Рішення

від 20.02.2019 по справі 904/265/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2019м. ДніпроСправа № 904/265/19

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Сулимі Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

про стягнення шкоди, заподіяної при перевезенні вантажу в розмірі вартості недостачі в сумі 13928грн.55коп.

Представники:

Від позивача: Бойко Н.Л., дов. 199-4016 від 29.08.18р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" звернулось до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з позовом про стягнення шкоди, заподіяної при перевезенні вантажу в розмірі вартості недостачі в сумі 13928грн.55коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на втрату перевізником частини вантажу, що перевозився відповідно до залізничної накладної №50143825.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача в судове засідання від 20.02.2019р. не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з пунктом 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України судові рішення вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2019р. була отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 28-29).

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність. Тому судове засідання проводиться за відсутності його повноважного представника і причини неявки цього представника у засідання судом не визнаються поважними.

На день розгляду справи у судовому засіданні від 20.02.2019р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до п. 9 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд може розглянути справу за наявними в ній доказами.

Враховуючи, що від відповідача повідомлення щодо неможливості участі у судовому засіданні від 20.02.2019р. до Господарського суду Дніпропетровської області не надходило, відзив на позовну заяву не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши представника позивача, суд встановив.

09.06.2018р. зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці здійснено відправлення вагонів №№56442833, 67694356, 52798048, 53501300 згідно накладної №50143828 на станцію Нікополь Придніпровської залізниці (одержувач - Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів").

На станції призначення Нікополь Придніпровської залізниці був складений комерційний акт №466001/145 від 15.06.2018р. (а.с.15).

Відповідно до розділу "Д" комерційного акту №466001/145 від 15.06.2018р. на підставі акту загальної форми №34683 від 13.06.2018р. станції Запоріжжя Ліве проведена комісійна видача вантажу вантажоодержувачу, зі зважуванням вагона на справних 100 т тензометричних вагонних вагах одержувача, перевірених органами Держстандарту 28.01.2017р., комісією у складі: приймальника, представника одержувача, виконуючого обов'язки ДС.

В акті зазначено, що згідно перевізного документу в вагоні №53501300 значиться вага: тара 22940 кг, нетто 48160 кг. Фактично виявилася вага, брутто 68400 кг. тара з документу 22940 кг, нетто 45460 кг, що менше ваги за документом на 2700 кг. По документу - вантаж маркований широкою повздовжньою полосою вапном, рівень навантаження не вказаний. У дійсності навантаження вище бортів 15 см вантаж маркован широкою повздовжньою полосою вапном над 1,2 люками поглибнення довжиною 300 см, шириною 200-250 см, глибиною 40-60 см, над люками 6-7 поглиблення довжиною 300 см, шириною 200-250 см, глибиною 40-60 см. Над 1-2, 6-7 люками порушено маркування. Вагон бездверний люка були закриті, течі вантажу не було. При повторному зважуванні дані не змінилися.

Позивач вважає, що недостача вантажу в спірному вагоні виникла з вини відповідача, який не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, та просить стягнути вартість недостачі горішку коксового в сумі 13928грн.55коп., що і є причиною спору.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Загальна сума відшкодування збитку за незбережений вантаж в усіх випадках не може перевищувати суми, яка сплачується за повністю втрачений вантаж. Оскільки спірний вагон з вугільним концентратом був прийнятий залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідно до положень статті 110 Статуту залізниці України відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу, покладається на залізницю.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах, а саме: кокс.

Таким чином, вартість вагової недостачі вугілля з урахуванням норми природної втрати у вагонах №№56442833, 67694356, 52798048, 53501300 в даному випадку становить 13928грн.55коп.

Згідно ст.924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Також, відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини; у транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника; за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Статтею 23 Закону України від 04.07.1996р. №273/96-ВР "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України; перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України; за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно ст. 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов'язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках продезінфіковані вагони та контейнери; оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття; вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари; саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні; згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження; отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер); у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника; винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу; прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера; у такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю; якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника; для правильного вирішення питань щодо відповідальності за незбереження вантажу внаслідок технічної несправності рухомого складу господарський суд повинен провести досконале дослідження не тільки комерційного акта, але й акта про технічний стан вагону або контейнера і дати їм відповідну оцінку (пункт 3.9 роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

Відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

- за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

- за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

- за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень.

За результатом розрахунку здійснено судом сума недостачі складає 13928грн.55коп. У вагоні №53501300 на суму 13928грн.55коп. (2700кг - виявлена недостача) - 963кг (норма недостачі 2% маси вантажу) = 1416кг. 1416кг х 8198грн.28коп.(сума ціна за тону)+ 20% (ПДВ) = 13928грн.55коп.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що вантажовідправником вантаж завантажений у справні в технічному стані вагони, в комерційному відношенні придатні, тому безпідставні заперечення відповідача щодо заявленого позову.

За наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 13928грн.55коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись нормами Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. (із змінами та доповненнями), Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000р. (Зареєстрований: Мін'юст України, 24.11.2000 за №862/5083), Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, статей Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення шкоди, заподіяної при перевезенні вантажу в розмірі вартості недостачі в сумі 13928грн.55коп. - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниці "Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м. Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 108) на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, код ЄДРПОУ 00186520) шкоду, завдану недостачею, в розмірі 13928грн.55коп. та судовий збір в розмірі 1921грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В судовому засіданні 20.02.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 25.02.2019р.

Суддя Р.Г.Новікова