Рішення

від 13.02.2019 по справі 916/2208/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2208/18

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курко Д.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Єрємєєва К.С. за довіреністю № 117 від 11.01.2019р.;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-колор про стягнення 214800,86 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса звернувся до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-колор (далі по тексу ТОВ „Агро-колор) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 214800,86 грн., яка складається із заборгованості з орендної плати у розмірі 164 830,70 грн., пені у розмірі 8942,91 грн., штрафу у розмірі 11 538,15 грн. та заборгованості із компенсації податку на землю у розмірі 29 489,10 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору оренди нерухомого військового майна від 23.03.2018р. в частині сплати орендних платежів та компенсації податку на землю.

Представник відповідача жодного разу в судові засідання по даній справі не з`явився та про причини неявки суд не повідомив. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленням суду, які були надіслані на адресу місцезнаходження ТОВ Агро-колор згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 65091, м. Одеса, вул. Середня, буд. 48, офіс, 18, були повернуті суду у зв`язку із неможливістю вручення адресату. Оскільки ТОВ Агро-колор не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

23.03.2018р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса (Орендодавець) та ТОВ „Агро-колор (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого військового майна №1/2018/КЕВ, відповідно до п. п. 1.1, 1.3, 2.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме військове майно відкриті технічні майданчики загальною площею 2200,00 м. кв. військового містечка №185, що знаходиться на балансі КЕВ м. Одеса та розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, (М. Боровського), 26-32, вартість якого визначена на 15.06.2017р. за незалежною оцінкою і становить згідно акту оцінки 1 966 040,00 грн. Нерухоме майно передається для використання під розміщення складу 2200,00 кв. м. Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

На виконання умов договору нерухомого військового майна від 23.03.2018р. між сторонами по справі було підписано акт приймання-передачі нерухомого військового майна (додаток №2 до договору), з якого вбачається, що відповідачем було прийнято у користування відкриті технічні майданчики загальною площею 2200,00 м. кв. військового містечка №185, що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси та розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Боровського (Промислова), 26-32.

Відповідно до п. п. 3.1 - 3.3 договору оренди від 23.03.2018р. орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (червень 2017р.) на рівні 25083,33 грн. за результатами конкурсу (домовленості) з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об`єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (зі змінами), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень 2017р.) 24968,71 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяцем до останнього числа першого місяця оренди згідно з законодавством. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з умовами п. п. 3.6 3.7 договору оренди від 23.03.2018р. орендна плата у розмірі 100 % перераховується Орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Орендодавця в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6 договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Положеннями п. 3.8 договору оренди від 23.03.2018р. передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить 30 днів та більше, Орендар додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Умовами п. п. 5.3, 5.15 договору оренди від 23.03.2018р. передбачено, що Орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та щомісячно компенсувати Орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, а також прилегла до будівлі чи споруди земельна ділянка площею 0,22 га, на яку Орендарю відповідно до чинного законодавства надається право користування для досягнення мети оренди.

Відповідно до пункту 10.1 договору оренди 23.03.2018р. договір укладено строком на два роки та 11 місяців, тобто з 23.03.2018р. по 23.02.2021р. включно.

22.06.2018р. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса звернувся до ТОВ „Агро-колор із претензією №125, відповідно до якої посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань прийнятих на себе за умовами договору оренди нерухомого військового майна від 23.03.2018р. в частині сплати орендних платежів та компенсації податку на землю за квітень та травень 2018р., просило сплатити заборгованість у загальному розмірі 111 450,29 грн. В подальшому, а саме 02.08.2018р. позивач звернувся до відповідача із претензією №148 про сплату заборгованості за договором оренди від 23.03.2018р. у загальному розмірі 150 427,84 грн. Вказані претензії були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Листом №08 від 21.08.2018р. ТОВ „Агро-колор звернулось до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса із проханням припинити дію договору оренди від 23.03.2018р., у зв`язку з відсутністю у відповідача можливості використовувати об`єкт оренди. У відповідь на звернення відповідача позивач листом №4402 від 13.09.2018р. повідомив про надання згоди на розірвання договору оренди нерухомого військового майна від 23.03.2018р.

31.08.2018р. між сторонами по справі було підписано акт приймання-передачі нерухомого військового майна, відповідно до якого ТОВ „Агро-колор було передано, а Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса прийнято відкриті технічні майданчики загальною площею 2200,00 м. кв. військового містечка №185, що знаходиться на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси та розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Боровського (Промислова), 26-32.

У поданій до господарського суду позовній заяві Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса було наголошено про невиконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору оренди нерухомого військового майна від 23.03.2018р. в частині сплати орендних платежів та компенсації податку на землю протягом квітня серпня 2018р., що стало підставою для звернення позивача до господарського суду із даними позовними вимогами.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. ст. 3, 4 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України від 21 вересня 1999 року № 1075-XIV (з наступними змінами та доповненнями) майно, з моменту надходження до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною, набуває статусу військового майна та обліковується у органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

Частиною 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року N 2269-XII(з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності. Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

В силу приписів ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, як свідчать матеріали справи, в порушення прийнятих на себе зобов`язань ТОВ „Агро-колор не вносило орендну плату протягом квітня серпня 2018р., у зв`язку з чим, за відповідачем рахується прострочена заборгованість з орендної плати у розмірі 164 830,70 грн. Окрім того, відповідачем не було відшкодовано Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеса частини податку на земельну діяльну, що передбачено п. 5.15 договору оренди від 23.03.2018р., за квітень серпень 2018р. у розмірі 29489,10 грн., яка була розрахована позивачем з урахуванням вартості 1 кв. м. земельної ділянки та суми сплаченого земельного податку.

З огляду на вище викладене, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 164 830,70 грн. та компенсації податку на землю у розмірі 29 489,10 грн. за квітень серпень 2018р. включно.

Господарський суд, з огляду на наявність в матеріалах справи листа відповідача №08 від 21.08.2018р. про невикористання орендованого майна протягом спірного періоду, зазначає, що в силу вимог чинного законодавства орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату незалежно від результатів господарської діяльності.

З посиланням на умови п. п. 3.7, 3.8 договору оренди від 23.03.2018р., якими передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному пунктом 3.6 договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати; у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить 30 днів та більше, Орендар додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості, позивачем було нараховано ТОВ „Агро-колор пеню у розмірі 8942,91 грн. та штраф у розмірі 11 538,15 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу, господарський суд зазначає про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком необхідність задоволення заявлених Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса до ТОВ „Агро-колор позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса до товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-колор про стягнення заборгованості у загальному розмірі 214800,86 грн., яка складається із заборгованості з орендної плати у розмірі 164 830,70 грн., пені у розмірі 8942,91 грн., штрафу у розмірі 11 538,15 грн. та заборгованості із компенсації податку на землю у розмірі 29 489,10 грн., підлягає задоволенню відповідно до ст. ст. 11, 15, 509, 525, 530, 526, 547, 549, 610, 611, 612, 617, 759 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст. ст. 3, 4 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України, ст. ст. 1, 2, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Судові витрати зі сплати судового збору розподіляються судом відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-колор /65091, м. Одеса, вул. Середня, буд. 48, офіс, 18, ідентифікаційний код 40414592/ на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса /65014, м. Одеса, вул. Єврейська,13, ідентифікаційний код 08038284/ заборгованість з орендної плати у розмірі 164 830,70 грн. /сто шістдесят чотири тисячі вісімсот тридцять грн. 70 коп./, пеню у розмірі 8942,91 грн. /вісім тисяч дев`ятсот сорок дві грн. 91 коп./, штраф у розмірі 11 538,15 грн. /одинадцять тисяч п`ятсот тридцять вісім грн. 15 коп./, заборгованість із компенсації податку на землю у розмірі 29 489,10 грн. /двадцять дев`ять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять грн. 10 коп./, судовий збір у розмірі 3222,00 грн. /три тисячі двісті двадцять дві грн. 00 коп./

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25 лютого 2019 р.

Суддя С.П. Желєзна