Ухвала

від 21.02.2019 по справі 907/397/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 907/397/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВГСМ"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018

та на рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.10.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВГСМ"

про стягнення 62 700,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

16.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВГСМ" звернулось із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.10.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

До Касаційного господарського суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" проти відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВГСМ", які обґрунтовані тим, що враховуючи приписи статті 287 Господарського процесуального кодексу України справа є малозначною та відсутні обставини, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а-г пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.10.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018, позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВГСМ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал" 62 700,00 грн. заборгованості за надані послуги місця доставки митних вантажів та здійснено розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржені судові рішення і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВГСМ", колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №907/397/18 виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.06.2018 відкрито спрощене позовне провадження та прийнято здійснити розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.07.2018 прийнято розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та призначено на 23.07.2018.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у даній справі є стягнення у розмірі 62 700,00 грн., а отже, ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами Господарського процесуального кодексу України.

У тексті касаційної скарги заявник зазначає, що скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з розгляду такого роду справ, оскільки позивач у даній справі звертався з аналогічними позовами (з аналогічних підстав та з аналогічним предметом спору) не тільки до відповідача у цій справі, але і до багатьох інших осіб. Крім того, зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес з огляду на невизначену кількість експортерів, які одним лише фактом зазначення у митній декларації певного коду місця доставки, без подальшої фактичної доставки вантажу у таке місце за відсутності відповідної вказівки митниці, фактично змушені будуть оплачувати послуги митних терміналів без фактичного користування ними.

Також заявник стверджує, що ця справа має виняткове значення, оскільки питання прозорої та не збиткової співпраці з такого роду контрагентами, як позивач для відповідача, при здійсненні експортних операцій, є критично важливим, якщо оскаржені судові рішення не будуть переглянуті Верховним Судом, то таким прецедентом можуть скористатися інші контрагенти відповідача.

Ураховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що наявність інших судових рішень з аналогічними позовами, не свідчить про те, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для скаржника, а наявність інших судових рішень не дають підстав для висновку, що спір вирішено по-іншому, а тому за наведених обставин касаційна скарга носить звичайний характер. З огляду на відсутність різної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах відсутні підстави вважати, що касаційна скарга заявника стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої пркатики.

Дослідивши доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВГСМ", колегія суддів дійшла висновку, що підстав передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України у скарзі не встановлено.

Отже, судове рішення, на яке подано касаційну скаргу, не підлягає касаційному оскарженню.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №907/397/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВГСМ".

Відповідно до положень частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 12, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №907/397/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ВГСМ".

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал платіжного доручення №78 від 15.01.2019 на суму 3 524,00 грн.) повернути заявнику.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов