Рішення

від 18.02.2019 по справі 920/941/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.02.2019 Справа № 920/941/18

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Мудрицької С.Ю.,

Розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/941/18

за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради (вул. Білопільський шлях, 9, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 03352455)

до відповідача Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбокомпресормаш" (вул. Рибалко, 2, м. Суми, 40011, код ЄДРПОУ 23299361)

про визнання договору укладеним,

за участю представників сторін:

від позивача: адвокат Кравченко Т.С. (ордер серії КС № 389639 від 08.01.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 000259 від 22.12.2017),

від відповідача: заступник директора Кулик О.В. (доручення від 18.02.2019), адвокат Сапіч В.М. (ордер серії СМ № 8 від 18.02.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 133 від 19.01.1995),

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить вважати укладеним між сторонами договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення № 2819, з моменту набрання рішенням законної сили, в редакції, що запропонована позивачем і викладена у прохальній частині позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюється виключно на договірних засадах відповідно до Законів України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення та Про житлово-комунальні послуги . 31.10.2018 за вих. № 24/7482 позивачем відповідачу направлені два примірники проекту договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 2819 для підписання. Відповідачем проект договору не підписаний, останнім надіслано позивачу лист за № 38 від 06.11.2018 з протоколом розбіжностей, в якому відповідач не погоджується з редакцією п.п. 3.1., 4.2.7, 4.3.1., 4.3.8., 4.4.16, 5.1.2. договору, а також просить в акті розмежування внести зміни у зв'язку з відсутністю каналізаційної мережі (існує тільки одна спускова труба). Розглянувши протокол розбіжностей, позивач листом від 13.11.2018 за вих. № 22/7783 надіслав відповідачу протокол узгодження розбіжностей від 12.11.2018 та зазначив про необхідність підписання проекту договору з застереженням. Лист позивача від 13.11.2018 залишений відповідачем без відповіді. В обґрунтування позову позивач посилається на ст. 181 Господарського кодексу України, норми Закону України Про житлово-комунальні послуги , Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення , Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 27.06.2008 N 190, Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, а також Правила приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, затверджені рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 зі змінами внесеними рішенням від 06.09.2011 № 539.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.11.2018 відкрите провадження у справі № 920/941/18, відповідачу наданий п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

12.12.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 8793), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з його безпідставністю і відсутністю принципової відмови відповідача щодо укладення з позивачем договору на водопостачання та водовідведення. Відповідач вказує на те, що об'єктом водопостачання та водовідведення за договором є будівля гуртожитку по вул. Рибалко, 2 у м. Суми, що відноситься до житлового фонду Сумської міської ради, а СП ТОВ "Турбокомпресормаш" здійснює управління та утримання гуртожитку і ніякої іншої господарської діяльності у гуртожитку не веде. Натомість позивач у проект договору включив умови, які притаманні для укладення договору з промисловим підприємством. Відповідач вказує, що не є споживачем послуг, які надає позивач в буквальному сенсі цього слова, споживачами послуг є мешканці гуртожитку, які в ньому проживають. Таким чином, позивач позбавлений можливості контролювати якісні показники вод на каналізаційних випусках, тому не погоджується з реакцією п. 2.7., 4.2.14., 4.2.15, 4.3.7., 4.3.8.

22.12.2018 позивач подав відповідь на відзив № 22/8513 від 19.12.2018, в якій повністю підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов. Позивач зазначає, що чинним законодавством та рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 322 від 20.05.2011 для КП Міськводоканал СМР встановлено обов'язковість укладення договорів на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з усіма споживачами, які користуються централізованим водопостачанням та водовідведенням м. Суми.

Позивач підтримує позовні вимоги повністю. У судовому засіданні 18.02.2019 представник позивача зазначив, що Правила приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, затверджені рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 № 596 зі змінами внесеними рішенням від 06.09.2011 № 539, станом на 22.01.2019 скасовані та прийнято нові, однак на момент надсилання проекту договору відповідачу та звернення до суду з позовом Правила № 596 не були скасовані.

Представники відповідача заперечують проти укладення договору в запропонованій позивачем редакції, наголошуючи на тому, що об'єктом водопостачання та водовідведення за договором є будівля гуртожитку по вул. Рибалко, 2 у м. Суми, що відноситься до житлового фонду Сумської міської ради, а СП ТОВ "Турбокомпресормаш" здійснює управління та утримання гуртожитку. Згідно з рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.04.2014 за № 184, до комунальної власності передана частина гуртожитку, зокрема 2-5 поверхи другого під'їзду. Також представники відповідача зазначають, що редакція пункту 9.1. договору, щодо застосування умов договору до відносин, які виникли між сторонами до його укладення, а саме з 02.04.2016, є безпідставною.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 322 від 20.05.2011 КП Міськводоканал СМР є виробником та виконавцем послуг з постачання холодної води та водовідведення.

Відповідно до статуту КП Міськводоканал СМР, основними видами діяльності підприємства є централізовані водопостачання та водовідведення.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 31.10.2018 за вих. № 24/7482 позивач направив відповідачу два примірники проекту договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 2819 для підписання.

Відповідач проект договору не підписав, листом № 38 від 06.11.2018 звернувся до позивача з проханням розглянути та узгодити протокол розбіжностей до договору з урахуванням пропозицій відповідача.

Згідно з протоколом розбіжностей, відповідач не погоджується з редакцією пунктів 3.1., 4.2.7, 4.3.1., 4.3.8., 4.4.16, 5.1.2. договору, а також просить в акті розмежування внести зміни у зв'язку з відсутністю каналізаційної мережі (існує тільки одна спускова труба).

