Справа № 716/2007/17
Ухвала
Іменем України
22.02.2019 року Заставніський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючої судді Стрільця Я.С.
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна подання державного виконавця Заставнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника фізичної особи ОСОБА_3,
В С Т А Н О В И В :
Державний виконавець Заставнівського РВ ДВС ГТУЮ у Чернівецькій області ОСОБА_4 звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи ОСОБА_3 за межі України.
В обґрунтування подання посилається на те, що на виконаннів Заставнівському РВ ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області знаходяться виконавче провадження №56402717 з примусового виконання виконавчого листа №716/2007/17 від 19.04.2018 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5І судових витрат в сумі 5760 грн.
16.05.2018 державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, копія якого відправлено сторонам виконавчого провадження .
21.02.2018 року з метою перевірки майнового стану боржника, державним виконавцем направлено запити до Державної інспекції сільського господарства у Чернівецькій області щодо наявності у боржника сільськогосподарської техніки, до Територіального сервісного центру 7342, шдо наявності транспортних засобів у боржника, Держгеокадастру, щодо наявності земельних ділянок, до ПФУ щодо отримання боржником пенсії та заробітної плати; до Державної податкової інспекції щодо працевлаштування та номерів рахунків у банках чи інших установах.
Згідно відповідей встановлено, що майно та кошти на які можна звернути стягнення у боржника відсутні.
15.02.2019 року державним виконавцем здійснено виїзд по місцю проживання боржника, а саме в с. Кадубівці Заставнівського району Чернівецької області і встановлено, що майно на яке можливо звернути стягнення на час перевірки не виявлено, про що державним виконавцем складено відповідний акт. Також у ОСОБА_3 відібрано пояснення в якому зазначено, що на адний час вона не працевлаштована, але виїжджає до ОСОБА_6 на періодичні заробітки та зобов'язується сплачувати заборгованість частково кожного місяця.
Згідно інформаційної довідки з Єдиного державну реєстру речових прав за боржником нерухомого майна не зареєстровано.
Згідно отриманих відповідей за боржником транспортних засобів та сільськогосподарської техніки не зареєстровано.
18.02.2019 року ОСОБА_5 перераховано 404,09 грн., залишок боргу становить 4876,89 грн.
Посилаючись на те, що боржник від виконання своїх зобов'язань ухиляється, просив тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_3
У судове засідання державний виконавець Вікірюк М.М, не з'явився, у поданій до суду заяві представник відділу ДВС просить розглянути подання в його відсутності за наявними у ньому матеріалами.
У звязку з неявкою в судове засідання державного виконавця фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно дост. 247 ЦПК Українине здійснювалось.
За таких обставин, суд, вивчивши зміст подання, дослідивши додані до нього документи, приходить до наступного висновку.
Так, згідно ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом, і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України 21.01.1994 року № 3857-XII право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли зокрема - він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, при наявності невиконаних зобов'язань, покладених на них судовим рішенням, згідно Указу Президента України Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів від 24.03.2008р. та листа МЮ України від 06.06.08р. №25-32/507, листа Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27.05.08р. №25-5347, є підставою для обмеження у праві виїзду особи за межі України.
Виходячи з вимог ст.441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобовязань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобовязань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Згідно п.19 ч.3 ст.18 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016року№ 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до п.7. абз.2. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 року №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", питання про тимчасове обмеження у праві виїзд за межі України вирішується при виконанні судових рішень, у порядку, передбаченому ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.377-1 ЦПК України (нині- ст. 441 ЦПК України) зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у Листі від 01.02.2013 року Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України , ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Таким чином, для обмеження громадянина у праві виїзду за кордон за поданням державного виконавця суду необхідно встановити, що боржник вчиняє дії, які направлені на ухилення від сплати боргу, при цьому має можливості виконати своє зобов"язання.
Сам факт невиконання боржником самостійно зобов'язань не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду або іншого органу обов'язків.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде встановлено протилежне.
Відповідно до положення ч.3 ст.12 ЦПК України наявність умислу та обставин, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.
Відносно цих вимог закону судом встановлено, що 21.11.2018 державним виконавцем винесено постанова про відкриття виконавчого провадження №56402717 про примусове виконання виконавчого листа №716/2007/17 від 19.04.2018 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судових витрат сумі 5760 грн., із якої вбачається, що копії даної постанови відправлено сторонам виконавчого провадження.
Оскільки в добровільному порядку рішення боржником ОСОБА_3 на даний час не виконано, то з метою примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа державним виконавцем проведено наступні дії:
21.02.2018 року направлено запити до Державної інспекції сільського господарства у Чернівецькій області щодо наявності у боржника сільськогосподарської техніки, до Територіального сервісного центру 7342, шодо наявності транспортних засобів у боржника, Держгеокадастру, щодо наявності земельних ділянок, до ПФУ щодо отримання боржником пенсії та заробітної плати; до Державної податкової інспекції щодо працевлаштування та номерів рахунків у банках чи інших установах. Згідно відповідей встановлено, що у боржника земельні ділянки, рахунки у банках відсутні, заробітню плату та пенсію він не отримує.
Згідно інформаційної довідки з Єдиного державну реєстру речових прав за боржником нерухомого майна не зареєстровано.
Згідно отриманих відповідей за боржником транспортних засобів та сільськогосподарської техніки не зареєстровано.
15.02.2019 року державним виконавцем здійснено виїзд по місцю проживання боржника, а саме в с. Кадубівці Заставнівського району Чернівецької області і встановлено, що майно на яке можливо звернути стягнення на час перевірки не виявлено, про що державним виконавцем складено відповідний акт. Також у ОСОБА_3 відібрано пояснення в якому зазначено, що на даний час вона не працевлаштована, але виїжджає до ОСОБА_6 на періодичні заробітки та зобов'язується сплачувати заборгованість частково кожного місяця.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Судом встановлено, 16.05.2018 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копія якого відправлено сторонам, однак відомості про отримання вказаної постанов боржником у суду відсутні. Крім того суду не надано доказів того, що ОСОБА_3С, надсилалися виклики про з'явлення до державного виконавця.
Крім того, як зазначено державним виконавцем 18.02.2019 року ОСОБА_3 перераховано 404,09 грн., ОСОБА_5І, залишок боргу становить 4876,89 грн.
Таким чином, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України державний виконавець Заставнівського РВ ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області ОСОБА_3 не надав доказів: підтвердження отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, надсилання боржнику викликів до державного виконавця, вчинення боржником дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду. Також суду не надано доказів виїзду боржником за межі України з метою ухилення від виконання рішення суду.
За таких обставин, суд не вбачає наявності підстав, що підтверджують необхідність обмеження права ОСОБА_3 на виїзд за межі України, отже подання не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючисьст. 33 Конституції України,ст.18Закону України Про виконавчепровадження від 02.06.2016 року№ 1404-VIII,ст.6Закону України Про порядоквиїзду ів'їздув Українугромадян України від 21.01.1994 року № 3857-XII, ст.ст.260,354,441 ЦПК України,суд,-
У Х В А Л И В :
В задоволенні подання державного виконавця Заставнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_4 про тимчасове обмеження управі виїзду за межі України боржника фізичної особи ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд протягом пятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Я.С.Стрілець
Суд | Заставнівський районний суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2019 |
Оприлюднено | 24.02.2019 |
Номер документу | 80043649 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Заставнівський районний суд Чернівецької області
Стрілець Я. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні