Рішення

від 12.02.2019 по справі 911/2263/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2019 р. м. Київ Справа № 911/2263/18

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Гемофарм , Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання Тетерів , Київська область, Іванківський район, смт. Іванків

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фармпідприємство Ріоон , м. Київ

про стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити дії

секретар судового засідання О.О.Стаднік

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: ОСОБА_3

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Гемофарм б/н б/д (вх.№2347/18 від 16.10.2018 року) до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання Тетерів про стягнення заборгованості за ОСОБА_4 про виробництво за контрактом та постачання лікарських засобів №05/2017-1 від 05.01.2017 року в розмірі 127101,44 грн. та зобов'язання прийняти лікарський засіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 про виробництво за контрактом та постачання лікарських засобів №05/2017-1 від 05.01.2017 року відповідач поставив відповідачу неякісний товар.

Ухвалою суду від 19.10.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2263/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.11.2018 року.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №09/11-2018/ТЕ від 09.11.2018 року (вх. №31925/18 від 12.11.2018 року), в якому відповідач проти позову заперечує повністю та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування поданого відзиву відповідач не погоджується із твердженнями позивача, що вироблений ним лікарський засіб є неякісним, зазначаючи при цьому, що якість лікарського засобу підтверджена сертифікатом якості виробника та відповідає реєстраційному посвідченню, поставлені позивачу лікарські засоби за своєю якістю відповідають вимогам документації та договору про виробництво за контрактом та постачання лікарських засобів. Відповідач також зазначає, що позивачем будь-які зауваження щодо якості та кількості товару та рекламації у спосіб та термін, передбачені п.п. 6.7-6.8 ОСОБА_4 не заявлялись. Крім того, відповідач зазначає, що розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 03.10.2017 року №6602-1/2.0/171-17 прийнято на підставі встановленого факту виробництва ТОВ ВО Тетерів лікарського засобу Вігор-Санто в порушення вимог реєстраційного досьє, зокрема перевищення кількості виробленої продукції, що, на думку відповідача, не свідчить про неякісність виробленого продукту. Стосовно вимоги про стягнення 17186,88 грн. оплаченого та не поставленого товару, відповідач посилається на порушення позивачем п.п. 4.1-4.3 ОСОБА_4 щодо оформлення та надіслання позивачем замовлень. Відповідач також заперечує проти вимоги про стягнення вартості утилізованого товару та послуг з утилізації, оскільки позивачем не доведено факт неналежної якості товару та браку. У зв'язку із анулюванням відповідачу ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, відповідач вважає, що даний факт унеможливлює приймання лікарських засобів від позивача на зберігання.

До суду від відповідача надійшло клопотання №12/11-2018/ТЕ-2 від 12.11.2018 року (вх. №31990/18 від 12.11.2018 року) про об'єднання справ №911/2263/18 та №911/2362/18 в одне провадження, а також заява №12/11-2018/ТЕ-3 від 12.11.2018 року (вх. №31989/18 від 12.11.2018 року) про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фармпідприємство Ріоон (04074, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 34894599).

У судовому засіданні 13.11.2018 року представник позивача повідомив, що ним не отримано відзив на позовну заяву. Також, представник позивача заперечив проти поданих відповідачем клопотань про об'єднання справ №911/2263/18 та №911/2362/18 в одне провадження та про залучення до участі у справі третьої особи.

Ухвалою суду від 13.11.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про об'єднання справ №911/2263/18 та №911/2362/18 в одне провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фармпідприємство Ріоон та відкладено розгляд справи на 11.12.2018 року.

До суду від представника відповідача надійшов лист №16/11-2018/ТЕ-4 від 16.11.2018 року (вх. №32308/18 від 16.11.2018 року) про долучення документів до матеріалів справи.

До суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 11.12.2018 року (вх. 34214/18 від 11.12.2018 року) про долучення документів до матеріалів справи.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду спору, у судове засідання 11.12.2018 року не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, вимоги хвали суду не виконала.

Представник позивача у судовому засіданні 11.12.2018 року заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу для надання відповіді на відзив.

Крім того, представники сторін у судовому засіданні 11.12.2018 року подали спільне клопотання про продовження строку підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 11.12.2018 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 22.01.2019 року.

До суду від представника позивача надійшло клопотання б/н б/д (вх.№1039/19 від 17.01.2019 року) про долучення документів до матеріалів справи та відповідь на відзив б/н б/д (вх. №1040/19 від 17.01.2019 року).

У відповіді на відзив позивач зазначає, що підставою для прийняття Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками Розпорядження №6602-1/2.0/171-17 від 03.10.2017 року є порушення виробником ТОВ ВО Тетерів вимог реєстраційного досьє, вказане свідчить про те, що якість лікарського засобу не відповідає вимогам, встановленим законом та п. 6.1.Договору, а тому, лікарський засіб є неякісним. В підтвердження обставин обізнаності відповідача зі змістом реєстраційного досьє позивач посилається на лист №523/7/15 від 15.07.2015 року. На думку позивача, умови п. 6.8. ОСОБА_4 не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді повернення сплаченої суми за товар, оскільки правовідносини сторін в даному випадку врегульовані ч. 2 ст. 678 ЦК України. Щодо вимоги про стягнення вартості оплаченого та непоставленого товару, позивач зазначає, що договором передбачено мінімальний обсяг замовлення - 144000 флаконів, при цьому замовником здійснюється 100% передоплата вартості продукції. На виконання умов договору позивачем було здійснено оплату за товар у кількості 144000 флаконів на загальну суму 990734,40 грн., тобто сторонами було погоджено замовлення, однак позивачу було поставлено частину товару, а саме, 141504 флакони на суму 973547,52 грн. Посилання відповідача на анулювання йому ліцензії на виробництво лікарських засобів, що унеможливлює зберігання лікарських засобів, відхиляються позивачем, оскільки позивач повертає товар виробнику на виконання Розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №6602-1/2.0/171-17 від 03.10.2017 року, а не на зберігання.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи у судове засідання 22.01.2019 року не з'явився однак, надіслав до суду заяву б/н від 21.01.2019 року (вх. №1174/19 від 21.01.2019 року) про відкладення розгляду справи.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, у судове засідання 22.01.2019 року повторно не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, вимоги ухвали суду не виконала.

У судовому засіданні 22.01.2019 року представник позивача заперечив проти поданого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 22.01.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу №911/2263/18 до судового розгляду по суті на 12.02.2019 року.

Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, у судове засідання 12.02.2019 року повторно не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Представник позивача у судовому засіданні 12.02.2019 року позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.02.2019 року проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 12.02.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання Тетерів (за договором - виробник та постачальник), ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Гемофарм (за договором - замовник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Київське регіональне фармпідприємство - правонаступником якого є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Фармпідприємство Ріоон (за договором - заявник та власник реєстраційних документів) 05 січня 2017 року укладено Договір №05/2017-1 про виробництво за контрактом та постачання лікарських засобів (далі - Договір), згідно якого за наявності відповідних ліцензій та інших дозвільних документів на виробництво і реалізацію лікарських засобів, передбачених чинним законодавством України, сторони домовились укласти цей Договір про виготовлення продукції - лікарських засобів у формах та під торгівельними назвами, визначеними у відповідності до Додатку А, згідно замовлення - обсягу продукції погодженого замовником та виробником у відповідності до положень розділу 4 цього ОСОБА_4.

Згідно п.п. 2.1, 2.2 ОСОБА_4, виробник зобов'язується виготовити та відвантажити продукцію для замовника в порядку та на умовах, визначених в цьому ОСОБА_4, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити продукцію в порядку та на умовах, визначених в цьому ОСОБА_4.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 ОСОБА_4, на момент укладення цього ОСОБА_4 виробник має всі ліцензії та дозволи, необхідні для виробництва продукції, та повинен надавати їх, починаючи з моменту укладення цього ОСОБА_4. Копії дозвільних документів необхідно направляти замовнику. Виробник зобов'язується забезпечити дотримання вимог НВП України (належної виробничої практики, визначеної чинним законодавством України для лікарських засобів, призначених для використання людиною).

Виробництво продукції здійснюється на підставі письмових замовлень замовника, погоджених з виробником (п. 3.8 ОСОБА_4).

Згідно п.п. 4.1, 4.2, 4.3 ОСОБА_4 передбачено, що замовлення на кожну партію повинно бути надане компанією замовника не пізніше, ніж за 1,0 місяць до запланованої дати поставки електронною поштою або факсом з обов'язковим письмовим підтвердженням про отримання повноважним представником виробника. Після отримання замовлення виробник повинен оцінити та підтвердити замовлення в письмовому вигляді по факсу або електронною поштою протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту його отримання, із зазначенням запланованої дати поставки. Після виконання замовлення виробник повинен повідомити замовника факсом або електронною поштою про дату готовності до поставки продукції, а замовник повинен підтвердити готовність до приймання товару.

Пунктом 5.5 ОСОБА_4 передбачено, що датою поставки та переходу права власності на товар від виробника до замовника вважається дата відвантаження товару на складі виробника.

Відповідно до п. 8.1 ОСОБА_4, ціна за одиницю продукції вказана в Додатку 1 на умовах поставки франко-завод (згідно Інкотермс-2010).

Замовник зобов'язується здійснити 100% передоплати вартості продукції виробнику не пізніше ніж за 15 (п'ятнадцять) календарних днів до початку виробництва, шляхом переводу грошових коштів з поточного банківського рахунку замовника на поточний банківський рахунок виробника. Підставою для проведення оплати є рахунок, виставлений виробником (п.п. 8.5, 8.6 ОСОБА_4).

В пунктах 9.1, 9.2 ОСОБА_4 сторони погодили, що цей Договір вступає в дію з моменту підписання його сторонами і дії до 30.09.2017 року.

Припинення ОСОБА_4 не звільняє сторін від виконання своїх зобов'язань, які виникли до припинення дії ОСОБА_4 (п. 9.3 ОСОБА_4).

Згідно Додатку А (Характеристика продукції) до ОСОБА_4, продукція - лікарський засіб розчин оральний Вігор-Санто по 100 мл. у флаконах, згідно РП та МКЯ №UA/15304/01/01, наказ МОЗ України №685 від 07.07.2016 року - постачається виключно для ТОВ Гемофарм .

Відповідно Додатку В до ОСОБА_4, згідно технологічних потужностей обладнання мінімальний та максимальний обсяг серії розчин складає: мінімальне завантаження 144000 (сто сорок чотири тисячі) флаконів по 100 мл.; максимальне завантаження 280000 (двісті вісімдесят тисяч) флаконів 100 мл. Замовлення на виробництво партії продукції не може бути меншим мінімального обсягу серії. Ціна за одиницю продукції в гривні погоджується окремим протоколом, який є невід'ємною частиною ОСОБА_4.

В Протоколі погодження ціни на готовий лікарський засіб за ОСОБА_4 №05/2017-1 від 05.01.2017 року сторонами досягнута згода про розмір договірної ціни на готовий лікарський засіб Вігор-Санто , розчин оральний у флаконах по 100 мл. у сумі 6,88 грн. (шість гривень 88 копійок), в тому числі ПДВ 7% 0,45 грн. (нуль гривень 45 копійок). Вказана ціна не включає вартість інструкції, етикетки індивідуальної та групової, що поставляються окремо замовником виконавцеві та за власний рахунок замовника.

Як зазначає позивач та підтверджується матеріалами справи, позивач 09.03.2017 року та 24.04.2017 року здійснив на користь ТОВ Виробниче об'єднання Тетерів передоплату за товар - лікарський засіб Вігор-Санто у кількості 144000 флаконів по 100 мл. у розмірі мінімального замовлення, на загальну суму 990734,40 грн., що підтверджується виписками з рахунку (том 1 а.с. 21, 22) та не заперечується відповідачем.

Однак, відповідачем згідно видаткової накладної №15 від 24.04.2017 року (том 1, а.с. 23) було частково поставлено позивачу товар - лікарський засіб Вігор-Санто (розчин оральний, у флаконах скляних по 100 мл.), а саме, у кількості 141504 флаконів на загальну суму 973547,52 грн., в той час як позивачем оплачено 144000 флаконів по 100 мл. на загальну суму 990734,40 грн.

Відповідачем, в порушення взятих на себе зобов'язань за ОСОБА_4, поставлено товар позивачу у меншій кількості, ніж це передбачено Додатком В до ОСОБА_4, у зв'язку із чим, сума оплаченого та не поставленого товару становить 17186,88 грн., що відповідачем не спростовано.

Статтею 19 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.

