Рішення

від 18.02.2019 по справі 567/303/18

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/303/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

секретар - Самолюк А.В.

за участі

представника позивача Дяденчука А.І.

відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" до державного підприємства "Сетам", Острозького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - філія Рівненське обласне управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним та скасування акта державного виконавця про проведення електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів, скасування державної реєстрації права власності

встановив:

ТзОВ компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" (надалі ТзОВ) звернулось до суду з позовом до ДП "Сетам", Острозького РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (надалі Острозького РВ ДВС), ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна, які відбулися 06.06.2017 року, а саме: будівлі пивзаводу загальною площею 1479,3 кв.м., котельні загальною площею 417,3 кв.м., складу механічного цеху загальною площею 115,7 кв.м., складу центрального загальною площею 468,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1 (лот №214551), визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів №261201 від 06.06.2017 року, складеного за результатами проведення електронних торгів з реалізації зазначеного арештованого нерухомого майна ТзОВ компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв", визнання недійсним акту про проведені електронні торги від 23.06.2017 року за результатами проведення електронних торгів з реалізації зазначеного арештованого нерухомого майна ТзОВ компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв", скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на зазначене майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1478868356109).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що проведені ДП "Сетам" електронні торги з продажу майна позивача, які відбулися 06.06.2017 року на електронному торгівельному майданчику вищевказаного відповідача, були проведені з грубими порушеннями вимог законодавства, оскільки організатором не було опубліковано повідомлення про проведення електронних торгів в засобах масової інформації, що призвело до зменшення кількості зареєстрованих учасників торгів та зменшення купівельного попиту нерухомого майна, а також не було повідомлено іпотекодавця не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації письмово про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна, організатором аукціону були допущені порушення порядку формування об'єкта аукціону, який було продано не як цілісний майновий комплекс, що є більш привабливим для придбання, внаслідок чого було недоотримано кошти для погашення кредиторської заборгованості, в електронному повідомленні про проведення прилюдних торгів не зазначено інформації про обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг), у тому числі експортної; кількість та склад робочих місць; відомості про будівлі (споруди, приміщення) та земельну ділянку, на якій розташовано єдиний (цілісний) майновий комплекс підприємства; основні зобов'язання (договірні та позадоговірні), якщо вони відомі державному виконавцю; додаткові відомості, що мало бути зазначено з метою реалізації цілісного майнового комплексу, що вплинуло на можливість залучення більшої кількості учасників для участі в торгах і, як наслідок, отримання більшої суми коштів внаслідок реалізації іпотечного майна, а сам продаж нерухомості позивача відбувся 06.06.2017 року на підставі звіту про оцінку від 21.09.2016 року, який втратив чинність.

Зазначаючи про те, що торги за своєю правовою природою є правочином, з посиланням на ст.203, 215 ЦК України, позивач просить визнати недійсними електронні торги, визнати недійсним протокол проведення електронних торгів, визнати недійсним акт про проведені електронні торги та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на зазначене майно.

ДП "Сетам" заперечив проти задоволення вимог, посилаючись на те, що внесена в систему інформація про лот №214551 повністю відповідала вимогам Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (далі - Порядок).

Зазначає, що відповідальність за повноту і достовірність розміщеної в системі інформації несе не ДП "Сетам", а Острозький РВ ДВС, оскільки саме даний орган виконавчої служби подає відповідну заявку, інформація з якої у подальшому вноситься до системи.

Вважає, що звіт про оцінку нерухомого майна позивача, яке було об'єктом спірних електронних торгів, на момент їх проведення був чинним, а інформація про проведення оскаржуваних торгів була оприлюднена у встановленому законом порядку.

Відповідач - Острозький районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області позов не визнав.

Зазначив, що згідно договору купівлі-продажу від 16.09.2004 року №1379, посвідченого державним нотаріусом Острозької державної нотаріальної контори Рівненської області Сержант Н.М., позивачем було придбано у ТзОВ "Явір" у власність майновий комплекс, до складу якого, окрім нерухомого майна, яке було об'єктом продажу на спірних електронних торгах, входила будівля цеху розливу пива загальною площею 1151,8 кв. м. і конюшні загальною площею 46,3 кв. м. (яка на час розгляду даного спору зруйнована і списана).

