і застосуванням штрафних санкцій на суму 18883,00 грн. , податкове повідомлення-рішення від 12.07.2018 року №0006632200 , суд першої інстанції правомірно визнав безпідставним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та письмових доказів по справі, суд дійшов правомірного висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, тому позовні вимоги ТОВ "СВ Груп-А" визнав законними та обґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 лютого 2019 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Моніч Б.С. Охрімчук І.Г.