З метою досудового врегулювання позивач звернувся до відповідача з претензією №78 від 19.06.2017 року (том 1, а.с. 36) (яка отримана відповідачем 20.06.2017 року, що підтверджується підписом на претензії), в якій просив повернути грошові кошти у розмірі 17186,88 грн., однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

24.04.2017 року між ТОВ Гемофарм (за договором - поклажедавець) та ТОВ Виробниче об'єднання Тетерів (за договором - зберігач) укладено Договір відповідального зберігання ТМЦ №04/2017-1 (том 1, а.с. 26-28), відповідно до умов п. 1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим ОСОБА_4, поклажедавець передає на відповідальне зберігання зберігачеві лікарські засоби, а зберігач зобов'язується прийняти це майно та забезпечити всі умови для його збереження.

На виконання умов зазначеного ОСОБА_4 позивач передав на відповідальне зберігання відповідачу лікарські засоби - Вігор-Санто розчин оральний, у флаконах скляних по 100 мл. у кількості 131136 штук на загальну суму 902215,68 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 24.04.2017 року (том 1, а.с.29).

Відповідач повернув позивачу частину товару - лікарського засобу Вігор-Санто розчин оральний у флаконах скляних по 100 мл. у кількості 10368 штук на суму 71331,84 грн., що підтверджується Актом №1 повернення майна з відповідального зберігання від 30.05.2017 року (том 1, а.с.30) та товарно-транспортною накладною №2 від 30.05.2017 року (том 1, а.с.31).

Позивачем було реалізовано 4894 флаконів лікарського засобу - Вігор-Санто . Залишок становив 15842 флакона.

Позивач зазначає, що з листа Слідчого відділу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області №51/12-4211 від 27.04.2018 року йому стало відомо, що розпорядженням Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №6602-1/2.0/171-17 від 03.10.2017 року заборонена реалізація, зберігання та застосування лікарського засобу Вігор-Санто , розчин оральний по 100 мл. у флаконах серії 0010317 виробництва ТОВ Виробниче об'єднання Тетерів , Україна (реєстраційне посвідчення №ТА/15304/01/01) (том 1, а.с.33).

Відповідно до Положення про Державну службу України з лікарських засобів, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року №440/2011, Державна служба України з лікарських засобів (Держлікслужба України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра охорони здоров'я України (далі - Міністр).

Держлікслужба України входить до системи органів виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та утворюється для забезпечення реалізації державної політики у сферах контролю якості та безпеки лікарських засобів, у тому числі медичних імунобіологічних препаратів (далі - лікарські засоби), медичної техніки і виробів медичного призначення, що перебувають в обігу та/або застосовуються у сфері охорони здоров'я, дозволені до реалізації в аптечних закладах і їх структурних підрозділах (далі - медичні вироби), а також ліцензування господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, імпорту лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами (п. 1 Положення).

Держлікслужба України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства щодо: забезпечення якості та безпеки лікарських засобів і медичних виробів, у тому числі тих, які закуповуються за кошти державного і місцевих бюджетів, на всіх етапах обігу, зокрема під час їх виробництва, зберігання, транспортування, реалізації суб'єктами господарської діяльності, утилізації та знищення, в тому числі правил здійснення належних практик (виробничої, дистриб'юторської, зберігання, аптечної); виконання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, імпорту лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі такими засобами незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування; приймає в установленому порядку рішення про вилучення з обігу та заборону (зупинення) виробництва, реалізації та застосування лікарських засобів і медичних виробів, що не відповідають вимогам, визначеним нормативно-правовими актами та нормативними документами, а також тих, що ввозяться на територію України та вивозяться з території України з порушенням установленого законодавством порядку (п. 4 Положення).

Відповідно до розділу 4 Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України 22.11.2011 року №809 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 січня 2012 року за №126/20439 (далі - Порядок), тимчасова заборона з подальшою забороною обігу окремих або всіх серій лікарських засобів встановлюється за такими процедурами: 4.1.1 територіальні органи Держлікслужби України у разі наявності підстав, зазначених у пункті 3.1 розділу III цього Порядку, надсилають Держлікслужбі України термінові повідомлення про виявлення неякісних, фальсифікованих або незареєстрованих лікарських засобів. Держлікслужба України протягом п'яти робочих днів вивчає такі повідомлення та оцінює наявність в них підстав, передбачених пунктом 3.1 розділу III цього Порядку. У разі наявності таких підстав Держлікслужба України видає розпорядження про встановлення тимчасової заборони обігу серії або серій лікарського засобу.

Судом встановлено, що розпорядженням Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №6602-1/2.0/171-17 від 03.10.2017 року (том 1, а.с. 34,35) на підставі встановлення факту виробництва ТОВ Виробниче об'єднання Тетерів лікарського засобу Вігор-Санто , розчин оральний по 100 мл. у флаконах, серії 0010317 у розмірі 141504 флаконів (сертифікат якості №3/2017 від 24.04.2017) у порушення вимог реєстраційного досьє, за яким розмір серії становить 10000 флаконів (лист МОЗ України від 02.10.2017 № 18.1-04/2800) заборонено реалізацію, зберігання та застосування лікарського засобу Вігор-Санто , розчин оральний по 100 мл. у флаконах, серії 0010317, виробництва ТОВ Виробниче об'єднання Тетерів , Україна (реєстраційне посвідчення №UA/15304/01/01). Суб'єктам господарювання, які здійснюють реалізацію, зберігання та застосування лікарських засобів, невідкладно після одержання даного розпорядження перевірити наявність лікарського засобу Вігор-Санто , розчин оральний по 100 мл. у флаконах, серії 0010317, виробництва ТОВ Виробниче об'єднання Тетерів , Україна. При виявленні зразків цього лікарського засобу вжити заходи щодо вилучення з обігу шляхом повернення постачальнику (виробнику) та/або знищення. Суб'єкту господарювання, при наявності вказаного лікарського засобу, повідомити територіальний орган Держлікслужби за місцем розташування про вжиті заходи щодо виконання даного розпорядження. У разі знищення відходів лікарського засобу, в двотижневий строк направити до територіального органу Держлікслужби за місцем розташування копію акта про знищення відходів лікарського засобу. При наступних поставках лікарського засобу суб'єкт господарювання повинен вжити заходів щодо запобігання придбанню, реалізації та застосуванню лікарського засобу, наведеного в даному розпорядженні. Невиконання даного розпорядження тягне за собою відповідальність згідно чинного законодавства України.

Згідно п. 4.4 Порядку, суб'єкти господарювання повинні у строк, визначений у розпорядженні про встановлення заборони обігу, вжити заходів до виконання встановлених таким розпорядженням вимог.

На підставі зазначеного розпорядження, позивачем було вжито заходів щодо повернення вищезазначеного лікарського засобу відповідачу (постачальнику).

Так, позивачем на адресу відповідача надіслано претензії №68 від 11.06.2018 року (том 1, а.с. 37,38) та №79 від 12.07.2018 року (том 1, а.с. 41) (докази надіслання яких наявні в матеріалах справи), з вимогою прийняти заборонений лікарський засіб Вігор-Санто та повернути сплачені за нього кошти.

Відповідач надіслав позивачу відповідь на претензію №20/08-1 від 20.08.2018 року (том 1, а.с. 45-50), згідно якої відповідачем відхилені вимоги позивача про повернення суми грошових коштів за недопоставлений товар, прийняття лікарського засобу та повернення сплачених грошових коштів.

У зв'язку з відмовою відповідача приймати вилучений з обігу лікарський засіб, на виконання розпорядження Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №6602-1/2.0/171-17 від 03.10.2017 року, позивач 19.09.2018 року, на підставі укладеного з ТОВ Утіліс Іннотех ОСОБА_4 №47/П від 08.08.2017 року, передав частину лікарського засобу Вігор-Санто у кількості 96 флаконів на утилізацію ТОВ Утіліс Іннотех , що підтверджується Актом приймання-передачі №1 від 19.09.2018 року (том 1, а.с. 51), які в подальшому було знищено, що підтверджується Актом знищення №1-27/09/18 від 27.09.2018 року (том 1, а.с.53), актом здачі-прийняття №ОУ-0000639 (том 1, а.с.52). Послуги за утилізацію частини лікарського засобу Вігор-Санто у кількості 96 флаконів склали 921,60 грн. (з ПДВ), що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000675 від 17.09.2018 року (том 1, а.с. 54) та були сплачені позивачем, що підтверджується виписками по рахунку (том 1, а.с. 55, 56).

