Постанова

від 13.02.2019 по справі 911/2288/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2019 р. Справа№ 911/2288/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Буравльова С.І.

Калатай Н.Ф.

при секретарі Гуцал О.В.

за участю представників:

від позивача: Звєрєва О.В. довіреність № 4/370 від 02.04.18

від відповідача: не з"явився

від третьої особи на стороні відповідача не з"явився

від третьої особи на стороні позивача: Звада Р.В. довіреність № 18-0014/19787 від 06.04.18

від третьої особи на стороні позивача: Музичук Л.В. довіреність № 27-26506/17 від 25.12.17

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімейний відпочинок"

на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2018 р.

у справі №911/2288/15 (суддя - Бойко О.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Сімейний відпочинок"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача

1)Товариство з обмеженою відповідальністю

"Євросервіс Енд Трейд"

а участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача

2) Національний банк України

3) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Сімейний відпочинок"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро

сервіс Еенд Трейд"

про визнання недійсними кредитного договору від 24.02.2011

№ 005/1-2011/840 та договору іпотеки від 18.07.2013

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімейний відпочинок", в якому просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки :

- земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 7,1369 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружняньська сільська рада; цільове призначення - для ведення садівництва;

- земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 18,5441 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада; цільове призначення - для ведення садівництва,

шляхом визнання за публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс Енд Трейд", яка виникла на підставі кредитного договору №005/1-2011/840 від 24.02.2011 і становить 1 568 079,05 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.02.2011 ПАТ "Банк Камбіо" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Євросервіс Енд Трейд" (позичальник) уклали кредитний договір №005/1-2011/840, відповідно до умов якого позичальнику було надано кредит в сумі 1 685 000,00 доларів США на ведення фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів зі сплатою за користування кредитом 15 % річних та кінцевим терміном повернення кредиту 30.09.2015.

З метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, 18.07.2013 банк та ТОВ "Сімейний відпочинок" (іпотекодавець) уклали договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П. та зареєстровано в реєстрі за №142, відповідно до умов якого відповідач передав банку в іпотеку нерухоме майно:

- земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 7,1369 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружняньська сільська рада; цільове призначення - для ведення садівництва;

- земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 18,5441 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада; цільове призначення - для ведення садівництва.

Іпотека за цим договором забезпечує повне виконання грошових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс Енд Трейд", що випливають та/або виникнуть у майбутньому з кредитного договору.

Разом з тим, зобов'язання передбачені кредитним договором товариство з обмеженою відповідальністю "Євросервіс Енд Трейд" належним чином не виконало, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 1 568 079,05 доларів США.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи вище наведене, позивач звернувся до суду з вимогою звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс Енд Трейд", яка виникла на підставі кредитного договору №005/1-2011/840 від 24.02.2011 і становить 1 568 079,05 доларів США.

22.12.2015 від ТОВ "Сімейний відпочинок" до Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява до ПАТ "Банк Камбіо" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс Енд Трейд", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсним кредитний договір №005/1-2011/840 від 24.02.2011, укладений між публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євросервіс Енд Трейд" та визнати недійсним договір іпотеки від 18.07.2013, укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сімейний відпочинок".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до ч.3 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Так, позичальник є споживачем фінансових послуг відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" і до положень кредитного договору слід застосовувати ч.2 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", згідно з якою умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу. Відповідач твердить, що несправедливість умов договору може слугувати підставою для визнання його недійсним в цілому, що підтверджується ухвалою Вищого спеціалізованого суду України у справі №6-26251св14.

Таким чином, на думку відповідача, визнання недійсним кредитного договору в рамках справи №911/2288/15 зумовлює припинення кредитних правовідносин між публічним акціонерним товариством та товариством з обмеженою відповідальністю "Євросервіс Енд Трейд", а припинення кредитного договору призводить до припинення зобов'язань за забезпечуючим договором іпотеки.

Крім того зазначає, що відповідно до п.7 ч.1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", фінансовими вважаються такі послуги: надання гарантій та поручительств. Згідно абз.7 ч.1 ст.1 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника. Із наведеного, на думку позивача за первісним позовом, випливає, що послуги щодо забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника містить ознаки фінансової послуги. Позивач за зустрічним позовом наголошує на тому, що згідно з чинним законодавством України фінансові послуги може надавати лише фінансова установа. При цьому, позивач за зустрічним позовом, не був зареєстрований як фінансова установа і відповідно не мав права на здійснення фінансової діяльності, в тому числі надавати послуги щодо забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника. Враховуючи наведене, позивач за зустрічним позовом твердить, що у нього не було належного обсягу дієздатності для укладення вказаного договору та надання фінансових послуг, що в свою чергу, є підставою для визнання іпотечного договору недійсним.

Також позивач за зустрічним позовом зазначає, що іпотечний договір має застереження стосовно переходу до відповідача за зустрічним позовом права власності на предмет іпотеки, у зв'язку з чим, на його думку, є підстави стверджувати, що такий договір суперечить ч.1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" та ст.35 Земельного кодексу України, оскільки предметом іпотечного договору є земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення садівництва, які не можуть перебувати у власності юридичних осіб крім садівничих товариств. Відтак, враховуючи, що відповідач за зустрічним позовом не є садовим товариством, останній не має права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку".

Так, позивач за зустрічним позовом вказує, що враховуючи, що іпотечний договір суперечить вимогам ч.1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку", ст. 35 Земельного кодексу України, такий договір є недійсним в розумінні ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Також 18.01.2015 від ПАТ "Банк Камбіо" до Господарського суду Київської області надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки:

- земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 7,1369 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада, цільове призначення - для ведення садівництва;

- земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 18,5441 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада, цільове призначення для ведення садівництва

шляхом визнання за публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" права власності на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс Енд Трейд" і складається з:

- 1 407 368,46 доларів США, еквівалент 29 970 806,44 грн. - прострочена заборгованість по кредиту,

- 235 573,69 доларів США, еквівалент 5 016 691,55 грн. - прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами,

- 672 174,00 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів, що разом становить 1 642 942,15 доларів США (еквівалент 34 987 497,99 грн.) та 672174,00 грн.

18.01.2016 від ПАТ "Банк Камбіо" до Господарського суду Київської області надійшла заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", із встановленням початкової ціни предмету іпотеки:

- земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 7,1369 га - 6 971 194,80 грн.;

- земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 18,5441 га - 18 114 321,60 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.09.2018 року у справі №911/2288/15 позов Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" задоволено повністю. В рахунок часткового погашення наявної перед Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс Енд Трейд" за кредитним договором №005/1-2011/840 від 24.02.2011, яка станом на 01.10.2015 складає 1 642 942,15 доларів США та 672 174,00 грн., з яких: 1 407 368,46 доларів США, прострочена заборгованість по кредиту, 235 573,69 доларів США прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 672 174,00 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів звернуто стягнення на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сімейний відпочинок", яке є предметом Договору іпотеки від 18.07.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 18.07.2013, зареєстрованим в реєстрі за № 142, а саме:

- земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 7,1369 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада; цільове призначення для ведення садівництва, встановивши початкову ціну реалізації6 971 194,80 грн.;

- земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 18,5441 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада; цільове призначення для ведення садівництва, встановивши початкову ціну реалізації18 114 321,60 грн.

Встановлено спосіб реалізації вищенаведених предметів іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімейний відпочинок" на користь державного бюджету України 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень нуль копійок) судового збору.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімейний відпочинок" залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімейний відпочинок" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2018р. по справі № 911/2288/15 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" у справі № 911/2288/15.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2018 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюк А.І. (головуючий суддя), Калатай Н.Ф., Буравльов Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімейний відпочинок" на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2018р. по справі № 911/2288/15 залишено без руху. Товариству з обмеженою відповідальністю "Сімейний відпочинок" було надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом надання до Північного апеляційного господарського суду докази про сплату судового збору, а також докази надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2019 року виправлено описку в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2018 р. у справі № 911/2288/15.

06.12.2018 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про усунення недоліків.

07.12.2018 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про долучення доказі про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 року задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2018 року у справі №911/2288/15 та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сімейний відпочинок" зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімейний відпочинок" на рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2018 року у справі №911/2288/15, розгляд справи призначено на 05.02.2019 р..

02.01.2019 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

02.01.2019 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу.

03.01.2019 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від третьої особи надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

04.02.2019 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли клопотання про відкладення судового засідання.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 року у справі № 911/2288/15 оголошено перерву до 13.02.2019р., в зв'язку з неявкою уповноважених представників відповідача та від третьої особи на стороні відповідача.

12.02.2019р через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від апелянта вдруге надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

Колегія суддів ухвалила відмовити апелянту у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Водночас, неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, представники позивача брали участь в судовому засіданні в суді першої інстанції. Таким чином, у разі неможливості прийняти участь у судовому засіданні, відповідач мав можливість вжити інші заходи щодо забезпечення свого правового захисту в судовому засіданні, а саме: направити в судове засідання іншого представника.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що неявка представників позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, враховуючи предмет спору, подані докази, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представників відповідача.

Представники позивача та третіх осіб проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили у їх задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

24.02.2011 між ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "Євросервіс енд Трейд" укладено кредитний договір №005/1-2011/840, відповідно до умов якого:

- банк на умовах договору надає позичальнику кредит у сумі 510 000,00 доларів США у вигляді кредитної лінії на ведення фінансово-господарської діяльності і поповнення обігових коштів зі сплатою 15,0% річних, та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості 23.02.2012 включно (далі - кредит). Ліміт кредитної лінії не може перевищувати 510 000,00 доларів США (пункт 1.1 договору кредиту);

- у разі відсутності обмежень, встановлених п.3.2.3 договору, банк надає позичальнику кредит шляхом перерахування коштів на поточний рахунок. Проценти за користування кредитом нараховуються банком у валюті кредиту на фактично отриману позичальником суму кредиту за фактичний строк користування ним, з дня видачі кредиту по день повернення кредиту. Кількість днів для розрахунку процентів визначається факт/360 (фактична кількість днів в місяці, а у році умовно 360 днів). Нарахування процентів здійснюється щомісяця за період з 26 числа попереднього місяця по 25 число включно поточного місця та в день повернення кредиту. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту (пункт 2.2 кредитного договору);

- позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту щомісячно у строк, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та в день повернення кредиту на рахунок в доларах США в ПАТ "Банк Камбіо". Якщо день сплати процентів або повернення кредиту припадає на вихідний чи святковий день, то така сплата або таке повернення проводиться наступного робочого дня (пункт 2.3 кредитного договору);

- за несвоєчасне повернення кредиту та або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,1 процента від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки платежу ( пункт 4.1 договору);

- договір вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (пункт 5.7 договору);

23.02.2012 між ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "Євросервіс енд Трейд" укладено додаткову угоду до кредитного договору №005/1-2011/840 від 24.02.2011, в якій сторони дійшли згоди викласти п.1.1 розділу 1 "Предмет договору" в новій редакції та доповнити п.2.8 Розділу 2 "Порядок повернення кредиту та сплати процентів" та викласти його в наступній редакції: "позичальник зобов'язується, в строк до 15.06.2012, сплатити однаразову комісію за управління кредитом в сумі 2 800,00 доларів США за курсом НБУ у національній валюті України на день сплати комісії. Комісія сплачується на рахунок в ПАТ "Банк Камбіо", МФО 380399".

В подальшому між ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "Євросервіс енд Трейд" укладався ряд додаткових угод, зокрема додаткові угоди від 27.06.2012, 27.12.2012, 01.03.2013, якими сторони вносили зміни в п.1.1 розділу 1 "Предмет договору" договору.

Остаточна редакція умов договору викладена в додатковій угоді до кредитного договору від 18.07.2013, відповідно до якої сторони погодили розділ 1 "Предмет договору" договору викласти в наступній редакції:

"1.1. Банк на умовах цього договору надає позичальнику кредит у сумі 1 685 000,00 доларів США на ведення фінансово-господарської діяльності і поповнення обігових коштів зі сплатою 15,0% річних, та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості 30.09.2015 включно, надалі за текстом кредитом, на умовах визначних цим договором.

1.2. Строк повернення кредиту - 30.09.2015.

1.3. Кредит позичальнику надається повністю або частково в межах суми, зазначеної в п.1.1 договору, на підставі письмової заяви позичальника та за умови належного виконання позичальником своїх зобов'язань згідно з договором." та в ін. пункти розділу 1 договору.

Також сторони в додатковій угоді від 18.07.2013 дійшли згоди пункт 2.1 Розділу 2 "Порядок повернення кредиту та сплати процентів" договору викласти в наступній редакції: "банк відкриває рахунок в доларах США для обліку кредиту та рахунок в доларах для обліку нарахованих та сплачених процентів".

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч.1,2 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №005/1-2011/840 від 24.02.2011 між ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "Сімейний відпочинок" укладено договір іпотеки від 18.07.2013, відповідно до умов якого:

- цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №005/1-2011/840 від 24.02.2011, додаткової угоди до кредитного договору №005/1-2011/840 від 27.12.2012, додаткової угоди до кредитного договору №005/1-2011/840 від 27.06.2012, додаткової угоди до кредитного договору №005/1-2011/840 від 01.03.2013, додаткової угоди до кредитного договору №005/1-2011/840 від 18.07.2013, а також з урахуванням всіх можливих змін та доповнень, що випливають та/або виникнуть у майбутньому з додаткових угод до кредитного договору №005/1-2011/840 від 24.02.2011, що укладені та/або можуть бути укладені у майбутньому (далі за текстом - "кредитний договір" або основне зобов'язання), в тому числі, але не виключно: зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) в строки та випадках, передбачених кредитним договором (пункт 1.1 договору);

- в забезпечення виконання зобов'язань перед іпотекодержателем, вказаних у п.1.1 цього договору, іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, а саме:

Земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 7,1369 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада; цільове призначення - для ведення садівництва;

Земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 18,5441 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада; цільове призначення - для ведення садівництва (пункт 1.3 договору);

- згідно висновку експерта про ринкову вартість земельної ділянки, складеного 01.03.2013 ТОВ "Нотаріус", експертна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, площею 7,1369 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада, складає 2 475 790,00 грн.

Згідно висновку експерта про ринкову вартість земельної ділянки, складеного 01.03.2013 ТОВ "Нотаріус", експертна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, площею 18,5441 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада, складає 6 432 950,00 грн. (п.1.4 договору);

- сторони цього договору оцінюють предмет іпотеки у сумі 8 908 740,00 грн. З описом та оцінкою предмета іпотеки сторони згідні (пункт 1.5 договору);

- іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у наступних випадках:

- якщо у момент настання строку виконання основного зобов'язання воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні іпотекодавцем та/або позичальником кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені кредитним договором строки та/або неповерненні у встановлений строк, якщо вони будуть сплачені іпотекодавцями згідно з договором іпотеки, та/або при несплаті передбаченої кредитним договором пені у розмірі діючої на період прострочки подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки платежу;

- порушення іпотекодавцем обов'язків за цим договором;

- порушення іпотекодавцем та/або позичальником обов'язків за основного зобов'язання та/або порушення обов'язків за цим договором;

- якщо інша особа, ніж іпотекодержатель набула право стягнення на предмет іпотеки (пункт 4.1 договору);

У випадку порушення іпотекодавцем та/або позичальником обов'язків за цим договором та/або обов'язків за основним зобов'язанням іпотекодержавтель надсилає іпотекодавцю та/або позичальнику письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги з метою його подальшої реалізації. Якщо протягом зазначеного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотеко держатель може звернути стягнення на предмет іпотеки з метою його подальшої реалізації (пункт 4.2 договору);

- звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з порядком задоволення вимог іпотекодержателя передбаченим п.4.4 цього договору (пункт 4.3 договору);

- у випадку настання будь-якої з підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачених п.4.1 цього договору, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги одним з наступних способів (пункт 4.4 договору):

- шляхом прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність в рахунок виконання основного зобов'язання (пункт 4.4.1 договору);

- шляхом продажу іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. Іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. Ціна продажу предмету іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі незалежної експертної оцінки предмета іпотеки. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цього договору, є правовою. Підставою для реєстрації права власності покупця на предмет іпотеки (пункт 4.4.2 договору);

- у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду чи виконавчого напису нотаріуса реалізація предмету іпотеки здійснюється шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (пункт 4.5 договору);

- цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), іпотека, передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань (пункт 6.2 договору).

Позивач за зустрічним позовом - ТОВ "Сімейний відпочинок" у зустрічній позовній заяві просить суд визнати недійсним кредитний договір №005/1-2011/840 від 24.02.2011, укладений між ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "Євросервіс Енд Трейд" та договір іпотеки від 18.07.2013 укладений між ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "Сімейний відпочинок".

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України, ч.1 ст.215 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою недійсності відповідного правочину.

Згідно з частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В обґрунтування позовних вимог, позивач за зустрічним позовом зазначає, що:

По-перше, умови кредитного договору містять несправедливі умови для боржника. Відповідно до ч.3 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Позивач наголошує на тому, що Конституційний Суд України зазначив, що межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг. Вказує, що в силу аналогії закону до положень кредитного договору необхідно застосовувати ч.2 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", згідно з якою умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Звертає увагу, що обсяг прав та обов'язків сторін за кредитним договором, то прослідковується очевидний дисбаланс, встановлений у правах та обов'язках сторін за кредитним договором. Відповідно до ч.3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішення суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. Таким чином, визнання недійсним кредитного договору в рамках справи №911/2288/15 зумовлює припинення кредитних правовідносин між ПАТ "Банк Камбіо" та ТОВ "Євросервіс Енд Трейд", що прининення забезпечуючого зобов'язання за договором іпотеки, і як наслідок, припинення правовідносин за цим іпотечним договором для позивача за зустрічним позовом.

Суд не погоджується з доводами позивача за зустрічним позовом виходячи з наступного.

Відповідно до п.22 ч.1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг (ст.1-1 Закону України "Про захист прав споживачів").

Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.

За аналогією закону не можуть застосовуватись норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання. Законом України "Про захист прав споживачів" передбачено спеціальний механізм захисту прав споживачів, які відповідно до ст. 1 цього закону є фізичними особами. Враховуючи винятковий, спеціальний характер зазначених норм, вони не можуть поширюватись за аналогією на кредитні правовідносини юридичної особи.

Відтак, положення Закону України "Про захист прав споживачів" не поширюються на спірні правовідносини у справі. Крім того, кредит отримував не ТОВ "Сімейний відпочинок", а ТОВ "Євросервіс Енд Трейд".

За змістом статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів" до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Закон України "Про захист прав споживачів" застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише у тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання споживчого кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Укладаючи кредитний договір (який за правовим змістом не є споживчим), позичальник був ознайомлений відповідно з його умовами, змістом та наслідками порушення зобов'язань за цим договором, що підтвердив своїм підписом в кредитному договорі. При цьому зазначені обставини взагалі не стосуються прав та обов'язків позивача за зустрічним позовом ТОВ "Сімейний відпочинок".

У даній справі, кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі.

Крім того, позивач за зустрічним позовом не зазначив в чому саме полягає "дисбаланс, встановлений у правах та обов'язках сторін за кредитним договором", не обґрунтував та не довів належними та допустимими доказами, обмежившись лише зазначенням своєї суб'єктивної думки про наявність такого.

По-друге, позивач за зустрічним позовом твердить, що відповідно до п.7 ч.1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансовими вважаються такі послуги: надання гарантій та поручительств. Згідно абзацу 7 ч.1 ст.1 Закону України "Про іпотеку", майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язанні іншої особи боржника. Із зазначеного, на думку позивача, випливає, що послуги щодо забезпечення виконання зобов'язання іншої особи боржника містить ознаки фінансової послуги. Наголошує на тому, що позивач за зустрічним позовом, надаючи фінансові послуги на користь відповідача 2 за зустрічним позовом, не був зареєстрований як фінансова установа і відповідно не мав права на здійснення фінансової діяльності, в тому числі і надавати послуги щодо забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника, а відтак оспорюваний договір іпотеки підлягає визнанню недійсним. Крім того, наголошує на тому, що статутом позивача за зустрічним позовом не передбачено такий вид діяльності, як надання фінансових послуг, або надання послуг щодо забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника - ТОВ "Євросервіс Енд Трейд", у зв'язку з чим іпотечний договір суперечить також і статуту товариства, що порушує ст. 62, 207 ГК України.

З такими доводами позивача за зустрічним позовом суд не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ст. 546 ЦК України застава (іпотека) і поручительство є різними видами забезпечення. Тому норми, що регулюють поручительство (ст. 553 - 559 ЦК України), не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави/іпотеки.

Таким чином, твердження позивача за зустрічним позовом, що уклавши договір іпотеки, ТОВ "Сімейний відпочинок" надав фінансову послугу, є безпідставним.

Твердження про те, що укладений договір іпотеки суперечить статуту товариства, є також безпідставним, оскільки відповідно до п.1.22 Статуту позивача за зустрічним позовом, товариство має право вчиняти всі не заборонені законом правочини та виступати стороною договору. Законодавством України, що на момент укладення договору, так і на момент ухвалення рішення у даній справі заборон щодо укладення договору іпотеки юридичною особою не містить.

По-третє, позивач за зустрічним позовом твердить, що предметом іпотеки є дві земельні ділянки, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, а зі змісту ст. 35 ЗК України випливає, що земельні ділянки для ведення садівництва можуть перебувати у власності лише громадян України і садівничих товариств. Враховуючи, що іпотечний договір має застереження щодо переходу відповідача 1 за зустрічним позовом права власності на предмет іпотеки, ТОВ "Сімейний відпочинок" стверджує, що такий договір іпотеки суперечить ч.1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку". Враховуючи наведене, твердить, що іпотечний договір суперечить вимогам ч.1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку", ст.35 Земельного кодексу України, та є недійсним в розумінні ст. ст. 203,215 ЦК України.

З такими доводами позивача за зустрічним позовом суд не погоджується та вважає їх безпідставними. По-перше, ст. 35 ЗК України регламентує набуття громадянами (безоплатне) та юридичними особами на умовах оренди земель для ведення садівництва (індивідуального або колективного) із земель державної або комунальної власності, і не містить жодних заборон перебування зазначених земель у власності юридичних осіб (в тому числі і позивача за зустрічним позовом, який також не є садівничим товариством).

Жоден закон не містить заборони щодо передачі в іпотеку земель для ведення садівництва. Пункт 15 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України передбачає 1) заборону купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, та 2) заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Разом із тим, в даному випадку, земельні ділянки, передані в іпотеку, не перебувають в державній або комунальній власності, та не є землями для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, або землями для ведення особистого селянського господарства.

Позивач за первісним позовом просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, а не шляхом визнання права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ТОВ "Сімейний відпочинок" про визнання недійсним кредитного договору №005/1/2011/840 від 24.02.2011 та договору іпотеки від 18.07.2013 є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054, частиною 1 ст. 1055, частиною 1 ст. 1056 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

В обґрунтування свої вимог Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" зазначає, що виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №005/1-2011/840 від 24.02.2011, надавши ТОВ "Євросервіс Енд Трейд" кредит у порядку та на умовах визначених кредитним договором, на підтвердження чого подає меморіальний ордер №149_41 від 24.02.2011 на суму 510 000,00 доларів США та меморіальний ордер № TR.13249.145.185 від 27.12.2012 на суму 1175000,00 доларів США.

Також, ПАТ "Банк Камбіо" вказує, що ТОВ "Євросервіс Енд Трейд" зобов'язання за кредитним договором №005/1-2011/840 від 25.02.2011 (з врахуванням додаткових угод до нього) не виконано, внаслідок чого станом на 01.10.2015 заборгованість за кредитом становить 1 642 942,15 доларів США та 672 174,00 грн., яка складається з: 1 407 368,46 доларів США прострочена заборгованість по кредиту, 235 573,69 доларів США прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами та 672 174,00 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів. На підтвердження наявності вказаної вище заборгованості позивач за первісним позовом долучив розрахунок суми заборгованості по кредитному договору та банківські виписки.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до п.42 розділу ІІІ "Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України", затвердженого постановою правління Національного Банку України від 04.07.2018 №75 "Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України" підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затверджене постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції та їх обов'язкові реквізити.

Первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують за ознакою "за змістом" на касові та меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).

Касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України.

Меморіальні документи застосовуються банком для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України (пункти 44, 45, 46 розділу ІІІ Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України).

Відповідно до п.57 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. (п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України).

Таким чином, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є первинний бухгалтерський документ у формі виписки банку по рахунку позичальника, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.

З огляду на наведене, банківські виписки по рахунку третьої особи ТОВ "Євросервіс Енд Трейд" є належними доказами в розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов'язань за кредитним договором (із змінами та доповненнями), надання ТОВ "Євросервіс Енд Трейд" кредитних коштів у відповідних розмірах та не виконання останнім своїх грошових зобов'язань за зазначеним кредитним договором (із змінами та доповненнями).

Крім того, ТОВ "Євросервіс Енд Трейд" не заперечував факт отримання кредитних коштів. Відтак, суд встановив, що банк належним чином виконав свої договірні зобов'язання за кредитним договором від 24.02.2011 (в редакції додаткових угод).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з банківських виписок, ТОВ "Євросервіс Енд Трейд" кредитні кошти повертав частково та з порушенням строків встановлених договором, в результаті чого за ним рахується прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 1 407 368,46 доларів США.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість по тілу кредиту в сумі 1 407 368,46 доларів США стягнута з ТОВ "Євросервіс Енд Трейд" рішенням Господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі 911/744/15, яке набрало законної сили. Учасниками справи не подано доказів погашення зазначеної заборгованості.

Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як встановлено судом, кредитним договором від 24.02.2011 №005/1-2011 (з врахуванням змін та доповнень) для розрахунку процентів встановлено наступний порядок.

Банк на умовах цього договору надає позичальнику кредит у сумі 1 685 000,00 доларів США на ведення фінансово-господарської діяльності і поповнення обігових коштів зі сплатою 15,0% річних, та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості 30.09.2015 включно, надалі за текстом кредитом, на умовах визначних цим договором (п.1.1 кредитного договору). У разі відсутності обмежень, встановлених п.3.2.3 договору, банк надає позичальнику кредит шляхом перерахування коштів на поточний рахунок. Проценти за користування кредитом нараховуються банком у валюті кредиту на фактично отриману позичальником суму кредиту за фактичний строк користування ним, з дня видачі кредиту по день повернення кредиту. Кількість днів для розрахунку процентів визначається факт/360 (фактична кількість днів в місяці, а у році умовно 360 днів). Нарахування процентів здійснюється щомісяця за період з 26 числа попереднього місяця по 25 число включно поточного місця та в день повернення кредиту. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту (пункт 2.2 кредитного договору). Позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту щомісячно у строк, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та в день повернення кредиту на рахунок в доларах США в ПАТ "Банк Камбіо". Якщо день сплати процентів або повернення кредиту припадає на вихідний чи святковий день, то така сплата або таке повернення проводиться наступного робочого дня

Виходячи з вищевикладеного та долучених до матеріалів справи банківських виписок по рахунку ТОВ "Євросервіс Енд Трейд", судом встановлено, що за заявлений позивачем період станом на 01.10.2015 за позичальником рахується заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 235 573,69 доларів США.

Заборгованість по процентам за період з 26.08.2014 по 31.01.2015 в сумі 93665,13 доларів США стягнута з ТОВ "Євросервіс Енд Трейд" рішенням господарського суду Київської області від 24.03.2015 у справі 911/744/15, яке набрало законної сили.

Крім того, у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання позивач нарахував передбачену кредитним договором пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 672 174,00 грн.

Відповідно до ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони в умовах кредитного договору в п.4.1 погодили, що за несвоєчасне повернення кредиту та або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,1 процента від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки платежу.

Так, перевіривши розрахунки заборгованості пені на підставі поданих первинних документів, суд дійшов висновку, що розрахунки відповідають вимогам закону, умовам договору та дійсним обставинам кредитних відносин сторін.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт наявності у третьої особи ТОВ "Євросервіс Енд Трейд" простроченої заборгованості за кредитним договором №005/1-2011/840 від 24.02.2011 в розмірі 1 642 942,15 доларів США та 672 174,00 грн. (розрахованої станом на 01.10.2015 та не погашеної на момент розгляду справи).

Відповідно статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки (стаття 11 Закону України "Про іпотеку").

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до п.2.1.4 договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем та/або позичальником зобов'язань по основному зобов'язанню та/або зобов'язання по цьому договору звернути стягнення на предмет іпотеки.

У випадку порушення іпотекодавцем та/або позичальником обов'язків за цим договором та/або обов'язків за основним зобов'язанням іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та/або позичальнику письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги з метою його подальшої реалізації. Якщо протягом зазначеного строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення , іпотеко держатель може звернути стягнення на предмет іпотеки з метою його подальшої реалізації (пункт 4.2 договору).

Позивач за первісним позовом зазначає, що зобов'язання, передбачені кредитним договором, ТОВ "Євросервіс Енд Трейд" належним чином не виконувало, у зв'язку з чим на адресу ТОВ "Євросервіс Енд Трейд" та ТОВ "Сімейний відпочинок" було направлено ряд вимог про усунення порушень по кредитному договору №005/1-2011/840, а саме:

вимога про усунення порушень від 27.05.2015 №22/3095 з доказами її направлення відповідачу ТОВ "Сімейний відпочинок";

вимога про усунення порушень від 27.05.2015 №22/3093 з доказами її направлення третій особі позичальнику ТОВ "Євросервіс енд Трейд";

вимога про усунення порушення від 21.11.2014 №22/2660 та докази її отримання 27.11.2014 відповідачем ТОВ "Сімейний відпочинок";

вимога від 21.11.2014 №22/2658 з доказами її отримання 24.12.2014 третьою особою позичальником ТОВ "Євросервіс енд Трейд",

які залишились без відповіді та виконання.

Враховуючи вище наведене, судом встановлено, що позивач набув право звернення стягнення на предмет іпотеки до закінчення строку повернення кредиту, крім того, в ході розгляду даної справи кінцевий строк повернення кредиту - 30.09.2015 (п.1.2 кредитного договору в редакції додаткової угоди від 18.07.2013) є таким, що настав.

Відповідно до ч.3, 5 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

Так, за договором іпотеки від 18.07.2013 в іпотеку передано:

- земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 7,1369 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружняньська сільська рада; цільове призначення - для ведення садівництва;

- земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 18,5441 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада; цільове призначення - для ведення садівництва.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач за первісним позовом зазначає, що як випливає з висновку експерта, земельні ділянки, на які банк просить суд звернути стягнення у даному позові, з 08.12.2015 як такі вже не існують, оскільки пройшли процедуру поділу, однак ані у висновку експерта, ані у матеріалах справи не є наявні будь-які документальні докази такого поділу. Відтак, у висновку експерта зазначається про припинення існування земельних ділянок як об'єкту цивільних прав, що підтверджує також позивач у своїх поясненнях, разом із тим, у матеріалах справи відсутні будь-які документи щодо земельних ділянок, які утворилися.

ТОВ "Сімейний відпочинок" зазначає про неможливість звернення стягнення на неіснуючі об'єкти цивільних прав, що обставини припинення існування земельних ділянок кадастровий номер НОМЕР_1, площею 7,1369 га, та кадастровий номер НОМЕР_2, площею 18,5441 га товариству "Сімейний відпочинок" невідомі.

З доводами відповідача суд не погоджується з огляду на таке.

Згідно Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови зокрема належності їх на праві власності іпотекодавцю та реєстрації нерухомого майна у встановленому законом порядку як окремого виділеного в натурі об'єкту права власності.

Так, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (№ інформаційної довідки 137813418 від 14.09.2018) земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_2, площею 18,5441 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада; цільове призначення - для ведення садівництва, перебуває на даний час у власності ТОВ "Сімейний відпочинок".

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (№ інформаційної довідки 137812272 від 14.09.2018) земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 7,1369 га, що розташована за адресою: Київська область, Бородянський район, Дружнянська сільська рада; цільове призначення - для ведення садівництва, перебуває на даний час у власності ТОВ "Сімейний відпочинок".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Щодо посилань відповідача, на лист Міськрайонного управління у Бородянському районі та м. Бучі ГУ Держгеокадастру у Київській області, в якому зазначено, що закритих поземельних книг щодо земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в Управлінні не виявлено та на висновок експерта, який був виготовлений за результатами проведення оціночно-земельної експертизи, яким також встановлено, що вказані земельні ділянки припинили своє існування, суд зазначає наступне.

Так, в листі Міськрайонного управління у Бородянському районі та м. Бучі ГУ Держгеокадастру у Київській області зазначено, що закритих поземельних книг щодо земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в Управлінні не виявлено, суд не приймає до уваги, оскільки вказаний лист не спростовує відомості з Державного реєстру прав, які відповідно до закону є достовірними.

Щодо зазначення у висновку експерта від 14.08.2017 №12421/16-41 (аркуші висновку 13-14) про те, що оцінювані земельні ділянки як такі вже не існують, оскільки пройшли процедуру поділу, суд зазначає, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, вказані земельні ділянки існують як об'єкти цивільних прав та належать на праві власності відповідачу ТОВ "Сімейний відпочинок".

Відповідно до положень ст.39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя, заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Так, ТОВ "Сімейний відпочинок" твердить, що з врахуванням заяви про зміну предмету позову ПАТ "Банк Камбіо" не зазначило складові загального розміру заборгованості, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмету іпотеки, та зазначає, що також буде не можливо здійснити і опис земельних ділянок, так як опис повинен бути здійснений щодо зареєстрованого нерухомого майна, що не дає можливості суду прийняти рішення у відповідності до вимог ст. 39 "Про іпотеку".

Суд зазначає, що позивачем зазначено складові загального розміру заборгованості, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмету іпотеки, розрахунок суми заборгованості за кредитом наведений у додатках до заяви про уточнення вимог, підтверджений залученими до матеріалів справи банківськими виписками та судовим рішенням у справі №911/744/15, розрахунок пені судом перевірений.

Щодо неможливості опису земельних ділянок, суд наголошує, що спірні земельні ділянки згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна існують як об'єкти цивільних прав із зазначенням їх місцезнаходження, площі, кадастрового номеру, цільового призначення, належать відповідачу на праві власності, відтак вказані доводи відповідача є недоведими та необгрунтованими.

Встановивши дійсний розмір заборгованості ТОВ "Євросервіс енд Трейд" перед позивачем станом на 01.10.2015 за кредитним договором №005/1-2011/840 від 24.02.2011 на загальну суму 1 642 942,15 доларів США та 672 174,00 грн., а також наявність достатніх підстав для реалізації позивачем права на звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 18.07.2013 №142 з метою часткового погашення заборгованості ТОВ "Євросервіс енд Трейд", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що вимоги первісного позову ПАТ "Банк Камбіо" є обґрунтованими.

Відповідно до ч.6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно договору іпотеки від 18.07.2013 сторони погодили вартість предмету іпотеки, ґрунтуючись на висновку експерта про ринкову вартість земельної ділянки, складеному 01.03.2013, та визначили вартість земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 7,1369 га в сумі 2 475 790,00 грн., вартість земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 18,5441 га в сумі 6 432 950,00 грн., разом 8 908 740,00 грн.

При поданні заяви про зміну предмету позову ПАТ "Банк Камбіо" подав копію висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки, виконаного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Юніверс Консалтинг", відповідно до якого ринкова вартість на дату оцінки 05.01.2016 предмету іпотеки складає: земельної ділянки площею 7,1369 га (НОМЕР_1) - 6 971 194,80 грн.; земельної ділянки площею 18,5441 га (НОМЕР_2) - 18 114 321,60 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.07.2016 у справі було призначено судову оціночно-земельну експертизу, на виконання якої Київським НДІ судових експертиз було надано висновок експерта від 14.08.2017 №12421/16-41.

Так, експертом не визначено дійсну ринкову вартість земельних ділянок, переданих в іпотеку. У висновку зазначено, що вартість земельних ділянок визначалась як ймовірне значення, і станом на 07.12.2015 воно складає: для земельної ділянки площею 7,1369 га (НОМЕР_1) - 2 169 000,00 грн.; для земельної ділянки площею 18,5441 га (НОМЕР_2) - 5 590 000,00 грн. При цьому твердження експерта про те, що зазначені земельні ділянки як такі вже не існують, спростовуються відомостями з Державного реєстру прав.

На підставі наведеного та враховуючи положення ч.6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правомірного висновку, що в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Євросервіс Енд Трейд" за кредитним договором №005/1-2011/840 від 24.02.2011 (з усіма змінами та доповненнями) перед позивачем, яка станом на 01.10.2015 становить в загальній сумі 1 639 942,15 доларів США та 672 174,00 грн., слід звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 18.07.2013 зареєстрованим в реєстрі за №142, а саме: на земельні ділянки кадастрові номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2 шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 6 971 194,80 грн. та 18 114 321,60 грн..

Визначаючи початкову ціну продажу земельних ділянок на підставі висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки, виконаного суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Юніверс Консалтинг" на дату оцінки 05.01.2016, суд враховує, що зазначена оцінка проведена за станом на більш пізню дату, визначена як дійсна ринкова вартість, а не ймовірне значення; крім того, метою звернення стягнення на предмет іпотеки є погашення заборгованості за кредитом (права за яким заставлені до НБУ за Договором застави майнових прав від 05.12.2013), яка є значно більшою, ніж вартість предметів іпотеки, а можливість поступового зниження ціни реалізації передбачена ст.61 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідачем за первісним позовом не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача за первісним позовом.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 24.09.2018р. у справі № 911/2288/15 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімейний відпочинок" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2018р. у справі № 911/2288/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/2288/15 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.І. Буравльов

Н.Ф. Калатай