Рішення

від 22.02.2019 по справі 152/66/19

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/66/19

2-о/152/8/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 лютого 2019 року м. Шаргород

Cправа №152/66/19

Провадження №2-о/152/8/19

Шаргородський районний

суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді - Славінської Н.Л.,

з участю:

секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,

заявника - ОСОБА_1,

представника заявника - адвоката Солоненка Б.М.,

розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 з участю заінтересованої особи Носиківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області - про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини,

встановив:

І. Стислий виклад позицій заявника та заінтересованої особи

1. 16.01.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Шаргородського районного суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Мотивуючи заяву, ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, який по день смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1.

З ОСОБА_4 вона з 1985 року проживала у фактичних шлюбних відносинах однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вони спільно вели домашнє господарство та мали спільний побут, одержували спільні доходи, які розподіляли на придбання продуктів, оплату комунальних послуг та інші потреби.

Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина, що складається із земельної ділянки площею 2 га, з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована на території Носиківської сільської ради, відповідно до державного акту НОМЕР_3.

Вона є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_4 за законом, як спадкоємець четвертої черги.

Для оформлення своїх спадкових прав вона звернулася з заявою в Шаргородську державну нотаріальну контору, проте державним нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що не підтверджено факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менше п'яти років до часу відкриття спадщини.

Встановлення цього факту має для неї юридичне значення, оскільки дозволяє реалізувати право на отримання спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4, відповідно до вимог ст.1264 ЦК України, як спадкоємця четвертої черги.

Просить встановити факт її постійного спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4, а саме з 1985 року по день смерті останнього.

В судовому засіданні у вступному слові та в заключному слові заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Солоненко Б.М. підтримали заяву, зсилаючись на ті самі доводи. Просили встановити юридичний факт проживання однією сім'єю заявника ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_4 не менш як п'ять років до відкриття спадщини після смерті останнього, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_1 суду пояснила, що з 1961 року по 1973 рік перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, з яким проживала однією сім'єю. У 1973 році вона перестала проживати з ОСОБА_5 однією сім'єю, але шлюб не розірвала, так як переїхала проживати у інший населений пункт. Тоді ж у 1973 році вона почала проживати з ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_5 її ОСОБА_5, з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі, помер, але з ОСОБА_4 вона шлюб не зареєструвала, так як не вбачала у цьому потреби, оскільки за час спільного проживання вони стали міцною сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний побут, одержували спільні доходи від ведення господарства та від отриманого заробітку, спільно розподіляли заробіток на придбання необхідних продуктів, одягу, меблів, на інші потреби сім'ї. Спільно з ОСОБА_4 вони з трирічного віку виховали її племінницю ОСОБА_6, дочку сестри, яку мали за свою дитину. ОСОБА_4 завжди допомагав їй у вихованні племінниці. У 2006 році ОСОБА_4 помер. На день смерті ОСОБА_4, тобто на момент відкриття спадщини, вона проживала з останнім однією сім'єю понад п'ять років, а саме: понад 20 років до дня відкриття спадщини.

Адвокат Солоненко Б.М. пояснив у вступному та в заключному слові, що встановлення означеного факту має для заявника юридичне значення, так як дозволяє реалізувати право на отримання спадщини після смерті ОСОБА_4, з яким заявник проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу приблизно 20 років, всі ознаки сім'ї були наявні, оскільки заявник та ОСОБА_4 вели спільне господарство, мали спільний побут, з малолітства виховували дитину, яка є племінницею заявника, - ОСОБА_6

2. Заінтересована особа - Носиківська сільська рада Шаргородського району Вінницької області заявлені вимоги ОСОБА_1 визнала. Носиківським сільським головою ОСОБА_7 подано до Шаргородського районного суду заяву про відсутність заперечень щодо задоволення заяви та встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.22).

ІІ. Заяви, клопотання учасників справи

1. Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Солоненко Б.М. заявив в судовому засіданні усне клопотання, в якому просить допитати в судовому засіданні свідка ОСОБА_6

2. Представник заінтересованої особи - Носиківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області надіслав до Шаргородського районного суду заяву про розгляд справи у його відсутності, зазначивши про визнання в повному обсязі вимог заяви ОСОБА_1 (а.с.22).

