Рішення

від 20.02.2019 по справі 904/101/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2019м. ДніпроСправа № 904/101/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спецтехніка", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Вуд Процесінг", м. Дніпро

про стягнення 105 791,39 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: Потапенко В.Г., ордер серія КС№32582 від28 грудня 2018 року, адвокат

Від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спецтехніка" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Вуд Процесінг" заборгованість в розмірі 105 791,39 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 90 752,56 грн.;

- пеня у розмірі 10 171,23 грн.;

- 3% річних у розмірі 850,52 грн.

- інфляційні втрати у розмірі 4 017,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №2307/2018-О від 23.07.2018 в частині своєчасного та в повному обсязі внесення орендних платежів. За порушення строків сплати орендної плати позивач на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував 3% річних у розмірі 850,52 грн. за період прострочки з 04.08.2018 по 28.12.2018 та інфляційні втрати у розмірі 4 017,08 за серпень-листопад 2018 року.

Також, позивач нарахував суму пені за порушення строків оплати у розмірі 10 171,23 грн. за загальний період з 04.08.2018 по 28.12.2018.

04 лютого 2019 року до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спецтехніка" надійшли уточнення попереднього розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, у розмірі 14 467,20, який складається з: - 1 921,00 грн. судового збору; - 12 500 грн. послуги адвоката; - 46,20 грн. поштові витрати.

Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Вуд Процесінг", відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання призначене для розгляду справи не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи (ухвала про відкриття провадження у справі від 09.01.2019 отримана відповідачем 31.01.2019, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4930007196670, а.с.90; ухвала про відкладення розгляду справи отримана відповідачем 13.02.2019, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4930007424673 міститься в матеріалах справи).

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2019, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

13 лютого 2019 року до господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Вуд Процесінг" про відкладення розгляду справи, у зв'язку із перебуванням представника у відпустці.

Клопотання судом відхилено, оскільки коло представників юридичної особи є необмеженим, а відкладення розгляду справи є правом, за наявності достатніх підстав, а не обов'язком суду. До клопотання про перенесення судового засідання позивачем не додано доказів поважності причин неявки представника у судове засідання (доказів відсутності на підприємстві інших представників, тощо), а інші підстави для відкладення розгляду справи - відсутні. Крім того, ухвалою суду від 05.02.2019 розгляд справи на клопотання відповідача відкладався, однак відповідач доказів поважності причин неявки у судове засідання 05.02.2019 не надав.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2019 відкрито провадження у справі №904/101/19, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного провадження, призначено перше судове засідання на 05.02.2019. З 05.02.2019 розгляд справи відкладений на 11.02.2019, з 11.02.2019 на 20.02.2019.

У судовому засіданні 20.02.2019 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спецтехніка" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дисконтний клуб "Євро Вуд Процесінг" (орендар) укладено договір оренди №2307/2018-О, предметом якого (п. 1.1) є надання орендодавцем в строкове платне користування (оренду) підйомно-транспортного обладнання (навантажувачі, річтраки, транспортувальники та інше), далі за текстом договору пойменоване як майно або об'єкт оренди, за умови сплати останнім орендної плати згідно додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору. Перелік майна, що передається оренду за даним договором та його кількість та вартість, зазначено в додатку №1 до даного договору, що є його невід'ємною частиною, технічна характеристика майна, що передається в оренду за даним договором, зазначена в додатку №4 до даного договору, що є його невід'ємною частиною.

Майно передається в оренду з метою його використання для виробничих та будь-яких інших господарських (підприємницьких) потреб орендаря. Напрямки використання майна визначаються орендарем самостійно, без необхідності отримання погодження від орендодавця (п. 1.2 договору)

Орендодавець гарантує та підтверджує, що орендар матиме можливість безперешкодно користуватися майном відповідно до умов цього договору, і права орендаря не будуть обмежуватися. Орендодавець гарантує, що майно на момент укладення даного договору будь-якій іншій особі не продано, не подаровано, не передано у користування (оренду, лізинг тощо), не є предметом судового спору або вимог інших осіб, будь-які права у інших на майно відсутні, обмеження, що можуть створити орендарю перешкоди у користуванні відсутні (п. 1.3 договору).

Згідно п. 12.2 цей договір набирає чинності (вважається укладеним) з моменту його підписання і діє згідно істотних умов, зазначених у даному договорі і додатках до нього.

Строк користування орендарем майном визначається в додатку №1 до цього договору та починає свій перебіг з моменту підписання сторонами Акту приймання - передачі майна (п. 2.1 договору).

В разі закінчення строку користування об'єктом оренди та в інших випадках повернення майна, орендар зобов'язаний повернути майно орендодавцю, а орендодавець зобов'язаний прийняти майно у орендаря (п. 2.2 договору).

За умовами пункту 4.1 договору орендодавець зобов'язаний передати орендарю за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, селище Чабани, вул. Машинобудівників 1. Транспортування від місця загрузки до місця експлуатації майна, здійснюється орендарем за його рахунок. Приймання орендарем майна в оренду оформлюється шляхом складання Акту приймання-передачі майна (додаток №2), який підписується повноважними представниками сторін і скріплюється їх печатками. Строк постачання майна вказується в додатку 1.

Орендар виплачує орендодавцю орендну плату за користування майном відповідно до додатку №1, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 3.1 договору)

Відповідно до додатку №1 до договору оренди №2307/2018-О від 23.07.2018 (а.с. 23-24) Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спецтехніка" зобов'язалося передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Дисконтний клуб "Євро Вуд Процесінг" у строкове платне користування (оренду) майно: навантажувач Hyster H4.0FT6 газовий, орендна плата з одиниці майна за один місяць - 934 Євро, еквівалент розміру орендної плати з одиниці майна за один місяць - 28 825,67 грн. з ПДВ, відновлювальною вартістю 558 000,00 грн. з ПДВ. (п. 1.3 додатку).

Розмір орендної плати за один календарний місяць користування кожною окремою одиницею майна та розмір відновлювальної вартості, зазначені в п. 1.3 даного додатку в гривні, розраховані виходячи з наступного курсу НБУ євро до гривні: 1 Євро = 30,8626 грн. (погоджений сторонами курс на дату укладання нього додатку) і є попередньою орієнтовною ціною, яка підлягає перегляду відповідно до п.1.1.4 даного додатку і діє до встановлення остаточної ціни. Еквівалент орендної плати за місяць в іноземній валюті з кожної окремої одиниці майна з урахуванням ПДВ зазначено в п. 1.3 даного додатку. Загальна сума орендної за все майно на місяць, з урахуванням ПДВ, становить 934 євро (дев'ятсот тридцять чотири євро 00 центів) (п. 1.1.1 додатку).

Згідно п. 1.1.2 додатку орендна плата за звітний місяць оренди сплачується не пізніше 3-го робочого дня такого звітного місяця.

Платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривні). Всі платежі здійснюються шляхом перерахування орендарем грошових коштів на поточний рахунок орендодавця за цим договором. У випадку підвищення рівня курсу євро до української гривні на день виставлення рахунку фактури відповідно до курсу НБУ (Національний Банк України) у порівнянні із курсом, зазначеним в п. 1.1.1 цього додатку, орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендні платежі, в сумі визначеній в п. 1.1.1 цього додатку з коригуванням на зміну курсу гривні до євро на дату виставленого орендодавцем рахунку (п. 1.1.3 додатку).

Згідно п. 1.1.5 додатку №1 до договору рахунок-фактура за поточний місяць оренди має бути виставлений не пізніше кожного першого числа поточного місяця із зазначенням курсу євро до української гривні на НБУ на день, що передував дню виставлення рахунку.

Початок строку оренди: з дня підписання Акту прийому-передачі майна (п. 1.2.1 додатку).

Строк оренди майна становить 12 (дванадцять) місяців з дня передачі майна у користування орендарю за Актом прийому-передачі майна, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками (п. 1.2.2 додатку).

За актом приймання-передачі обладнання (майна) № 1 від 31.07.2018 (додаток 2 до договору оренди) Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спецтехніка" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Дисконтний клуб "Євро Вуд Процесінг" в оренду обумовлене договором майно (а.с.25).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу акти здачі-приймання робіт (надання послуг) разом з рахунками-фактурами на оплату орендної плати (а.с. 29-34), а саме:

- Акт №ОУ-0000750 від 31.08.2018 за серпень 2018 року на загальну суму 24 541,47 грн. (рахунок-фактура №СФ-000006332 від 01.08.2018 на суму 29 449,76 грн.);

- Акт №ОУ-0000882 від 28.09.2018 за вересень 2018 року на загальну суму 25614,56 грн. (рахунок-фактура №СФ-000007467 від 03.09.2018 на суму 30 737,47 грн.) ;

- Акт №ОУ-0001017 від 31.10.2018 за жовтень 2018 року на загальну суму 25471,11 грн. (рахунок-фактура №СФ-000008363 від 01.10.2018 на суму 30 565,33 грн.)

У зв'язку з несплатою заборгованості за договором оренди за користування майном позивачем на адресу відповідача направлено лист від 29.10.2018, вих. №238, про розірвання договору оренди №2307/2018-0 від 23.07.2018 та повернення майна/обладнання (навантажувача Hyster H4.0FT6, газовий, 1 шт.).

За актом приймання-передачі обладнання (майна) №2 від 01.11.2018 (додаток 5 до договору оренди) відповідач повернув позивачу орендоване майно (а.с.28).

Позивач посилається на несплату відповідачем орендної плати, просить стягнути заборгованість у розмірі 90 752,56 грн., що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України та п.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Обов'язок своєчасної сплати орендної плати орендарем передбачено п. 3.5. договору, ч.5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.285 Господарського кодексу України.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідач свої зобов'язання за договором оренди не виконав, заборгованість складає 90 752,56 грн.

З огляду на положення підпункту 1.1.2. додатку №1 до договору строк оплати орендної плати є таким, що настав:

- за Актом №ОУ-0000750 від 31.08.2018 на суму 29 449,76 грн. - 03.08.2018, прострочка виконання зобов'язання виникає з 04.08.2018;

- за Актом №ОУ-0000882 від 28.09.2018 на суму 30 737,47 грн. - 05.09.2018, прострочка виконання зобов'язання виникає з 06.09.2018;

- за Актом №ОУ-0001017 від 31.10.2018 на суму 30 565,33 грн. - 03.10.2018, прострочка виконання зобов'язання виникає з 04.10.2018;

Доказів оплати заборгованості у розмірі 90 752,56 грн. відповідач не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 90 752,56 грн.

Крім основного боргу, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 10 171,23 грн., 3% річних у розмірі 850,52 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4 017,08 грн.

Згідно ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 04.08.2018 по 28.12.2018 у розмірі 10 171,23 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 цього Закону).

Пунктом 2.1 постанови пленуму Вищого Господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що пеня це договірна санкція.

Разом з цим, умовами спірного договору не передбачено такого виду відповідальності орендаря, як сплату пені за порушення строків оплати, а тому вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 850,52 грн. за загальний період з 04.08.2018 по 28.12.2018 та інфляційні втрати у розмірі 4 017,08 грн. за період серпень-листопад 2018.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку трьох відсотків річних встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку, у зв'язку з чим три відсотки річних за спірний період підлягають стягненню у сумі 849,89 грн.

Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

При здійсненні перевірки розрахунку втрат від інфляції судом встановлено, що позивачем не враховані рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97, у зв'язку з чим сума втрат від інфляції, яка підлягає стягненню складає 4 014,21грн.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 97 370,28 грн., з яких 90 752,56 грн. - основний борг, 849,89 грн. - 3% річних та 4 014,21 грн. - інфляційні втрати.

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 12 500,00 грн. та 46,20 грн. витрат пов'язаних з розглядом справи (послуги поштового зв'язку).

Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу ; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду .

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом вищенаведених норм ГПК України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

При цьому, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами статті 129 ГПК України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Врахувавши вказане та надані позивачем докази (договір про надання правової допомоги №1 від 17.08.2018 з додатком (а.с.53-56), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2749/10 від 27.01.2005 (а.с.62), ордер серія КС№32582 від 28.12.2018 (а.с.61), розрахунок наданих адвокатом послуг, платіжне доручення №7433 від 26.12.2018 на суму 10 000,00 грн. (а.с. 58), акт здачі-приймання наданих послуг №32 від 28.12.2018 (а.с. 60), платіжне доручення №7734 від 30.01.2019 на суму 2 500,00 грн. (а.с. 77), акт здачі-приймання наданих послуг №37 від 05.02.2019 (а.с. 89)), проаналізувавши складність дій, вчинених адвокатом протягом розгляду справи (підготовка позову, розрахунків, участь у судових засіданнях), суд дійшов висновку про адекватність визначеного розміру вартості адвокатських послуг.

Враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, витрати на оплату правової допомоги покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 11 297,78 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 592,54 грн. грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 11 297,78 грн. та 41,76 грн. витрат пов'язаних з розглядом справи (послуги поштового зв'язку, що підтверджуються описом вкладення та фіскальним чеком від 29.12.2018 №3000462165, а.с.8).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання позову до господарського суду ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 921,00 грн., у той час, як до сплати підлягав судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. (мінімальна ставка), тобто позивачем внесено судовий збір у більшому розмірі (на 159,00 грн.), ніж підлягав сплаті.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" у випадку внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається виключно за клопотанням особи. На час прийняття рішення такого клопотання не надходило, що не позбавляє позивача права подати зазначене клопотання після прийняття рішення.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спецтехніка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Вуд Процесінг" про стягнення 105 791,39 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Вуд Процесінг" (49087, м. Дніпро, вул. Калинова, 68, ідентифікаційний код 40233962) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Спецтехніка" (03170, м. Київ, вул. Перемоги, 9, оф. 7, ідентифікаційний код 32210390) заборгованість з орендної плати у розмірі 90 752 (дев'яносто тисяч сімсот п'ятдесят дві) грн. 56 коп., 3% річних у розмірі 849 (вісімсот сорок дев'ять) грн. 89 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 014 (чотири тисячі чотирнадцять) грн. 21 коп., витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 592 (одна п'ятсот дев'яносто дві) грн. 54 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 297 (одинадцять тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 78 коп. та витрати пов'язані з розглядом справи у розмірі 41 (сорок одна) грн. 76 грн. про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.02.2019

Суддя Н.М. Євстигнеєва