Постанова

від 21.02.2019 по справі 336/2173/17(2-а/336/441/2017)

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2019 року

м. Київ

справа №336/2173/17(2-а/336/441/2017)

адміністративне провадження №К/9901/15116/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 336/2173/17

за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора виконавчого комітету Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області Суворової Світлани Володимирівни (далі - Державний реєстратор), треті особи: приватний підприємець (далі - ПП) ОСОБА_4, Фермерське господарство (далі - ФГ) Надія-Агро-V , про визнання протиправними дій державного реєстратор,визнання нечинними та скасування рішень державного реєстратора та записів,внесених до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Бишевської Н.А., суддів Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., -

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- визнати протиправними дії Державного реєстратора під час прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 33450503 від 17 січня 2017 року, на підставі якого здійснена державна реєстрація права оренди земельної ділянки, площею 7,32 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за ФГ Надія-Агро-V строком до 17 листопада 2030 року та внесений до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право: 18601454 від 26 грудня 2016 року;

- визнати нечинним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 33450503 від 17 січня 2017 року, прийняте Державним реєстратором, на підставі якого здійснена державна реєстрація права оренди земельної ділянки площею 7,32 га, кадастровий номер НОМЕР_1 за ФГ Надія-Агро-V строком до 17 листопада 2030 року та внесений до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право: 18601454 від 26 грудня 2016 року;

- скасувати запис про державну реєстрацію іншого речового права:

Номер запису про інше речове право: 18601454

Дата, час державної реєстрації: 26.12.2016 16:42:28

Державній реєстратор: Суворова Світлана Володимирівна, Виконавчий комітет Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області, Запорізька область

Підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, серія та номер: виданий 30.06.2009, видавник: ОСОБА_4, ОСОБА_2; додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 30.06.2009, серія та номер: виданий 17.11.2016, видавник: ФГ Надія-Агро-V , ОСОБА_4, ОСОБА_2;

Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 33450503 від 17.01.2017 12:22:56, Суворова Світлана Володимирівна, Виконавчий комітет Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області, Запорізька обл.

Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки

Зміст, характеристика іншого речового права: Строк дії: 17.11.2030, з правом пролонгації, додаткові відомості: з урахуванням ротації культур

Відомості про суб'єкта іншого речового права: Орендар: Фермерське господарство Надія-Агро-V , код ЄДРПОУ: 40926497 Орендодавець: ОСОБА_2

Додаткові відомості про інші речові права: Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 2 635,00 грн. 3% від грошової оцінки, згідно довідки № 1155 від 30.06.2009 виданої відділом земельних ресурсів у Куйбишевському районі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься з 01 жовтня до 31 грудня.

Опис об'єкта іншого речового права: земельна ділянка загальною площею 7,32 га, у тому числі рілля 7,32 га.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, який ОСОБА_2 не підписувала та не укладала.

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя постановою від 12 жовтня 2017 року задовольнив позовні вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач при проведенні державної реєстрації прав оренди, належним чином не встановила відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, внаслідок чого неправомірно здійснила реєстрацію права оренди за ФГ Надія-Агро-V строком до 2030 року, у зв'язку з чим ОСОБА_2 як власниця земельної ділянки фактично обмежена в праві володіти, користуватися, розпоряджатися належною їй земельною ділянкою.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 грудня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що право оренди земельної ділянки є іншим речовим правом, яке підлягає обов'язковій державній реєстрації в силу приписів до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , тому у відповідача були відсутні підстави для відмови у державній реєстрації права оренди земельної ділянки за ФГ Надія-Агро-V з посиланням на пункт 1 частини першої статті 24 вказаного Закону.

30 січня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушенням ним норм процесуального права, просять скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, а постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2017 року - залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що судом апеляційної інстанції невірно засновано положення пунктів 1, 2 частини третьої статті 10 Закону № 1952-ІV, якими зобов'язано Державного реєстратора надати поданим для реєстрації документам саме правову (юридичну) оцінку на відповідність їх приписам цивільного, господарського та іншого законодавства в силу своїх функціональних обов'язків. При цьому скаржник вказує на те, що внесення змін в договорів оренди можливо лише після державної реєстрації прав оренди.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12 лютого 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_2 виданий Державний акт на право власності на землю серії НОМЕР_2 від 06 квітня 2000 року, який підтверджує передачу їй у приватну власність земельної ділянки площею 7,32 га, розташованої на території Марянівської сільської ради Куйбишевського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1, а. с.19, 20).

30 червня 2009 між ОСОБА_2 (Орендодавець) та ПП ОСОБА_4 (Орендар) укладений договір оренди землі стосовно вищевказаної Земельної ділянки (далі - Договір оренди) (т.1, а. с.11-14).

У пункті 8 Договору оренди визначено, що Договір укладено на 10 років .

В свою чергу, у пункті 43 Договору оренди визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

На даному Договорі оренди міститься відмітка про реєстрацію Договору у Куйбишевському РВ ЗРФ центру ДЗК за № 040924100081 (т.1, а. с.14).

Про здійснення органом ДЗК державної реєстрації Земельної ділянки 26 серпня 2009 року з присвоєнням цій Земельній ділянці кадастрового номеру НОМЕР_1 свідчать Інформаційні довідки від 11 квітня 2017 та від 18 січня 2017 року (т.1, а. с.21, 101, 102).

30 червня 2009 року складено акт прийому-передачі Земельної ділянки від Орендодавця Орендарю за Договором оренди (т.1, а. с.18).

17 листопада 2016 між ОСОБА_2, ПП ОСОБА_4 ФГ Надія-Агро-V в особі голови ОСОБА_4 укладена Додаткова угода до вищевказаного Договору оренди (далі - Додаткова угода), згідно з якою:

- У зв'язку зі зміною організаційно-правової форми діяльності орендаря ОСОБА_4, який заснував Фермерське господарство Надія-Агро-V , що діє на підставі Статуту і який є головою фермерського господарства, сторони вирішили зміни до договору оренди від 30.06.2009…. про заміну сторони орендаря (приватного підприємця ОСОБА_4.) у вказаному договорі, виклавши преамбулу в такій редакції: Орендодавець (уповноважена ним особа) ОСОБА_2 з одного боку та орендар ФГ Надія-Агро-V в особі голови фермерського господарства ОСОБА_4 ;

- викладено пункт 8 Договору оренди в такі редакції Договір укладено строком до 17.11.2030 з урахуванням ротації культур… (т.1, а. с.92, 93).

У грудні 2016 р. представник ФГ Надія-Агро-V звернувся до Державного реєстратора з заявою про державну реєстрацію права оренди ФГ Надія-Агро-V , як орендаря Земельної ділянки, з наданням всіх вищенаведених та інших документів (т.1, а. с.84-100).

Як вбачається з Інформаційних довідок від 11 квітня 2017 року та від 18 січня 2017 року Державним реєстратором:

- 26 грудня 2016 року вчинено запис 18600915 про право власності ОСОБА_2 на Земельну ділянку;

- 26 грудня 2016 року вчинено запис 18601454 про інше речове право: право оренди ФГ Надія-Агро-V на Земельну ділянку на підставі Договору оренди від 30 червня 2009 року та Додаткової угоди від 17 листопада 2016 року, в зв'язку з чим прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33450503 від 17 січня 2017 року (т.1, а. с.21, 22).

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних рішень).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 КАС України (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних рішень) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних рішень) суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Наведені норми права узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Так, відповідач як державний реєстратор речових прав на нерухоме майно за законодавством є суб'єктом владних повноважень. Наведене вбачається зі змісту пункту 1 частини першої статті 2 та статті 11 Закону № 1952-ІV. Згідно із цими нормами державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав. Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатами розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. При цьому втручання будь-яких осіб, у тому числі державних органів, у діяльність державного реєстратора забороняється.

Необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, при цьому ці функції суб'єкт повинен здійснювати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58гс18).

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Проте характер спору у цій справі є приватноправовим з огляду на таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних рішень) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Визнання нечинним та скасування рішення Державного реєстратора від 17 січня 2017 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з якими проведено державну реєстрацію за ФГ Надія -Агро-У права оренди земельної ділянки, є підставою для припинення права оренди земельної ділянки.

За таких обставин позивачка фактично має намір таким шляхом розірвати трьохсторонню Додаткову угоду від 17 листопада 2016 року до договору оренди від 30 червня 2006 року. Крім того, після укладення спірної угоди у юридичної особи (ФГ Надія -Агро-У ) виникли цивільні права, а саме права оренди земельної ділянки.

Оскільки спірні правовідносини пов'язані з цивільно-правовою угодою (договорами оренди землі) та захистом порушених прав ОСОБА_6, колегія суддів дійшла висновку про те, що цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачки у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, а є способом захисту її приватних інтересів, а тому правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами цивільного права.

Аналогічний правовий висновок у спорі цієї ж категорії міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 821/406/17.

Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених відповідно статтями 238, 240 КАС України. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).

Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті стаття 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2017 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Верховний Суд вказує, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Керуючись статтями 345, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2017 року та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі № 336/2173/17 скасувати.

Провадження у справі № 336/2173/17 за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора виконавчого комітету Комиш-Зорянської селищної ради Більмацького району Запорізької області Суворової Світлани Володимирівни, треті особи: приватний підприємець ОСОБА_4, Фермерське господарство Надія-Агро-V , про визнання протиправними дій державного реєстратор, визнання нечинними та скасування рішень державного реєстратора та записів,внесених до державного реєстру речових прав на нерухоме майно - закрити.

Роз'яснити позивачеві, що справу належить розглядати в порядку господарського або цивільного судочинства в залежності від суб'єктного складу сторін спору.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

В.М. Кравчук,

Судді Верховного Суду