Лист № 38 від 06.11.2018 отриманий позивачем 08.11.2018.

Розглянувши протокол розбіжностей, позивач листом від 13.11.2018 за вих. № 22/7783 надіслав відповідачу протокол узгодження розбіжностей від 12.11.2018 та зазначив про необхідність підписання проекту договору зі застереженням.

Докази надання відповідачем відповіді на лист позивача від 13.11.2018, докази підписання відповідачем проекту договору з протоколом розбіжностей матеріали справи не містять, сторонами такі докази суду не подані.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором .

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що проект договору № 2819 не підписаний відповідачем, тому правові підстави вважати, що всі пункти договору, окрім тих, що вказані у протоколі розбіжностей врегульовані між сторонами, у суду відсутні.

Про неврегулювання сторонами умов договору свідчать пояснення, що викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, а також пояснення представників відповідача у судовому засіданні 18.02.2019.

Зокрема відповідач заперечує проти редакції пунктів п. 2.7., 4.2.14., 4.2.15, 4.3.7., 4.3.8, 9.1. договору та звертає увагу, що об'єктом водопостачання та водовідведення за договором є будівля гуртожитку по вул. Рибалко, 2 у м. Суми, що відноситься до житлового фонду Сумської міської ради, а СП ТОВ "Турбокомпресормаш" здійснює управління та утримання гуртожитку; споживачами послуг фактично є мешканці гуртожитку, які в ньому проживають.

Також слід зазначити, що позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд вважати укладеним договір в запропонованій позивачем редакції з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей, посилаючись на те, що проект договору відповідачем не підписаний.

Таким чином суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо врегулювання переддоговірного спору про укладання договору на послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою визначає Закон України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення , згідно зі ст. 1 якого централізованим питним водопостачанням є господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізованим водовідведенням - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 встановлено, що послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630.

Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 27.06.2008 № 190 затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила).

Вказаними Правилами визначено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 19 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення передбачено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" ( 2119-19 ) на підставі договору з:

підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням;

підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення;

об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення водовідведення на підставі укладених ними договорів;

власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або водовідведення встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про житлово-комунальні послуги предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Статтею 6 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг з централізованого водопостачання є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання.

За приписами ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - це індивідуальний або колективний споживач.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Як вбачається з аналізу норм Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення та Закону України Про житлово-комунальні послуги , споживачем послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення може бути підприємство, установа, організація, що безпосередньо користується централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням або у повному господарському віданні або оперативному управлінні якої перебуває житловий фонд і до обов'язків якої належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Судом встановлено, що предметом спору в даній справі є вимоги позивача, як виконавця послуг, про визнання укладеним з відповідачем, що визначений як споживач таких послуг, договору № 2819 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення.

За змістом редакції п. 1.2. договору суб'єктом користування послугами є СП ТОВ Турбокомпресормаш , а п. 1.3. визначено, що послуги надаються за об'єктом: будівля гуртожитку по вул. Рибалко, 2.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, згідно з рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.04.2014 за № 184, до комунальної власності передана частина гуртожитку, зокрема 2-5 поверхи другого під'їзду. Теж саме вбачається з акту приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність, згідно з яким до комунальної власності територіальної громади міста Суми вирішено передати частину гуртожитку по вул. Рибалка, 2, а саме 2-5 пов. другого під'їзду. Після передачі гуртожиток залишається на балансі та обслуговуванні СП ТОВ Турбокомпресормаш .

Як вказує відповідач, споживачами послуг фактично є мешканці гуртожитку по вул. Рибалко, 2 у м. Суми (2-5 пов. другого під'їзду), які в ньому проживають.

Доказів того, що відповідач безпосередньо користується централізованим водопостачанням та/або централізованим водовідведенням або у повному господарському віданні чи оперативному управлінні відповідача перебуває весь гуртожиток по вул. Рибалка, 2 у м. Суми і до обов'язків СП ТОВ Турбокомпресормаш належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення, позивачем не подано. Акт розмежування балансової належності водопровідних та каналізаційних мереж в редакції позивача, останнім суду не наданий; згідно з п. 1.4. договору, засобом обліку води є лічильник № 957170304, що є одним на весь будинок, як пояснює відповідач.

З урахуванням викладених обставин, на підставі основних принципів господарського судочинства, за відсутності доказів того, що відповідач є споживачем послуг, які надаються позивачем відповідно до Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення та Закону України Про житлово-комунальні послуги , чи в управлінні відповідача перебуває весь гуртожиток по вул. Рибалка, 2 у м. Суми, суд вважає вимоги позивача щодо укладення договору з відповідачем, як споживачем послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення у будівлі гуртожитку по вул. Рибалка, 2 у м. Суми, у запропонованій редакції необґрунтованими, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні позову.

З цих підстав, суд не досліджує за змістом спірні пункти запропонованої позивачем редакції договору № 2819, оскільки останнім не подано належних та допустимих доказів на підтвердження обов'язку відповідача, як споживача послуг, укласти з позивачем договір з централізованого постачання холодної води і водовідведення у будівлі гуртожитку по вул. Рибалка, 2 у м. Суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради до Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбокомпресормаш" про визнання договору укладеним - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 грн. 00 коп. покласти на Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради.

3. Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до ст. ст. 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

5. Відповідно до пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради - вул. Білопільський шлях, 9, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 03352455.

Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю "Турбокомпресормаш" - вул. Рибалко, 2, м. Суми, 40011, код ЄДРПОУ 23299361.

Повне рішення складено 25.02.2019

Суддя О.Ю. Резніченко