Рішення

від 14.02.2019 по справі 910/14670/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.02.2019Справа № 910/14670/18

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Мазур В.М.

розглянувши справу № 910/14670/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тікетс Консолідатор";

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Селект Тур";

2) ОСОБА_1;

про стягнення 256 077,92 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Наїдка Л.В., довіреність б/н від 03.12.2018р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тікетс Консолідатор" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Селект Тур" (надалі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (надалі - відповідач-2) про стягнення 256 077,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-1 умов Субагентського договору № 41259211 про надання посередницьких послуг від 23.07.2018р., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 240 457,00 грн., за порушення строків сплати якої нараховані втрати від інфляції в розмірі 1651,18 грн., 3% річних - 728,14 грн. та пеня в сумі 13 241,60 грн.

Крім того, виконання зобов'язань за Субагентським договором № 41259211 про надання посередницьких послуг від 23.07.2018р. забезпечено Договором поруки № 0410/1 від 04.10.2018р., у зв'язку з чим позов пред'явлено одночасно до боржника та поручителя.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2018р. відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання по справі на 13.12.2018р.

11.12.2018р. через загальний відділ господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 13.12.2018р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 24.01.2019р., у зв'язку з неявкою представників відповідачів та неподанням відзиву на позовну заяву.

Присутній у підготовчому засіданні 24.01.2019р. представник позивача позовні вимоги підтримав та просив призначити справу до судового розгляду.

Представники відповідачів у підготовче засідання вдруге не з'явились, про причини неявки суд не повідомили та відзиви на позов не подали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2018р. закрито підготовче провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи по суті в судовому засіданні 14.02.2018р.

Присутній у судовому засіданні 14.02.2018р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

З метою повідомлення відповідача-1 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б. 10, оф. 59, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Однак, конверти з ухвалами були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відмітками "інші причини, що не дали змогу виконати обов'язку щодо пересилання поштового відправлення" та "вибули".

З метою повідомлення відповідача-2 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду були направлені судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу проживання відповідача-2, надану Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в місті Києві та зазначену у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1

Однак, конверти з ухвалами були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень"усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначати, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у даній справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Станом на дату судового засідання від відповідачів не надійшли відзиви на позовну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України , у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України , не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористались наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України .

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.02.2019р., відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2018р. між позивачем (далі - агент) та відповідачем-1 (далі - субагент) було укладено Субагентський договір №41259211 про надання посередницьких послуг (далі - Субагентський договір), відповідно до п. 2.1 якого агент доручає субагентові здійснювати бронювання та оформлення квитків на умовах та в порядку, визначених договором, а субагент зобов'язується надавати посередницькі послуги шляхом використання технічної можливості, за що агент сплачує субагентові винагороду згідно з цим договором.

Згідно п. 4.1. Субагентського договору, сторони домовилися, що положення даного розділу договору застосовуються сторонами щодо порядку здійснення субагентом бронювання та оформлення квитків, а також щодо здійснення перерахування субагентом коштів агенту за заброньовані та оформлені ним квитки.

Пунктами 4.4., 4.5., 4.6. Субагентського договору передбачено, що укладанням даного договору сторони погоджуються, що оформлення квитка створює для субагента грошове зобов'язання (або збільшує грошове зобов'язання субагента, що вже існує) перед агентом з моменту здійснення оформлення на суму вартості оформлення.

Сторони домовилися, що субагент, здійснивши оформлення квитка, протягом 5 (п'яти) днів з моменту такого оформлення, переказує в безготівковій формі на рахунок агента грошові кошти у сумі вартості оформленого ним квитка.

Усі суми, отримані субагентом від покупця за бронювання та/або оформлення квитків в рамках цього договору є власністю відповідного перевізника та довіряються субагенту на зберігання до моменту вчинення взаєморозрахунків між сторонами у повному обсязі у порядку та на умовах цього договору.

Підписання цього договору і відповідно його укладення, субагент приймає всі ризики, пов'язані з отриманням коштів від покупця за бронювання та/або оформлення квитків.

Відповідно до п. 5.1. Субагентського договору, протягом всього строку дії цього договору, агент не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, надсилає субагенту два оформлені (складені) належним чином оригінальні примірники зведеного реєстру з продажу, повернень та анулювання проїзних (перевізних) документів (далі - звіт) за відповідний місяць з використанням форми, встановленої додатком № 2 до договору, та акту про надані послуги (далі - акт-1), який є документом, що підтверджує забезпечення субагента технічною можливістю, за відповідний місяць.

Згідно пп. 5.1.2. Субагентського договору, у випадку неотримання агентом (і) погоджених/ затверджених примірників звіту та акту-1 протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту (дати) їх оформлення або (ii) будь-якого письмового повідомлення від субагента, що свідчить про обґрунтоване непогодження/незатвердження звіту та акту-1, послуги агента за відповідний місяць вважаються наданими.

Пунктом 5.4. Субагентського договору передбачено, що субагент зобов'язаний виплатити відповідну суму агентського збору та інших платежів, визначених додатком 1 до даного договору за кожен оформлений ним квиток одночасно із перерахуванням коштів, передбачених п. 4.5. даного договору, шляхом перерахування в безготівковій формі грошових коштів на рахунок агента.

Договір набирає чинності з моменту (дати) його укладення уповноваженими представниками сторін та діє по 31 грудня 2018 року (включно), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо протягом 1 місяця до дати закінчення терміну дії даного договору жодна із сторін не направить іншій стороні письмову заяву про свій намір розірвати даний договір, договір вважається автоматично продовженим на той самий строк, при чому кількість продовжень не обмежено (п. 10.1. Субагентського договору).

На виконання Субагентського договору позивач надав відповідачу-1 послуги на загальну суму 240 457,00 грн., що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств Актом надання послуг № 1018 від 31.08.2018р. та Звітом субагента №1018 від 31.08.2018р. на суму 86 904 грн., Актом надання послуг № 1019 від 30.09.2018р. та Звітом субагента №1019 від 30.09.2018р. на суму 153 553 гривні.

Відповідно до підписаного представниками сторін та скріпленого печатками підприємств Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2018р. по 18.10.2018р., заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Селект Тур" за Субагентським договором станом на 18.10.2018р. становить 240 457,00 грн.

04.10.2018р. між позивачем та відповідачем-2 (далі - поручитель) було укладено Договір поруки № 0410/1 (далі - Договір поруки), відповідно до п. 1.1. якого поручитель поручається перед агентом та зобов'язується відповідати за повне та несвоєчасне виконання субагентом своїх боргових зобов'язань перед агентом за субагентським договором, в повному обсязі таких зобов'язань.

Сторони домовились, що зобов'язання поручителя перед агентом є безумовними та для їх виконання дотримання ніяких інших умов, крім передбачених цим договором поруки та субагентським договором, не потребується.

Згідно до п. 1.2. Договору поруки поручитель та субагент відповідають перед агентом як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед агентом в тому ж обсязі, що і субагент, в такому ж порядку та строки, що і субагент.

Агент має право вимагати виконання боргових зобов'язань від поручителя частково або в повному обсязі у разі не виконання боргових зобов'язань субагентом на користь агента. Субагент та поручитель залишаються зобов'язаними доти, доки боргові зобов'язання не будуть виконані в повному обсязі. Видача боргового документа за цим договором поруки не передбачена.

Субагентським договором в розумінні Договору поруки є Субагентський договір № 4125921 про надання посередницьких послуг від 23 липня 2018 року укладений між Агентом та Субагентом, а основний борг - сума грошових коштів, які субагент може заборгувати перед агентом за неналежне виконання умов субагентського договору, та за які поручитель несе відповідальність у повному обсязі перед агентом.

Пунктом 2.1. Договору поруки передбачено суть і строк Боргових (забезпечених) зобов'язань. Порукою за цим договором забезпечуються вимоги агента щодо сплати (відшкодування) субагентом його боргових зобов'язань за Субагентським договором у розмірі 240 457 (двісті сорок тисяч чотириста п'ятдесят сім) гривень 00 копійок.

Сторони погодили, що Боргове зобов'язання, сума якого визначена у п. 2.1. даного Договору, повинно бути сплачено до 10.10.2018р. (п. 2.1.1. Договору поруки).

Пунктом 5.1. Договору поруки передбачено положення щодо вимоги агента. Цим агент вимагає від поручителя, як солідарного боржника, виконувати боргові зобов'язання в порядку та строки, передбачені цим договором поруки та/або Субагентським договором. Підписанням цього договору поруки сторони підтверджують, що положення цього пункту є достатньою підставою для цілей здійснення поручителем виконання боргових зобов'язань згідно з договором поруки та/або Субагентським договором без необхідності направлення агентом поручителю будь-якої вимоги/документа. Направлення агентом вимоги до поручителя є його правом, а не обов'язком. у разі направлення агентом вимоги до поручителя щодо виконання боргових зобов'язань (в цілому або їх частини), поручитель зобов'язується виконати таку вимогу та боргові зобов'язання, зазначені в ній, в строк/термін, визначений у такий письмовій вимозі.

Цей Договір поруки набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобов'язань та виконання зобов'язань за цим договором (п. 6.1. Договору поруки).

Згідно п. 6.2. Договору поруки, порука за цим договором припиняється після спливу 3 років з настання кінцевої дати виконання боргових зобов'язань, але не пізніше повного виконання боргових зобов'язань та виконання зобов'язань за цим договором поруки.

Позивач стверджує, що відповідачем-1 порушено умови Субагентського договору № 41259211 про надання посередницьких послуг від 23.07.2018р. в частині оплати наданих послуг, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 240 457,00 грн., за порушення строків сплати якої нараховані втрати від інфляції в розмірі 16 651,18 грн., 3% річних - 728,14 грн. та пеня в сумі 13 241,60 грн.

Зазначені суми позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 як поручителя за Договором поруки № 0410/1 від 04.10.2018р.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6 , 627 Цивільного кодексу України , сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України , за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процес вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України , виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за Субагентським договором належним чином, надав передбачені договором послуги на загальну суму 240 457,00 грн., які були прийняті відповідачем-1 без зауважень та заперечень, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками Актом надання послуг № 1018 від 31.08.2018р. та Звітом субагента №1018 від 31.08.2018р. на суму 86 904 грн., Актом надання послуг № 1019 від 30.09.2018р. та Звітом субагента №1019 від 30.09.2018р. на суму 153 553 гривні.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене та п.п. 4.5. та 5.4. Субагентського договору, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем-1 зобов'язань з оплати наданих послуг за зазначеними вище актами є таким, що настав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк оплати наданих послуг за Субагентським договором настав, а доказів оплати в повному обсязі станом на день розгляду справи відповідачем-1 не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 240 457,00 грн.

Вказаний розмір заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Селект Тур" за Субагентським договором становить 240 457,00 грн. підтверджується також підписаним представниками сторін та скріпленим печатками підприємств Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2018р. по 18.10.2018р.

У зв'язку із порушенням відповідачем-1 строків оплати наданих послуг за субагентським договором, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 13 241 грн. 60 коп., інфляційні втрати в сумі 1 651 грн. 18 коп., 3% річних в сумі 728 грн. 14 коп.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість та арифметичну вірність, у зв'язку із чим вимоги про стягнення пені в сумі 13 241 грн. 60 коп., інфляційних втрат в сумі 1 651 грн. 18 коп., 3% річних в сумі 728 грн. 14 коп. підлягають задоволенню.

Слід також зазначити, що з огляду на заявлення позову не тільки до відповідача-1 за укладеним Субагентським договором, а й до поручителя - відповідача-2 за Договором поруки, судом при прийнятті рішення враховано наступні норми матеріального права.

Зокрема, ч.ч. 1, 2 ст.543 ЦК України, згідно яких, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Частиною 1 ст.553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. В частині 2 названої статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості за Субагентським договором в сумі 240 457 грн., пені в сумі 13 241 грн. 60 коп., інфляційних втрат в сумі 1 651 грн. 18 коп., 3% річних в сумі 728 грн. 14 коп. є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Селект Тур" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б. 10, оф. 59, ідентифікаційний код 41259211) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тікетс Консолідатор" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72, під'їзд 1, поверх 6, офіс 6; ідентифікаційний код 38914194) заборгованість в сумі 240 457 грн., пеню в сумі 13 241 грн. 60 коп., інфляційні втрати в сумі 1 651 грн. 18 коп., 3% річних в сумі 728 грн. 14 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Селект Тур" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б. 10, оф. 59, ідентифікаційний код 41259211) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тікетс Консолідатор" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72, під'їзд 1, поверх 6, офіс 6; ідентифікаційний код 38914194) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тікетс Консолідатор" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72, під'їзд 1, поверх 6, офіс 6; ідентифікаційний код 38914194) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 25.02.2019р.

СуддяА.І. Привалов