Рішення

від 25.02.2019 по справі 620/4264/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2019 року Чернігів Справа № 620/4264/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком; зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до загального стажу період роботи в КСП Росія Первомайського району Кримської області та призначити пенсію за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не було враховано до його загального трудового стажу період роботи в КСП Росія Первомайського району Кримської області у зв'язку з тим, що при поданні документів не було подано довідки про заробітну плату за період роботи в КСП Росія . Вказує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а всі записи в його трудовій книжці відповідають дійсності, є чіткими, кожен запис посвідчено підписом директора та печаткою підприємства.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що відповідно до поданих позивачем документів періоди членства в КСП Росія Первомайського району Кримської області з 04.03.1988 по 12.08.1989, з 09.09.1989 по 07.05.1992, з 06.06.1992 по 13.08.1993 не були враховані для призначення пенсії за віком, оскільки позивачем не подано до управління відповідних довідок про виконання мінімуму трудової участі в громадському господарстві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

14.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 36).

За наслідками розгляду заяви позивача, Ріпкинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України було прийнято рішення, оформлене розпорядженням (протоколом) від 04.09.2018, про відмову у призначенні пенсії з підстав того, що за даними пенсійної справи страховий стаж позивача складає 23 роки 10 місяців 09 днів при необхідних 25 роках (а.с. 13, 38).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, серед іншого: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Згідно частин першої та другої статті 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Згідно зі статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310, які чинні на час розгляду справи (далі - Основні Положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

В силу пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном (пункт 20 Порядку № 637).

Так, згідно матеріалів справи визначальними обставинами для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком було неврахування членства позивача в КСП Росія Первомайського району Кримської області з 04.03.1988 по 12.08.1989, з 09.09.1989 по 07.05.1992, з 06.06.1992 по 13.08.1993 у зв'язку з не поданням до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України довідок про виконання мінімуму трудової участі в колгоспі за вказані роки.

Відповідно до трудової книжки колгоспника серії УКР № 1001346 в періоди з 04.03.1988 по 12.08.1989, з 09.09.1989 по 07.05.1992, з 06.06.1992 по 13.08.1993 позивач був членом КСП Росія , де працював трактористом (а.с. 14-18).

Також, згідно записів трудової книжки колгоспника, в 1988 році позивачем було здійснено 238 вихододнів зі встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві - 237 вихододнів; в 1989 році запис здійснено двома графами та становить 172 вихододні з встановленого мінімуму 167 вихододнів, та 137 вихододнів з встановленого мінімуму 90 вихододнів; в 1990 році - 269 вихододнів з мінімуму 290 вихододнів; в 1991 році - 316 вихододнів з мінімуму 290 вихододнів; в 1992 році - 273 вихододні з мінімуму 290 вихододнів (а.с. 23).

Вказані дані засвідчені підписами уповноважених осіб та відбитками печатки КСП Росія , однак кількість підписів та відбитків печаток не відповідає кількості записів по роках.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 13 Основних положень відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.

Крім цього, потрібно враховувати, що Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Отже, повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано.

Суд не вбачає необхідності підтвердження наявного трудового стажу поданням довідок про виконання позивачем мінімуму трудової участі в громадському господарстві, оскільки у позивача наявна трудова книжка, яка дає можливість встановити характер роботи позивача в КСП Росія на посаді тракториста та безпосередню зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспі.

Відсутність інших документів на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним трудового стажу.

При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до положень Закону України Про забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України територія Автономної Республіки Крим є тимчасово окупованою територією з 20.02.2014, в зв'язку з чим суд приймає посилання позивача на відсутність можливості отримання необхідних довідок.

Вочевидь зрозумілим є те, що ненадання довідок або відомостей про підтвердження свого стажу роботи, окрім трудової книжки, не залежить від волі позивача.

В даному випадку, неможливість подання документів і, як наслідок, не підтвердження уточнюючими довідками даних про встановлений мінімум вихододнів позивача призводить до порушення принципу рівності особи перед законом.

Відтак, дії відповідача щодо не зарахування стажу роботи на підприємстві, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України, є такими, що тягнуть за собою несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів позивача.

За таких обставин, суд вважає за можливе здійснити розрахунок трудового стажу позивача за записами, що містяться в трудовій книжці колгоспника, враховуючи також те, що відповідачем не оспорюється праця ОСОБА_1 в КСП Росія .

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З урахуванням зазначеного, керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, оформлене розпорядженням (протоколом) від 04.09.2018, про відмову у призначенні пенсії.

Водночас суд зазначає, що позовна вимога про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком охоплюється визнанням протиправним та скасуванням вказаного розпорядження.

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відтак, з метою ефективного правового захисту позивача вимога щодо зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до загального стажу період роботи в КСП Росія Первомайського району Кримської області та призначити пенсію за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підлягає задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (вул. Попудренка, 8, смт. Ріпки, Чернігівська область, 15000, код ЄДРПОУ 14249938) про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, оформлене розпорядженням (протоколом) від 04.09.2018, про відмову у призначенні пенсії.

Зобов'язати Ріпкинське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період роботи в КСП Росія Первомайського району Кримської області та призначити пенсію за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ріпкинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 лютого 2019 року.

Суддя Н.М. Баргаміна