Рішення

від 21.02.2019 по справі 922/3460/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3460/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСВ-Полтава", м. Полтава до Приватного підприємства "Харківспецпостач", м.Харків про стягнення коштів в сумі 39898,69 грн. без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСВ-Полтава" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Харківспецпостач" про стягнення основного боргу в сумі 31215,00 грн. та пені в сумі 8683,69 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки №08 від 27.02.2018 року. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2018 року позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3460/18 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвала господарського суду Харківської області від 21.01.2019 року (якою відповідачу було встановлено строк - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву) направлена на зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача повернулась до суду без вручення з довідкою поштового відділення: "повернуто за закінченням терміну зберігання".

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).

Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

З урахуванням наведеного відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2019 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Заяв чи клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2019 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа №922/3460/18 розглядається судом за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

27.02.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПСВ-Полтава" (Постачальник, позивач) та Приватним підприємством "Харківспецпостач" (Покупець, відповідач) укладено договір поставки №08 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язався здійснити поставку та монтаж воріт з комплектами автоматики та хвірток, а Покупець зобов'язався оплатити і прийняти за цінами, на умовах і в терміни, обумовлені цим Договором.

Загальна сума договору становить 133180 грн. в т.ч. з ПДВ (п. 1.2 Договору).

Умовами Договору (п. 2.1) передбачено наступний порядок оплати товару:

- перша частина попередньої оплати в розмірі 50% від вартості товару в сумі 69965,00 грн. здійснюється Покупцем на підставі рахунку-фактури Постачальника №37 від 27.02.2018 року, є авансом і підставою для початку робіт. Без отримання першої передплати замовлення у виробництво не приймається;

- друга частина попередньої оплати в розмірі 20% від вартості товару в сумі 27986,00 грн. здійснюється Покупцем на протязі 10 робочих днів від здійснення першої попередньої оплати на підставі рахунку-фактури Постачальника №37 від 27.02.2018 року Без другої частини попередньої оплати монтаж не здійснюється;

- решта суми 35229,00 грн. сплачується на протязі 3 робочих днів після поставки та монтажу Товару Покупцеві на підставі рахунку-фактури Постачальника №37 від 27.02.2018 року.

Датою поставки та монтажу товару вважається дата підписання уповноваженим представником Покупця видаткової накладної на товар та (або) акту виконаних робіт (п. 2.1 Договору).

28.03.2018 року Покупцем здійснено передплату в розмірі 69965 грн.

На виконання умов Договору, позивачем було поставлено та змонтовано товар, про що свідчать видаткова накладна №*-00000024 від 04.05.2018 року на суму 128880,00 грн., а також акт здачі-приймання виконаних робіт №*-00000027 від 04.05.2018 року на суму 4300,00 грн., які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Отже, сторони претензій до якості товарів не мали, про що зазначено в акті.

Виходячи з умов Договору, Покупець мав повністю оплатити поставлений товар до 10.05.2018 року.

Проте, відповідач лише частково розрахувався за поставку та монтаж товару, що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 31215,00 грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою договір №08 від 27.02.2018 року є змішаним та поєднує в собі елементи договору поставки та договору підряду, оскільки його предметом є поставка товару та його монтаж.

Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В частині 1 статті 854 ЦК України закріплено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Так, відповідно до наданих до матеріалів справи видаткової накладної та акту здачі-приймання виконаних робіт, позивачем було поставлено та змонтовано товар на загальну суму 133180 грн.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 2.1 Договору, остаточний розрахунок за поставлений товар проводиться протягом 3 робочих днів після поставки та монтажу товару відповідачеві.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленої позивачем продукції належним чином не виконав, здійснивши часткову оплату, у зв'язку з чим заборгованість відповідача, станом на час розгляду справи, склала 31215,00 грн.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань з оплати поставленої позивачем продукції за Договором.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем суми боргу за Договором в сумі 31215,00 грн., суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 31215,00 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем нараховано пеню в сумі 8683,69 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 5.2 Договору, за несвоєчасну оплату вартості поставленого товару Покупець несе відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки відповідач мав оплатити поставлений товар до 10.05.2018 року, позивач мав право нарахувати пеню за період з 10.05.2018 року по 10.11.2018 року. Втім, позивачем, в порушення вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, нараховано пеню за період з 11.05.2018 року по 11.11.2018 року.

Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок пені, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню в сумі 8652,90 грн. за період з 11.05.2018 року по 10.11.2018 року.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 712, 854, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Харківспецпостач" (61044, м. Харків, пр. Московський, 259, ідентифікаційний код 31436081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСВ-Полтава" (36037, м. Полтава, вул. Ватутіна, 36/11, кв. 86, ідентифікаційний код 32174866) основний борг в сумі 31215,00 грн., пеню в сумі 8652,90 грн. та судовий збір в сумі 1760,64 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 30,79 грн. пені - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21.02.2019 року.

Суддя О.В. Смірнова