Як зазначає позивач, залишок лікарського засобу Вігор-Санто станом на момент звернення з позовом до суду складає 15746 флаконів, що відповідно до протоколу погодження договірної ціни на готовий лікарський засіб становить 108332,48 грн., що підтверджується довідкою про рух товару-лікарського засобу Вігор-Санто , підписаною директором та головним бухгалтером ТОВ Гемофарм (том 1, а.с.32).

Враховуючи те, що відповідачем було поставлено позивачу товар-лікарський засіб, який вироблено в порушення вимог реєстраційного досьє і реалізація, зберігання та застосування якого заборонена розпорядженням Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №6602-1/2.0/171-17 від 03.10.2017 року, позивач стверджує, що відповідач всупереч вимогам Закону України Про лікарські засоби поставив останньому неякісний товар. Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ч. 2 ст. 396 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 990734,40 грн., в той час, як відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, поставку оплаченого позивачем товару здійснив частково на суму 973547,52 грн.

Посилання відповідача на те, що позивачем не подано належним чином оформлених замовлень відповідно до п.п. 4.1-4.3 ОСОБА_4 не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 8.5, 8.6 ОСОБА_4, замовник зобов'язується здійснювати 100% передоплати вартості продукції виробнику не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку виробництва. Підставою для проведення оплати є рахунок, виставлений виробником.

Згідно Додатку В до ОСОБА_4, замовлення на виробництво партії продукції не може бути меншим мінімального обсягу серії, яка становить 144000 флаконів по 100 мл.

Так, позивачем на виконання п. 8.5 ОСОБА_4 було здійснено передоплату за товар - лікарський засіб Вігор-Санто у розмірі мінімального замовлення, яке не може бути меншим ніж 144000 тисячі флаконів, на загальну суму 990734,40 грн.

Тобто, сторонами було погоджено поставку 144000 тисячі флаконів лікарського засобу Вігор-Санто , а оплата за товар у сумі саме 990734,40 грн. прийнята відповідачем без зауважень.

Частиною 1 ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 4 ст. 673 Цивільного кодексу України передбачено, якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Отже, якість - це сукупність характеристик товару, що стосуються його здатності задовольняти встановлені і передбачені потреби. Якість товарів повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка передбачає вимоги до їх якості.

Згідно ч. 1 ст. 674 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Правові наслідки передання товару неналежної якості унормовано ст. 678 ЦК України, згідно з приписами якої покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання з неякісного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати заміну товару від продавця, або вимагати сплаченої за товар грошової суми.

Щодо посилань відповідача стосовно того, що вироблені ним лікарські засоби відповідають вимогам Документації та укладеного між сторонами ОСОБА_4 слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1, 5 ст. 268 Господарського кодексу Україна, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитись від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про лікарські засоби , якість лікарського засобу - це сукупність властивостей, які надають здатність задовольняти споживачів відповідно до свого призначення і відповідають вимогам, встановленим законодавством.

Відповідно до п. 6.1 ОСОБА_4, якість продукції, у відповідності до умов цього договору, повинна відповідати вимогам, наведеним в Документації та підтверджуватися сертифікатом якості виробника.

Документація - це документи та інформація, призначені для виробництва продукції, та інша інформація, яка може бути необхідною сторонам в процесі виробництва (п. 1.5 ОСОБА_4). Тобто, до такої документації належить реєстраційне досьє.

Відповідно до п. 34 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року №929, ліцензіат зобов'язаний здійснювати виробництво лікарських засобів таким чином, щоб забезпечити відповідність лікарських засобів їх призначенню, вимогам нормативних (аналітичних, технічних, технологічних) документів, реєстраційного досьє або досьє досліджуваного лікарського засобу для клінічних випробувань або специфікацій, затверджених МОЗ, та виключити ризик для пацієнтів, пов'язаний із недостатньою безпекою, якістю чи ефективністю лікарських засобів.

Оскільки підставою для прийняття Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками розпорядження №6602-1/2.0/171-17 від 03.10.2017 року є порушення виробником ТОВ Виробниче об'єднання Тетерів вимог реєстраційного досьє, вказане свідчить про те, що якість лікарського засобу Вігор-Санто не відповідає вимогам чинного законодавства та п. 6.1 ОСОБА_4 про виробництво.

