Рішення

від 22.02.2019 по справі 910/17202/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 22.02.2019Справа №  910/17202/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Сітонія-Ойл» до                  товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Оил-Плюс» про                      стягнення 307418,75 грн., Представники: не викликались ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Сітонія-Ойл» до товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Оил-Плюс» про стягнення  307418,75 грн., з яких: 288  804,10 грн. боргу, 17182,76  грн. пені, 1431,89 грн. річних. Також позивач просив покласти на відповідача 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання  за договором поставки № 05/10/18 від 05.10.2018. Суд своєю ухвалою від 26.12.2018 відкрив провадження у справі  № 910/17202/18 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відповідач відзив на позов не подав. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України. Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: 05.10.2018 товариство з обмеженою відповідальністю «Сітонія-Ойл» (постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Оил-Плюс» (покупець) уклали договір поставки № 05/10/18 (далі - Договір), згідно з яким постачальник передає у власність покупцю нафтопродукти (надалі - товар), а покупець приймає і сплачує їх вартість (п. 1.1. Договору). Відповідно до п. 6.1. Договору, ціна товару, що поставляється, узгоджується сторонами для кожної партії товару окремо у заявках. Ціна та кількість товару за цим Договором складається із загальної вартості і кількості товару, що поставляється, згідно видаткових накладних за даним Договором протягом терміну його дії. Умови оплати кожної партії Товару: протягом 5-ти (п'яти) банківських днів покупець сплачує суму поставки відповідної партії товару на підставі рахунку-фактури постачальника та видаткової накладної, що підтверджує факт поставки. Ціна товару зазначена у рахунку-фактурі є остаточною і є дійсною виключно протягом 1 (одного) банківського дня з моменту виставлення рахунку-фактури. Сторони можуть погодити інші умови оплати товару: оплата по факту постачання, відстрочка оплати. В такому разі сторони укладають додаткові угоди на кожну окрему партію товару із зазначенням умов постачання та оплати. Зазначені додаткові угоди є невід'ємними частинами цього Договору (п.п. 6.2. - 6.3.1. Договору). Сторони щомісячно звіряють заборгованість по Договору шляхом підписання актів звірки взаєморозрахунків (п. 6.6. Договору). Згідно із п. 7.1. Договору, сторони зобов'язуються належним чином виконувати умови цього Договору, зокрема в частині, пов'язаній із своєчасним проведенням оплат, отримання рахунків, за якими проводяться оплати, оформленням документів та інше. Відповідно до умов укладеного Договору, 10.10.2018 позивач поставив відповідачеві дизельне паливо об'ємом 32725 літрів (куб. дм) на загальну суму 935804,10 грн (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 564 від 10.10.2018 та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 2018/10-10-01 від 10.10.2018, які містять засвідчені печатками постачальника та покупця підписи їх повноважних представників. Відповідач сплатив за товар 647000,0 грн. Згідно з актом  звіряння взаємних розрахунків за жовтень 2018 року, підписаним позивачем та відповідачем, станом на 01.11.2018 заборгованість відповідача становила 338804,10 грн. В листопаді 2018 року відповідач здійснив часткове погашення заборгованості на суму 50000,00 грн. 03.12.2018 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату 288804,10 грн. боргу. Відповідач вимогу не задовольнив. Після звернення позивача з цим позовом до суду, відповідач не сплатив заборгованість в сумі 288804,10 грн. Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 288804,10 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України). За п. 7.3. Договору,  у разі несвоєчасної оплати товару, відповідач повинен сплатити позивачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої на цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, починаючи з дня прострочення оплати товару. За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 17182,76 грн. пені. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягають три відсотки річних в сумі 1431,89 грн. Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами. Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача. Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню повністю. Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3)  пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Позивач надав належні докази понесення 15000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової (правничої) допомоги від 21.11.2018, акт прийому-передачі наданих послуг, платіжне доручення № 999 від 23.11.2018). Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сітонія-Ойл» до товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Оил-Плюс». Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-Оил-Плюс» (вул. Олександра Кошиця, 9, м. Київ, 02068, код 41994704) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сітонія-Ойл» (вул. Новокостянтинівська, буд. 4-а, м. Київ, 04655, код 41358796)  288804,10  грн., 17182,76 грн. пені, 1431,89  грн. 3% річних, 4611,28 грн. судового збору, 15000,00 витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України». Суддя                                                                                                     С. А. Ковтун