На підставі договору іпотеки від 26.07.2006 року №830, посвідченого приватним нотаріусом Острозького міського нотаріального округу Тишкун Ж.Я., зазначений цех розливу пива також було передано позивачем в іпотеку Філії Рівненського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

У зв'язку з невиконанням позивачем перед банком взятих кредитних зобов'язань, іпотекодержателем було звернуто стягнення на зазначене майно іпотекодавця.

25.03.2015 року за результатами проведених ДП "Сетам" електронних торгів щодо реалізації арештованого майна ОСОБА_8, після уцінки на третіх торгах було придбано лот №50290 - будівлю цеху розливу пива загальною площею 1151,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та отримано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів і здійснено державну реєстрацію права власності на зазначену будівлю.

Зазначає, що згідно з додатком до договору купівлі-продажу від 16.09.2004 року №1379 до складу придбаного позивачем майнового комплексу також входило виробниче обладнання, яке не було предметом іпотеки та у вартість нерухомого майна, проданого на спірних торгах, не включалося.

Вважає, що майновий комплекс колишнього пивзаводу, придбаний позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 16.09.2004 року перестав існувати та був поділений на частини задовго до виставлення на продаж нерухомого майна позивача шляхом проведення спірних електронних торгів, а тому доводи позивача про порушення вимог закону при проведенні 06.06.2017 року електронних торгів з продажу арештованого нерухомого майна, що було предметом іпотеки, не як комплексу, а окремих будівель, вважає безпідставними.

Зазначає, що перед передачею нерухомого майна позивача на електронні торги на замовлення Острозького РВ ДВС суб'єктом оціночної діяльності було підготовлено звіт про оцінку цього майна, який був підписаний оцінювачем та який у визначений Законом України "Про виконавче провадження" шестимісячний строк, з заявою Острозького РВ ДВС було передано ДП "Сетам" для організації і проведення електронних торгів арештованого майна, що є предметом іпотеки.

Вважає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1414-VIII, згідно яких звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом 6 місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання і якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, то повторна оцінка такого майна не проводиться. Вважає, що моментом передачі арештованого майна позивача на реалізацію є 17.03.2017 року - дата внесення в систему відповідного інформаційного повідомлення про електронні торги.

Зазначає, що згідно звіту про оцінку арештованого майна його було складено та підписано експертом не у вересні 2016 року, а 16.11.2017 року, тобто після набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1414-VIII, а тому даний звіт був чинний на момент передачі нерухомого майна на реалізацію.

Вважає, що оскільки ДП "Сетам" було прийнято зазначені документи та 17.03.2017 року опубліковано оголошення про проведення електронних торгів спірного арештованого майна, яке є предметом іпотеки, то звіт про оцінку нерухомого майна, з врахуванням положень ч.6 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" був дійсним до завершення спірних електронних торгів, а тому проведення повторної оцінки після уцінення лоту №206715, перед його продажем ОСОБА_2 на повторних торгах 06.06.2017 року, не вимагалося.

Зазначає, що підставою для визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними є наявність порушень норм закону при їх проведенні, а також встановлений факт порушення прав і охоронюваних законом інтересів особи, яка їх оспорює, чого позивачем доведено не було.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав з аналогічних підстав.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Філія Рівненського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" вважає, що в позові слід відмовити, оскільки реалізація предмета іпотеки за договором від 09.11.2006 року №83 на спірних електронних торгах відбулася з дотриманням нормативних приписів чинного законодавства.

Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 18 квітня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та розпочато підготовче провадження під час якого до участі у даній справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичну особу-підприємця ОСОБА_4

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представники відповідачів ДП "Сетам" та Острозького РВ ДВС в судове засідання не з'явились, в поданих до суду заявах позов не визнали та просили розглянути справу у відсутність їх представників.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, зазначивши, що згідно договору купівлі-продажу від 16.09.2004 року №1379, посвідченого державним нотаріусом Острозької державної нотаріальної контори Рівненської області Сержант Н.М., позивачем було придбано у ТзОВ "Явір" у власність майновий комплекс, до складу якого, окрім нерухомого майна, яке було об'єктом продажу на спірних електронних торгах, входила будівля цеху розливу пива загальною площею 1151,8 кв. м. і конюшні загальною площею 46,3 кв. м. (яка на час розгляду даного спору зруйнована і списана).

На підставі договору іпотеки від 26.07.2006 року №830, посвідченого приватним нотаріусом Острозького міського нотаріального округу Тишкун Ж.Я., зазначений цех розливу пива позивачем було передано в іпотеку Філії Рівненського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України" для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

У зв'язку з невиконанням позивачем перед банком взятих кредитних зобов'язань, іпотекодержателем було звернуто стягнення на зазначене майно іпотекодавця.

25.03.2015 року за результатами проведених ДП "Сетам" електронних торгів щодо реалізації арештованого майна ОСОБА_8, після уцінки на третіх торгах було придбано лот №50290 - будівлю цеху розливу пива загальною площею 1151,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та отримано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів і здійснено державну реєстрацію права власності на зазначену будівлю.

Зазначає, що згідно з додатком до договору купівлі-продажу від 16.09.2004 року №1379 до складу придбаного позивачем майнового комплексу також входило виробниче обладнання, яке не було предметом іпотеки та у вартість нерухомого майна, проданого на спірних торгах, не включалося.

Вважає, що майновий комплекс колишнього пивзаводу, придбаний позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 16.09.2004 року перестав існувати та був поділений на частини задовго до виставлення на продаж нерухомого майна позивача шляхом проведення спірних електронних торгів, а тому доводи позивача про порушення вимог закону при проведенні 06.06.2017 року електронних торгів з продажу арештованого нерухомого майна, що було предметом іпотеки, не як комплексу, а окремих будівель, вважає безпідставними.

Зазначає, що перед передачею нерухомого майна позивача на електронні торги на замовлення Острозького РВ ДВС суб'єктом оціночної діяльності було підготовлено звіт про оцінку цього майна, який у визначений Законом України "Про виконавче провадження" шестимісячний строк, з заявою Острозького РВ ДВС було передано ДП "Сетам" для організації і проведення електронних торгів арештованого майна, що є предметом іпотеки.

Вважає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1414-VIII, згідно яких звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом 6 місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання і якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, то повторна оцінка такого майна не проводиться. Вважає, що моментом передачі арештованого майна позивача на реалізацію є 17.03.2017 року - дата внесення в систему відповідного інформаційного повідомлення про електронні торги.

Зазначає, що згідно звіту про оцінку арештованого майна його було складено та підписано експертом не у вересні 2016 року, а 16.11.2017 року, тобто після набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1414-VIII, а тому даний звіт був чинний на момент передачі нерухомого майна на реалізацію.

Вважає, що оскільки ДП "Сетам" було прийнято зазначені документи та 17.03.2017 року опубліковано оголошення про проведення електронних торгів спірного арештованого майна, яке є предметом іпотеки, то звіт про оцінку нерухомого майна, з врахуванням положень ч.6 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" був дійсним до завершення спірних електронних торгів, а тому проведення повторної оцінки після уцінення лоту №206715 перед його продажем на повторних торгах 06.06.2017 року не вимагалося.

Зазначає, що підставою для визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними є наявність порушень норм закону при їх проведенні, а також встановлений факт порушення прав і охоронюваних законом інтересів особи, яка їх оспорює, чого позивачем доведено не було.

Окрім того, вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосування спеціальна позовна давність, визначена ст.48 Закону України "Про іпотеку", за якою іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача зазначив про відсутність правових підстав для задоволення позову та пояснив, що при формуванні об'єкту продажу нерухомого майна зі сторони ДП "Сетам" не було порушено вимог законодавства та на час передачі майна для проведення електронних торгів звіт про оцінку майна був дійсним, а отже необхідності в повторній оцінці майна не було.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача особа-підприємець ОСОБА_4 про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, представника Філії - Рівненського обласного управління ПАТ "Державний ощадний банк України", дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Порядок реалізації арештованого майна регулюється Законом України "Про виконавче провадження" і Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016 року (далі Порядком), у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 2 червня 2016 року, що набрала чинності 5 жовтня 2016 року), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ч.1 ст.48 зазначеного Закону у вищевказаній редакції, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Аналогічні за змістом положення містилися у ч.1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" у попередній редакції (що діяла до 5 жовтня 2016 року).

Згідно з ч.1 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, що діяла до 5 жовтня 2016 року та ч.5 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" в чинній редакції, у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у ст.16 ЦК України, згідно з пунктом 2 частини 2 якої одним із таких способів є визнання правочину недійсним.

Частинами 1-3, 5 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Електронними торгами згідно Порядку є прилюдні торги, що здійснюються в електронній формі.

Відтак, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних (електронних) торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення таких торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується й з нормами ст. 650, 655 та ч.4 ст.656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги.

Враховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).

Разом із тим слід зазначити, що оскільки, виходячи зі змісту ч.1 ст.215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, то підставами для визнання прилюдних (електронних) торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні в Острозькому РВ ДВС перебувало виконавче провадження №51693888 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Кострикіна В.І. від 07.04.2011 року №1060 про звернення стягнення на майно ТзОВ, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна від 09.11.2006 року № 83 з метою задоволення вимог кредитора ТзОВ - ВАТ "Державний ощадний банк України" у розмірі 416083 грн. 69 коп.

В ході здійснення виконавчих дій з примусового виконання вищенаведеного виконавчого напису нотаріуса, 08.08.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні ВП №51693888, якою таким експертом було призначено ПП "Експерт-Рівне-Консалт" та зобов'язано останнє надати висновок про оцінку майна ТзОВ, арештованого згідно акту опису й арешту майна від 27.07.2016 року, а саме: будівлі пивзаводу загальною площею 1479,3 кв.м.; котельні загальною площею 417,3 кв.м.; складу механічного цеху загальною площею 115,7 кв.м. та складу центрального загальною площею 468,6 кв.м.

Після проведення вищенаведеної оцінки нерухомого майна позивача Острозьким РВ ДВС було отримано звіт експерта про оцінку майна, згідно якого загальна вартість зазначеного арештованого майна склала 915300 грн.

Листом від 10.03.2017 року Острозький РВ ДВС передав ДП "Сетам" на реалізацію вищезазначене нерухоме майно позивача, початкова вартість якого була визначена на підставі звіту про його оцінку та становила 915300 грн. на підставі чого 17.03.2017 року в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті ДП "Сетам" про реалізацію майна останнім було опубліковано оголошення про проведення електронних торгів арештованого майна, яке є предметом іпотеки, а саме: лота №206715 "Будівля пивзаводу загальною площею 1479,3 кв.м.; котельня загальною площею 417,3 кв.м.; склад механічного цеху загальною площею 115,7 кв.м.; склад центральний загальною площею 468,6 кв.м, що знаходяться в АДРЕСА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1). Стартова ціна продажу зазначеного майна була встановлена у розмірі 915300 грн.

В судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з відсутністю зареєстрованих учасників електронні торги, призначені на 18.04.2017 року, не відбулися та після проведення переоцінки майна, відповідно до законодавчих приписів, 05.05.2017 року ДП "Сетам" було повторно опубліковано оголошення про проведення електронних торгів арештованого майна, яке є предметом іпотеки, а саме: лот №214551 "Будівля пивзаводу загальною площею 1479,3 кв.м.; котельня загальною площею 417,3 кв.м.; склад механічного цеху загальною площею 115,7 кв.м.; склад центральний загальною площею 468,6 кв.м, що знаходяться в АДРЕСА_1. Після уцінки ціна продажу лота була встановлена у розмірі 732240 грн.

За результатами проведених електронних торгів з продажу зазначеного арештованого майна позивача, що є предметом іпотеки, 06.06.2017 року переможцем електронних торгів щодо придбання лоту №214551 було визнано ОСОБА_2, яким 02.06.2017 року було перераховано гарантійний внесок в сумі 36612 грн. за участь у торгах на рахунок організатора спірного аукціону, які були зараховані у вартість продажу лоту. 16.06.2017 року ОСОБА_2 у повному обсязі перерахував на рахунок Острозького РВ ДВС решту коштів від ціни продажу лоту №214551 в сумі 695628 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Факт перемоги ОСОБА_2 на спірних торгах з продажу арештованого майна позивача підтверджується протоколом від 06.06.2017 року №151201, підписаним уповноваженим представником організатора торгів та покупцем.

У зв'язку з цим 23.06.2017 року начальником Острозького РВ ДВС було складено акт про проведені електронні торги та акт про реалізацію предмета іпотеки на ім'я ОСОБА_2

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що проведені ДП "Сетам" електронні торги з продажу майна позивача, які відбулися 06.06.2017 року на електронному торгівельному майданчику ДП "Сетам", були проведені з грубими порушеннями імперативних законодавчих приписів, оскільки організатором аукціону були допущені порушення порядку формування об'єкта аукціону, а сам продаж нерухомості позивача відбувся на підставі звіту про оцінку, який на той момент втратив чинність.

В обґрунтування своїх вимог ТзОВ посилалось на те, що в порушення пункту 2 Розділу VII Порядку організатором не було опубліковано повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації, що, на думку позивача, призвело до зменшення кількості зареєстрованих учасників торгів та зменшення купівельного попиту нерухомого майна. Крім того, позивач вважає, що в порушення пункту 2 Розділу VII Порядку та частини 5 статті 43 Закону України "Про іпотеку" ДП "Сетам" не повідомило іпотекодавця не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації письмово про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Проте вказані посилання не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України "Про іпотеку", організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а у разі проведення електронних торгів - також на веб-сайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищенаведених законодавчих положень ДП "Сетам " розмістило публікацію про проведення електронних торгів з продажу предмету іпотеки по лоту №214551 в газеті "Рівненські оголошення" від 18.05.2017 року та в газеті "Вісті Рівненщини" від 19.05.2017 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями вказаних засобів масової інформації.

Відповідно до ч.5 ст.43 Закону України "Про іпотеку", не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну реалізації майна.

Судом встановлено, що на виконання вищенаведених законодавчих вимог, ДП "Сетам" листом від 15.05.2017 року у встановленому законом порядку письмово повідомило про реєстраційний номер лота, відомості про предмет іпотеки, день та час проведення електронних торгів, початкову ціну лота №214551 сторони виконавчого провадження.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість вищенаведених посилань позивача.

В обґрунтування своїх вимог ТзОВ посилався на те, що проведені ДП "Сетам" електронні торги з продажу майна позивача, які відбулися 06.06.2017 року на електронному торгівельному майданчику вищевказаного відповідача, були проведені з грубими порушеннями імперативних законодавчих приписів, оскільки організатором аукціону були допущені порушення порядку формування об'єкта аукціону, а саме неправомірно поділено майновий комплекс позивача на окремі частини, що значно знизило ціну реалізації такого майна та коло його потенційних покупців.

Відповідно до статті 191 ЦК України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Права на земельну ділянку та інші об'єкти нерухомого майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу підприємства, підлягають державній реєстрації в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Зі змісту вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що істотною рисою підприємства як сукупності різних видів майна є те, що ця сукупність є єдиною у розумінні того, що саме об'єднане майно забезпечує виробничу діяльність усього комплексу юридичної особи.

До складу підприємства як єдиного майнового комплексу можуть входити усі види майна, призначені для його діяльності: земельні ділянки, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші суб'єктивні цивільні права.

Згідно з договором купівлі-продажу від 16.09.2004 р. ТОВ "Острозький завод безалкогольних напоїв" було придбано у ТОВ ВКФ "Явір" у власність майновий комплекс до складу якого, окрім придбаного ОСОБА_2 на електронних торгах нерухомого майна, входили будівлі цеху розливу пива загальною площею 1151,8 кв.м. і конюшні загальною площею 46,3 кв.м.

На підставі договору іпотеки від 26.07.2006 р. № 830, цех розливу пива також було передано ТзОВ в іпотеку філії Рівненського обласного управління ВАТ "Державний Ощадний банк України" для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором.

У зв'язку з невиконанням ТзОВ взятих кредитних зобов'язань перед банком іпотекодержателем звернуто стягнення на зазначене майно іпотекодавця і 25.03.2015 року за результатами проведених ДП "СЕТАМ" електронних торгів щодо реалізації арештованого майна, ОСОБА_8 придбано будівлю цеху розливу пива загальною площею 1151,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1.

Отже, майновий комплекс колишнього пивзаводу, придбаний ТзОВ на підставі договору купівлі-продажу від 16.09.2004 року, перестав існувати та був поділений на частини до виставлення на продаж майна, придбаного ОСОБА_2

В судовому засіданні встановлено, що результати електронних торгів на яких ОСОБА_8 придбано будівлі цеху розливу пива позивачем, в тому числі з підстав неправомірного поділу майнового комплексу колишнього пивзаводу та, відповідно, заниження його вартості не оспорювалися раніше, тобто TзOB не заперечував проти продажу майна у такий спосіб, погоджуючись з ціною окремих частин комплексу і підтверджуючи таким чином відсутність порушень його прав та законних інтересів.

Згідно з додатком до договору купівлі-продажу від 16.09.2004 року до складу майнового комплексу, окрім згаданих будівель, також входило виробниче обладнання, однак таке обладнання не було предметом іпотеки та у вартість нерухомого майна не включалось і не продавалось. З матеріалів звіту щодо оцінки майна вбачається, що у будівлі пивзаводу, котельні, складу механічного цеху, складу центрального, що знаходяться в АДРЕСА_1 відповідне обладнання відсутнє, що підтверджує факт лише окремого існування будівель та втрати їх цінності як складових комплексу.

В судовому засіданні встановлено, що на обладнання, яке було придбано разом з нерухомим майном на підставі договору купівлі-продажу від 16.09.2004 року вже було раніше звернуто стягнення та реалізовано на електронних торгах, що підтверджується наявними у матеріалах справи протоколом проведення електронних торгів по лоту "Установка пом'якшення води одноступенева", протоколом проведення електронних торгів по лоту "Сатуруюча машина САУ-030", протоколом проведення електронних торгів по лоту "Упаковочна машина ТЕРМО-ПАК ТР-АВ", протоколом проведення електронних торгів по лоту "Укупорочна машина УКМА-030", протоколом проведення електронних торгів по лоту "Розливочна машина РОЗМА-ОЗО", протоколом проведення електронних торгів по лоту "Етикетировочна машина ЕТМА-312", протоколом проведення електронних торгів по лоту "Упаковочна машина ТЕРМО-ПАК ТР-АЛ2-050- 0500".

Таким чином, доводи позивача щодо того, що належне ТзОВ спірне нерухоме майно безпідставно продане не як майновий комплекс, а як окремі будівлі за заниженою ціною не відповідають обставинами справи.

Окрім того, суд виходить і з того, що позивачем не надано доказів того, що в результаті продажу спірного нерухомого майна не як майнового комплексу ТзОВ заподіяно збитки у вигляді можливого недоотримання коштів від продажу окремих будівель, у порівнянні з тим, якби спірне нерухоме майно продавалося як майновий комплекс.

Суд вважає, що інформаційне повідомлення про електронні торги щодо продажу нерухомого майна, яке розміщене організатором торгів на Веб-сайті, відповідало положенням п. 5 Розділу III Порядку. Оскільки продажу підлягав не єдиний (цілісний) майновий комплекс, а окремо існуючі будівлі, в яких виробництво не здійснювалося і було відсутнє обладнання, підстав для додаткового зазначення інформації про майно, передбаченої п. 7 Розділу III Порядку, не було.

Таким чином, доводи позивача про порушення вимог закону при проведенні електронних торгів з продажу арештованого нерухомого майна, що було предметом іпотеки, не як цілісного майнового комплексу, а окремих будівель, є безпідставними та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню, регулюються законами України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року №606-XIV та від 02.06.2016 №1404-VIII, а також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, положення яких підлягає застосуванню у залежності від моменту вчинення відповідних дій.

Відповідно до п.1 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-УІІІ, цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", який набрав чинності 05.10.2016 року.

Абзацом 2 ч.3 ст.57 Закону від 02.06.2016 № 1404-УІІІ визначено, що для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Відповідно до вимог ч.6 ст.57 вказаного Закону, звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Частинами 1-3 ст.61 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-УІІІ передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Відповідно до п.6 наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, яким затверджено Порядок реалізації арештованого майна, цей наказ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-УІІІ, але не раніше дня його офіційного опублікування. Тобто вказаний наказ також набрав чинності 05.10.2016. До цієї дати діяв наказ Міністерства юстиції України від 22.12.2015 року №2710/5 "Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів", який в тому числі, підлягав застосуванню щодо майна, переданого на реалізацію до набрання чинності Законом від 02.06.2016 року 1404-УІІІ.

Відповідно до п.п. 7, 8 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-УІІІ, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Майно, передане на реалізацію до набрання чинності цим Законом, продовжує реалізовуватися у порядку (у тому числі за вартістю), що діяв до набрання чинності цим Законом. Якщо оцінка (уцінка) арештованого майна не проведена до набрання чинності цим Законом, вона проводиться в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з п.2 розділу І Порядку, реалізація майна здійснюється шляхом проведення організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною.

Відповідно до п.1 розділу І зазначеного Порядку, організатором електронних торгів, торгів за фіксованою ціною є державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене відповідно до законодавства на здійснення заходів зі створення та супроводження програмного забезпечення системи реалізації арештованого майна, технічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у цій системі, на організацію та проведення електронних торгів та торгів за фіксованою ціною, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

За приписами п.1 розділу II цього Порядку, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції від 02.06.2016 року №1404-VIII). Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Інформаційне повідомлення про електронні торги з реалізації лоту №214551, а саме спірного нерухомого майна, було опубліковано на офіційному Веб-сайті системи реалізації арештованого майна 17.03.2017 року. З даного моменту спірне нерухоме майно вважається переданим на реалізацію, а тому на підставі п. 7 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIІI вказана виконавча дія мала розпочатися і здійснюватися відповідно до цього Закону. При цьому в силу положення п.8 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону від 02.06.2016 № 1404-VIII, до правовідносин з реалізації спірного нерухомого майна не можна застосовувати положення Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV, оскільки момент початку його реалізації (публікація на Веб-сайті оголошення від 17.03.2017 р.) настав після 05.10.2016 - дати набрання чинності Закону від 02.06.2016 №1404-VIІІ.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року, який набрав чинності 05.10.2016 року та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, на підставі п.8 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом 6 місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Як вбачається з матеріалів звіту про оцінку майна, на виконання зазначених положень закону, перед передачею нерухомого майна на електронні торги на замовлення Острозького РВ ДВС суб'єктом оціночної діяльності - ПП "Експерт-Рівне-Консалт" було підготовлено звіт про оцінку, дата початку складання якого є 21.09.2016 року, датою завершення та підписання якого є 16.11.2016 року. Початкова ціна продажу лоту відповідала звіту про оцінку і становила 915300 грн. і ТзОВ не оскаржувалась.

Суд вважає, що для визначення строку дійсності звіту про оцінку має значення дата складання і підписання звіту, якою є 16.11.2016 року.

З огляду на це, станом на набуття чинності Закону України "Про виконавче провадження" N1404-VIII від 02.06.2016, тобто 05.10.2016, оцінка спірного нерухомого майна не була проведена, а тому вона проводиться в порядку, визначеному цим Законом (п. 8 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. №1404-VIII).

Таким чином, оскільки звіт про оцінку спірного майна підписаний суб'єктом оціночної діяльності 16.11.2016 року, нерухоме майно було передано на реалізацію 17.03.2017 року, то шестимісячний строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився вже після передачі майна на реалізацію, а тому повторна оцінка такого майна, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIIІ, не проводиться. Отже, звіт про оцінку нерухомого майна залишався дійсний до завершення електронних торгів.

За таких обставин посилання позивача на те, що на момент проведення оскаржуваних електронних торгів звіт про оцінку майна втратив чинність, є помилковими.

Проведення прилюдних торгів з реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є підставою для визнання цих торгів недійсними лише за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Суд бере до уваги і те, що реалізація майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який би втратив чинність, не вплинула би на результати торгів. Позивачем не наведено достатні докази про те, що його права і законні інтереси як іпотекодавця у простроченому зобов'язанні, за яким у примусовому порядку здійснюється стягнення заборгованості за рахунок його майна, були порушені. Аналогічний правовий висновок міститься й у постановах Верховного Суду України від 25.11.2015 р. і 29.06.2016 р.

Дії державного виконавця щодо оцінки майна, оскаржуються у строки і в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження". Частиною 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII визначено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. В судовому засіданні встановлено, що звіт, складений суб'єктом оціночної діяльності ПП "Експерт-Рівне-Консалт" 16.11.2016 року направлений державним виконавцем на адресу боржника та стягувача.

Згідно з положеннями ч.5 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII стороні, яка не згодна з результатами визначення вартості чи оцінки майна, надається право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Учасник виконавчого провадження має право оскаржувати таку оцінку у порядку цивільного судочинства. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (постанова Верховного Суду України у справі №3-36гс14 від 26.08.2014).

З огляду на це, позивач, який отримав у встановленому законом порядку повідомлення і звіт про оцінку спірного майна, за наявності сумнівів щодо правомірності визначення оціночної вартості нерухомого майна, мав скористатися своїм право на оскарження дій (бездіяльності) державного виконаєш у визначений законодавством десятиденний. Не скориставшись таким правом, позивач втратив можливість на подальше оскарження таких дій (бездіяльності) державного виконавця в процесі та/або по закінченню реалізації майна.

Відповідачі вважають, що вчинення державним виконавцем акту про проведення електронних торгів від 23.06.2017 є за своєю суттю рішенням (дією) державного виконавця, який виходячи з приписів ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-УІІІ, ч.ч.1, 2 ст.287 КАС України має оскаржуватися в порядку адміністративного судочинства у межах 10-денного строку, який є пропущеним.

Суд вважає таку думку помилковою, виходячи з того, що зазначена дія пов'язана з визнанням за ОСОБА_2 права на спірне майно, а такий спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів та акту про проведені електронні торги є необгрунтованими та безпідставними, а тому у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі.

Оскільки позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно є похідною від позовних вимог про визнання електронних торгів недійсними, то відсутні правові підстави для задоволення і такої вимоги.

Суд погоджується з думкою відповідача ОСОБА_2 про те, що до спірних правовідносин підлягає застосування спеціальна позовна давність, визначена ст.48 Закону України "Про іпотеку", за якою іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна, оскільки строк звернення до суду в даному випадку пропущено, однак у зв'язку з відмовою позивачу в позові з інших підстав суд не вбачає необхідності в застосуванні до спірних правовідносин ст. 48 Закону України "Про іпотеку".

Керуючись статтями 5, 12, 13, 142, 211, 258, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

в позові товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв" до державного підприємства "Сетам", Острозького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна, які відбулися 06.06.2017 року, а саме: будівлі пивзаводу загальною площею 1479,3 кв.м., котельні загальною площею 417,3 кв.м., складу механічного цеху загальною площею 115,7 кв.м., складу центрального загальною площею 468,6 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1 (лот №214551), визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів №261201 від 06.06.2017 року, складеного за результатами проведення електронних торгів з реалізації зазначеного арештованого нерухомого майна ТзОВ компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв", визнання недійсним акту про проведені електронні торги від 23.06.2017 року за результатами проведення електронних торгів з реалізації зазначеного арештованого нерухомого майна ТзОВ компанія "Острозький завод безалкогольних напоїв", скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на зазначене майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1478868356109) відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.02.2019.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.