Рішення
від 29.11.2018 по справі 521/2478/16-ц
МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/2478/16-ц

Провадження №2/521/1151/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року місто ОСОБА_1

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючий суддя - Плавич І.В.,

секретар судового засідання - Коваль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк Правекс-Банк про визнання окремих пунктів кредитного договору недійсними, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Фінанс ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні вказаного складу суду знаходиться на розгляді цивільна справа Публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк Правекс-Банк про визнання окремих пунктів кредитного договору недійсними, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Фінанс .

В обґрунтування позову представник Публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк позивача вказує, що 05 жовтня 2007 року між АКБ Правекс-Банк - з однієї сторони, та ОСОБА_2 - з іншої сторони, був укладений кредитний договір №3276-013/07Р , відповідно до умов якого банк надає позичальникові кредит у розмірі 61 500,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом первісно у розмірі 11,3% на рік.

Однак, як зазначає представник банку, не зважаючи на взяті на себе зобов'язання, ОСОБА_2 в порушення умов укладеного договору суму кредиту не повертає та проценти не сплачує, у зв'язку з чим представник банку звернувся з даним позовом до суду, заявляючи вимоги про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк суми заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 97 850,95 доларів США та сплачених судових витрат.

Представник ОСОБА_2 надав відзив на позовну заяву ПАТ КБ Правекс-Банк , у якому посилався на те, що стороною позивача не надано належних та достатніх доказів щодо надання кредитних коштів за договором про надання споживчого кредиту на споживчі цілі, тому просив відмовити у задоволенні позову ПАТ КБ Правекс-Банк . Крім того, представник ОСОБА_2 просив суд застосувати строки позовної давності у даній справі щодо задоволення частини позовних вимог ПАТ КБ Правекс-Банк .

Судом було прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ КБ Правекс-Банк про визнання окремих пунктів кредитного договору недійсними, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю Вердикт Фінанс .

В обґрунтування зустрічного позову представник ОСОБА_1 вказує, що кредитний договір №3276-013/07Р, укладений між сторонами 05 жовтня 2007 року, не містить у собі необхідні умови для договорів даного типу, що порушує його право як споживача. Також, представник ОСОБА_1 зазначає, що при видачі кредиту ОСОБА_1 не було надано зі сторони банку повної, об'єктивної та достовірної інформації щодо реальної відсоткової ставки. У зв'язку із викладеним, представник ОСОБА_1 просив суд визнати п.7.1.2 та п. 7.1.7 кредитного договору недійсними.

Від представника ПАТ КБ Правекс-Банк надійшли заперечення на зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, відповідно до яких, на думку представника банку, укладений догорів, укладений між сторонами, відповідає нормам закону та не порушує права ОСОБА_2 як споживача, у зв'язку із чим просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2

Представник ПАТ КБ Правекс-Банк у відкрите судове засідання не з'явилася, але від особи надійшла заява про підтримання позову ПАТ КБ Правекс-банк у повному обсязі, сторона заперечувала проти зустрічного позову ОСОБА_2 та просила розглядати справу за відсутності сторони в порядку ст. 211 ч.3 ЦПК України.

ОСОБА_2 та її повноважний представник у відкрите судове засідання не з'явилися, повідомлялися судом про розгляд даної цивільної справи належним чином, причини неявки суду не відомі. У матеріалах справи знаходиться заява представника ОСОБА_2, у якій сторона просила перенести розгляд справи, призначений на 29 листопада 2018 року о 12-05 годині у зв'язку із його терміновою хворобою.

Суд вбачає обґрунтованим відмовити представнику ОСОБА_2 у заяві про перенесення розгляду справи та продовжити розгляд справи, адже стороною не надано доказів, які б підтверджували обґрунтованість обставин, зазначених у заяві.

Представник ТОВ Вердикт Фінанс у відкрите судове засідання не з'явився, товариство повідомлялося судом про розгляд даної цивільної справи належним чином, причини неявки представника суду не відомі.

Вивчивши наявні матеріали справи, установивши фактичні обставини спору, дослідивши зібрані докази у їх сукупності, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, належну правову оцінку, суд доходить наступного висновку.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що 05 жовтня 2007 року між АКБ Правекс-Банк - з однієї сторони, та ОСОБА_2 - з іншої сторони, був укладений кредитний договір №3276-013/07Р , відповідно до умов якого банк надає позичальникові кредит у розмірі 61 500,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом первісно у розмірі 11,3% на рік.

Відповідно до п.7.1.2 укладеного договору залежно від зміни кредитної політики Банку, змінювати розмір процентної ставки за користування кредитом, письмово попередивши Позичальника про зміну відсоткової ставки протягом семи календарних днів з дати нової ставки.

Згідно із п.7.1.7 кредитного договору, зокрема, без згоди Позичальника в односторонньому порядку змінити або доповнити умови даного Договору, в односторонньому порядку змінити або доповнити умови даного Договору, в односторонньому порядку розірвати його та направити на адресу Позичальника листа про розірвання Договору або з викладенням змін або доповнень.

Проте, як свідчить представник банку, в порушення вимог кредитного договору, відповідач ОСОБА_3 умови договору не виконує, кредит не повертає, проценти не сплачує.

Надаючи виниклим між сторонами по справі належну правову оцінку, суд зазначає, що згідно ст. 509 ч.ч.1,2 ЦК України, за якою зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст. 11 ч.1, ч.2 п.1 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлює ст. 626 ч.1 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Щодо ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У силу ст. 1054 ч.ч.1,2 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ст. 1055 ч.ч.1,2 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до положень ст. 1054 ч.2 ЦК України, судом звернуто увагу на наступне. Згідно ст. 1046 ч.1 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З урахуванням даних норм закону та на підставі встановлених фактів по справі суд дійшов висновку, що між сторонами виникли кредитні правовідносини. Однак, відповідач ОСОБА_2 не виконує відповідного грошового зобов'язання.

Згідно із положеннями ст. 1049 ч.ч.1,3 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказує ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 530 ч.1 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У силу ст. 536 ч.ч.1,2 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як наводить ст. 612 ч.1 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. А відповідно до ст. 614 ч.1 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позичальник ОСОБА_2 прострочила виконання зобов'язання з повернення суми кредиту та процентів за правочином.

Згідно із ст. 625 ч.ч.1,2 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як наводить ст. 534 ч.1 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Заявляючи та обґрунтовуючи позовні вимоги, сторона позивача виходить з розрахунку заборгованості по кредитному договору станом на 03 липня 2015 року, за яким загальна сума боргу ОСОБА_2 становить 143 675,14 доларів США, яка складається з наступного: 58 628,00 доларів США - заборгованість за кредитом; 39 222,95 доларів США - заборгованість по відсотках; 15 978,44 доларів США- пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 29 845,75 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення відсотків.

Проте, представник банку у своїй позовній заяві вбачає обґрунтованим стягнути із ОСОБА_2 на користь банку заборгованість у загальному розмірі 97 850,95 доларів США, яка складається з: 58 628,00 доларів США - заборгованість за кредитом; 39 222,95 доларів США - заборгованість по відсотках.

Проте, представник ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову ПАТ КБ Правекс-Банк посилаючись на те, що відповідно до п.7.1.2 та п. 7.1.7 кредитного договору банк може в односторонньому порядку змінювати розмір процентної ставки за користування кредитом, вносити зміни та доповнення до умов договору. Тим самим, на думку представника ОСОБА_2, порушуються права його довірителя як споживача.

Проте, оглянувши кредитний договір, укладений між сторонами, судом звернуто увагу, що ОСОБА_2 надала згоду на усі умови, визначені договором. Також, судом звернуто увагу, що ОСОБА_2 періодично сплачувала суми на погашення кредиту, тим самим підтверджуючи свою згоду на всі умови кредитного договору.

Судом також встановлено, що при укладенні кредитного договору сторонами було визначено усі істотні умови договору з урахуванням Закону України Про захист прав споживачів .

Судом було двічі за клопотаннями представника ОСОБА_2 призначено судово-економічну експертизу у даній справі щодо достовірності обчислення відсотків за користування кредитом, проте, стороною заявника не було сплачено рахунків експертної установи за складення відповідного висновку та здійснення відповідного дослідження.

Крім того, від представника ОСОБА_2 надійшла заява про застосування строків позовної давності щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитом у розмірі 10 043,00 доларів США; заборгованості за процентами у розмірі 22 145,98 доларів США; пені за користування кредитом у розмірі 14 457,76 доларів США, пені за користування процентами у розмірі 26 195,32 доларів США.

Необхідно звернути увагу , що відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), а до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ст. 258 ч.2 п.1 ЦК України). За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ч.1 ЦК України).

Згідно із правовим висновком, наведеного Верховним Судом України у постанові від 19?листопада 2014?року у справі №6-160цс14, відповідно до статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення. Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу. У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - стаття 1048 ЦК України), що підлягає сплаті. Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів. Відповідно до вимог статті 266, частини другої статті 258 ЦК України стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду та починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Як зобов'язує процесуальний закон, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ст. 13 ЦПК України).

Дійсно, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України). Однак, згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Отже, ураховуючи викладене та з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає можливим можливість поновити строк позовної давності, проте, доходить висновку про доцільність задоволення заявлених позовних вимог ПАТ КБ Правекс-Банк та необґрунтованість заявлених в рамках даної цивільної справи позовних вимог ОСОБА_2, у зв'язку з чим вбачає обґрунтованим задовольнити позов ПАТ КБ Правекс-Банк та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та за даним спором стягненню з ОСОБА_2 підлягає грошова сума у загальному розмірі 97 850,95 доларів США.

Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ Правекс-Банк понесені судові витрати, а саме: суму оплаченого судового збору - у розмірі 30 840,09 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, п.п. 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк суму заборгованості за кредитним договором №3276-013/07Р від 05 жовтня 2007 року - в загальному розмірі 97850,95 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк суму оплаченого судового збору - в розмірі 30840,09 гривень.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку Правекс-Банк про визнання окремих пунктів кредитного договору недійсними - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Одеської області або через Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повні відомості про сторін згідно із статтею 265 ч.5 п.4:

ПАТ КБ Правекс-Банк - місцезнаходження: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/2, код ЄДРПОУ 14360920.

ОСОБА_2 - 16 жовтня, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: 65074, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

ТОВ КК Вердикт - місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Скляренко, 5, оф. 210, код ЄДРПОУ 36698209.

Суддя: ОСОБА_4

Дата ухвалення рішення29.11.2018
Оприлюднено24.02.2019

Судовий реєстр по справі —521/2478/16-ц

Постанова від 20.05.2021

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Ващенко Л. Г.

Ухвала від 12.05.2021

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Ващенко Л. Г.

Ухвала від 14.12.2020

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Ващенко Л. Г.

Ухвала від 19.09.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Ващенко Л. Г.

Ухвала від 17.07.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Ващенко Л. Г.

Ухвала від 04.06.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Кравець Ю. І.

Ухвала від 04.04.2019

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Кравець Ю. І.

Рішення від 29.11.2018

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Плавич І. В.

Рішення від 29.11.2018

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Плавич І. В.

Ухвала від 16.08.2018

Цивільне

Малиновський районний суд м.Одеси

Плавич І. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні