Рішення

від 19.02.2019 по справі 922/3621/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3621/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерне компанія "Нафтогаз України" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар-Інвест", м. Харків про стягнення коштів 17 175,50 грн. за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар-Інвест" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений газ по договору №745/14-БО-6 від 16.12.2013 у розмірі 17 175,50 грн., з яких: пеня у розмірі 13 779,07 грн., 3% річних у розмірі 1 472,09 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 924,34 грн. Також, позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені ним судові витрати у сумі 1762,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3621/18. Зазначено, що справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 24.01.2019 о 10:50 год.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 24.01.2019 відкладено розгляд справи на 13.02.2019 об 11:45 год.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 13.02.2019 відкладено розгляд справи на 19.02.2019 об 10:45 год.

Представник позивача в судове засідання 19.02.2019 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, про причини неявки станом на час розгляду справи суд не повідомив.Копія ухвали про відкриття провадження у справі, яка надсилалась на адресу відповідача була повернута підприємством зв'язку до господарського суду з посиланням за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, суд у відповідності до ч.6 ст.120 ГПК України намагався також здійснити виклик відповідача телефонограмою.(а.с.55), проте за номером, який вказаний у відомостях з реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань Міністерства Юстиції України станом на 24.01.2019 телефонограма не була прийнята, оскільки зазначений номер належить приватній особі, яка не представляючись повідомила, що жодних стосунків з ТОВ Пульсар-Інвест не має.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

16.12.2013 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пульсар-Інвест" (покупець) було укладено договір № 745/14-БО-6 купівлі-продажу природного газу (далі - Договір) (т.с. І а.с. 18-23) та Додаткові угоди до нього (т.с.I а.с.24-31).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

На виконання умов вищевказаного Договору, позивач протягом січня - грудня 2014 р. передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу: від 31.01.2014 на суму 107 081,12 грн., від 28.02.2014 на суму 120 083,34 грн., від 31.03.2014 на суму 63 260,48 грн., від 30.04.2014 на суму 30 183,55 грн., від 31.10.2014 на суму 55 102,82 грн., від 30.11.2014 на суму 151 931,95 грн., від 31.12.2014 на суму 255 278,19 грн., всього на загальну суму 782 921,45 грн.

Дані акти підписано уповноваженими представниками сторін і скріплено їх печатками (т.с. І а.с. 32-38).

Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач за поставлений природний газ розрахувався у повному обсязі, однак із порушенням передбачених сторонами у пункті 6.1 Договору строків, що підтверджується складеним позивачем розрахунком позовних вимог (т.с. І а.с. 15-17).

Враховуючи несвоєчасне погашення заборгованості відповідачем, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, в якому просив стягнути на свою користь пеню у розмірі 13 779,07 грн., 3 % річних у розмірі 1 472,09 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 924,34 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 526 ЦК України та частини 1 статті 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд констатує доведеність позивачем факту належного виконання ним свого обовязку перед відповідачем щодо поставки в 2014 році природного газу на підставі договору купівлі-продажу природного газу №745/14-БО-6 від 16.12.2013 р.

Такого висновку суд дійшов з огляду на наявність в матеріалах справи складених, підписаних та скріплених печатками сторін Актів приймання-передачі природного газу.

Одночасно матеріали справи свідчать, що відповідач повністю розрахувався за поставлений газ згідно договору, але з порушенням узгоджених сторонами строків оплати.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази своєчасної оплати відповідачем отриманого природного газу.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. Договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем (відповідачем) пункту 6.1. умов цього договору він зобов'язується сплатити продавцю (позивачу), крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Крім того, згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем грошового зобовязання (оплати вартості отриманого в 2014 році природного газу) є підставою для нарахування пені в порядку п. 7.2 договору у розмірі 13 779,07 грн. та обумовлених ч. 2 ст. 625 ЦК України санкцій: 3% річних у розмірі 1 472,09 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1924,34 грн.

Відповідно до частини 1 статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

На виконання даної норми сторони в пункті 9.3 Договору узгодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (пять) років.

При цьому, судом враховано, що при дослідженні розрахунків позовних вимог позивачем не було допущено порушень щодо шестимісячного строку нарахування пені, передбаченої частиною шостою статті 232 ГК України, тобто, розрахунок пені здійснено позивачем у відповідності до вимог статті 232 ГК України, з наступного дня, від дня прострочення основного зобовязання.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи п. 7.2 спірного договору та приписи ст. 232 ГК України, ст. 625 ЦК України, суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, доведеним матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 1762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар-Інвест" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 63Д, ідент. код 32965924) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) пеню в сумі 13 779 грн. 07 коп., 3% річних в розмірі 1 472 грн. 09 коп., інфляційні втрати в розмірі 1924 грн. 34 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення через господарський суд Харківської області (п. 17.5 Перехідних положень до Господарського процесуального кодексу України).

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Пульсар-Інвест" (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 63Д, ідент. код 32965924).

Повне рішення складено 25.02.2019 р.

Суддя С.Ч. Жельне