Рішення

від 21.02.2019 по справі 926/2770/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року Справа № 926/2770/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал - К»

до відповідача 1) Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області,

відповідача 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал - Імоб»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»

про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акта про право власності на земельну ділянку

Суддя О.Г. Проскурняк

ОСОБА_1 Нікітович

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал - К» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до відповідача 1) Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області та відповідача 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал - Імоб» про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акта про право власності на земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 13 лютого 2019 року позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал - К» задоволені повністю, визнано недійсним рішення 4 сесії Глибоцької селищної районної ради Чернівецької області 5 скликання №55-4/06 від 01 серпня 2006 року про продаж шляхом викупу суб'єктом ТзОВ «Глобал - Імоб» земельної ділянки площею 9,3650 га. яка розташована за адресою смт. Глибока, вул. Д. Галицького (колишня Радгоспна) 6-Б; визнано недійсним договір купівлі-продажу №ВСХ 610498 земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що укладений 02.08.2006 року між Глибоцькою селищною радою і товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал - Імоб» , посвідчений в.о. державного нотаріуса Глибоцької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за №2215.; визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №434658 від 04.08.2006 року, що виданий товариству з обмеженою відповідальністю «Глобал - Імоб» на земельну ділянку площею 9,3650 га (кадастровий № 7321055100:01:001:0168), яка розташована за адресою смт. Глибока, вул. Д. Галицького (колишня Радгоспна) 6-Б.: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал - Імоб» (58009, м. Чернівці, вул. Авіаційна, 10, код 34026770) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал - К» (58009, м. Чернівці, вул. Авіаційна, 10, код 33843433) 2 756,00 грн. судового збору.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1, 3 статті 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права.

Названа норма процесуального права дозволяє об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують обставини, якими обґрунтовані вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем у позовній заяві об'єднано три основні (самостійні) вимоги немайнового характеру, що пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» , за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру позивачем сплачується судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Станом на 1 січня 2016 року (на момент подання позову до суду) статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 378,00 грн.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається із платіжного доручення № 0.0.611778481.1 від 06 вересня 2016 року, позивач за подання ним позовної заяви до Господарського суду Чернівецької області сплатив судовий збір за розгляд трьох позовних вимог немайнового характеру.

Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Так, Господарським судом Чернівецької області при винесенні рішення по справі № 926/2770/16 від 13 лютого 2019 року про задоволення позову, здійснено розподіл судових витрат за розгляд позовних вимог, стосовно визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання недійсним державного акта про право власності на земельну ділянку, шляхом покладення судового збору за означені вимоги на відповідача-2, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

При цьому, Господарським судом Чернівецької області не здійснено розподіл судових витрат за розгляд позовної вимоги стосовно визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, що підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача-1, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 164, 173, 237, 238, 240, 241, 244, Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Стягнути з Глибоцької селищної ради (60400, Чернівецька обл., Глибоцький р-н, смт. Глибока, вул. Шевченка, 1, код 04417004) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал - К» (58009, м. Чернівці, вул. Авіаційна, 10, код 33843433) 1 378,00 грн. судового збору.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано - « 21» лютого 2019 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк