Рішення

від 12.02.2019 по справі 723/3542/18

СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 723/3542/18

Провадження № 2/723/76/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12 лютого 2019 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд,

Чернівецької області,

в складі: головуючого судді Бужори В.Т.,

при секретарі Чікал І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ НЕКСТ АВТО , про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року до Сторожинецького районного суду Чернівецької області надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ НЕКСТ АВТО , про захист прав споживачів, в якому позивач зазначив, що 26.07.2018 між ним та ТОВ НЕКСТ АВТО укладено Договір фінансового лізингу № 01062, за умовами якого ТОВ НЕКСТ АВТО зобов'язалось передати позивачу в користування транспортний засіб Renault Duster , Комплектації 1,5/ дизель , тип КПП МТ , привід 4х4 . На виконання договору позивачем було сплачено 42000 грн. Станом на день звернення до суду ТОВ НЕКСТ АВТО так і не надав ОСОБА_1 автомобіль без пояснення причин.

Позивач вважає Договір фінансового лізингу № 01062 від 26.07.2018 недійсним та зазначає, що оспорюваний ним договір всупереч положенням цивільного законодавства не був нотаріально посвідчений, а тому в силу ст. 220 ЦК України є нікчемним. Також позивач зазначив, що ТОВ НЕКСТ АВТО не має ліцензії на надання фінансових послуг і до Державного реєстру фінансових установ не внесене. Крім того, Договір фінансового лізингу укладено з багатьма порушеннями, що призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін.

Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд визнати Договір фінансового лізингу № 01062 від 26.07.2018 недійсним та стягнути з відповідача на його користь сплачені за договором грошові кошти у розмірі 42000,00 грн.

Позивач до суду не з'явився, однак від його представника ОСОБА_2 до суду надійшла заява, відповідно до якої позовну заяву підтримує у повному обсязі, просить розглядати справу за їх відсутності, без фіксування процесу технічними засобами. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача ТОВ НЕКСТ АВТО у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Відзив у строк, передбачений ухвалою суду від 27.09.2018, до суду не надав.

На підставі вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26.07.2018 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю НЕКСТ АВТО укладено Договір фінансового лізингу № 01062 (далі - Договір). Предметом Договору, відповідно до п.1.7. зазначено транспортний засіб Renault Duster , Комплектації 1,5/ дизель , тип КПП МТ , привід 4х4 . (а.с. 7-21).

Вартість автомобіля, відповідно до п. 6.2. Договору, становить 13575,00 Євро, що в гривневому еквіваленті становить 420000,00 грн.

Позивач у день укладення договору, а саме: 26.07.2018 сплатив на користь ТОВ НЕКСТ АВТО платіж у розмірі 42000 грн., що підтверджується копією квитанції № 0.0.1094931313.1 від 26.07.2018 (а.с. 23).

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України Про фінансовий лізинг , за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ч. 2 ст. 806 ЦК України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки предметом оспорюваного Договору є автомобіль, то до відносин сторін застосуванню також підлягають положення ЦК України про найм (оренду) транспортного засобу.

Відповідно до ч. 2 ст. 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Аналогічний висновок міститься в правовій позиції Верховного суду України, ухваленій за наслідками розгляду цивільної справи № 6-2766цс15 від 16.12.2015.

Відповідно до зазначеної правової позиції, виходячи з аналізу норм чинного законодавства, договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

Згідно зі ст. 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. В свою чергу ч. 2 ст. 215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Договір фінансового лізингу № 01062 від 26.07.2018, укладений між ОСОБА_1, та ТОВ НЕКСТ АВТО , не був нотаріально посвідченим.

Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності , діяльність з надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 7 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 227 ЦК України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Доказів, на спростування доводів позивача щодо відсутності ліцензії у ТОВ НЕКСТ АВТО , відповідачем суду не надано.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим ст.178 ЦПК України, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 807 ЦК України, предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Предметом вищевказаного договору лізингу, відповідно до Договору, є транспортний засіб Renault Duster , Комплектації 1,5/ дизель , тип КПП МТ , привід 4х4 . Вказані ознаки не є індивідуальними, а є виключно родовими. У випадку з автомобілем індивідуальними ознаками є номер кузова, рік випуску, колір і т.п. Із вказаних в Договорі ознак не вбачається який саме автомобіль має отримати Позивач - новий або вживаний, якого покоління і року випуску, тощо.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 184 ЦК України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. ОСОБА_1, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

З огляду на це, предмет Договору не визначено індивідуальними ознаками, що є порушенням норм ЦК України і є підставою для оспорювання правочину.

Спірний Договір містить ряд несправедливих умов, що в силу положень ст.18 Закону України Про захист прав споживачів також є підставою для його оспорювання. Так, зокрема, в Договорі в цілому відсутня будь-яка конкретна відповідальність Лізингодавця за невиконання своїх зобов'язань, прострочення передачі предмета лізингу, несвоєчасне повернення коштів і т.п.

Ще однією несправедливою умовою Договору є п. 12.1., 12.2., які надають право Відповідачу в односторонньому порядку розірвати Договір чи достроково припинити його дію у випадку порушення Позивачем будь-якого із зобовязань за Договором.

Несправедливими, згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної.

Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, одо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг , лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

До таких висновків дійшов Верховний Суд України у справах № 6-2766 цс 15 від 15 грудня 2015 року, № 6-330 цс 16 від 8 червня 2016 року та № 6-1551 цс 16 від 19 жовтня 2016 року.

За положеннями даної норми, ані комісія за укладення Договору, ані адміністративний платіж не відносяться до витрат лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу. Договір не містить жодного обґрунтування співмірності розміру комісії (10% вартості предмета лізингу) за перевірку, розгляд та підготовку документів для укладення договору і вартості виконаної послуги, яка в розумінні ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг не вважається лізинговим платежем, а відповідні дії фактично полягали лише у виготовленні типової форми договору. Те саме стосується і комісії за передачу предмета лізингу (3% вартості предмета лізингу).

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

За викладених обставин, оцінюючи наявні письмові докази, враховуючи зазначені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про недодержання в момент вчинення правочину, а саме укладання Договору фінансового лізингу № 01062 від 26.07.2018, укладеного між ОСОБА_1Ю та ТОВ НЕКСТ АВТО , сторонами вимог, які встановлені Цивільним кодексом України, а також Законом України Про захист прав споживачів , у зв'язку з чим спірний договір слід визнати недійсним, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1, в цій частині підлягають задоволенню.

Окрім того, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, в частині стягнення з ТОВ НЕКСТ АВТО , на його користь суми сплаченого авансового платежу в розмірі 42000,00 грн., оскільки спірний договір судом визнано недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів , судовий збір в сумі 768,40 грн., слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 258-259, 263-265, 279, 280-284, 289, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 220, 509, 799, 806, 808 ЦК України, Законом України Про захист прав споживачів , Законом України Про фінансовий лізинг , суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ НЕКСТ АВТО , про захист прав споживачів, задовольнити.

Визнати недійсним Договір фінансового лізингу № 01062 від 26.07.2018, укладений між ТОВ НЕКСТ АВТО (03039 м.Київ, пров. Руслана Лужевського 14, корп. 6, офіс 5. код ЄДРПОУ 4195694), та ОСОБА_1.

Стягнути з ТОВ НЕКСТ АВТО (03039 м.Київ, пров. Руслана Лужевського 14, корп. 6, офіс 5. код ЄДРПОУ 4195694) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає в м. Сторожинець, вул. Чапаєва 5А/25, Чернівецької області суму авансового платежу в розмірі 42000 (сорок дві тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ТОВ НЕКСТ АВТО (03039 м.Київ, пров. Руслана Лужевського 14, корп. 6, офіс 5. код ЄДРПОУ 4195694) на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, безпосередньо до Апеляційного суду Чернівецької області.

Повний текст рішення складено 19 лютого 2019 року.

СУДДЯ