Рішення

від 13.02.2019 по справі 916/1802/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1802/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.

при секретарі судового засідання Липі Т.О.

за участю представників:

від позивача: Добров Ю.І., за довіреністю

від відповідача: Гінінгер А.З за довіреністю

від третьої особи: не з'явився.

розглянувши справу в підготовчому засіданні за позовом Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6) до відповідача: Приватного підприємства „Будмонтаж-2001" (59009, м. Чернівці, вул. Миколаївська, 36 Б, каб. 304) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України(65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18, код 24980210) про стягнення збитків у розмірі 2098061,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Міністерство оборони України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „Будмонтаж-2001", у якій просить суд стягнути збитки у розмірі 2098061,06 грн.

Позовні вимоги Міністерство оборони України обґрунтовано неналежним виконання з боку Приватного підприємства „Будмонтаж-2001" прийнятих на себе зобов'язань за умовами укладеного Договору підряду №303/36/371 УКБ на роботи з реконструкції будівлі казарми №35 під 80-квартирний житловий будинок з інженерними мережами: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, військове містечко №217 (шифр 35/217) від 01.12.2015р. та направлено на стягнення збитків у розмірі 2098061,06 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.08.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1802/18. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18, код 24980210). Підготовче засідання у справі призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.10.2018р. відкладено підготовче засідання на " 26" жовтня 2018р. о 11:00. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 26.10.2018р. о 11:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.2018р. продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №916/1802/18 на 30 днів до 28.11.2018р. та відкладено підготовче засідання на "14" листопада 2018 р. о 12:20.

Розпорядженням керівника апарату № 673 від 06.11.2018 р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи", відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, пункту 4.2.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 14.06.2018р. (протокол №17-05/2018), у зв'язку з перебуванням судді Д'яченко Т.Г. з 05.11.2018р. на тривалому лікарняному (відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами), з метою дотримання строків розгляду справи, призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1802/18 яка передана на розгляд судді Літвінову С.В..

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.11.2018року прийнято справу №916/1802/18 до провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначити на "03" грудня 2018 р.

03.12.2018р. по справі оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17.12.2018р.

Ухвалою суду від 17.12.2018р. продовжено строк підготовчого засідання по справі №916/1802/18 до 18.01.2019 року

Ухвалою суду від 17.12.2018р. закрито підготовче провадження у справі № 916/1802/18 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "14" січня 2019 р.

14.01.2019р. по справі протокольно оголошено перерву в засіданні до 30.01.2019р. та ухвалою суду від 15.01.2019р. повідомлено Приватне підприємство „Будмонтаж-2001", що засідання по справі відбудеться 30.01.2019р.

18.01.2019року до господарського суду Міністерством оборони України подано заяву про забезпечення позову за вх.№2-259/19, згідно з якою Міністерство оборони України просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

-накласти арешт на грошові кошти в розмірі - 2 098 061.06 грн., які знаходяться на рахунках ПП "Будмонтаж-2001" (ідентифікаційний код - 38345730) в банківських та фінансових установах;

-заборонити відповідачу здійснювати дії щодо відчуження активів (рухомого та нерухомого майна, яке перебуває у власності приватного підприємства "Будмонтаж-2001" (ідентифікаційний код - 38345730) до закінчення розгляду справи но суті та набрання рішенням законної сили;

-заборонити суб'єктам реєстрації прав на нерухоме майно, а саме, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, суб'єктам державної реєстрації прав, акредитованим суб'єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, які відповідно до ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме май но _ та їх обтяжень" зді й с нюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відносно майна відповідача ПІІ "Будмонтаж-2001" (ідентифікаційний код - 38345730), до розгляду даної справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

- заборонити державним реєстраторам будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), а також нотаріусам та уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь- яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити реєстраційні дії щодо внесення змін в установчі документи, зміни стосовно засновників та керівників відповідача ІIII "Ьудмонтаж-2001" (ідентифікаційний код - 38345730). до розгляду даної справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 22.01.2019р. відмовлено у задоволенні заяви Міністерства оборони України про забезпечення позову за вх.№2-259/19 від 18.01.2019 року по справі №916/1802/18

30.01.2019р. по справі протокольно оголошено перерву в засіданні до 13.02.2019р. та ухвалою суду від 31.01.2019р. повідомлено Приватне підприємство „Будмонтаж-2001", що засідання по справі відбудеться 13.02.2019р.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою відповідно але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою „за закінченням встановленого строку зберігання" але 25.10.2018р. надав відзив на позов відповідно якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Обґрунтовуючи відзив на позов відповідач зазначає, що затримка у вирішенні питання фінансування будівництва призвела до того, що реконструкція не була завершена у період дії договору. Також відповідач вказує на те, що його зобов'язання припинилися у зв'язку із закінченням строку договору, а саме 31.12.2017р.

Представник Міністерства оборони України позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав відповідь на відзив відповідача.

У судовому засіданні 13.02.2019р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01.12.2015 р. між Міністерством оборони України (далі МО України) від імені якого діяв за дорученням начальник Південного Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (далі Південне УКБ МОУ) та Приватним підприємством Будмонтаж-2001 (далі ПП Будмонтаж ), був укладений Договір підряду №303/36/371 УКБ (далі Договір) на роботи з реконструкції будівлі казарми №35 під 80-квартирний житловий будинок з інженерними мережами: місто Одеса, вулиця Фонтанська дорога,14, військове містечко №217, (шифр 35/217) (далі об'єкт).

Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи з реконструкції будівлі казарми №35 під 80-квартирний житловий будинок з інженерними мережами: місто Одеса, вулиця Фонтанська дорога, 14, військове містечко №217, (шифр 35/217) відповідно до проектної документації та умов Договору.

В рамках Договору між сторонами погоджується договірна ціна та підписуються, графіки виконання робіт. Так, відповідно до календарного графіку виконання робіт, згідно умов Договору та п.1 додаткової угоди №5/371 до Договору від 29.12.2016 року передбачено закінчення виконання робіт та введення об'єкту в експлуатацію - до 31 грудня 2017 р.

Збоку Замовника були виконані обов'язки, та сплачені Підряднику за договором грошові кошти в розмірі - 25,67 млн. грн., визначені Додатковими угодами № 2/371 УКБ від 28.07.2016 р., №3/371 УКБ від 15.11.2016 р„ №4/371 УКБ від 23.12.2016 р., №6/371 УКБ від 11.08.2017 р., №7/371 УКБ від 13.12.2017 р.

Але Підрядником не було виконані умови Договору, та об'єкт в експлуатацію введено не було. Декларація про готовність^об'єкту до експлуатації відсутня.

Враховуючи, що відповідач внаслідок неналежного виконання зобов'язань за договором завдав замовнику збітків, Позивач - Міністерство оборони України звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „Будмонтаж-2001", у якій просить суд стягнути збитки у розмірі 2098061,06 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання незаконними рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до ч.4 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Отже, особа, законний інтерес або право якої порушено , може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.

Отже, спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим порушенням. У розумінні ст..13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод „ефективний засіб правового захисту" повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Як зазначалось вище, 01.12.2015 р. між Міністерством оборони від імені якого діяв за дорученням начальник Південного Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та Приватним підприємством Будмонтаж-2001 , був укладений Договір підряду №303/36/371 УКБ на роботи з реконструкції будівлі казарми №35 під 80-квартирний житловий будинок з інженерними мережами: місто Одеса, вулиця Фонтанська дорога,14, військове містечко №217, (шифр 35/217).

Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи з реконструкції будівлі казарми №35 під 80-квартирний житловий будинок з інженерними мережами: місто Одеса, вулиця Фонтанська дорога, 14, військове містечко №217, (шифр 35/217) відповідно до проектної документації та умов Договору .

Згідно п. 2.2. Договору визначено, що почато та закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.5. Договору: Перегляд строків виконання робіт, введення Об'єкту в експлуатацію і передача його Замовнику може здійснюватися за умови підписання Сторонами відповідної додаткової угоди до Договору (з обгрунтуванням обставин, що його спричинили).

Пунктом 16.4. Договору частиною а) передбачено, що Підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт, завершити реконструкцію Об'єкта, ввести Об'єкт в експлуатацію та передати його Замовнику (в загальнодержавну власність в сферу управління Міністерства оборони України у визначений у договорі строк, а також з обов'язковим дотриманням усіх викладених у договорі умов.

Між сторонами погоджується договірна ціна та підписуються, графіки виконання робіт. Так, відповідно до календарного графіку виконання робіт, згідно умов Договору та п.1 додаткової угоди №5/371 до Договору від 29.12.2016 року передбачено закінчення виконання робіт та введення об'єкту в експлуатацію - до 31 грудня 2017 р.

Збоку Замовника були виконані обов'язки, та сплачені Підряднику за договором грошові кошти в розмірі - 25,67 млн. грн., визначені Додатковими угодами № 2/371 УКБ від 28.07.2016 р., №3/371 УКБ від 15.11.2016 р„ №4/371 УКБ від 23.12.2016 р., №6/371 УКБ від 11.08.2017 р., №7/371 УКБ від 13.12.2017 р.

Підрядником не було виконані умови Договору, об'єкт в експлуатацію введено не було, декларація про готовність^об'єкту до експлуатації відсутня.

Листом №1 від 15.01.2018 р. ПП Будмонтаж-2001 звернулося до Південного УКБ МОУ про те, що воно відмовляється від подальшого виконання робіт на об'єкті.

Південне УКБ МОУ направило відповідь №303/36/80/7 від 14.02.2018 р. з пропозицією продовження терміну дії Договору та повного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.

Після цього, Південним УКБ МОУ була направлена до відповідача претензія від 20.03.2018 р. №303/36/165/7, відносно невиконання умов договору із зазначенням відповідальності за таке порушення договірних "зобов'язань. Але відповідач на цю претензію відповіді до МО України не надав.

Крім того, у подальших зверненнях, Південне УКБ МОУ (лист 303/36/370/4 від 18.06.2018) зазначало відповідачу, про те, що роботи на об'єкті не виконуються, та про те, що відповідно бо п. 5.1. Договору, Ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта реконструкції до його прийняття Замовником несе Підрядник. Також було зазначено, що Підрядник ухиляється від передачі об'єкту Замовнику.

Таким чином на момент подання позову, Замовником були здійснені всі досудові заходи для врегулювання питання, щодо зобов'язання Підрядника виконати умови Договору.

Отже, Відповідач порушив свої зобов'язання за Договором, не виконав повний обсяг робіт передбачений у Договорі, а саме, не закінчив виконання робіт, не ввів об'єкт в експлуатацію, не передав об'єкт Замовнику, що визначено умовами Договору та календарним графіком виконання робіт, порушив строки виконання (закінчення) робіт - 30.12.2017, який був погоджений сторонами у п.1 додаткової угоди №5/371 від 29.12.2016 до Договору.

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказаний Договір укладений між позивачем і відповідачем є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173,174,175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в сияЈ якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статті 318 Господарського кодексу України та ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення робіт підрядник зобов'язується виконати роботи на свій ризик* відповідно до проектно-кошторисної документації за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Згідно із ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів (ст.ст. 843, 846 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 та ч.1 ст..846 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 ЦКУ передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦКУ визначено, що: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Відповідно до Довідки Південного УКБ МОУ від 05.06.2018 р. №303/36/332/2, залишок робіт, за який необхідно було сплатити Підряднику після виконання ним свого обов'язку в повному обсязі за Договором складає 1 700 100,77 грн..

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Відповідно до приписів ч. 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з приписами статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України).

Приписами статті 623 ЦК України, передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день* добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1166 ПК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першою статті 22 ПК Україні передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками відповідно до частини другої статті 22 ТІК України є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язанню або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Склад та розмір відшкодування збитків визначено положеннями статті 225 ГК, відповідно до якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого,

пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

З огляду на зазначені положення чинного законодавства відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна -наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відповідно до посилань Відповідача у його листах до Південного УКБ МОУ він неодноразово зазначав, що його зобов'язання припинилися у зв'язку із закінченням строку договору, а саме 31.12.2017 року.

Але необхідно зазначити, що відповідно до ст. 599 ЦКУ Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ст. 202 ГКУ Господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; або за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Отже, саме по собі закінчення строку дії договору не припиняє зобов'язання, яке не було виконаним належним чином однією зі сторін.

Відповідно до ч. 3. ст. 612 ЦКУ: Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 ЦК України, стаття 202 ГК України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК України. Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 27 постанови Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/123/17.

Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Тобто, Замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний Замовником в результаті односторонньої відмови від нього. При цьому, одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

З січня 2018 року ПП Будмонтаж-2001 посилаючись на закінчення терміну дії договору (31.12.2017) припинило роботи на об'єкті і зняло з нього охорону, але не виконало свої зобов'язання щодо повернення об'єкту та проектної документації Замовнику, внаслідок чого невідомими особами здійснено крадіжку окремих елементів обладнання та здійснено пошкодження вхідних металевих дверей та внутрішнього оздоблення приміщень будівлі на об'єкті (шифр 35/217).

У зв'язку з тривалим невиконанням Підрядником своїх зобов'язань за Договором, Підрядник завдає значну шкоду інтересам Замовника, у зв'язку з цим Міністерство оборони України втратило інтерес до подальшого виконання Підрядником робіт на об'єкті, атому листом №303/36/443 від 16.07.2018 повідомило ПП Будмонтаж-2001 про відмову від договору згідно статті 849 ЦК України.

На виконання окремого доручення начальника Головного КЕУ ЗСУ від 08.05.2018 №303/8/31/581 та на підставі наказу начальника Південного УКБ МОУ від 08.05.2018 №58 за участю представників підрядної організації ПП Будмонтаж-2001 було проведено контрольний обмір фактично виконаних будівельних робіт та їх якості на об'єкті (шифр 35-217). За результатами контрольного заходу був складений Акт контрольного обміру від 14.05.2018, який був направлений для підписання ПП Будмонтаж-2001 , але підрядником не підписаний та не повернутий. Відповідно до вказаного акту встановлено, що неякісно виконані роботи на об'єкті (шифр 35/217) складають всього на загальну суму - 33 761,02 гривень. Це підтверджується Справкою про результати контрольного обмера за травень 2018, актом ( ф КБ-2в) прийомки виконаних будівельних робіт за травень 2018, актом(ф КБ-2в) контрольного обміру за травень 2018 року. Вказані документи додаються до позовної заяви.

Крім того, в порушення положень п.9.2 договору відповідач не забезпечив належну охорону об'єкту, а також в порушення положень пунктів 9.4, 9.5 та підпункту л пункту 16.4 Договору підряду ПП Будмонтаж-2001 не було передано Замовнику (МО України) встановленим порядком об'єкт реконструкції (шифр 35-217), внаслідок чого було Підрядником нанесено збитки Замовнику.

З метою визначення розміру заподіяних збитків на об'єкті начальником Південного УКБ МОУ наказом від 21.05.2018 №63/1 була призначена комісія, яка обстежила об'єкт (шифр35-217) та склала Акт огляду об'єкту та дефектні акти №1 та №2 від 25.05.2018 (додаються до позовної заяви).

За підсумками проведеного комісією у складі: головного інженера Південного УКБ МО України ОСОБА_5, начальника інспекції технічного нагляду Південного УКБ МОУ ОСОБА_6, інженера кошторисно-договірного відділу Південного УКБ МОУ ОСОБА_7, головного інженера ПП "Будмонтаж-2001" ОСОБА_8, головного архітектора проекту ОСОБА_9, йачальника будівництва ОСОБА_10 огляду та обмірів виконаних будівельних робіт-ПП Будмонтаж-2001 на об'єкті "Реконструкція будівлі казарми №35 під 80-ти квартирний житловий будинок з інженерними мережами за адресою: м. Одеса, вуя. Фонтанська дорога, 14, військове містечко №217", шифр 35-217 було складено 2 дефектних акта (форма 8) пошкодження виконаних будівельних робіт та викраденого майна (в наслідок відсутності належної охорони збоку ПП "Будмонтаж-2001"). На об'єкті (шифр 35/217) за відсутності охорони збоку Підрядника відбулась крадіжка елементів обладнання будівлі та приміщень та пошкодження внутрішнього оздоблення квартир ( а саме: пошкоджено 26 вхідних металевих дверей квартир, пошкоджена натяжна стеля загальною площею - 886,8 кв.м., демонтовано багет зі стелі - 1104 м., демонтовані та викрадені прибори обліку опалення - 15 шт., лічильники води - 68 шт., електрощитки квартирах - 14 шт., електрощитки на загальних коридорах - 4 шт., демонтовано електромережі в квартирах та на коридорах загальною довжиною - 35812 м., демонтовані світильники - 50 шт, демонтовані труби водо- теплопостачання - 85 м., а також інших приладів). Повний перелік нестач та пошкоджень на об'єкті виявлений комісією Замовника відображений в акті огляду об'єкта та дефектних актах №1 та №2.

З метою відшкодування завданих збитків комісією Південного УКБ складені два Акти (№1 та №2) на встановлення вартості проведення відновлювальних робіт на об'єкті (шифр35-217) за формою №КБ-2в.

Згідно Акту №1 розмір заподіяних збитків (вартість відновлювальних робіт) складає на загальну суму - 1820591,01 грн., а за Актом №2 - 243709,03 гривень. Всього розмір заподіяних Міністерству оборони України збоку ПП Будмонтаж-2001 збитків (вартість відновлювальних робіт) складає - 2064300,04 гривні.

Внаслідок протиправної поведінки відповідача, яка полягала у невиконанні ним своїх зобов'язань за договором підряду щодо забезпечення охорони об'єкту та будівельного майданчику, позивач - Замовник поніс реальні збитки у вигляді витрат, які він буде вимушений зробити для відновлення-свого порушеного права шляхом укладення договорів з третіми особами. Не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду щодо належної охорони будівельного майданчику та будівлі казарми (шифр 35-217), свідчить про наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою Підрядника та завданими збитками Замовнику. Будь-яких форс-мажорних обставин, які б перешкоджали виконанню відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду щодо забезпечення охорони будівельного майданчика та об'єкта (шифр 35-217) не було.

