Постанова

від 14.02.2019 по справі 920/283/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2019 р. Справа№ 920/283/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Коротун О.М.

Чорна Л.В.

за участю секретаря судового засідання Котенка О.О.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання від 14.02.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сумської міської ради

на рішення господарського суду Сумської області

від 09.08.2018 (повний текст рішення складено 10.08.2018)

у справі №920/283/18 (суддя Коваленко О.В.)

за позовом Приватного підприємства "Курський 81"

до Сумської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рецепти Здоров'я"

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Курський 81" звернулося до господарського суду Сумської області із позовом до Сумської міської ради про визнання укладеної Додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 02 квітня 2014 року, укладеного між Сумською міською радою, від імені територіальної громади міста Суми (код 23823253), як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рецепти здоров'я" (код 37846140), як орендарем, з іншої сторони, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, в редакції, яка викладена в прохальній частині позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 вересня 2015 року на підставі протокольного рішення засідання зборів учасників ТОВ "Рецепти Здоров'я" було прийнято рішення про створення Приватного підприємства "Курський 81" шляхом реорганізації (виділення) з ТОВ "Рецепти Здоров'я". На підставі розподільчого балансу та протокольного рішення засідання зборів учасників ТОВ "Рецепти Здоров'я" на баланс Приватного підприємства "Курський 81" 02 квітня 2015 року було передано магазин №8 за адресою: проспект Курський 81 А, м. Суми. Таким чином, позивач - ПП "Курський 81" набув право власності на будівлю магазину, загальною площею 109,4 кв.м. за адресою: проспект Курський 81 А, м. Суми, яка знаходиться на земельній ділянці та є об'єктом Договору оренди земельної ділянки від 02 квітня 2014 року. Приватне підприємство "Курський 81" неодноразово зверталося до відповідача з пропозицією внести зміни до Договору в частині заміни сторони з ТОВ "Рецепти здоров'я" на ПП "Курський 81", відповідно до положень ч.2 статті 120 Земельного кодексу України, ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі", проте питання про надання згоди щодо внесення змін до договору оренди Сумська міська рада не прийняла.

Рішенням господарського суду Сумської області від 09.08.2018 позов задоволено. Визнано укладеною Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 02 квітня 2014 року, укладеного між Сумською міською радою, від імені територіальної громади міста Суми (в редакції, викладеній в резолютивній частині). Стягнуто з Сумської міської ради (40030, м. Суми, майдан Незалежності, 2, код 23823253) на користь Приватного підприємства "Курський 81" (40009, м. Суми вул. Куликівська, 27, код 39992851) 1762 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Сумська міська рада звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду Сумської області від 09 серпня 2018 року у справі №920/283/18. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального права. При цьому скаржник зазначив, що у відповідності до положень ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, вносити будь-які зміни в уже існуючий договір, зокрема, укладати додаткові угоди до нього має право виключно сторона договору; оскільки позивач не є стороною договору оренди, його права та законні інтереси цим договором порушено не може бути, тому він не має права вносити у договір оренди жодних змін, зокрема укладати додаткові угоди до нього, у тому числі у судовому порядку, та не має законних підстав звертатись до суду з такими позовними вимогами.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №920/283/18 за апеляційною скаргою Сумської міської ради.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.09.2018 призначено розгляд апеляційної скарги на 16.10.2018.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

В поясненнях у справі третя особа зазначала про те, що підтверджує обставини та посилання на документи, викладені у поданому позивачем відзиві на апеляційну скаргу, просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Також третя особа у даних поясненнях звернулась з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рецепти Здоров'я".

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" №454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Харківський апеляційний господарський суд.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 31 ГПК України, ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" 04.10.2018 Харківським апеляційним господарським судом передано Північному апеляційному господарському суду справу №920/283/18 за позовом Приватного підприємства "Курський 81" до Сумської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рецепти Здоров'я", про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2018 апеляційну скаргу Сумської міської ради передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Суліма В.В., Коротун О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сумської міської ради на рішення господарського суду Сумської області від 09.08.2018 у справі №920/283/18.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 закінчено проведення підготовчих дій; розгляд справи №920/283/18 призначено на 20.12.2018.

З 27.11.2018 головуючий суддя Іоннікова І.А. перебувала на лікарняному та з 26.12.2018 приступила до виконання своїх обов'язків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 призначено справу до розгляду на 10.01.2019.

14.01.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить скасувати оскаржуване рішення, закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, при цьому відповідач посилається на положення п.2 ч.1 ст. 231, ч.1 ст. 278 ГПК України та зазначає, що позивачем 19.10.2018 на підставі договору купівлі-продажу №4090 відчужено нежитлове приміщення, яке знаходиться на земельній ділянці, яка є об'єктом спірного Договору оренди, тобто на даний час позивач не є власником нерухомого майна, фактично не користується земельною ділянкою, а тому позовні вимоги у даній справі втратили свою актуальність; також відповідач звертає увагу на те, що строк дії спірного Договору оренди земельної ділянки припинив свою дію 24.12.2018.

Згідно останнього розпорядження Північного апеляційного господарського суду у справі №920/283/18 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №920/283/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Коротун О.М., Чорна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 прийнято апеляційну скаргу Сумської міської ради на рішення господарського суду Сумської області від 09.08.2018 у справі №920/283/18 до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Коротун О.М., Чорної Л.В.; призначено справу до розгляду на 14.02.2019.

Судове засідання в суді апеляційної інстанції 14.02.2019 здійснювалось в режимі відеоконференції за клопотанням Сумської міської ради.

В судове засідання апеляційної інстанції 14.02.2019 представники позивача, третьої особи не з'явилися.

Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників позивача, третьої особи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 14.02.2019 представник відповідача підтримав клопотання про закриття провадження у справі.

Розглянувши вказане клопотання, яке фактично за своїм змістом є доповненням до апеляційної скарги, колегія суддів відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.

Повноваження суду апеляційної інстанції, зокрема, щодо закриття апеляційного провадження встановлені ст. 264 ГПК України, яка не містить такої підстави як відсутність предмету спору. При цьому стаття 264 ГПК України містить вичерпний перелік підстав для закриття апеляційного провадження.

Більш того, ст. 275 ГПК України надає право суду апеляційної інстанції, лише за результатами розгляду апеляційної скарги при наявності правових підстав та за результатами перегляду в апеляційному порядку рішення місцевого суду, зокрема, при скасуванні (повністю або частково), закрити провадження у справі. Підстави для скасування судового рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі (за результатами апеляційного провадження) визначені у ст. 278 ГПК України, частина першої якої, у разі наявності відповідних обставин, відсилає до приписів ст. 231 ГПК України, якими безпосередньо врегульована така процесуальна дія як закриття провадження у справі.

Відповідна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №415.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

02 квітня 2014 року на підставі рішення Сумської міської ради від 18 грудня 2013 року №2925-МР "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок підприємствам, установам, організаціям, підприємцям і громадянам" між Сумською міською радою, від імені територіальної громади міста Суми і Товариством з обмеженою відповідальністю "Рецепти здоров'я" було укладено Договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), відповідно до умов якого відповідач передав, а третя особа прийняла в оренду виділену в натурі (на місцевості) земельну ділянку загальною площею 0,0947 га, кадастровий номер - 5910136600:05:007:0111, за адресою: м. Суми, проспект Курський, 81 А.

Зі змісту п. 1.1. Договору вбачається, що на земельній ділянці знаходиться нежитлова споруда.

Відповідно до п. 2.1. Договору земельна ділянка за функціональним призначенням надається в оренду під розміщеним магазином, згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель - землі громадської забудови (03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі).

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що Договір укладається строком до 24 грудня 2018 року. По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Згідно п. 5.9. Договору перехід права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (поновлення, припинення) договору оренди земельної ділянки, але є підставою для переходу права на землю, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.

Зі змісту п. 8.1. Договору вбачається, що цей Договір набирає чинності з моменту державної реєстрації права оренди на земельну ділянку.

Відповідно до п. 8.2. Договору право оренди на земельну ділянку підлягає державній реєстрації відповідно до вимог діючого законодавства, про що орган, що здійснив реєстрацію права оренди, видає Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Договір зареєстровано у Реєстраційній службі Сумського міського управління юстиції, про що в Державному реєстрі прав вчинено запис 22 вересня 2014 року за №7105468.

Як встановлено колегією суддів, 02 вересня 2015 року на підставі протокольного рішення засідання зборів учасників ТОВ "Рецепти Здоров'я" було прийнято рішення про створення Приватного підприємства "Курський 81" шляхом реорганізації (виділення) з ТОВ "Рецепти Здоров'я".

На підставі розподільчого балансу та протокольного рішення засідання зборів учасників ТОВ "Рецепти Здоров'я" на баланс Приватного підприємства "Курський 81" 02 квітня 2015 року було передано магазин №8 за адресою: проспект Курський 81 А, м. Суми.

Таким чином, позивач - ПП "Курський 81" набув право власності на будівлю магазину, загальною площею 109,4 кв.м. за адресою: проспект Курський 81 А, м. Суми, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 732312959101, номер запису про право власності - 11298430, дата державної реєстрації права власності - 22.09.2015, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 23.09.2015, індексний номер 44379338, та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.11.2017 р., які містяться в матеріалах справи (а.с. 20-21 т.1).

Судом встановлено, що об'єкт нерухомого майна - будівля магазину розташована на земельній ділянці, яка є об'єктом Договору, інші об'єкти нерухомого майна на земельній ділянці відсутні.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією внести зміни до Договору в частині заміни сторони з ТОВ "Рецепти здоров'я" на ПП "Курський 81", що підтверджується відповідними заявами №21 від 20.10.2015, №25 від 15.01.2016, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 22, 23 т.1), проте відповідно до рішення Сумської міської ради від 07.06.2016 №875-МР позивачу було відмовлено у наданні згоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 22.09.2014 (а.с. 24 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Курський 81" (новий власник будівлі магазину) та ТОВ "Рецепти Здоров'я" (попередній власник будівлі магазину), на підставі статей 638-654 Цивільного кодексу України, 21 березня 2018 року звернулися із заявою до приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Сумської області Висєканцевої Т.С. з проханням передати Сумській міській раді спільну пропозицію (оферту) укласти додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки. До заяви було додано: підписану сторонами додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки; копію договору оренди земельної ділянки від 02.04.2014 б/н; копію витягу з ЄДРПОУ про ТОВ "РЕЦЕПТИ ЗДОРОВ'Я", копію витягу з ЄДРПОУ про ПП "Курський 81", копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.09.2015, індексний номер 44379338, копію довіреності від 19.03.2018 № 829 на ім'я Шапошнік І. В., копію довіреності від 21.03.2018, №405 на ім'я Кірноз Р. А., копію статуту ТОВ "РЕЦЕПТИ ЗДОРОВ'Я"; копію статуту ПП "Курський 81".

21 березня 2018 року вказана заява та додані до неї документи були передані Сумській міській раді, що підтверджується Свідоцтвом від 06.04.2018, виданим приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області Висєканцевою Т.С.

ТОВ "Рецепти Здоров'я" та ПП "Курський 81" пропонували укласти додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки від 02 квітня 2014 року в редакції, викладеній в доданій до заяви додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 02.04.2014 б/н, якою замінити сторону договору, а саме: замість Товариства з обмеженою відповідальністю "Рецепти Здоров'я" вказати Приватне підприємство "Курський 81"; в преамбулі договору замість слів "Товариство з обмеженою відповідальністю "Рецепти здоров'я" (код ЄДРПОУ 37846140) вказати Приватне підприємство "Курський 81" (код 39992851); встановити обов'язок ПП "Курський 81" по сплаті орендної плати з моменту набуття чинності цієї додаткової угоди; всі інші умови договору оренди земельної ділянки залишити без змін; вважати цю додаткову угоду невід'ємною частиною Договору оренди земельної ділянки від 02 квітня 2014 року.

Жодних зауважень щодо пропозицій позивача внести зміни у Договір оренди земельної ділянки, а також зустрічних пропозицій від відповідача не надходило. Лише 20 червня 2018 Сумською міською радою прийняте рішення №3540-МР, яким позивачу було повторно відмовлено в наданні згоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02.04.2014 (а.с. 100 т.1).

Як зазначено в позовній заяві, відмова відповідача в оформленні документа на підтвердження виникнення права оренди, позбавляє позивача можливості звернутися з відповідною заявою до державного реєстратора у зв'язку з чим позивач змушений звертатися до суду з даним позовом за захистом порушеного права.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються, насамперед Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями ч.2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент передачі будівлі магазину на баланс ПП "Курський 81") встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент передачі будівлі магазину на баланс ПП "Курський 81") до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Отже, наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами.

При цьому суд звертає увагу на те, що ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов'язанні.

Відповідна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 03 березня 2018 року у справі №904/6296/17.

Відповідно до ч.ч.1, 2 п. "д" ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частина 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як встановлено вище, пропозицію внести зміни в Договір оренди земельної ділянки було подано до Сумської міської ради 21 березня 2018 року (свідоцтво нотаріуса від 06.04.2018), отже Сумська міська рада була зобов'язана повідомити іншу сторону про результати її розгляду в строк до 10 квітня 2018 року включно.

В матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем на адресу позивача або третьої особи відповіді на звернення позивача протягом строку, встановленого ст. 188 ГПК України.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.11.2017, орендарем земельної ділянки, що є об'єктом оренди за Договором оренди земельної ділянки, значиться попередній власник будівлі магазину - ТОВ "Рецепти здоров'я", право користування землею у якого припинилося в силу дії імперативної норми закону.

Відповідно ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно ст.1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право оренди земельної ділянки.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовна вимога Приватного підприємства "Курський 81" про визнання укладеної додаткової угоди до Договору оренди земельної ділянки від 02 квітня 2014 року, укладеного між Сумською міською радою, від імені територіальної громади міста Суми (код 23823253), як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рецепти здоров'я" (код 37846140), як орендарем, з іншої сторони, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, в редакції, яка викладена в прохальній частині позовної заяви, є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Сумської міської ради залишити без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 09.08.2018 у справі №920/238/18 - без змін.

Матеріали справи №920/238/18 повернути до господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді О.М. Коротун

Л.В. Чорна

повний текст постанови складено 22.02.2019