Рішення

від 20.02.2019 по справі 910/17456/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.02.2019Справа № 910/17456/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ" про стягнення 85 795,38 грн., за участю представників позивача - Тичини І.В., довіреність №31-10-0.1-7/62-19, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року до господарського суду міста Києва звернувся позивач з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача шкоду в розмірі 85 795,38 грн. завдану внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, на підставі ст.ст. 224, 225 ГК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2018 року справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 30.01.2019 року.

20.02.2019 року представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач відзив на позов не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва від 06.12.2017 у справі № 910/12967/17 за позовом Київської міської ради до ТОВ Гарант про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2018 та постановою Верховного суду від 05.06.2018 року, позов задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Гарант звільнити земельну ділянку орієнтовною площею 0,65 га по вул. Приколійній, 3 у Дарницькому районі м. Києва та повернути її Київській міській раді. Також у вищевказаних судових рішеннях встановлено факт того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Гарант самовільно зайняло земельну ділянку орієнтовною площею 0,65 га, що розташована по вул. Приколійна, 3 у Дарницькому районі м. Києва, що є порушенням вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Скрягою Олександром Вікторовичем, Коваленком Вадимом Дмитровичем та Лисенком Артемом Вікторовичем складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом -земельної ділянки від 14.09.2018 року за № 571-ДК/486/АП/09/01/-18. Розраховано, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття спірної земельної ділянки становить 85 795,38 грн. Даний акт був складений у присутності відповідача, про що свідчить його підпис у відповідному акті.

Також за результатами проведеної перевірки, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Скрягою Олександром Вікторовичем складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.09.2018 року №571-ДК/0067П/07/01/-18.

21.09. 2018 року директором Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант були наданні письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи.

Старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області Терещенко Миколою Миколайовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на TOB Гарант від 21.09.2018 року № 571-ДК/0073По/08/01/-18.

На підставі ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. б ч. 1 ст. 211 Кодексу на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (триста сорок гривень).

Відповідно до п. п. 5 п. 4 Положення про Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області (надалі - Положення), затвердженого наказом Головного управління від 04.01.2017 року № 3, Управління здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, зокрема, за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель та п. п. 6, 9 Положення, посадові особи в межах своїх повноважень мають право, зокрема:

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності: давати обов'язкові вказівки до виконання (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодування завданих власнику земельної ділянки збитків;

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних та фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- розраховувати розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, та вживає заходів для їх відшкодування в установленому законом порядку;

- звертатись до суду з позовом щодо відшкодування витрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, та інші.

Згідно з статтею 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України (ст. 187 ЗК України).

Статтею 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Відповідно до частини першої статті 5 ЗК України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Юридичні особи за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства (ч. 1 ст.211 ЗК України).

Відповідно до ст. ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 (далі - Методика) підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; акт обстеження земельної ділянки.

Виходячи з вищенаведеного, є всі підстави для відшкодування матеріальної шкоди заподіяної державі, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Згідно п. 3.1, п. 3.6, п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. У вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963.

Так, за самовільне зайняття земельної ділянки позивачем у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 розраховано розмір шкоди заподіяної державі у сумі 85 795,38 грн. та вищевказаний розрахунок розміру шкоди був вручений порушнику 21.09.2018 року про що свідчить підпис директора Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант .

Доказів відшкодування вищевказаної шкоди відповідачем суду не надано.

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 85 795,38 грн. шкоди завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки є обґрунтованими та позов підлягає задоволенню.

Судовий збір у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ" (02099, м. Київ, вул. Приколійна, будинок 3; код ЄДРПОУ 24743763) в дохід бюджету Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) 85 795 (вісімдесят п'ять тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 38 коп. матеріальної шкоди завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ" (02099, м. Київ, вул. Приколійна, будинок 3; код ЄДРПОУ 24743763) на користь Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, будинок 3/14; код ЄДРПОУ 39817550) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 25.02.2019р.

Суддя С.О. Чебикіна