З огляду на наведене, оскільки поставлений відповідачем товар - лікарський засіб Вігор-Санто за номером серії 0010317 у розмірі 141504 флаконів не відповідає вимогам реєстраційного досьє та має істотні недоліки, що підтверджується розпорядженням Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №6602-1/2.0/171-17 від 03.10.2017 року, тобто він не є придатним для реалізації на території України, суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати повернення сплаченої грошової суми за поставлений відповідачем неякісний товар, оскільки відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 125519,36 грн. є правомірною, доведеною, а тому, позовні вимоги про стягнення 125519,36 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про лікарські засоби , посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, в межах компетенції, визначеної законодавством, мають право, зокрема, приймати в установленому порядку рішення про вилучення з обігу та заборону (зупинення) виробництва, реалізації та застосування лікарських засобів, що не відповідають вимогам, визначеним нормативно-правовими актами та нормативними документами; забороняти зберігання, реалізацію та використання лікарських засобів, і кість яких не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до п. 4.4. Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України, суб'єкти господарювання повинні у строк, визначений у розпорядженні про встановлення заборони обігу, вжити заходів до виконання встановлених таким розпорядженням вимог. Суб'єкт господарювання, у якого наявні серія або серії лікарського засобу, що заборонені до обігу, відповідно до розпорядження про встановлення заборони обігу надсилає територіальним органам Держлікслужби повідомлення про заходи, вжиті для виконання такого розпорядження, разом з копіями документів, що підтверджують факт знищення, утилізації або повернення лікарського засобу постачальнику (виробнику). На підставі розпорядження про встановлення заборони обігу фальсифіковані лікарські засоби знищуються у встановленому законодавством порядку. Документи, що підтверджують вилучення з обігу лікарських засобів та/або їх знищення, утилізацію, зберігаються у суб'єктів господарювання не менше ніж три роки.

Відповідно до Правил утилізації та знищення лікарських засобів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я від 24.04.2015 року №242, лікарські засоби, обіг яких заборонено розпорядженнями про встановлення заборони обігу лікарських засобів (далі - Розпорядження), виданими органами державного контролю, вилучаються з обігу шляхом, зазначеним у Розпорядженнях. Лікарські засоби, що не підлягають подальшому використанню, набувають статусу "відходів" та передаються для утилізації або знешкодження до суб'єктів господарювання, які мають відповідні ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами безпосередньо або через постачальників, якщо таке передбачено відповідними договірними умовами.

Положеннями п. 6.11 ОСОБА_4 передбачено, що у випадку обґрунтованої претензії щодо якості, замовник або повертає забракований товар виробнику за його рахунок або утилізує його на своїй території, за обов'язкової присутності представника виробника.

Відповідно до п. 6.12 ОСОБА_4, повернення забракованого товару здійснюється протягом 15 днів з дати надання відповіді виробника на претензію замовника. При цьому виробник зобов'язаний відшкодувати документально підтверджені витрати замовника, пов'язані з поверненням забракованого товару.

Згідно п. 6.13 ОСОБА_4, знищення забракованого товару здійснюється у відповідності до законодавства України. При цьому виробник зобов'язаний відшкодувати вартість знищеного браку та всі документально підтверджені витрати замовника, пов'язані зі знищенням забракованого товару (в тому числі видатки з проведення контролю якості неякісної продукції, проведення експертиз, транспортування і т.ін.).

Позивачем було вжито заходів щодо повернення вищезазначеного лікарського засобу виробнику. Слід зазначити, що позивач у претензії №79 від 12.07.2018 року повідомляв відповідача про те, що частина товару - лікарського засобу Вігор-Санто буде утилізована, у зв'язку із чим просить забезпечити присутність представника відповідача, узгодити дату та час утилізації, для чого необхідно зв'язатись з представником ТОВ Гемофарм . Однак, зі слів позивача, відповідач не зв'язувався з позивачем для узгодження утилізації товару. Враховуючи викладене, судом не приймаються заперечення відповідача про те, що позивач не повідомляв його про утилізацію товару та необхідність особистої присутності представника.

У зв'язку із тим, що відповідач відмовився приймати товар - лікарський засіб Вігор-Санто , реалізацію, зберігання та застосування якого заборонено розпорядженням Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №6602-1/2.0/171-17 від 03.10.2017 року, позивачем з метою дотримання чинного законодавства та імперативних приписів розпорядження було утилізовано такий товар, що підтверджується наданими позивачем документами та доказами, які долучено до матеріалів справи.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 660,48 грн. вартості товару, утилізованого позивачем та 921,60 грн. вартості утилізації є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Твердження відповідача про те, що позивачем не було надано реєстраційного досьє лікарського засобу, а перевищення кількості фактично виробленої продукції відбулося не з вини виробника спростовується наступним.

Згідно п. 32 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 30.11.2016 року №929 (далі - Ліцензійні умови), виробництво лікарських засобів здійснюється за наявності затверджених ліцензіатом: досьє виробничої дільниці або досьє досліджуваного лікарського засобу для клінічних випробувань, виробничої рецептури із відповідними технологічними та іншими інструкціями, затвердженими виробником, з додержанням вимог Державної фармакопеї України та/або інших нормативно-технічних документів, які встановлюють вимоги до лікарського засобу, його упаковки, умов і термінів зберігання та методів контролю якості лікарського засобу.

Відповідно до п. 34 Ліцензійних умов, ліцензіат зобов'язаний здійснювати виробництво лікарських засобів таким чином, щоб забезпечити відповідність лікарських засобів їх призначенню, вимогам нормативних (аналітичних, технічних, технологічних) документів, реєстраційного досьє або досьє досліджуваного лікарського - засобу для клінічних випробувань або специфікацій, затверджених МОЗ, та виключити ризик для пацієнтів, пов'язаний із недостатньою безпекою, якістю чи ефективністю лікарських засобів.

Відповідно до п.1.5 ОСОБА_4, документація - це документи та інформація, призначені для виробництва продукції, та інша інформація, яка може бути необхідною сторонам в процесі виробництва.

Пунктом 3.4. ОСОБА_4 передбачено, замовник та виробник зобов'язуються безкоштовно надавати один одному документацію.

Отже, обов'язковою умовою виконання ОСОБА_4 та приписів чинного законодавства під час виробництва лікарського засобу є наявність реєстраційного досьє. Відсутність реєстраційного досьє, зокрема інформації, зазначеної в модулі 3 реєстраційного досьє Якість. Хімічна, фармацевтична та біологічна інформація про лікарські засоби, що містять хімічні та/або біологічні діючі речовини взагалі виключає можливість виробництва лікарського засобу.

В матеріалах справи наявний лист ТОВ Виробниче об'єднання Тетерів вих. №523/7/15 від 15.07.2015 року, адресований ДП Державний експертний центр МОЗ України , в якому ТОВ Виробниче об'єднання Тетерів підтверджує, що матеріали реєстраційного досьє на субстанцію для виробництва лікарського засобу Вігор-Санто , екстракт оральний, можуть бути використані ТОВ Гемофарм (том 2, а.с. 2).

Також, позивачем до матеріалів справи долучено витяг з реєстраційного досьє, що підтверджує факт обізнаності відповідача з таким досьє, оскільки таке досьє розроблено за участю виробника - ТОВ Виробниче об'єднання Тетерів . (залучено до матеріалів справи).

Усі інші твердження та заперечення відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання Тетерів (07200, Київська обл., Іванківський район, смт. Іванків, вул. Заводська, буд. 49, код 32783473) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Гемофарм (07300, АДРЕСА_2, код 39234486) 17186 (сімнадцять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 88 коп. вартості непоставленого товару, 108332 (сто вісім тисяч триста тридцять дві) грн. 48 коп. вартості товару, що перебуває на зберіганні у позивача, 660 (шістсот шістдесят) грн. 48 коп. вартості утилізованого товару, 921 (дев'ятсот двадцять одна) грн. 60 коп. вартості утилізації, 3668 (три тисячі шістсот шістдесят вісім) грн. 52 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання Тетерів (07200, Київська обл., Іванківський район, смт. Іванків, вул. Заводська, буд. 49, код 32783473) прийняти лікарський засіб Віго-Санто розчин оральний по 100 мл. у флаконах в кількості 15746 (п'ятнадцять тисяч сімсот сорок шість) флаконів.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст виготовлено 22.02.2019 р.

Суддя Д.Г. Заєць