ІІІ. Процесуальні дії у справі

1. Відповідно до ухвали судді від 17.01.2019 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 в порядку окремого провадження, відкрито провадження та призначено судове засідання на 30.01.2019 року (а.с.21).

2. Судом, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ч.4 ст.259 ЦПК України, постановлено ухвалу про задоволення клопотання представника заявника про допит в судовому засіданні свідка ОСОБА_6

3. В судове засідання для розгляду справи по суті не прибув представник заінтересованої особи - Носиківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, у зв'язку із чим суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ч.4 ст.259 ЦПК України, постановив ухвалу про розгляд справи у відсутності зазначеного учасника справи, враховуючи, що перешкод для розгляду справи немає та враховуючи заяву представника заінтересованої особи про розгляд справи у відсутності представника та про повне визнання вимог заяви ОСОБА_1

4. В судовому засіданні 30.01.2019 року суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ч.4 ст.259 ЦПК України, постановив ухвалу про витребування доказів.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, відомості про встановлений судом факт, мету встановлення факту, докази, на підставі яких суд установив факт

Вислухавши пояснення заявника, представника заявника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

Судом встановлено факт, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 1987 року по день смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 перебували у фактичних шлюбних відносинах, проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу в домогосподарстві, що знаходиться на АДРЕСА_1 оскільки були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, обробляли земельні ділянки, придбавали майно, мали спільні сімейні інтереси та взаємні права і обов'язки, що випливають зі шлюбу, тобто протягом приблизно 19 років в цілому та протягом не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 (а.с.6).

При цьому, судом встановлено, що під час спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4, як сім'я, здійснювали свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, оскільки були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет, вели спільне господарство, обробляли земельні ділянки, придбавали майно, мали спільні сімейні інтереси та взаємні права і обов'язки, що випливають зі шлюбу.

Згідно із ч.ч.2, 4 ст.3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки… Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Виходячи з аналізу вказаної норми СК, сім'єю є соціальна група, що складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, а також людей, що спільно проживають на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, яка здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про спадкування від 30.05.2008 року за №7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які

проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до

часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом),

судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК

про те, що сім'ю складають особи, які спільно

проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та

обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на

момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з

урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією

сім'єю до набрання чинності цим Кодексом… До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

Зазначене поширюється щодо осіб - чоловіка або жінки, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, але перебувають в іншому зареєстрованому шлюбі; проте не поширюється щодо інших осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі з іншою особою, але проживали однією сім'єю зі спадкодавцем на інших засадах, ніж фактичні шлюбні відносини.

Встановлений судом факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім'єю без шлюбу в судовому засіданні підтверджений поясненнями заявника, її представнрпка, показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, а також дослідженими в судовому засіданні доказами, що містяться в матеріалах справи.

Так, свідок ОСОБА_8 суду показала, що проживає по сусідству із заявником по вул. Шевченка, з 1987 року. Їй достовірно відомо, що заявник проживала спільно із ОСОБА_4 на АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, починаючи з 1987 року, коли приїхали в село. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім'єю, вели спільне господарство. Під час їхнього проживання були наявні всі ознаки сім'ї: вони дружно жили, спільно працювали по господарству, були пов'язані спільним побутом. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 також спільно виховували племінницю заявника - ОСОБА_6, яку вважали своєю прийомною донькою. Їй не був відомий той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не зареєстрували шлюб. Вона вважала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали у зареєстрованому шлюбі. У 2006 році ОСОБА_4 помер. Його хоронила ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що проживає в АДРЕСА_2, з часу свого народження. У 1987 році у будинок на АДРЕСА_1 приїхала сім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Їй достовірно відомо, що заявник та ОСОБА_4, як сім'я, вели спільне господарство, спільно обробляли присадибну ділянку, придбавали необхідні речі, мали спільний побут, спільний бюджет. Їй також відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 почали спільно проживати набагато раніше, але не одружувалися, так як заявник перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, який залишився проживати у Казахстані, а заявник переїхала проживати в Україну. У 1987 році чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_5 помер, після чого вона вважала, що заявник та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, так як продовжували спільно проживати як одна сім'я, взяли на виховання племінницю заявника - ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що народилася у 1983 році. У трирічному віці ОСОБА_1 та ОСОБА_4 взяли її на виховання та виховували і ростили як рідну їм дитину. Спершу вони проживали однією сім'єю в Казахстані, потім переїхали проживати у Одеську область, а в 1987 році - у с. Носиківку Шаргородського району Вінницької області. В с. Носиківка вона закінчила школу, а прийомні батьки працювали у місцевому сільськогосподарському підприємстві. Вони жили однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. У 2006 році ОСОБА_4 помер, ОСОБА_1 похоронила його на місцевому кладовищі.

Таким чином, судом встановлено факт, що ОСОБА_4 та заявник ОСОБА_1 з 1987 року по день смерті ОСОБА_4, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_1, проживали як члени однієї сім'ї в домогосподарстві, що знаходиться на АДРЕСА_1 тобто протягом 19 років в цілому та протягом не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4

Також, означений факт підтверджується паспортом заявника ОСОБА_1, з якого вбачається, що вона зареєстрована в с. Носиківка (а.с.4); свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 НОМЕР_4, з якого вбачається, що останній помер в с. Носиківка ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6); довідкою, виданою виконавчим комітетом Носиківської сільської ради Шаргородської сільської ради від 15.01.2019 року за №33, з якої вбачається, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на день смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1, та, згідно з записів в погосподарських книгах по особовому рахунку НОМЕР_5 на час відкриття спадщини разом з спадкодавцем проживала співмешканка ОСОБА_1 (а.с.10); державним актом на право приватної власності на земельну ділянку площею 2 га на території Носиківської сільської ради, що виданий ОСОБА_4 10.07.2002 року Шаргородською РДА (а.с.11); витягами з погосподарських книг по Носиківській сільській раді за 1996-2000 роки, 2001-2005 роки, з яких вбачається, що заявник ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_4 проживали на одному погосподарському номері однією сім'єю (а.с.13-16).

З відмітки у паспорті ОСОБА_1 про сімейний стан останньої вбачається, що вона з 13.01.1962 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 (а.с.4, на звороті), який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.19).

Таким чином, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 не перебували у зареєстрованому шлюбі з іншими особами, що також підтверджується повідомленнями Шаргородського РВ ДРАЦС ГТУЮ у Вінницькій області від 14.01.2019 року (а.с.17, 18).

Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Заявник ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4, проте, оформити спадкові права на земельну ділянку, належну ОСОБА_4 не може.

28.08.2018 року державним нотаріусом Шаргородської ДНК Вінницької області відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, посилаючись на те, що їй необхідно звернутися до суду для встановлення юридичного факту, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 проживав із нею однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (а.с.7).

Заповітів після смерті ОСОБА_4 немає, спадкові справи не заводилися (а.с.8-9, 39-73).

У зв'язку із наведеним встановлення даного факту має для заявника ОСОБА_1 юридичне значення, так як дозволяє реалізувати право на оформлення спадщини.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини про встановлення факту, що має юридичне значення, які регулюються нормами ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у порядку окремого провадження.

Згідно із ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

VІ. Висновки суду

Суд прийшов до висновку, що встановлення факту, про який просить заявник, має для неї юридичне значення та не порушує прав та інтересів інших осіб, в тому числі прав заінтересованої особи.

Аналіз перевірених і оцінених судом доказів та законодавства переконує суд, що заявником надані належні, достовірні, допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, які не викликають сумніву і є достатніми для встановлення факту проживання заявника зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а отже, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

При цьому, до вказаного висновку суд прийшов, виходячи не тільки із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі Ушаков та Ушакова проти України від 18.06.2015 року (остаточне - 18.09.2015 року), в пункті 78 якого зазначено, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності поза розумним сумнівом . Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою… .

Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293-294, 316 ЦПК України, на підставі ч.2 ст.315, ст.319 ЦПК України,

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживав у с. Носиківка Шаргородського району Вінницької області на день смерті, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: з 1987 року до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шаргородський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

Ім'я (найменування) сторін:

- заявник - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка та жителька с. Носиківка Шаргородського району Вінницької області, вул. Шевченка, буд.66, паспорт громадянина України НОМЕР_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1;

- заінтересована особа - Носиківська сільська рада Шаргородського району Вінницької області, місцезнаходження - с. Носиківка Шаргородського району Вінницької області, вул. Привітна, буд.10 а, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 04325673.

Повне рішення складено 25.02.2019 року.

Суддя: