Рішення

від 15.02.2019 по справі 910/16594/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 15.02.2019Справа №  910/16594/18    Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 910/16594/18 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Архіпласт”; ДоТовариства з обмеженою відповідальністю “Капітальний бетон”; Простягнення 52    347,20 грн. без повідомлення учасників справи. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Архіпласт” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю  “Капітальний бетон” 52    347,20 грн. заборгованості за видатковими і товарно-транспортними накладними. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошових зобов'язань, зокрема обов'язку оплатити поставлений та переданий йому у власність промисловий товар (добавку до бетону). На підтвердження заявлених вимог суду було подано видаткові і товарно-транспортні накладні, претензію про сплату боргу, двосторонній акт звіряння розрахунків.     Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2018 відкрито провадження у справі № 910/16594/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу – строк для подання відповіді на відзив. В установлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 17.12.2018 строк відповідач відзив на позовну заяву не подав. Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6    ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України      відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру. За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Так, з метою повідомлення відповідача      про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.12.2018. Однак, конверт з ухвалою суду було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання. Згідно з ч.      6 ст.      242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відтак, в силу положення п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського суду міста Києва, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку (станом на 17.12.2018), вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі. Щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи суд наголошує, що згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в   електронній   формі   не   пізніше  наступного  дня  після  їх виготовлення   і   підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” для  доступу  до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує  ведення  Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний  державний  реєстр судових рішень - автоматизована  система  збирання,  зберігання,  захисту,  обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові  рішення,  внесені  до  Реєстру,  є  відкритими для безоплатного  цілодобового  доступу  на   офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.12.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Приймаючи до уваги, що відповідач, який вважається належним чином повідомленим про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України. Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило. Повно і всебічно з'ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд ВСТАНОВИВ: У серпні, вересні та жовтні 2018 року між сторонами мали місце зобов'язальні правовідносини, в межах яких Товариство з обмеженою відповідальністю “Архіпласт” поставило Товариство з обмеженою відповідальністю “Капітальний бетон” промислові товари, що були прийняті останнім через уповноваженого представника. Як слідує з позовної заяви, спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням  покупцем товару в частині обов'язку повної та своєчасної оплати. За розрахунком позивача, борг відповідача з оплати поставлених товарів становить  52    347,20 грн. У позовній заяві позивач стверджує, що з січня 2016 року по жовтень 2018 здійснювалися поставка бетонної продукції відповідачу. Всього було поставлено товару вартістю 429    120,00 грн. за 22 накладними. За товар відповідач розрахувався частково, сплативши 29 платежами 376    772,80 грн., тобто заборгувавши 52    347,20 грн., у зв'язку з чим на його адресу у листопаді 2018 року було направлено претензію від 27.11.2018 на суму 52    347,20 грн.    Проаналізувавши правову позицію позивача та дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог зі стягнення суми основного боргу, оскільки фактичні обставини справи свідчать про виникнення між сторонами зобов'язальних правовідносин з договору поставки, який був укладений ними у простій письмовій формі шляхом обміну документами.   Так, матеріалами справи підтверджується, що у серпні, вересні та жовтні 2018 року позивач поставив, а відповідач прийняв у власність товар (добавку до бетону “Євромодифікатор-прискорювач”)  у кількості 1    200 кг загальною вартістю 18    792,00 грн. за видатковою накладною від 22.08.2018 № 203 та товарно-транспортною накладною від 22.08.2018 № Р203, а також за видатковою накладною від 18.09.2018 № 228 та товарно-транспортною накладною від 18.09.2018 № Р228 та за видатковою накладною від 16.10.2018 № 256 та товарно-транспортною накладною від 16.10.2018 № Р256. Всього на суму 56    376,00 грн.   Подані видаткові та товарно-транспортні накладні містять підпис уповноваженої особи відповідача та відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю “Капітальний бетон”, що свідчить про те, що відповідачем було прийнято товар.   Ухвалою від 17.12.2018 суд вказував позивачу про необхідність приєднання до матеріалів справи всіх видаткових накладних, про поставку товарів за якими йдеться у позовній заяві. Оскільки позивач не подав суду жодних первинних документів на підтвердження поставки товарів на загальну суму 429    120,00 грн. та їх оплату в сумі 376    772,80 грн., розглядаючи заявлений спір, суд керується тими доказами, що наявні у справі та згідно з якими підтверджується поставка товарів на суму 56    376,00 грн. трьома партіями.     Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. 27.11.2018 позивач направив відповідачу претензію про сплату боргу, яка залишилася без відповіді на належного реагування, а тому він звернувся до суду з позовом про стягнення 52    347,20 грн. Згідно з приєднаним до позовної заяви актом звіряння станом на 31.10.2018 відповідачем підтверджено наявність заборгованості в сумі 52    347,20 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін,  а у ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.   Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. В установлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву відповідач не представив доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і доказів належного виконання грошових зобов'язань з оплати товару, у зв'язку з цим та приймаючи до уваги подані докази, позовні вимоги про стягнення основного боргу видаються обґрунтованими, доведеним  та такими, що підлягають повному задоволенню в сумі, яка розрахована позивачем та не перевищує вартості товарів, поставка яких підтверджується належними засобами доказування. Зважаючи на задоволення позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України Керуючись ст.ст. 166, 178, 73-80, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: 1.          Позов задовольнити повністю.    2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Капітальний ремонт” (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, оф. 207, ідентифікаційний код 39725837) 53    347 (п'ятдесят три тисяч триста сорок сім) грн. 20 коп. боргу та 1    762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя                                                                                                 О.В. Мандриченко