Рішення

від 19.02.2019 по справі 923/1105/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 року Справа № 923/1105/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. за участю секретаря судових засідань Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" (м. Київ),

до відповідача-1: Закритого акціонерного товариства "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Херсонресурси" (м. Херсон),

до відповідача-2: Суворовського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (м. Херсон),

про звільнення майна з-під арешту,

за участю представників:

позивача - Дядюренко М.П., адвокат, дов. від 25.06.18р.;

відповідача-1 - не прибув;

відповідача-2 - не прибув.

Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" 01.12.17 звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить звільнити нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе, 4 км (адмінбудівля літ. А, площею 1958,2 кв. м, гараж літ. Б, дизельна літ. В, огорожа № 1, 2, 3, мостіння літ. І) та земельну ділянку, площею 2318 кв. м, кадастровий № 6510136600.02.001.0017, за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе, 4 км, що належить Закритому акціонерному товариству "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Херсонресурси" (код ЄДРПОУ 19221790), з-під арешту, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 6529232, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.07.2014 р., прийнятої Відділом державної виконавчої служби Суворовського районного управління юсиції в м. Херсон.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.04.2018 року в задоволені позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" залишено без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 17.04.2018 року залишено без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 31.10.2018 року касаційну скаргу ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" задоволено частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 року та рішення господарського суду Херсонської області від 17.04.2018 року скасовано.

Справу № 923/1105/17 передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Відповідно до протоколу повторного атоматизованого розподілу справ між суддями від 26.11.2018 справу розподілено судді Гридасову Ю.В.

Ухвалою суду від 27.11.18 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, призначено на 14 годину 30 хвилин 20.12.18 р.

Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладався з 20.12.18 до 15 години 30 хвилин 10.01.19, відповідна ухвала суду занесена до протоколу підготовчого судового засідання від 20.12.18.

Ухвалою по справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання від 10.01.19, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 19.02.19 об 11 годині 30 хвилин.

У судовому засіданні 19.02.19 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Позов обґрунтовано твердженням щодо неможливості позивачем реалізувати умови іпотечного договору, укладеного ним та відповідачем з метою забезпечення зобов'язань ЗАТ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Херсонресурси" за кредитним договором № 05-249/10 від 29.12.2010р., за яким банк є кредитором, щодо задоволення вимог банку як іпотекодержателя шляхом переходу до нього прав власності на заставне майно.

Позивач зазначає, що іпотека була зареєстрована 29.12.2010р., а арешт на предмет іпотеки накладено у межах виконавчого провадження 29.07.2014р., тобто після обтяження нерухомого майна іпотекою, що за твердженнями позивача порушує його право на звернення стягнення на предмет іпотеки переважного перед іншими кредиторами ЗАТ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Херсонресурси".

Представник позивача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідачі, повідомлені про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвал суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження (ухвали суду, направлені на адресу відповідача-2 вручені останньому 30.11.18, 26.12.18 та 15.01.19 про що свідчать відповідні відмітки у поштових повідомленнях про вручення відправлення, ухвали суду, направлені на адресу відповідача-1 повернулися з відміткою у поштовому повідомленні про неможливість вручення за закінченням встановленого строку зберігення (ухвала від 27.11.18), про відсутність особи за адресою місцезнаходження (ухвали від 20.12.18 та від 11.01.19) та додаткового повідомлення відповідача-1 про дату, час, місце розгляду справи шляхом розміщення на офіційному сайті судової влади відповідного повідомлення, не скористались своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомили. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин, відповідачами не надано.

Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."

Позивачем під час нового судового розгляду справи заяви та клопотання не подавались.

Відповідачами під час нового судового розгляду справи заяви та клопотання не подавались.

Заслухавши вступне та заключне слово представника позивача, з'ясувавши обставини на які позивач посилаються як на підставу своїх вимог, дослідивши в судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

29.12.2010р. між Публічним акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" (банк, позивач) та Закриттим акціонерним товариством "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Херсонресурси" (позичальник, відповідач-1) було укладено кредитний договір №05-249/10 (а.с. 12-19), за яким банк зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірі 750000грн., а позичальник зобов'язується прийняти кредит і використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором (п.1.1. кредитного договору №05-249/10).

Відповідно до статті 3 кредитного договору №05-249/10 його укладено під відкладальною умовою. Обов'язок банку надати кредит позичальнику виникає виключно з моменту настання переліку обставин, зазначених у кредитному договорі і зокрема відповідно п 3.1.4. та п.3.1.5. з моменту укладання між банком та позичальником угоди про забезпечення-іпотечного договору (предметом якої є: нежитлова нерухомість (офісне приміщення), реєстраційний №4169798 загальною площею 1958,2м.кв, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Херсон, Миколаївське Шосе, 4км, оціночною вартістю 1472566грн.), в забезпечення виконання боргових зобов'язань за цим договором та за умови укладання між банком та позичальником угоди про забезпечення іпотечного договору (предметом якої є: земельна ділянка, кадастровий № 6510136600.02.001.0017 загальною площею 0,2318га, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м.Херсон, Миколаївське Шосе, 4км, оціночною вартістю 625953грн.) в забезпечення виконання боргових зобов'язань за цим договором

Також, п. 3.1.8. кредитного договору сторони узгодили ще одну умову за якою виникає обов'язок банку надати кредит позичальнику - накладання заборони на відчудження нерухомого майна, заставленого для забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, а також реєстрація обтяжень нерухомого майна іпотекою, заставленого для забезпечення виконання боргових зобов'язань за цим договором, у відповідному державному реєстрі (державному реєстрі прав на нерухоме майно/Державному реєстрі іпотек) відповідно до чинного законодавства України. При цьому така реєстрація повинна встановити пріоритет прав банка як обтяжувала (після ПАО "Західкомбанк") прав банка як обтяжувала відносно нерухомого майна, яке передається йому в іпотеку, в забезпечення боргових зобов'язань за цим договором.

29.12.2009р. між Публічним акціонерним товариством "Перший Український міжнародний банк" (іпотекодержатель) та Закритим акціонерним товариством "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Херсонресурси" (іпотекодавенць) було укладено іпотечний договір (без видачі заставної), за умовами якого іпотекодавець з метою забезпечення повного виконання зобов'язань, зазначеного в цій статті, передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку на умовах визначених у цьому договорі, нерухоме майно визначене в статті 2 договору, а саме будівлі та споруди розташовані за адресою: Херсонська обл., м.Херсон, Миколаївське шосе, 4км, загальною площею 1958,2кв.м та земельна ділянка розташована за адресою: Херсонська обл., м.Херсон, Миколаївське шосе, 4км, кадастровий №6510136600.02.001.0017, площею 2318кв.м (п.1.1. іпотечного договору).

За твердженнями позивача, у зв'язку з тим, що ЗАТ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Херсонресурси" не виконувало своїх зобов'язань перед ПАТ "ПУМБ" за кредитним договором №05-249/10 від 29.12.2010р. і має заборгованість за повернення суми кредиту та сплати відсотків, позивач має намір скористатися, правами кредитора та іпотекодержателя, наданими чинним законодавством, та звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

Позивач зазначає, що з інформаційної довідки від 24.04.2017р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо ЗАТ "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Херсонресурси", позивачу стало відомо про обтяження №6529232, за яким накладено арешт на будь-яке нерухоме майно, що належить відповідачу-1 та заборонено здійснювати його відчудження. За твердженнями позивача, арешт накладено 31.07.2014р. на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.07.2014р.

На думку позивача, вище означений арешт на предмет іпотеки накладений постановою ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсон від 29.07.2014р. порушує право ПАТ "ПУМБ", як іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за кредитним договором за рахунок предмета іпотеки в позасудовому порядку, що в свою чергу стало підставою звернення ПАТ "ПУМБ " до суду з вимогою про звільнення майна з-під арешту.

Аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Спір по справі стосується звільнення нерухомого майна з-під арешту.

Вказані вище Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна підтверджують факт арешту спірного майна, який було накладено 29.07.2014.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час подання позову) спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

У ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час подання позову) наведені підстави для зняття арешту з майна державним виконавцем.

При цьому, у частині 5 зазначеної статті передбачено, що в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Іпотека, за визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про іпотеку" - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 3 зазначеного Закону:

- у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки;

- пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Зі змісту наведених приписів Закону України "Про іпотеку" можна зробити висновок, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв'язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання на момент пред'явлення відповідної вимоги, а факт порушення основного зобов'язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов'язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/4772/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З'ясувавши викладені обставини, дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи позивача, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачами, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В даному випадку судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору, покладаються на відповідачів порівну.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов до відповідачів 1 та 2 задовольнити повністю.

2. Звільнити нерухоме майно, а саме: будівлі та споруди за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе, 4 км (адмінбудівля літ. А, площею 1958,2 кв. м, гараж літ. Б, дизельна літ. В, огорожа № 1, 2, 3, мостіння літ. І) та земельну ділянку, площею 2318 кв. м, кадастровий № 6510136600.02.001.0017, за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе, 4 км, що належить Закритому акціонерному товариству "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Херсонресурси" (код ЄДРПОУ 19221790), з-під арешту, який зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 6529232, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.07.2014 р., прийнятої Відділом державної виконавчої служби Суворовського районного управління юсиції в м. Херсон.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Підприємство матеріально-технічного забезпечення "Херсонресурси" (адреса місцезнаходження: 73000, місто Херсон, Миколаївська шосе 4 км.; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 19221790) на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" (адреса місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, 4; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 14282829) 800грн.00коп. витрат по сплаті судового збору . Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Суворовського районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (адреса місцезнаходження: 73003, місто Херсон, вулиця Бориса Мозолевського (колишня Фрунзе), 2; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 34906703) на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" (адреса місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Андріївська, 4; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 14282829) 800грн.00коп. витрат по сплаті судового збору . Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Дата складання повного рішення 25 лютого 2019 р.

Суддя Ю.В. Гридасов