Рішення

від 25.02.2019 по справі 904/5551/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600 E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.02.2019р. Справа № 904/5551/18 За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпро До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Профресурс Дніпро», м. Дніпро   Третя особа: Дніпропетровське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, м. Дніпро Про: розірвання договору, виселення та стягнення 37  820, 65 грн. Суддя  Васильєв О.Ю. ПРЕДСТАВНИКИ: не викликалися СУТЬ СПОРУ: Регіональне відділення ФДМУ по Дніпропетровській області (позивач) 11.12.18р. звернувся  з позовом до ТОВ «Профресурс Дніпро» ( відповідач) про розірвання  договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 19.09.17р. №12/02-6399-ОД (укладеного між сторонами) та  стягнення  37 820, 65  грн.  ( в т.ч. :  23 353, 78 грн. -  основна заборгованість з орендної плати, 3 641, 81 грн. - пеня, 4 670, 75 грн. - штраф,  4 407, 10 грн. - інфляційних втрат та   1 747, 21 грн. - завдатку)  заборгованості  за вищезазначеним  договором. Також позивач просить виселити відповідача з орендованого приміщення. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невиконання відповідачем обов'язків щодо сплати орендних платежів за користування орендованим майном за період   з 15.10.17р.  по 15.10.18р.     Ухвалою від 26.12.18р.  було відкрите  провадження у справі №904/5551/18 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України  , без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами. ТОВ «Профресурс Дніпро» (відповідач) своїм правом на подання до суду  відзиву на позов не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням   направленим на адресу відповідача ( зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських  формувань станом на 22.02.19р., а.с.63-65) та повернутим органами зв'язку з посиланням «за закінченням терміну зберігання» ( а.с. 59-62). За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є  день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка» в об'єкті поштового зв'язку не передбачено (п. 102 Правил). У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил). Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою «Судова повістка», які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення «закінчення встановленого строку зберігання», суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення «у зв'язку з відсутністю адресата». Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв'язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи – адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України. З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву. Дніпропетровське  МУ ГУ МВСУ  в Дніпропетровській області (третя особа ) в письмових поясненнях позовні вимоги   підтримало у повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві (а.с.47-51). Суд наголошує на тому, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів. При цьому, стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у  випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень. Частиною першою статті 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Тому  суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 ГПК України. Дослідивши матеріали справи,   господарський суд , - ВСТАНОВИВ: 19.09.17р. між Регіональним відділенням ФДМУ по Дніпропетровській області  (орендодавець) та ТОВ  «Профресурс Дніпро» (орендар) було укладено договір оренди-нерухомого майна, що належить до державної власності  №12/02-6399-ОД, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення площею                              81,9 кв.м. (в т.ч. площа загального користування 4,8 кв.м.) розміщене за адресою: м. Дніпро, Троїцька площа, 2а, на першому поверсі чотириповерхової будівлі, що перебуває на балансі ГУ МВС України в Дніпропетровській області  (балансоутримувач, третя особа),  вартість   якого визначена згідно з висновком про вартість на 07.06.2017р і становить  за незалежною   оцінкою 687 878,00 грн. (що підтверджується відповідним актом  приймання-передачі, а.с.15 зворотній бік). Згідно п.1.2. договору майно передається в оренду з метою розміщенням  їдальні , яка не здійснює продаж товарів підакцизної групи. Відповідно до п.п. 3.1., 3.3. договору орендна плата визначається на підставі  Методики розрахунку орендної плати ( затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 )  або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - червень 2017р., 3 494,42 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж: 50% - до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства - у розмірі 1747,21 грн.; 50% - балансоутримувачу у розмірі 1747,21 грн. щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним. Згідно п.3.8 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному   пунктом  3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від заборгованості  за  кожен  день  прострочення,  включаючи  день оплати. Відповідно до п.3.9. договору : у разі якщо на дату сплати орендної оплати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж за три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості. Згідно  п.   3.11.   договору зобов'язання орендаря зі  сплати орендної  плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна  плата за один (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати  за останній місяць оренди. Відповідно до  п.5.3. договору орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету і балансоутримувачу. Згідно п.10.6 договору ( поміж-іншим) чинність цього договору  припиняється  внаслідок  достроково  за взаємною згодою  сторін або за рішенням суду  (а.с.12-14).   Однак, в порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач не виконував належним чином свої обов'язки за вищезазначеним договором щодо своєчасного та повного внесення орендної плати та завдатку. У зв'язку з чим ( відповідно до наявного в матеріалах  справи  розрахунку заборгованості )  у нього виникла заборгованість по орендній платі за період  з 15.10.17р.  по 15.10.18р. в  розмірі  23 353, 78 грн.   та  заборгованість з завдатку - в розмірі   1 747, 21 грн. (а.с.18). Окрім того – позивач відповідно до пунктів 3.8 , 3.9 договору та приписів ст. 625 ЦК України нарахував відповідачу: 3 641, 81 грн. - пені,  4 670, 75 грн. – штрафу та  4 407, 10 грн. - інфляційних втрат. (а.с.20-32). На час прийняття рішення у справі відповідачем доказів сплати заборгованості (з урахуванням завдатку, пені, штрафу та  інфляційних втрат)  перед позивачем  не надано. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає  37  820, 65 грн. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендною є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності. Згідно з ч. 3 ст. 18 цього Закону України орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Частиною 1 ст. 19 цього Закону передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Згідно з п.3 ст.18  Закону України « Про оренду державного та  комунального майна» орендар  зобов'язаний  вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» або договором оренди. У відповідності із ст. 525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв ділового обороту або інших  вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України). Відповідно до ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;  кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Відповідачем жодних доказів на спростування обставин, викладених в позовній заяві, не надано; за таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 73, 74,  233, 238, 241, 247-252 ГПК України,  господарський суд , - ВИРІШИВ: 1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. 2. Розірвати  договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-6399-ОД  від 19.09.17р, укладений між Товариством   з обмеженою відповідальністю «Профресурс Дніпро» (49000, м. Дніпро, вул. В'ячеслава Липинського, 9; код ЄДРПОУ 41222899) та Регіональним відділенням Фонду  державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6;  код ЄДРПОУ 13467337). 3. Виселити відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Профресурс Дніпро» (49000, м. Дніпро, вул. В'ячеслава Липинського, 9; код ЄДРПОУ 41222899)  з орендованого приміщення - нежитлового вбудованого приміщення  площею 81, 9 кв.м. (в т.ч. площа загального користування 4, 8 кв.м) розміщеного  за адресою: м. Дніпро,  Троїцька площа, 2а, на першому поверсі  чотириповерхової  будівлі, що перебуває на балансі ГУ МВС України  в Дніпропетровській області.   4. Стягнути з відповідача - Товариства   з обмеженою відповідальністю «Профресурс Дніпро» ( 49000, м. Дніпро, вул. В'ячеслава Липинського, 9;  код ЄДРПОУ 41222899) на користь  позивача – Регіонального  відділення Фонду  державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6;  код ЄДРПОУ 13467337):                   23 353, 78 грн. -  заборгованості  з орендної плати, 3 641, 81 грн. - пені,  4 670, 75 грн. - штрафу,  4 407, 10 грн. -  інфляційних втрат;    1 747, 21 грн. – завдатку та  3524, 00 грн. – витрат на сплату судового збору. Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності. Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 25.02.2019 р. Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно до вимог ст. 256 ГПК України  апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів  з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення  суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення . Відповідно до  вимог ст. 257 ГПК України  апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції . Суддя                                                                                                     Васильєв О.Ю.