Водночас умовами договору підряду саме на відповідача було покладено цей обов'язок з відшкодування завданих Замовнику збитків відповідно до законодавства України та укладеного договору підряду №303/36/371.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 18.07.2018 у справі №916/3279/16.

Таким чином загальна сума заподіяних Замовнику - Міністерству оборони України збитків внаслідок неналежного виконання зобов'язань за Договором підряду №303/36/371 від 01.12.2015 р. збоку Підрядника (ПП Будмонтаж-2001 ) складає - 2 098 061,06 (2 064300,04+33 761,02) гривень.

Щодо доводів відповідача з приводу несвоєчасного Фінансування робіт збоку Замовника суд зазначає, що відповідно до положень статті 318 Господарського кодексу України та частин 1 статей 837, 839 і 875 Цивільного кодексу України, а також згідно п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, із свого матеріалу і своїми засобами, виконати роботи з реконструкції будівлі казарми №35 під 80- квартирний житловий будинок з інженерними мережами: місто Одеса, вулиця Фонтанська дорога. 14. військове містечко №217. (шифр 35/217) відповідно до проектної документації та умов Договору , а Замовник, в свою чергу, зобов'язався прийняти роботи та оплатити їх.

Таким чином, у відзиві на позов відповідач безпідставно посилається на затримку фінансування збоку Замовника, як на причину невиконання взятих на себе зобов'язань за договором.

Збоку Замовника були виконані взяті зобов'язання та сплачені за договором грошові кошти за фактично виконані роботи, азе відповідач свої зобов'язання у визначений умовами договору строк не виконав. Підрядником не було виконано умови Договору, та об'єкт в експлуатацію введено не було. Декларація про готовність об'єкту до експлуатації відсутня.

Щодо доводів відповідача про ухилення Замовника від прийняття об'єкту протягом січня-березня 2018 р. суд звертає увагу на те, що Листом №1 від 15.01.2018 р. ПП Будмонтаж-2001 звернулося до Південного УКБ МОУ про те, що воно відмовляється від подальшого виконання робіт на об'єкті.

На вищенаведений лист Південне УКБ МОУ .направило відповідь №303/36/80/7 від 14.02.2018 р. з пропозицією продовження терміну Договору для повного виконання взятих за договором зобов'язань.

Листом №4 від 06.02.2018 р. ПП Будмонтаж-2001 повідомило Південне УКБ МОУ про необхідність прийняти будівельний майданчик, підписати угоду, та вирішити питання щодо взяття його під охорону Об'єкту.

У відповідь Південне УКБ МОУ запропонувало відповідачу здійснити пролонгацію договору для того, щоб Підрядник міг закінчити виконання своїх обов'язків за Договором у повному обсязі.

Відповідач надіслав листа № 2 від 19.02.2018 р. де зазначив, свою незгоду на продовження строку дії договору, посилаючись на неналежне фінансування.

Південним УКБ МОУ від 20.03.2018 р. №303/36/165/7 була направлена до відповідача претензія, відносно невиконання умов договору з зазначенням відповідальності за таке порушення договірних зобов'язань. Але відповідач на цю претензію відповіді на адресу Південного УКБ МОУ не надіслав, а зупинив виконання робіт на об'єкті та припинив здійснювати охорону об'єкту.

Щодо доводів відповідача про закінчення терміну дії договору суд зазначає наступне.

Відповідно до посилань Відповідача у відзиві він неодноразово зазначає, що його зобов'язання припинилися у зв'язку із закінченням строку договору, а саме 31.12.2017 року.

Але необхідно зазначити, що відповідно до ст. 599 ЦКУ Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ст. 202 ГКУ Господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; або за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Отже, саме по собі закінчення строку дії договору не припиняє зобов'язання, яке не було виконаним належним чином однією зі сторін.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судом було досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи та надано оцінку всім доводам сторін.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Міністерства оборони України до відповідача: Приватного підприємства „Будмонтаж-2001" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України про стягнення збитків у розмірі 2098061,06 грн. - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Будмонтаж-2001" (59009, м. Чернівці, вул. Миколаївська, 36 Б, каб. 304, код 38345730) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код 00034022) 2 098 061 (два мільйони дев'яносто вісім тисяч шістдесят одна ) грн. 06 коп. - збитків та 32 992 (тридцять дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 85 коп. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 25 лютого 2019 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов